Ухвала

від 08.01.2024 по справі 991/11121/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/11121/23

Провадження 1-кс/991/11212/23

У Х В А Л А

08.01.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и л а:

1.22.12.2023 ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку звернулась до Вищого антикорупційного суду (далі - суд, ВАКС) зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки така не внесла відомості про кримінальне правопорушення за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочала досудове розслідування.

2.25.12.2023 скарга надійшла до ВАКС та згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, була передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

3.Скаржниця у своїй заяві, яка надійшла до ВАКС 03.01.2024, просила розглянути скаргу за її відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржниці.

4.Представник НАБУ надіслав заперечення, в яких окрім іншого, просив розглядати справу без участі представника НАБУ. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, а також з огляду засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.

5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.

6.Скарга мотивована тим, що у липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Львівського ТУ НАБУ із заявою про те, що Луцький міський голова ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем та використовуючи службових осіб Луцької міської ради за змовою з ОСОБА_5 та в її інтересах вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК України. Наслідком дій названих осіб стало незаконне, на переконання ОСОБА_3 , набуття у власність ОСОБА_5 частини земельної площі по АДРЕСА_1 , чим порушено права, свободи та інтереси скаржниці в частині оформлення права власності на частину земельної площі, яка відведена для будинку АДРЕСА_1 .

7.Також, у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зазначала про те, що Луцький міський голова ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 впродовж 2021-2022 років здійснював оформлення щодо ОСОБА_3 незаконних протоколів, приписів та протиправних рішень, у зв`язку з чим остання була вимушена звертатись до суду з позовами щодо неправомірних дій Луцького міського голови.

8.Однак, відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР внесені не були, а саме заява надіслана для розгляду до Головного управління Національної поліції у Волинській області, уповноважені особи якого також не внесли відповідні відомості до ЄРДР.

9.Таку бездіяльність ОСОБА_3 оскаржила у судовому порядку. Водночас, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2023, яка залишена без змін ухвалою колегії суддів Волинського апеляційного суду, у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено з тих підстав, що її заява не містить фактичних обставин, які б могли вказувати на вчинення саме кримінального правопорушення.

10.У подальшому ОСОБА_3 оскаржила бездіяльність Львівського ТУ НАБУ до Шевченківського районного суду м. Львова, однак її скарга ухвалою слідчого судді від 29.08.2023, яка залишена без змін ухвалою колегії судів Львівського апеляційного суду від 22.11.2023, повернута скаржниці оскільки не підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Львова.

11.На запит слідчої судді представник НАБУ у своїх запереченнях повідомив, що 04.08.2023 до НАБУ надійшла заява ОСОБА_3 від 31.07.2023, яка зареєстрована за вхідним номером Л-10649, щодо можливих неправомірних дій Луцького міського голови ОСОБА_4 . За результатами розгляду такої заяви не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки у ній не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, підслідних детективам НАБУ. Водночас, заяву скеровано для розгляду в межах компетенції до Головного управління Національної поліції у Волинській області та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

12.Отже, з матеріалів скарги слідчою суддею встановлено, що за заявою ОСОБА_3 відомості до ЄРДР внесені не були.

13.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу.

14.Водночас, зі змісту ухвал, зазначених у п. 9, 10 цієї ухвали, слідчою суддею встановлено, що фактично скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ слідчим суддею не розглядалась, натомість очевидно, що єдиним способом захисту права заявниці в цій частині є її звернення до ВАКС, а тому, для забезпечення права на доступ до суду, слідча суддя вважає за необхідне поновити строк на звернення зі скаргою, про що просила скаржниця.

15.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

16.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

17.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

18.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

19.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

20.Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

21.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

22.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

23.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, окрім інших, статтею 364 КК України, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорії посад місцевого самоврядування. До таких згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», належать, зокрема посади міських (міст - обласних центрів) голів.

24.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення Луцьким міським головою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.

25.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.

26.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 та ч. 1 ст. 306 КПК України.

27.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

28.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

29.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

30.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

31.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

34.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

35.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

36.На переконання слідчої судді, твердження скаржниці про вчинення кримінального правопорушення має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальне правопорушення.

37.Так, покликання скаржниці на те, що Луцький міський голова ОСОБА_4 вчинив зловживання службовим становищем і таке було вчинено за змовою з ОСОБА_5 та в її інтересах, зокрема, що за його вказівкою земельною комісією Луцької міської ради прийнято рішення щодо зміни меж земельної ділянки є лише її припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення.

38.Такими ж припущеннями є покликання скаржниці те, що за вказівкою Луцького міського голови ОСОБА_4 проводяться перевірки щодо скаржниці, які на її переконання ініційовані ОСОБА_5 .

28.Натомість, зі змісту заяви ОСОБА_3 слідчою суддею встановлено, що всі покликання заявниці зводяться до її незгоди із рішенням Луцької міської ради щодо зміни меж земельної ділянки та, як наслідок, зменшення земельної ділянки, на якій розташований будинок, у якому проживає заявниця, а також незгоди із прийнятими рішеннями Луцького міського голови за результатами виконання ним владних повноважень. Водночас, на переконання слідчої судді, такі обставини вказують на наявність спірних правовідносин, що можуть бути предметом вирішення у цивільно-правовому полі та не вказують на наявність ознак вчинення кримінального правопорушення.

39.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.

40.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

41.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

42.Отже, оскільки викладене ОСОБА_3 не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.

43.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.

З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідча суддя ОСОБА_1