Постанова

від 03.01.2024 по справі 758/12589/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12589/23

3/758/474/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2024 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , з участю представника Енергетичної митниці Носко Ю.Ю., захисника - адвоката Котягіна А.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянина України, працюючого директором ПП «Паливна група «Оператор», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0159/90300/23 від 22.08.2023 року, 31.12.2022 через митний кордон України пункт пропуску "Рава-Руська - Хребенне" митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ПП «ПАЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» (79026,м.Львів, вул. Стрийська, буд. 108, кв. 267. Україна, код ЄДРПОУ 37879602) був переміщений товар «Бензин А95» загальною вагою 25,172 тонн, у кількості 34,912 тис. л. при 15о С, вартістю 23 041,92 Євро.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митною декларацією типу ІМ 40 ЕА від 30.12.2023 № 22UA903050054677U9.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: сертифіката якості від 29.12.2022 №161979; рахунку-фактури від 29.12.2022 №EKO 7062; міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 29.12.2022 №420; зовнішньоекономічного контракту від 14.12.2022 № 2022/12/14.

Відповідно до контракту від 14.12.2022 № 2022/12/14, укладеного між ПП «ПАЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» в особі директора ОСОБА_1 (Покупець) та литовським підприємством EKOENERGIJA, UAB (Granito g.11, LT-02241 Vilnius, Lithuania) в особі директора Julijus Srage (Продавець), Продавець продає, а Покупець купує нафтопродукти: дизельне паливо та бензин. Товар, що поставляється, за своєю якістю відповідає стандартам. Якість Товару підтверджується паспортом якості/сертифікатом відповідності, що видаються заводами виробниками або терміналом, розміщеними в країнах-членах ЄС. Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим Покупцем за якістю - відповідно до паспортів якості/сертифікатів відповідності. Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин А95» походженням з Європейського Союзу. Відповідно до відомостей зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 29.12.2022 №161979, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 228:2012+А1:2017.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації. Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації» та від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива». Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з російської федерації та республіки білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території російської федерації та республіки білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація та республіка білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб`єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (паливо дизельне) або їх аналогів. З метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень, посадовими особами ПП «ПАЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 29.12.2022 №161979, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva». Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Європейському Союзі до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару, а саме: рахунок-фактура від 29.12.2022 №EKO 7062, міжнародна автотранспортна накладна (CMR) від LV-000038KOR/UA, в яких зазначено, що країна походження товару - Литва.

Першого березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».

З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 29.12.2022 №161979, на адресу представництва АТ «Орлен Летува» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/12/2296).

Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та від Public Company «Orlen Lietuva» інформації (листи від 20.04.2023 № 63, від 28.04.2023 № 64 та від 29.06.2023 № D2(115-9)-1451), сертифікат якості від 29.12.2022 №161979 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікат якості з таким номером у підприємства відсутні).

Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України митним органам ПП «ПАЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» було надано документи, а саме сертифікат якості від 29.12.2022 №161979, що містить відомості про фізико-хімічні показники та виробника товару, факт видачі якого, виробником «Orlen Lietuva» не підтверджено.

Тобто посадовими особами ПП «ПАЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару ««Бензин А95» 25,172 тонн, 34,912 тис. л. при 15о С, вартістю 23 041,92 Євро або 897 505,82 грн. (по курсу НБУ 38,951 грн на день перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікату якості від 29.12.2022 №161979.

Таким чином, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митним кодексом України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, однак з`явився його захисник - адвокат Котягін А.С., який повідомив що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України не визнає та просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність за забезпечення належними товаросупровідними документами (в тому числі сертифікатами якості) лежить виключно на продавці. Крім того, листом від 31.08.2023 виробник пального АВ Orlen Lietuva, у якого було придбане ЗАТ «ЕКОЕНЕРГІЯ» і надалі продане Приватному підприємству «Паливна група «ОПЕРАТОР», письмово підтвердило достовірність сертифіката №161979 від 29.12.2022.

Представник Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. в судовому засіданні просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу із конфіскацією товарів безпосередніх предметів порушення митних правил.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та представника Енергетичної митниці, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Суд, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.483 Митного кодексу України карається переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз`яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005.

Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Згідно з вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами ст.8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, між ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» та компанією ЗАТ «ЕКОЕНЕРГІЯ» укладено контракт № 2022/12/14 від 14.12.2022 року на поставку нафтопродуктів. Компанія ЗАТ «ЕКОЕНЕРГІЯ» надала сертифікат якості на «Бензин А95», яке закупляло ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР». Крім того, компанія ЗАТ «ЕКОЕНЕРГІЯ» надала ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» копію листа від виробника компанії «Orlen Lietuva» №Д12(12.11-9)-0583 від 31.08.2023 з переліком сертифікатів якості, що надавалися компанією «Orlen Lietuva» в межах поставок по діючим контрактам, в якому в тому числі зазначено сертифікат №161979, а отже ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» використовувало відомості з отриманих товаросупровідних документів, зокрема й сертифікату якості виданого компанією «Orlen Lietuva» у відповідності до вимог чинного митного законодавства України, а тому переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що при переміщенні товарів через митний кордон ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» використовувало відомості сертифікату якості №161979, який містить посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.

Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, зокрема і сертифіката якості, який не викликав сумнівів ні у ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР», ні у митного брокера, оскільки мав відповідні показники властивостей щодо класифікації товару.

Крім того, директор ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР» ОСОБА_1 , перебуваючи на території України та будучи кінцевим отримувачем товару не міг вчиняти будь-яких дій щодо отримання будь-яких сертифікатів якості, у т.ч. у незаконний спосіб для переміщення товару з Європейського Союзу до України.

Вищевикладене свідчить, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором ПП «ПАВЛИВНА ГРУПА «ОПЕРАТОР», дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача, ціни вищевказаного товару, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

За відсутності зазначених умов саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Так, в матеріалах справи наявні всі товаросупровідні документи для здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, подані як при переміщенні товарів через митний корон України в зоні діяльності Львівської митниці Держмитслужби так і під час митного оформлення товарів в Київській митниці Держмитслужби.

Крім того захисник Котягін А.С. надав суду відповідь на лист від виробника «Orlen Lietuva» від 31.08.2023 D12(12.11-9)-0583, текст якого перекладено, справжність перекладу засвідчено нотаріально, в якому зазначено, що «публічна компанія Orlen Lietuva (далі iменована як "Компанiя") повiдомляє, що дана Компанiя продала нафтопродукти компанiї ЗАТ «Екоенергія» та видала наступнi Сертифiкати якостi, зокрема сертифікат № 161979 від 29.12.2023».

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно того, що ОСОБА_1 вчинено дії передбачені ч.1 ст.483 Митним кодексом України.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 247, 251-252 КУпАП, ст.ст.3, 95, 268, 458-459, 470, 483, 495, 522, 527 Митного кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. О. Павленко