Рішення

від 09.01.2024 по справі 904/5484/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5484/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П.

Розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Виконавчого комітету Покровської міської ради, м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 1 915 877,87 грн. за договором підряду

Представники:

Від позивача (заявника): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 1 915 877,87 грн. за договором № 58 на надання послуг по об`єкту "Поточний дрібний (ямковий) ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Південна міська в м. Покров Дніпропетровської області" від 02.05.2023.

Рішенням від 12.12.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Виконавчого комітету Покровської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 1 915 877,87 грн. за договором підряду задоволено.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Виконавчого комітету Покровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" основний борг в розмірі 1 915 877,87 грн., судовий збір у розмірі 28 738,17 грн.

18.12.202 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача на його користь 64 476,34 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 19.12.2023 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" про ухвалення додаткового рішення в межах розумного строку на 09.01.2024.

05.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

09.01.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В судовому засіданні прийнято додаткове рішення в межах розумного строку.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" уклало договір про надання правової допомоги від 10.10.2023 з Адвокатським об`єднанням «Аделекс».

Сторони уклали приймання-передачі наданих послуг від 15.12.2023, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 64 476,34 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просив відмовити в задоволенні заяви, зазначив, що договором про надання правової допомоги від 10.10.2023 не передбачено гонорару за прийняття рішення у справі №904/5484/23 на користь клієнта, натомість зазначено, що гонорар не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським об`єднанням позитивного результату, якого бажає Клієнт (п. 3.3. Договору)

У позовній заяві, зазначається, що орієнтований розмір судових витрат, які очікує понести Позивач у зв`язку із розглядом справи, становить орієнтовно 100 000 грн. (витрати на професійну правничу допомогу).

При цьому, Позивачем не було долучено до матеріалів справи договору про надання правової допомоги з відповідними правами та обов`язками сторін та порядком сплати гонорару.

Відповідач зазначив, що правова позиція товариства була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а розгляд справи обмежився лише двома судовими засіданнями в яких Відповідач участі не приймав.

Також відповідач зазначив, що у разі, якщо суд знайде підстави для стягнення таких витрат, враховуючи той факт, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської міської ради є бюджетною установою, не має власних доходів та утримується за рахунок коштів міського бюджету, та просить зменшити їх розмір до 1 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Аделекс» (далі адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги від 10.10.2023, відповідно до пункту 1.1. адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством, а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану адвокатським об`єднанням правову допомогу та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 1.3. для надання правової допомоги Клієнту Адвокатське об`єднання призначає:

- адвоката, старшого партнера Об`єднання Мухіна Віталія Олеговича (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1634, яке видано 21.05.2019 Радою адвокатів Рівненської області),

- адвоката, старшого партнера, голову (Керуючого партнера) Об`єднання Житарєва Євгена Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1831, яке видано 27.04.2020 Радою адвокатів Рівненської області,

- адвоката, старшого партнера Об`єднання Шкуро Юлію Анатоліївну, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія РН № 1838, яке видане 27.04.2020 Радою адвокатів Рівненської області,

- адвоката, старшого партнера Об`єднання Авраменка Артема Вікторовича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 2014, яке видано 30.07.2021 Радою адвокатів Рівненської області.

Сторони досягли згоди, що за надання правової допомоги, яка є предметом договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах, визначених договором.

Сторони домовились, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за цим договором визначається за домовленістю сторін. (п.п. 3.1.-3.2. договору).

Відповідно до п. 3.9. Договору, факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Акт у 2 примірниках надається клієнту особисто для підписання. У разі неможливості клієнта отримати акт нарочно, акт у 2 примірниках направляється клієнту для підписання засобами поштового зв`язку. Один примірник такого акту, клієнт, після підписання, направляє адвокатському об`єднанню протягом 5 робочих днів після одержання акту. Акт вважається погодженим клієнтом, якщо заперечення клієнта не одержані адвокатським об`єднанням протягом 10 робочих днів від дати одержання акту клієнтом.

Пунктом 3.10. Договору зазначено, що підставою для сплати гонорару, фактичних, судових та інших витрат є рахунок-фактура або інший документ (квитанція, акт, розписка, акт приймання-передачі наданих послуг, тощо).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Також сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 10.10.2023 від 15.12.2023, згідно якого Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв наступні послуги:

1. Збір, фіксація, аналіз документів (доказової бази) та аналіз судової практики для формування правової позиції з метою надання правової допомоги щодо захисту інтересів ТОВ «ДНІПРОБУДГРУП-21» для звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості за Договором №58 на надання послуг по об`єкту «Поточний дрібний (ямковий) ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Південна міська в м. Покров Дніпропетровської області» від 02.05.2023, витрачений час -1 год., ціна послуги 1000,00 грн.

2. Складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором №58 на надання послуг по об`єкту «Поточний дрібний (ямковий) ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Південна міська в м. Покров Дніпропетровської області» від 02.05.2023, витрачений час - 3 год., ціна послуги 5000,00 грн.

3. Участь в судовому засіданні у справі №904/5484/23 20.11.2023, витрачений час- 1 год., ціна послуги 1000,00 грн.

4. Гонорар за прийняття рішення у справі №904/5484/23 на користь Клієнта - 3 % від ціни позову (1 915 877,87 грн.), ціна послуги 57 476, 34 грн.

Загалом витрати на професійну правничу допомогу ТОВ "ДНІПРОБУДГРУП-21" склали суму 64 476, 34 грн.

Відповідно до умов Акту, Клієнт зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту повного виконання Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Виконавчого комітету Покровської міської ради рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/5484/23 сплатити Адвокатському об`єднанню суму в розмірі 64 476, 34 грн.

За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23.01.2014, «Горковлюк та Кагановський проти України» від 04.10.2018).

За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, відсутність складних розрахунків в позовній заяві, незначний обсяг доказів у справі, наявність усталеної судової практики щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за договорами підряду, зважаючи на заперечення відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

59 476,34 грн. витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Виконавчого комітету Покровської міської ради (53300, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, вул. Центральна, буд. 48; ідентифікаційний код 34611037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудгруп-21" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Микитинська, буд. 3; ідентифікаційний код 36439658) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення 59 476,34 грн. витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 11.01.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко