Рішення

від 21.12.2023 по справі 910/12996/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2023Справа № 910/12996/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/12996/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет"

про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився.

від відповідачів: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" (далі - відповідач) про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди №АКЕ/01/22 від 01.01.2022 не здійснив сплату орендних платежів у розмірі 318365,43 грн, як і не повернув об`єкт оренди позивачу в порушення умов договору, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 відкрито провадження у справі №910/12996/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2023.

У судовому засіданні 10.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті справи та відкладення підготовчого засідання на 31.10.2023.

У судовому засіданні 31.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 21.11.2023.

У судовому засіданні 21.11.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 12.12.2023.

У судовому засіданні 12.12.2023 судом, у відповідності до приписів статті 216 Господарського кодексу України, оголошено перерву до 21.12.2023.

У судове засідання 21.12.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 12.12.2023 та розписка про оголошення перерви, про причини не явки суду не повідомив і будь-яких клопотань не подав.

У свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце і дату судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання, втім про причини неявки не повідомили і не подали жодних клопотань, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду ані відзиву на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статі 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

В нарадчій кімнаті 21.12.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" (далі - орендар) укладено договір оренди №АКЕ/01/22 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди наступне нерухоме майно: споруду камеру теплової обробки залізобетонних виробів літ. Я1, загальною площею 43,6 кв. м. з прилеглим промисловим майданчиком площею 200 кв. м., що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:028:0009 (далі - об`єкт оренди, майно), за адресою: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24.

За актом приймання-передачі в оренду об`єкта оренди від 01.01.2022 року, що є додатком №1 до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно: споруду камеру теплової обробки залізобетонних виробів літ. Я1, загальною площею 43,6 кв. м. з прилеглим промисловим майданчиком площею 200 кв. м., що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:028:0009 (далі - об`єкт оренди, майно), за адресою: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24.

При цьому, у вищевказаному акті сторони зазначили, що на момент передачі орендарю стан майна є належним для використання. Недоліки майна не встановлені. Заперечень до технічного та пожежозабезпеченого стану майна не має.

Об`єкти оренди надаються для здійснення господарської діяльності орендаря (пункт 1.2 договору).

Орендар вступає у тимчасове платне користування об`єктом оренди на умовах оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі (пункт 2.1 договору).

Умовами пункту 2.2 договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на таке майно.

Пунктами 2.3 та 2.4 договору сторони визначили, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю в первісному стані. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. При поверненні майна орендодавцю, обов`язок по складанню акту приймання-передачі та організації його підписання сторонами покладається на орендаря. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Щомісячна орендна плата за договором складає 26000,00 грн (пункт 3.1 договору).

За умовами пункту 3.2 договору, плата за оренду майна, вказана у пункті 3.1 цього договору сплачується орендарем у вигляді щомісячних авансових платежів протягом 3 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків-фактур, але не пізніше 5-го числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Внесення плати за оренду здійснюється орендарем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця в термін передбачений пунктом 3.2 цього договору (пункт 3.3 договору).

Пунктами 3.5 та 3.6 договору визначено, що зобов`язання орендаря по сплаті коштів за оренду за перший місяць оренди, забезпечується у вигляді авансової оплати в розмірі не менше ніж плата за оренду за один місяць. Орендар сплачує авансову оплату протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору. В рахунок оплати плати за оренду за 1 останній місяць оренди по даному договору, орендар сплачує орендодавцю заставний внесок протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору. Вказаний заставний внесок використовується для проведення остаточного розрахунку сторін з оплати за оренду. У разі зміни орендної плати, сторони зобов`язуються відкоригувати розмір заставного внеску (доплатити).

За умовами пункту 3.8 договору сторони погодили, що орендар, крім плати за оренду повинен компенсувати орендодавцю витрати пропорційно займаній площі, що пов`язані з: оплатою комунальних послуг (електроенергія, водозабезпечення та водовідведення, опалення, кондиціювання та вентилювання повітря та інше); організацією та забезпеченням пропускного режиму; прибиранням площ загального користування; вивезенням сміття з місць загального користування; забезпеченням протипожежною сигналізацією та системою пожежогасіння; інженерно-експлуатаційними витратами та поточним (дрібним) ремонтом приміщень будівлі, якими користується орендар; розміщенням реклами щодо товарів (робіт, послуг), в тому числі пов`язаних зі сплатою податків та/або інших обов`язкових платежів, що здійснюються на замовлення; оплатою податків на нерухомість та/або інших обов`язкових платежів; інших витрат, що здійснюються за погодженням орендаря. Зазначені витрати компенсуються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем відповідних рахунків-фактур.

