Рішення

від 11.01.2024 по справі 910/16637/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2024Справа № 910/16637/23Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 В)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-ХХІ" (03151, місто Київ, вулиця Донецька, будинок 35)простягнення 416 706 грн 23 коп.Представники сторін: не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-ХХІ" про стягнення 416 706 грн 23 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 402 981 грн 22 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 5 184 грн 07 коп. пені, 6 714 грн 76 коп. 3 % річних та 1 826 грн 18 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/16637/23, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 30.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 03151, місто Київ, вулиця Донецька, будинок 35, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про відкриття провадження у справі № 910/16637/23 відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600231358940.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 30.10.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-ХХІ" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Так, пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП №429 від 14.06.2018) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником електричної енергії споживачам.

Пунктом 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Судом встановлено, що 17.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-ХХІ" (далі - споживач) подало до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - постачальник) підписану Заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу.

В подальшому шляхом приєднання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-ХХІ" до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, опублікованого на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", шляхом фактичного споживання електричної енергії між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 420089971 відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до пункту 5.3 договору інформація про діючу ціну/орієнтовну ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування, але не раніше дати затвердження Регулятором такої ціни/складових такої ціни.

Пунктом 5.4. договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

У пункті 5.5. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві на здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систем, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сум коштів. спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У розділі "Ціна (тариф) електричної енергії" додатку № 2 до договору визначено, що при розрахунку плати за спожиту електричну енергію в обсягах, що менше, або дорівнюють заявленим споживачем застосовується ціна, визначена з урахуванням наступних складових: ціна закупівлі електричної енергії на всіх видах ринків електричної енергії, що склалася для постачальника з урахуванням отриманих від ОСП/ОСР погодинних даних обсягів споживання електроенергії, включаючи вартість послуг адміністраторів ринків та інших обов`язкових внесків, зборів та платежів, що передбачені чинним законодавством; тариф на послуги з розподілу електричної енергії згідно затверджених регулятором величин; тариф на послуги з передачі електричної енергії згідно затвердженої регулятором величини; вартість послуг постачальника, що визначається шляхом множення обсягу поставленої споживачу електричної енергії за розрахунковий період на тариф 0,0896 грн./кВт*год. без ПДВ*.

При розрахунку величини попередньої оплати використовується визначена постачальником орієнтовна ціна, розрахована на перших два розрахункових періоди, виходячи з прогнозованої ціни закупівлі електричної енергії, а на подальші періоди ціна, що фактично склалася за результатами періоду, що передує періоду, в якому формується відповідний рахунок.

Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5.

У розділі "Спосіб оплати за послуги з розподілу електроенергії" додатку № 2 до договору визначено, що споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Розділом "Порядок оплати" додатку № 2 до договору передбачено, що попередня оплата у розмірі 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

У розділі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" додатку №2 до договору зазначено, що рахунок на попередню оплату надається Постачальником Споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов вищезазначеного договору було поставлено електричну енергію, а відповідачем спожито її, у зв`язку з чим, у останнього утворився обов`язок щодо оплати спожитої електричної енергії.

На підтвердження постачання електричної енергії позивачем до матеріалів справи долучено рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за період з грудня 2022 року по вересень 2023 року та відповідні акти прийняття-передавання електричної енергії.

Також відповідачем долучено лист від 02.10.2023 № 20-1-671 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", в якому підтверджено обсяг споживання відповідачем електричної енергій в розмірі, заявленому позивачем.

Відповідачем проводилась часткова оплата спожитої електричної енергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями із призначенням платежів за постачання електричної енергії згідно договору та актів за відповідний місяць.

Проте, відповідачем у визначений договором строк та в повному обсязі не було здійснено оплату за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 402 981 грн 22 коп.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт споживання відповідачем електричної енергії за період з грудня 2022 року по вересень 2023 року, в той самий час, відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог позивача, також матеріали справи не містять доказів щодо оплати відповідачем заборгованості, у зв`язку з чим, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 402 981 грн 22 коп.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 5 184 грн 07 коп. пені, 6 714 грн 76 коп. 3 % річних та 1 826 грн 18 коп. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5.11. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається за цим Договором.

У розділі "Розмір пені та/або штрафу" додатку №2 до договору визначено, розмір пені - подвійна облікова ставка Національного банку України. Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 9.2. договору.

Відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором на постачання електричної енергії споживачу від 17.11.2020 № 420089971, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 184 грн 07 коп. пені, 6 714 грн 76 коп. 3 % річних та 1 826 грн 18 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-ХХІ" (03151, місто Київ, вулиця Донецька, будинок 35, ідентифікаційний код 19482349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8в, ідентифікаційний код 42094646) заборгованість в розмірі 402 981 (чотириста дві тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) грн 22 коп., пеню в розмірі 5 184 (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 07 коп., 3 % річних в розмірі 6 714 (шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн 76 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 250 (шість тисяч двісті п`ятдесят) грн 59 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька