Ухвала

від 09.01.2024 по справі 388/1451/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1451/23

провадження № 2/388/47/2024

УХВАЛА

09.01.2024м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та скасування заборгованості по сплаті аліментів, третя особа - Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якому (позові) просить:

- визнати виконавчий документ № 388/1130/18 виданий 06.09.2019 Долинським районним судом Кіровоградської області таким, що не підлягає виконанню та припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до повноліття дитини, починаючи із дня набрання рішенням законної сили;

- скасувати заборгованість з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , починаючи з вересня 2019 року.

Крім того, позивач просив допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою від 01.09.2023 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Інші заяви по суті справи чи заяви з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходили.

Ухвалою від 18.10.2023 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Крім того зазначеною ухвалою постановлено викликати у судове засідання неповнолітнього свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою від 29.11.2023 визнано обов`язковою явку у судове засідання позивача ОСОБА_1 .

Позивач,якого належнимчином булоповідомленопро дату, час і місце розгляду справи, який призначався на 22.12.2023 та 09.01.2023 шляхом отримання судових повісток засобами телефонного зв`язку (SMS-повідомлення) згоду на отримання яких у зазначеному вигляді надано ним у заяві від 07.08.2023, долученої до матеріалів справи, що (отримання повідомлення) підтверджується довідками відповідальної особи суду, - до суду не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від позивача до суду не надходило.

Відповідач, яку належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, який призначався на 09.01.2023 шляхом отримання судової повістки засобами телефонного зв`язку (SMS-повідомлення) згоду на отримання яких у зазначеному вигляді надано нею у заяві від 18.10.2023, долученої до матеріалів справи, що (отримання повідомлення) підтверджується довідкою відповідальної особи суду, - до суду не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило.

Третя особа, яка про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про вручення повідомлення про виклик до суду - участь у судовому засіданні свого представника не забезпечила, клопотанням про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач є ініціатором судового розгляду справи, оскільки саме він звертається до суду із позовами про захист його порушених прав і інтересів.

Такий статус накладає на вказаного учасника справи певні обов`язки за порушення яких суд може прийняти несприятливе для позивача рішення.

Так, законодавець з метою сприяння оперативності правосуддя, унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами позивачем у ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У свою чергу в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз норм, вказаних у ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави стверджувати, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

У згаданих нормах законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача у судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача, явка якого у судове засідання визнана судом обов`язковою, є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) та від 28.10.2021 справа № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у ст. 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) та від 28.10.2021 справа № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

З урахуваннямвстановлених обставинта наведенихположень цивільногопроцесуального законодавства,та судовоїпрактики,враховуючи,що належнимчином повідомленийпро дату,час імісце розглядусправи позивач,явка якогоу судовезасідання визнанасудом обов`язковою,повторно нез`явився усудове засіданняі його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, оскільки унеможливлює допит заявленого ним свідка, - суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.

Разом з тим, з метою недопущення порушення права позивача на судовий захист, шляхом звернення до суду з даним позовом та його судовий розгляд, останньому слід роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Керуючись статтями 223, 257, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та скасування заборгованості по сплаті аліментів, третя особа - Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя О.А. Кнуров