ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 рокум. Кропивницький Справа № 912/2029/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі - Суд), розглянувши справу:
за позовом першого заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (позивача-1) та Кіровоградської обласної ради (позивача-2)
до Матвієнко Надії Леонідівни (відповідача-1) та Знам`янського психоневрологічного інтернату (відповідача-2)
про визнання недійсним договору, додаткових угод до нього та стягнення 339464 грн,
за участю:
- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача-1, - Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
- секретаря судового засідання Рудченко І.О.;
- представників: прокуратури - Черниш Г.Р, Позивача-1 - Тодорової О.Л., Позивача-2 - Фенька А.О.,
у с т а н о в и в:
ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПРОКУРОРА
26.10.2023 перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі - Прокурора) подав в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (надалі - Держаудитслужба) та Кіровоградської обласної ради (надалі - Обласна рада) позов до Матвієнко Надії Леонідівни (надалі Матвієнко Н.Л. ) та Знам`янського психоневрологічного інтернату (надалі - Інтернату) і просить:
- визнати недійсним договір № 1 від 06.01.2017, укладений між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л.;
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.05.2017 до договору № 1 від 06.01.2017, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л.;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 30.06.2017 до договору № 1 від 06.01.2017, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л.;
- стягнути з Матвієнко Н.Л. на користь Знам`янського психоневрологічного інтернату 339464 грн,
- стягнути зі Знам`янського психоневрологічного інтернату одержані за рішенням суду 339464 грн в дохід держави.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:
- у листопада 2016 року Інтернат провів процедуру державних закупівель, переможцем якої згідно з рішенням Тендерного комітету № 25/1 від 19.12.2016 визнав фізичну особу-підприємця Матвієнко Н.Л. з ціновою пропозицією 341928 грн;
- 06.01.2027 Інтернат уклав з Матвієнко Н.Л. договір закупівлі № 1, в якому був визначений предмет закупівлі - «вироби хлібобулочні, кондитерські та кулінарні, борошняні, нетривалого зберігання» та їх вартість; договір обумовлював, що його істотні умови не можуть змінюватися, окрім випадку зміни ціни не більше ніж на 10 % у разі відповідного її коливання;
- у межах строку дії договору Інтернат уклав з Матвієнко Н.Л. додаткові угоди № 1 від 10.05.2017 та № 2 від 30.06.2017, якими Сторони збільшили ціну за одиницю товару, а саме ціну хліба;
- на виконання договору Інтернат перерахував Матвієнко Н.Л. 339464 грн, але за рахунок збільшення ціни товару отримав меншу його кількість;
- 11.11.2021 Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення № 54/46-р/к, яким визнало приватні підприємця Матвієнко Н.Л. та Ананьєва Г.В. вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів проведених Інтернатом державних закупівель, та визнало, що вони вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; на даний час рішення не оскаржене та є чинним;
- спрямованість умислу у Матвієнко Н.Л. на здобуття перемоги у державній закупівлі шляхом застосування узгоджених дій з Афанасьєвою Г.В. вказує на недійсність договору та додаткових угод до нього за частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони не відповідають інтересам держави та суспільства;
- за наслідками недійсності правочину Матвієнко Н.Л. повинна повернути Інтернату отримані за договором кошти у сумі 339464 грн, а Інтернат, у свою чергу, повинен повернути їх державі;
- порушення інтересів держави пов`язане з тим, що Держаудитслужба та Обласна рада тривалий час не приймали належних заходів щодо визнання договору недійсним та застосування наслідків такої недійсності, а безпосередньо самі порушення договору впливають на бюджетні витрати.
ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧІВ
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградська обласна рада підтримали позовні вимоги та просили Суд їх задовольнити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
Для вирішення спору Суд ухвалою від 31.10.2023 відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та здійснив підготовче провадження у засіданні, яке відбулося 29.11.2023. За результатами підготовчого провадження поставив ухвалу від 29.11.2023, в якій виклав здійснені процесуальні дії. Справу по суті розглянув у судовому засіданні 10.01.2024; при цьому розгляд справи відбувся без участі представників Матвієнко Н.Л. , Інтернату та Антимонопольного комітету, оскільки вони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд.
УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ
З Оголошення про проведення відкритих торгів від 29.11.2016 № UA-2016-11-29-000736-а слідує, що Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням (на даний час має назву - Знам`янський психоневрологічний інтернат) розмістив оголошення про проведення 16.12.2016 аукціону із закупівлі хліба пшеничного та хліба житнього за державні кошти (а.с. 37).
Відповідно до роздрукованого електронного документу про проведення процедури закупівлі, а саме «реєстру отриманих тендерних пропозицій» (а.с. 39) для участі у процедурі закупівлі подали тендерні пропозиції приватні підприємця Матвієнко Н.Л. та Ананьєва Г.В .
Згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій № 25/1 від 19.12.2016 (а.с. 41) переможцем аукціону визнана Матвієнко Н.Л. , оскільки її пропозиція за ціновою характеристикою виявилася кращою, тобто 339464 грн. Тендерний комітет прийняв рішення про прийняття тендерної пропозиції Матвієнко Н.Л. та укладення з нею договору закупівлі.
