Рішення

від 21.12.2023 по справі 465/4691/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4691/19

2/465/1215/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Марків Ю.С.

за участі секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

представника позивача Миляна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Милян А.О. звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування.

Позов мотивує тим, що 27.10.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» укладено Договір добровільного страхування медичних витрат №0320920, предметом якого є майнові інтереси застрахованої особи, пов`язані з життям, здоров`ям та медичними витратами, які безпосередньо пов`язані з настанням страхового випадку під час здійснення подорожі (поїздки) за кордон, страхова сума становить 30 000 Євро на одну особу та 100 Євро - франшиза.

Вказує, що в період з 16.11.2018 року по 13.12.2018 року перебував в якості водія автобусу SETRA 328, номерний знак НОМЕР_1 , для здійснення рейсу Львів-Альбі-Ліон-Труа-Львів, перебував за межами України. 27.11.2018 року позивач звернувся до лікарні Centre hospitalier Inter Communal міста Кастр-Маземет Французької республіки, де його госпіталізували із больовим синдромом в ділянці черевного сплетіння та де перебував на госпіталізації з 10:35 год. 27.11.2018 року по 12:05 год. 28.11.2018 року. Страхову компанію про даний випадок він повідомив перебуваючи у лікарні, після усунення гострого болю по телефону, а після виписки з лікарні 28.11.2018 року надіслав лист - повідомлення на електронну пошту асистуючої компанії.

30.11.2018 року він отримав відповідь від асистуючої компанії Балт Асистанс Україна, у якій вказали про відмову у оплаті медичних послуг, оскільки діагностований у лікарні гострий холецистит є наслідком хронічного захворювання, витрати за лікування якого, відповідно до договору не покриваються. Вважає, що вказані висновки є надуманими та абсолютно невірними, оскільки захворювань органів травлення не мав, а гострий холецистит у нього було виявлено вперше французькими лікарями.

В подальшому, з 18.12.2018 року по 29.12.2018 року він перебував на лікуванні у стаціонарі КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи». 20.12.2018 року позивач був прооперований - здійснена лапароскопічна холецистектомія, а 31.12.2018 року, перебуваючи на огляді лікаря-терапевта, останній визначив у позивача середньої тяжкості післяопераційний стан та рекомендував постільний режим лікування.

21.01.2019 року на ім`я Голови правління ТДВ СТДВ «Глобус» було подано заяву на страхову виплату, а 22.01.2019 року додатково витребувано оригінали документів та інформацію, які позивач надав разом із супровідним листом від 07.02.2019 року. У повідомлені від 11.03.2019 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки договором страхування не покриваються витрати, які мають відношення до будь-якої хвороби чи стану, що існували чи виявились до моменту початку дії договору страхування, витрати, пов`язані із наявними хронічними хворобами, які існували чи виявились до моменту початку дії Договору страхування, якщо випадок з ознаками страхового пов`язаний з інфекціями, якщо не повідомлено страховика про виїзд за кордон для роботи та надання послуг та не сплачено додатковий Страховий платіж, а також у випадку несвоєчасного повідомлення про страховий випадок, особа не надала страховику протягом 10 календарних днів з моменту в`їзду на територію країни постійного місця проживання заяву та документи, що підтверджують настання страхового випадку, а також у випадку, якщо особа отримала медичні послуги, не погоджені страховиком. Вважає, що відмова у здійсненні страхової виплати є незаконною. Також зазначає, що у зв`язку із відсутністю фінансової можливості оплатити медичні послуги надані лікарнею Centre hospitalier Inter Communal, 14.02.2019 року Асоціація Жуайє Пті Сульє сплатила на рахунок лікарні 1510,29 Євро. В подальшому фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відшкодував Асоціації Жуайє Пті Сульє вищевказану суму, внаслідок чого у позивача виникло зобов`язання щодо повернення коштів, про що свідчить розписка від 26.04.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» грошові кошти у розмірі 42330 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Відзив мотивує тим, що позивач не повідомив про виїзд за кордон для роботи та надання послуг та страхувальником не сплачено додатковий платіж, що відповідно до умов договору страхування, є виключенням зі страхових випадків та обмеженням страхування.

Також зазначає, що конкременти жовчного міхура утворюються внаслідок порушення обміну печінки - процес довготривалий і хронічний, тому даний стан існував до виїзду за кордон, тому згідно із умов договору витрати не покриваються. Вказує, що позивач повинен зв`язатись з асистуючою компанією до моменту звернення по медичну або іншу, передбачену договором допомогу, оскільки подія мала місце 27.11.2018 року, а позивач повідомив про випадок 28.11.2018 року, тобто з пропущенням терміну повідомлення та після отримання послуг. Згідно з умовами Договору страхування для підтвердження настання страхового випадку, застрахована особа повинна подати оригінал медичного висновку закладу та оригінали документів, що підтверджують факт оплати отриманих послуг, станом на подання відзиву позивач вказаних документів не надав, також не відомо чи було сплачено рахунок ОСОБА_1 . Щодо тверджень позивача про направлення в м.Ліон для лікування таке не відповідає дійсності, оскільки згідно письмового звернення Доктора Tahar Zallous зазначено, що загальний запальний процес та болі було знято та рекомендовано продовжити лікування на території постійного місця проживання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив такий задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча й належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного із доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» укладено Договір добровільного страхування медичних витрат №0320920, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям застрахованої особи та медичними витратами застрахованої особи, а також її додатковими витратами, які безпосередньо пов`язані з настанням страхового випадку під час здійснення подорожі (поїздки), страхова сума становить 30 000 Євро на одну особу та 100 Євро - франшиза.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини із зобов`язання по добровільному страхуванню, які регулюються нормами ЦК України і Законом України «Про страхування».

27.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до лікарні Centre hospitalier Inter Communal міста Кастр-Маземет Французької республіки, де перебував на лікуванні до 28.11.2018 року.

28.11.2018 року ОСОБА_1 повідомив ТДВ СТДВ "Глобус" з приводу випадку з ознаками страхового, яке мало місце 27.11.2018 року.

В подальшому, 21.01.2019 року, після повернення в Україну, позивач ОСОБА_1 , звернувся до голови правління ТДВ СТДВ "Глобус" з заявою на страхову виплату.

Відповідно до змісту вищевказаної заяви позивач просив здійснити страхову виплату за договором страхування подорожуючих за кордон №МЗА 0320920 у зв`язку з раптовим захворюванням (4.2.1), яке мало місце у Французькій республіці (місто Castres-Mazamet) внаслідок раптового нестерпного гострого болю в ділянці черевного сплетіння, що посилювався до неможливості продовжувати роботу, у зв`язку з чим лікувався у Комунальному медичному закладі швидкої допомоги міста Castres-Mazamet з 10:00 гол. 27.11.2018 року по 12:30 год. 28.11.2018 року.

Згідно долучених до позовної заяви медичних документів розмір витрат на лікування позивача ОСОБА_1 у Франції становить 1510,29 Євро.

Листом №69-ВОС від 11.03.2019 року ТДВ СТДВ "Глобус" відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з наступним: - конкременти жовчного міхура утворюються внаслідок порушення обміну печінки - процес довготривалий і хронічний та часто призводить до запального процесу, а тому даний стан існував до виїзду за кордон; - позивач перебував за кордоном з метою виконання робіт, однак не повідомив про це страховика та не сплачено додатковий страховий платіж; - страхувальником не надано документів, що підтверджують настання страхового випадку, його обставин, розміру збитків та підтвердження оплати витрат; - повідомлення з приводу випадку з ознаками страхового вперше надійшло до товариства 28.11.2018 року, в той час, як подія мала місце 27.11.2018 року, тобто з пропущенням терміну повідомлення та після отримання послуг, що не погоджені страховиком.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

У ст. 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхуванням є правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України; об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно зі ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Положення ст. ст. 11, 525, 526, 629 ЦК України дають підстави для висновку, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання умов якого не допускається.

У разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування.

Разом з тим, розділом 5 Договору добровільного страхування медичних витрат №0320920 від 27.10.2018 року передбачені випадки виключення зі страхових випадків та обмеження страхування.

Зокрема, пунктом 5.1.4 вищевказаного договору передбачено, що за договором страхування не покриваються витрати, якщо застрахована особа виїздить за кордон для роботи та надання послуг, про що страховика не було повідомлено та страхувальником не сплачено додатковий страховий платіж.

Як вбачається з договору про виконання робіт №1 від 12.11.2018 року, такий укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 доручив позивачу ОСОБА_1 виконання робіт водія автотранспортного засобу - автобуса для виконання рейсу Львів-Альбі-Ліон-Труа-Львів.

Вказане не заперечується і позивачем.

Доказів того, що позивач ОСОБА_1 повідомив ТДВ СТДВ "Глобус" про виїзд за кордон для роботи та надання послуг, а також що ним сплачено страховику додатковий страховий платіж, суду не надано.

Окрім цього, пунктом 9.1 Договору добровільного страхування медичних витрат №0320920 від 27.10.2018 року передбачено, що при настанні подій, з ознаками одного з страхових випадків, передбачених п.4.2 договору, страхувальник повинен незалежно від свого місцезнаходження та часу доби негайно, до моменту звернення по медичну або іншу, передбачену цим договором допомогу, за винятком непередбаченихабо надзвичайних обставин, зв`язатись з асистуючою компанією (якщо це неможливо, зв`язатись зі страховиком за номером телефону, зазначеним у договорі страхування) та повідомити необхідну інформацію, дотримуватись розпоряджень та рекомендацій асистуючої компанії та/або страховика та погоджувати з ними всі свої дії.

Разом з тим, вищевказаних вимог договору позивачем ОСОБА_1 виконано не було.

Відповідно до п.8.3.6 вищевказаного договору несвоєчасне повідомлення страховика про настання такого випадку надає останньому право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не доведе, що несвоєчасне повідомлення мало місце через об`єктивні, незалежні від нього причини.