Орендодавець зобов`язаний передати об`єкт оренди орендарю в стані, необхідному для його використання у відповідності з призначенням майна. В той же час, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (пункти 4.1.1 та 4.1.5 договору).

Орендар зобов`язаний з моменту закінчення терміну договору оренди, зазначеного в пункті 5.1 цього договору, повернути орендоване майно орендодавцю у стані, необхідному для його використання у відповідності з призначенням (пункт 4.2.4 договору).

За умовами пункту 7.7 договору сторони дійшли згоди про визнання документів, які складаються при виконанні умов договору, підписаних за допомогою КЕП (ЕЦП). Сторони визнають документи, надані в електронній формі із застосуванням КЕП (ЕЦП) від однієї сторони, використовуючи програму (програмне забезпечення/електронний сервіс) M.E.Doc, як оригіналів. Програма підключення до уніфікованої платформи «ПТАХ», що призначена для обміну документами в електронному вигляді з використанням кваліфікованого цифрового підпису. Складання та обмін документами в електронній формі здійснюється з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Договір набуває чинності з моменту підписання договору та акту приймання-передачі та діє до 28 лютого 2022 року включно (пункту 5.1 договору).

За умовами пункту 1 додаткової угоди від 01.11.2022 року сторони встановили термін дії договору з 01.01.2023 року до 28.02.2023 року.

Після закінчення строку оренди, визначеного пунктом 5.1 даного договору за умови, що орендар належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, договір може бути за погодженням сторін подовжений згідно з додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами. Для продовження цього договору, орендар за 1 місяць до його закінчення, у письмовій формі повідомляє орендодавця про бажання продовжити дію договору (пункт 5.2 договору).

Доказів продовження дії договору в установленому умовами п. 5.2 договору порядку суду не надано, а відтак договір оренди №АКЕ/01/22 припинив свою дію 28.02.2023, у зв`язку з закінченням строку його дії.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, за лютий 2023 року були надані послуги з оренди нерухомого майна вартістю 26000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання (надання робіт) №91 від 28.02.2023 року та у відповідності до умов пункту 3.8 договору виставлені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням об`єкту оренди у розмірі 32365,43 грн, а саме: №63 від 28.02.2023 року на суму 5381,02 грн, №157 від 31.03.2023 року на суму 5380,92 грн, №215 від 30.04.2023 року на суму 5380,74 грн, №280 від 31.05.2023 року на суму 5380,57 грн, №338 від 30.06.2023 року на суму 5421,09 грн та №357 від 31.07.2023 року на суму 5421,09 грн, які підписано електронним підписом уповноваженої особи орендодавця та направлені для підписання орендарю через програмне забезпечення M.E.Doc, як то погоджено сторонами умовами пункту 7.7 договору.

Втім, відповідач акти не підписав, жодних зауважень не висловив, як і свого обов`язку з оплати орендних платежів та компенсації витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди належним чином не виконав, у зв`язку з чим виник борг за оренду приміщень у розмірі 26000,00 грн та компенсації витрат, пов`язаних з утриманням об`єкту оренди у розмірі 32365,43 грн.

При цьому, оскільки відповідач після закінчення строку дії договору об`єкт оренди у встановленому порядку не повернув, позивачем нараховано неустойку за період з березня по липень 2023 року у розмірі 260000,00 грн.

Листом №25/07/23-1 від 25.07.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою у строк до 31.07.2023 року сплати заборгованість за договором оренди №АКЕ/01/22 року, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування, як і не вчинив дій з повернення об`єкта оренди, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму, а відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору сторонами визначено, що плата за оренду майна, вказана у пункті 3.1 цього договору сплачується орендарем у вигляді щомісячних авансових платежів протягом 3 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків-фактур, але не пізніше 5-го числа місяця слідуючого за розрахунковим.

