Постанова

від 08.01.2024 по справі 283/1898/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/1898/23 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №283/1898/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Ярмоленка В.В.

встановив:

У серпні 2023 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на свою користь на її утримання як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення нею 23-річного віку.

На обґрунтування позову зазначає, що відповідач є її батьком. 15 травня 2013 року шлюб між батьками було розірвано, вона залишилася проживати разом з мамою. У зв`язку із тим, що відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надавав, її мати була змушена звернутися до суду також із питанням про стягнення аліментів, які рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 17.06.2013 року вирішено стягувати з відповідача в розмірі 1/3 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2013 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак у зв`язку із тим, що позивач з мамою виїхала до Чехії, де вона продовжила навчання та вступила до Вищої професійної медичної школи та середньої медичної школи в м. Усті-над-Лабем з терміном навчання 4 роки, наразі є студенткою 1 курсу денної форми навчання за спеціальністю «53-4-М/03 Асистент зубного техніка», що підтверджено довідкою про навчання, не має можливості влаштувалися на роботу та забезпечити собі належний рівень життя самостійно, змушена звернутися до суду із вказаним позовом про стягнення аліментів з батька, який в добровільному порядку її забезпечувати відмовляється, хоча спроможний це робити. Окрім необхідності оплати за проживання у найманому житлі, оплати на проїзд до місця навчання, придбанні одягу, харчування, постійно потребує придбання навчальних посібників, книг, медичних устаткувань, обладнання тощо. Її мати повернулася на постійне місце проживання в Україну, через відсутність доходів не може самостійно забезпечити її утримання у зв`язку з продовженням навчання.

Батько допомоги у добровільному порядку їй не надає, хоча фізично здоровий та працездатний, працює в ТОВ «Повний фарш» у м. Києві, має стабільний дохід. Крім того відповідачу на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями у м. Малині, а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вважає, що її вимоги про стягнення аліментів на її утримання як доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від доходу (заробітку) батька щомісяця, є розумними та справедливими.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на навчання в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 серпня 2023 року і до закінчення навчання або до досягнення дочкою двадцятитрьохрічного віку, за умови продовження ОСОБА_1 навчання. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач на час звернення до суду із даним позовом не надала доказів, що вона продовжує навчання у 2023 року, оскільки довідка з освітнього закладу датована вереснем 2022 року. Пізніше позивачем було надано іншу довідку, в якій зазначено, що позивач у 2023/2024 році є студенткою 2 курсу. Однак, загальний термін навчання, чи забезпечена студентка житлом, чи отримує стипендію, у даній довідці не вказано. Також до суду не надано позивачем доказів, що вона проживає у найманому житлі та несе витрати. Одночасно не надано доказів на підтвердження вартості витрат, пов`язаних з навчанням. Крім того, при визначенні розміру аліментів на повнолітню доньку судом не було враховано можливість відповідача надавати їй матеріальну допомогу згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України. Зазначає, що на даний час на його утриманні знаходиться ще двоє дітей, які, відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мають право на мінімальний гарантований розмір надаваного ним утримання не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Його дружина має інвалідність 3 групи, хворіє та потребує його матеріальної допомоги. Також він надає матеріальну допомогу своєму батькові, який має 2 групу інвалідності.

Зазначив, що його син, ОСОБА_3 , за станом здоров`я потребує виготовлення корсету, за який апелянтом сплачено 10 000 грн., регулярного огляду лікарем, що вимагає додаткових грошових коштів.

Вважає, що на даний час ним фактично надається допомога на утримання повнолітньої доньки у розмірі половини його доходу, оскільки, згідно розрахунку у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка щомісячно погашається шляхом утримання з його заробітної плати 50 %.

Позивач скористалася своїм правом та подала через свого представника відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги. Зазначає, що навчається на денній формі, що унеможливлює її працевлаштування, потребує матеріальної допомоги на своє утримання. Викладені обставини підтверджуються довідками про навчання упродовж 2022-2023 та 2023-2024 навчального року на 1 та 2 курсі у Вищій професійній медичній школі та середній медичній школі в м. Усті-над-Лабем із зазначенням місця її реєстрації та відомостями про те, що стипендія їй не виплачується. На даний час мама позивача проживає в Україні, через відсутність доходу не може самостійно забезпечити її утримання. Вважає, що її батько може надавати матеріальну допомогу на утримання, оскільки є особою працездатного віку, фізично здоровий, має дохід, а наявність у відповідача дружини з інвалідністю і двох неповнолітніх дітей саме по собі не може бути підставою для звільнення від сплати аліментів на іншу дитину від першого шлюбу, яка продовжує навчання та потребує утримання. Товарний чек, виписаний ФОП ОСОБА_4 без надання доказів правомочностей щодо реалізації цією особою апаратів медичного призначення, вважає недопустимим та недостовірним доказом у справі. Заборгованість зі сплати аліментів не може бути підставою для звільнення від надання їй утримання, оскільки виникла з вини відповідача. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позову з урахуванням вимог законності, справедливості, на підставі повного та всебічного дослідження всіх доказів у справі з надання їм належної правової оцінки. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від відповідача на адресу апеляційного суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує обставину, що позивач стипендію не отримує, оскільки дана інформація в наданих до суду документах відсутня. Заперечував у повній мірі доводи, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення Малинського районного суду Житомирської області скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено, що батьками ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 7).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 13 травня 2013 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано (а. с. 8).