Натомість, у даній справі, позивач не обґрунтовує поважність причин несвоєчасного повідомлення про страховий випадок, не надав жодних належних та достатніх доказів неспроможності з об`єктивних обставин повідомити страховика про страховий випадок у встановлені Договором строки.

Також, згідно п.5.1.5, 5.1.10 договору страхування за договором страхування не покриваються витрати, які мають відношення до будь-якої хвороби чи стану, що існували чи виявились до моменту початку дії договору страхування; пов`язані з наявними, хронічними захворюваннями та/або станами, які існували та/або по яким було призначене лікування на момент укладення договору страхування та/або виїзду за кордон.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказав, що випадок, який трапився з ОСОБА_1 , є виключенням зі страхових випадків та обмеженням страхування, оскільки конкременти жовчного міхура утворюються внаслідок порушення обміну печінки - процес довготривалий і хронічний та часто призводить до запального процесу.

Позивач, в свою чергу належними та допустимим доказами тверджень представника відповідача з цього приводу не спростував.

Окрім цього, згідно п.8.3.7 Договору добровільного страхування медичних витрат №0320920 від 27.10.2018 року страхувальник зобов`язаний узгоджувати зі страховиком або його представником (асистуючою компанією) всі дії, пов`язані з лікуванням та отриманням інших послуг в разі раптової хвороби, нещасного випадку та інших непередбачених подій, обумовлених договором страхування, до моменту вчинення таких дій або звернення за наданням послуг.

Згідно з ч.1 ст.104 Закону України «Про страхування» порядок прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхової виплати визначається в договорі страхування або законодавством України; у разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової виплати страховик зобов`язаний протягом строку, передбаченого договором страхування або законодавством, повідомити страхувальника (іншу особу, яка відповідно до договору або законодавства має право на отримання страхової виплати) у письмовій формі про прийняте рішення з обґрунтуванням підстави відмови.

Частиною другою, третьою статті 104 ЗУ "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвело до настання страхового випадку; 3) подання страхувальником неправдивих відомостей про об`єкт страхування, обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов`язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків); 6) наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування; 7) наявність інших підстав, встановлених законодавством, у тому числі для договорів страхування, обов`язковість укладення яких визначена законом. Умовами договору страхування можуть передбачатися також інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

Позивачем ОСОБА_1 долучено до позовної заяви розписку від 26.04.2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 заборгував ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1500 Євро за надання екстреної медичної допомоги на території Франції (регіон Albi) через те, що страхова України відмовилася погашати заборгованість за надану медичну допомогу. 750 Євро ОСОБА_1 з вище позиченої суми віддав ОСОБА_2 , а останній отримав, та залишок ОСОБА_1 зобов`язався повернути до грудня 2019 року, про що свідчать їх підписи.

Окрім цього, згідно відповіді Громадської організації "Львівський мистецький центр "Зразковий вокально-хореографічний ансамбль Веселі черевички" №27/8 від 27.08.2021 року на адвокатський запит адвоката Миляна А.О. у кредитора - Асоціації Жуайє Пті Сульє (Association Joyeux Petits Souliers, Французька республіка) виникло право вимагати від боржника ОСОБА_1 повернення коштів в сумі 1550,29 Євро після здійснення кредитором оплати лікування боржника ОСОБА_1 у лікарні Centre Hospitalier InterCommunal міста Кастр-Мазамет (Castre-Mazamet) Французької республіки, де ОСОБА_1 перебував на госпіталізації з 27 по 28 листопада 2018 року; кредитором, що надав кошти в сумі 1550,29 Євро надалі залишається ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 , Французька республіка).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду доказів оплати саме ним витрат на лікування. Надана позивачем копія розписки від 26.04.2019 року, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 заборгував ФОП ОСОБА_2 грошові кошти, які ним сплачені за надання екстренної медичної допомоги на території Франції, не свідчить про порушення прав ОСОБА_1 відповідачем ТДВ СТДВ "Глобус".

Згідно з ч. 1 ст. 76, ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що позивачем не надано жодних належних та достатніх доказів поважності причин несвоєчасного повідомлення ним або членами його сім`ї про страховий випадок. Поряд з цим, саме на позивача умовами договору, як на страхувальника покладено такий обов`язок. Окрім цього, позивачем не надано доказів того, що випадок, який трапився з ним за кордоном, не пов`язаний з хронічним захворюванням та/або станом, який існував до цього моменту. Також, позивачем не надано доказів того, що він у передбачений законом та договором спосіб повідомив страховика, що він виїздить за кордон для роботи та надання послуг та що ним сплачено додатковий страховий платіж.

Відтак, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення позивачем умов договору страхування, у зв`язку з чим, на думку суду, відповідачем у законний спосіб було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалюючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Питання судових витрат підлягає вирішенню відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», код ЄДРПОУ 20448234, адреса: м.Київ, вул.Федорова Івана, буд.32В.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 01.01.2024 року.

Суддя Ю.С. Марків