При цьому, сторони у пункті 6.1.2 договору погодили, що орендар, крім плати за оренду повинен компенсувати орендодавцю витрати пропорційно займаній площі, що пов`язані з утриманням нерухомого майна протягом 3 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем відповідних рахунків-фактур.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів та компенсації витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна за договором оренди на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач у встановлені договором строки орендну плату та компенсацію витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна в належному розмірі не здійснив, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної сплати орендних платежів та компенсації витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу зі сплати орендних платежів у розмірі 26000,00 грн та компенсації витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна у загальному розмірі 32365,43 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому судом враховано, що рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити належні за договором платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №44/258-б(910/15426/20), від 21.01.2019 у справі №925/2028/15 та від 22.05.2018 у справі №923/712/17.

Окрім того, згідно з частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та оформлення акту приймання-передачі і діє до 28 лютого 2022 року включно, а додатковою угодою від 01.11.2022 року сторони продовжили термін його дії - до 28.02.2023 року.

Після закінчення строку оренди, визначеного пунктом 5.1 даного договору за умови, що орендар належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, договір може бути за погодженням сторін продовжений згідно з додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами. Для продовження цього договору, орендар, за 1 місяць до його закінчення, у письмові формі повідомляє орендодавця про бажання продовжити дію договору (пункт 5.2 договору).

Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом 10 календарних днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною (пункт 5.3 договору).

Під час розгляду справи не надано жодних доказів продовження дії договору в установленому умовами п. 5.2 договору порядку, а відтак договір оренди №АКЕ/01/22 від 01.01.2022 припинив свою дію з 01.03.2023 року, у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

У відповідності до приписів частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що саме орендар зобов`язаний у разі припинення договору оренду негайно повернути орендодавцю предмет оренди з оформленням відповідного документу (акту), який підписується сторонами договору і відповідно саме на орендаря покладається тягар доведення виконання обов`язку про поверненню об`єкта оренди.

Вищезазначений висновок суду підтверджується і пунктом 2.4 договору, за умовами якого сторони погодили, що при поверненні майна орендодавцю, обов`язок по складанню акту приймання-передачі та організації його підписання сторонами покладається на орендаря. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відтак, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди та виникнення у нього зобов`язання повернути об`єкт оренди, і сам обов`язок зі складання акту приймання-передачі з орендодавцем покладається на орендаря.

У свою чергу, невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на пред`явлення вимоги про повернення речі та право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 4.1.5 договору сторони також погодили що, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користуванням майном за час прострочення.

Як встановлено судом, договір оренди припинив свою дію з 01.03.2023 року, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено і сторони не порушували питання пролонгації дії договору, втім об`єкт оренди, а саме споруда - камера теплової обробки залізобетонних виробів літ. Я1, загальною площею 43,6 кв. м. з прилеглим промисловим майданчиком площею 200 кв. м., що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:028:0009, за адресою: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, продовжує перебувати у користуванні відповідача, доказів повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідач прострочив зобов`язання з повернення об`єкту оренди після закінчення строку дії договору, що є підставою для застосування до нього відповідальності у відповідності до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлені вище обставини щодо закінчення строку дії договору та відсутності доказів повернення орендованого майна орендодавцеві, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов`язку повернути позивачеві орендоване майно та наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у період з березня по липень 2023 року включно в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, що, за розрахунком позивача, який є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства становить 260000,00 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання взятих на себе зобов`язань з повернення об`єкту оренди після закінчення терміну дії договору та відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, прим. 13, ідентифікаційний код 40248942) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, ідентифікаційний код 37906355) нерухоме майно - споруду камеру теплової обробки залізобетонних виробів літ. Я1, загальною площею 43,6 кв. м. з прилеглим промисловим майданчиком площею 200 кв. м., що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:028:0009, за адресою: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, прим. 13, ідентифікаційний код 40248942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, ідентифікаційний код 37906355) основний борг у розмірі 58365 (п`ятдесят вісім тисяч триста шістдесят п`ять) грн 43 коп., неустойку у розмірі 260000 (двісті шістдесят тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 7459 (сім тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 48 коп.

4. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.01.2024.

Суддя Т.В. Васильченко