Рішення

від 11.01.2024 по справі 453/1978/23

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1978/23

№ провадження 2/453/143/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/

11 січня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

без учасників справи,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення від сплати аліментів,-

в с т а н о в и в:

24.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Сколівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить постановити рішення про звільнення його від сплати аліментів, присуджених до стягнення з нього на користь ОСОБА_2 згідно рішення Сколівського районного суду Львівської області від 17.08.2021 року у справі № 453/396/21 (провадження №2/453/264/21), зміненим в частині визначення розміру аліментів постановою Львівського апеляційного суду від 25.05.2022 року у справі № 453/396/21 (провадження №22-ц/811/4282/21).

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 29.11.2023 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

Розгляд справи відбувся 11.01.2024 року без учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 17.08.2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до нього про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, вирішено стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову (26.03.2021 року) і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років.

Вказує, що постановою Львівського апеляційного суду від 25.05.2022 року рішення Сколівського районного суду від 17.08.2021 року було змінено в частині визначення розміру аліментів та вирішено стягувати з нього в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з 26.03.2021 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років. Приймаючи рішення про стягнення з нього аліментів суд виходив з того, що його донька проживає у м. Корано та навчається в Італії, що підтверджується довідкою, виданою Державною установою вищої та середньої освіти «П. Гобетті - ОСОБА_4 » (реєстр довідки № 6904). Як вбачається з вказаної довідки, студентка ОСОБА_5 була зарахована на навчання у навчальному році 2020/2021 та навчатиметься у групі 4 АТ (економічного напрямку) за спеціальністю «Адміністрування, фінанси та маркетинг». Навчання триватиме 3 роки з понеділка по п`ятницю з 08 год. до 14 год. Відтак, станом на листопад 2023 року донька закінчила 3-ох річне навчання, яке розпочала у 2020 року, вийшла заміж, працює та проживає у м. Львів. Таким чином, позивач зазначає, що змінилися обставини, виходячи з яких суд приймав рішення про стягнення з нього аліменти на утримання повнолітньої доньки, а саме: стаціонарне навчання, неможливість працювати і утримувати себе самостійно, та, як наслідок - потреба у матеріальній допомозі від батьків.

Водночас позивач просить суд звернути увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього з ОСОБА_6 народився син ОСОБА_7 , у якого діагностовано та підтверджено дитячий аутизм. Такий потребує не лише утримання, а й покриття додаткових витрат, пов`язаних із необхідністю забезпечення його особливих потреб. Згідно рекомендацій лікаря сину необхідна багатопрофільна допомога, включаючи ранню підтримку розвитку та діагностики сенсорної інтеграції за участю психолога, педагога, дитячого психіатра, дитячого невролога, регулярну підтримку нейрологопеда. Призначено лікування лікарськими засобами. Рішенням від 23.09.2021 року ОСОБА_7 зараховано до людей з інвалідністю. Враховуючи діагноз сина, ОСОБА_8 не може працювати і забезпечувати себе та брати матеріальну участь у витратах на дитину. Тягар утримання повнолітньої доньки, покладеної на нього згідно рішенням суду, та, враховуючи, що на його утриманні знаходиться неповнолітній син і його матір, з якою позивач перебуває у цивільному шлюбі, ставить його у скрутне матеріальне становище, у зв`язку з чим він змушений звернутися в суд із вказаним позовом.

Відповідачка ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву не подала.

Третя особа - Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, письмових пояснень з приводу позову не подав.

У зв`язку з викладеним судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається за відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2021 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову, а саме з 26.03.2021 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2021 року змінено в частині визначення розміру аліментів та вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., щомісячно починаючи з дати подання позову, а саме з 26.03.2021 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на листопад 2023 року донька закінчила 3-ох річне навчання, яке розпочала у 2020 року, вийшла заміж, працює та проживає у м. Львів. Таким чином, змінилися обставини, виходячи з яких суд приймав рішення про стягнення з нього аліменти на утримання повнолітньої доньки, а саме: стаціонарне навчання, неможливість працювати і утримувати себе самостійно, та, як наслідок, потреба у матеріальній допомозі від батьків.

У відповідності до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на утримання виникає за умови продовження навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Більш того, право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років. В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, дитина втрачає право на утримання.

Обов`язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, припиняється, якщо відпадає хоча б одна з умов, сукупність яких є необхідною для його виникнення.

Таким чином, цей обов`язок припиняється у разі: а) досягнення дочкою, сином двадцяти трьох років; б) припинення дочкою, сином навчання; в) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; г) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу; д) смерті (оголошення померлою) однієї із сторін зобов`язання.

За таких обставин, враховуючи рішення суду, відповідно до якого позивач має обов`язок сплачувати аліменти на увесь період навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років, у розмірі 2 000 грн. щомісячно, та те, що доказів того, що повнолітня ОСОБА_5 , яка не досягла 23-річного віку, припинила навчання і в теперішній час працює та може самостійно себе утримувати, не потребує матеріальної допомоги, позивачем не надані, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Крім цього, позивач просить суд звернути увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього з ОСОБА_6 народився син ОСОБА_7 , у якого діагностовано та підтверджено дитячий аутизм. Такий потребує не лише утримання, а й покриття додаткових витрат, пов`язаних із необхідністю забезпечення його особливих потреб. Згідно рекомендацій лікаря сину необхідна багатопрофільна допомога, включаючи ранню підтримку розвитку та діагностики сенсорної інтеграції за участю психолога, педагога, дитячого психіатра, дитячого невролога, регулярну підтримку нейрологопеда. Призначено лікування лікарськими засобами. Рішенням від 23.09.2021 року ОСОБА_7 зараховано до людей з інвалідністю. Враховуючи діагноз сина, ОСОБА_8 не може працювати і забезпечувати себе та брати матеріальну участь у витратах на дитину. Тягар утримання неповнолітньої доньки, покладеної на нього рішенням суду, та, враховуючи перебування на його утриманні неповнолітнього сина та його матері, з якою позивач перебуває у цивільному шлюбі, ставить його у скрутне матеріальне становище.

Судом враховано, що на утриманні позивача перебуває неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак суд звертає увагу на той факт, що ця обставина слугувала підставою для зміни апеляційною інстанцією рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що позивачем не доведено існування обставин, наявність яких є можливою підставою для звільнення від сплати аліментів, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст. 199 СК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення від сплати аліментів - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Чайківського, 6, м. Сколе Львівської області, ЄДРПОУ 34893197.

Суддя