Відповідно до довідки №055730/8994 від 01 вересня 2022 року (перекладеної з чеської мови на українську мову), яка видана Вищою професійною медичною школою та середньою медичною школою м. Усті-над-Лабем, ОСОБА_6 є студенткою першого курсу денної форми навчання у 2022-2023 роках, спеціальність « 53-44-М/03 Асистент зубного техніка» (а.с.10- 11).

Відповідно довідки про навчання (перекладеної з чеської мови на українську мову), з нотаріально засвідченим підписом перекладача за №23829 від 27.09.2023 року, ОСОБА_1 у 2023-2024 навчальному році є студенткою 2 курсу, клас AZT Вищої професійної медичної школи та середньої медичної школи в м. Усті-над-Лабем (а. с. 50-51).

Згідно виконавчого листа від 17.06.2013 року стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).

Відповідно до довідки Районного житлово-будівельного кооперативу м. Тепліце, ОСОБА_1 з 29.03.2023 року зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 02.08.2023 року, у ОСОБА_5 інформація про доходи відсутня (а. с. 20).

На підтвердження факту здійснення транспортних витрат, ОСОБА_8 долучено проїзний квиток транспортної компанії Устецького краю м. Усті-над-Лабем від 19.06.2023 року вартістю 1037 чеських крон, на строк 90 днів, перекладеного з чеської мови на українську мову, з нотаріально засвідченим підписом перекладача за №17267 від 28.07.2023 року (а.с.12-13).

Відповідно до платіжного документу SIPO (Централізований збір платежів від населення), платником зазначено ОСОБА_5 , який перекладений з чеської мови на українську мову, з нотаріально засвідченим підписом перекладача за №17266 від 28.07.2023 року (а.с.16-17).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідач є власником житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 1810900000:01:006:0825 площею 0, 0938 га (а.с.18).

У Звіті про здійснення відрахувань та виплат ТОВ «Повний фарш МС» за період з 01.10.2022 року по 31.07.2023 року, зазначені щомісячні суми, що утримуються із заробітної плати відповідача в рахунок погашення боргу (а.с. 30- 31).

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 року у справі №283/1897/23 відкрито провадження за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (а.с.32).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10 січня 2015 року, виконавчим комітетом Сербівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с.33).

Від даного шлюбу відповідач має двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с.34-35).

Відповідно до витягу №4030 від 10.08.2023 року, виданого сектором ведення реєстру Малинської міської територіальної громади, сім`я ОСОБА_2 у складі чотирьох осіб проживає в АДРЕСА_3 (а.с.36).

Згідно довідки серії 12 ААГ №086501, дружина відповідача, ОСОБА_11 , з 12.10.2022 року є особою з інвалідністю 3 групи і їй протипоказана тяжка фізична праця (а.с.37).

Батько відповідача, ОСОБА_12 , із 23.02.2022 року є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою серії 12 ААГ №089674, якому протипоказана фізична праця (а.с.38).

Відповідно до довідки ЛКК №422 від 04.10.2023 року КНП «Малинська міська лікарня» підтверджено, що син відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має діагноз - вроджена деформація грудної клітки, протрузія реберних дуг, і за станом здоров`я потребує виготовлення корсету (а.с.54).

Згідно з розрахунком заборгованості по виконавчому провадженню№НОМЕР_5 за виконавчим листом №283/818/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 станом на 01 серпня 2023 року заборгованість відповідача становить 125264,77 грн. (а.с.39-41).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що саме такий розмір з урахуванням рівного обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, зможе в повній мірі забезпечити належні умови утримання та проживання позивача, однак не буде порушувати права відповідача.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним, виходячи із наступного.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників), крім того, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати, зокрема, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, пов`язано не лише з необхідністю оплати навчання, але покликано також забезпечити їм достатній матеріальний стан (певні побутові речі, соціальний і культурний розвиток тощо), адже через навчання повнолітні дочка, син практично не мають змоги працювати і самостійно заробляти кошти.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з ч. 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

З матеріалів справи вбачається, що донька відповідача навчається у Вищій професійній медичній школі та середній медичній школі в м. Усті-над-Лабем зі строком навчання 4 роки. Отже, повнолітня ОСОБА_1 не працює, оскільки навчання за денною формою навчання позбавляє останньої можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід, доказів про отримання стипендії матеріали справи не містять, у зв`язку з чим є такою, що потребує матеріальної допомоги.

Відповідач є працездатною особою, отримує заробітну плату у ТОВ «Повний фарш МС», має у власності нерухоме майно. Також має на утриманні двох малолітніх дітей, дружину з 3 групою інвалідності. Доказів на підтвердження того, що відповідач надає своєму батьку, який має 2 групу інвалідності, матеріальну допомогу, у зв`язку з чим не спроможній сплачувати аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх його доходів, матеріли справи не містять. Посилання апелянта на борг по сплаті аліментів свідчить про його невиконання обов`язку, визначеного ст. 180 Сімейного кодексу України, а долучена відповідачем до матеріалів справи довідка про розмір його заробітної плати, не є доказом відсутності можливості надавати допомогу, враховуючи його вік та стан здоров`я.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає повнолітній син/дочка.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач є повнолітньою та продовжує навчання на денній формі у навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги батька, а її батько має можливість таку допомогу надавати. При цьому колегія суддів враховує ті обставини, що відповідач є працездатною особою, має постійний заробіток, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці у визначеному судом розмірі, з урахуванням інших осіб, які перебувають на утриманні та його майнового стану.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню, так як він є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і вимогам закону. Будь-яких доказів на спростування висновків суду в частині визначення розміру аліментів відповідачем не надано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає

Повний текст постанови складено 11 січня 2024 року.

Головуючий Судді