Постанова

від 11.01.2024 по справі 596/1463/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/1463/23Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І. Провадження № 22-ц/817/86/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №596/1463/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року (постановлену суддею Лисюк І.О.) в справі за позовом ОСОБА_1 до Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю Ю.БІЗ, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя.

Посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано правових висновків, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2023 року в справі №990/114/23 (11-103заі23).

Вказує на те, що встановлення наявності обставин, дослідження і оцінка доказів не повинні вирішуватись на стадії відкриття провадження у справі, оскільки такі питання вирішуються на інших стадіях судового процесу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Гусятинського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ТОВ Ю.БІЗ, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: просив витребувати на свою користь в ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер: 6121683000:01:001:1374, площа (га): 1.8174, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позов не містить викладу обставин та зазначення доказів, що електронні торги відбулися, позивач є переможцем торгів, а не лише його учасником, позивачем в установлений строк вчинялись дії щодо звернення до ВДВС для отримання акта про проведені електронні торги, щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами проведення земельних торгів, а також що позивачу нотаріусом відмовлено в нотаріальному посвідченні договору, і право його, як власника порушено.

02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2023 року, до якої долучив нову редакцію позовної заяви, а також додав копію проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки та копію вимоги від 05 вересня 2023 року, адресовану заступнику начальника Гусятинського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області про необхідність вчинення всіх необхідних дій для передачі ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6121683000:01:001:1374, вартість якої ним оплачена.

Повертаючи позовну заяву 19 жовтня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2023 року ОСОБА_1 в повній мірі не усунуто, а саме: стороною позивача не зазначено доказів, що електронні торги відбулися, позивач є переможцем торгів, а не лише його учасником, позивачем в установлений строк вчинялись дії щодо звернення до ВДВС для отримання акта про проведені електронні торги, щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами проведення земельних торгів, а також, що позивачу нотаріусом відмовлено в нотаріальному посвідченні договору, і право його, як власника порушено.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За правилами ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам зазначеним у ст. 175 ЦПК України.

Колегія суддів приходить до переконання що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки містить обґрунтування позовних вимог, з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Питання щодо якості такого викладу (підставність, чіткість, обґрунтованість, доведеність), оцінка таким обставинам, а також наявність чи відсутності порушення прав заявника судом не може вирішуватись на стадії відкриття провадження у справі чи вирішення питання про прийняття заяви.

У випадку встановлення судом невідповідності зазначених у позовній заяві (заяві, скарзі) обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточності формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеності підстав позову за кожною вимогою, то це не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову (заяви) по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі №990/114/23, згідно яких суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях судового процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.

Більше того, згідно п.7 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі позовної заяви та долучених до неї доказів. Повертаючи заяву, суд фактично дав оцінку доказам, наданим заявником на обґрунтування своїх позовних вимог, що є неприпустимим.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).

Згідно частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У справі «Belletv. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів вважає, що повернення заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.

Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 січня 2024 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Хома М.В.