06.01.2017 Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням уклав з фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л. договір про закупівлі за державні кошти № 1 (а.с. 45-49) щодо поставки у 2017 році хліба пшеничного у кількості 33450 шт та хліба житнього у кількості 33450 шт на загальну суму 339464 грн (пункти 1.1. та 3.2.).
10.05.2017 та 30.06.2017 Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням та фізична особа-підприємець Матвієнко Н.Л. внесли зміни до договору, а саме уклали додаткові угоди № 1 та № 2, якими збільшили вартість ціни хліба, зменшивши при цьому кількість поставки. (а.с. 51, 52).
Як слідує з роздруківки електронного файлу Звіту про виконання договору закупівлі (а.с. 53) за договором фізична особа-підприємець Матвієнко Н.Л. поставила 66900 шт хліба, а Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням сплатив їй 339464 грн.
Відповідне перерахування також вбачається з платіжних доручень № 27, 91, 139, 183, 232, 281, 322, 382, 426, 480, 527, 584 (а.с. 84-89).
У подальшому 11.11.2021 Адміністративна колегія Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 54/46-р-к, яким визнала (з-поміж іншого), що фізична особа-підприємець Матвієнко Н.Л. та фізична особа-підприємець Ананьєва Г.В. вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів по закупівлі хліба пшеничного та хліба житнього, яку проводив Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням за № UA-2016-11-29-000736-а (а.с. 98-113).
З тексту рішення вбачається, що узгоджені дії полягають у тому, що вказані особи у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є пов`язаними - мати-донька. При прийнятті участі у торгах вони не конкурували: подали тендерні пропозиції в один день; одночасно замовили та отримали довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків; для участі у торгах використовували одну й ту ж електронну адресу; у поданих документах відобразили однакову адресу потужностей виробництва; у тендерних пропозиціях обоє подали один і той же договір оренди транспортного засобу; при веденні господарської діяльності вони здійснювали численні розрахунки між собою; для участі у торгах завантажили файли, які мають однакові особливості їх формування.
28.02.2023 Господарський суд Кіровоградської області у справі № 912/1569/22 ухвалив рішення (а.с. 121-131), яким стягнув з фізичної особи-підприємця Матвієнко Н.Л. штраф, нарахований за рішенням Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/46-р-к від 11.11.2021.
ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН ТА ЗАКОНОДАВСТВА
Щодо прокурорського представництва
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
Частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отож, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
У спорі Прокурор визначив Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області у якості органу, який має здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
За змістом абзацу 1 статті 1 Закону про фінансовий контроль здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, статтею 5 Закону про фінансовий контроль встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції на час вирішення справи в суді, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631.
За основними положеннями названого Порядку:
- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),
- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (пункт 2),
- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),
- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),
- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),
- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком» (пункт 27).
З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.
Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов`язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.
Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 Суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України «Про державні закупівлі» може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.
Листом за вих. № 52-5616вих-23 від 31.07.2023 (а.с. 54-59) Прокурор звернувся до Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.
У свою чергу, листом за вих. № 041131-17/2562-2023 від 21.08.2023 (а.с. 60-63) Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області повідомило Прокурора про відсутність у нього повноважень на самостійне звернення з позовом до суду.
Як слідує з листа Прокурора за вих. № 52-7363вих-23 від 02.10.2023 (а.с. 153-154) Прокурор повідомив Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Східний офіс Держаудитслужби про звернення до суду в їх інтересах стосовно спірного договору.
З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.
Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
За змістом частини 2 статті 10 Закону про місцеве самоврядування обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Отже, Кіровоградська обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області області.
Положеннями абзацу 1 статті 17 названого Закону встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Поряд з цим за статтею 18-1 Закону про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
У свою чергу, положеннями пункту 3 частини 1 статті 44 Закону про місцеве самоврядування до повноважень обласних рад (які можуть також делегуватися відповідним місцевим державним адміністраціям) віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.
Стаття 43 Закону про місцеве самоврядування визначає випадки вирішення питань обласними радами виключно на пленарних засіданнях, але здійснення контролю за використанням фінансових ресурсів не віднесене до таких.
Таким чином, Кіровоградська обласна рада може бути позивачем в суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, у тому числі в питаннях ефективного використання фінансових ресурсів.
Зокрема, відповідно до пунктів 4 та 6 Положення про Знам`янський психоневрологічний інтернат (а.с. 133) Інтернат є закладом освіти, об`єктом комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області. Його засновником являється Кіровоградська обласна рада.
У зв`язку з цим, Кіровоградська обласна рада, до повноважень якої віднесені вказані функції, як засновник Інтернату має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.
Листом № 52-5617вих-23 від 31.07.2023 (а.с. 114-119) Прокурор звернувся до Кіровоградської обласної ради з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.
У свою чергу, Кіровоградська обласна рада листом за вих. № 11008-23 від 14.08.2023 (а.с. 120) повідомила Прокурора про невжиття відповідних заходів.
Як слідує з листа з листа Прокурора за вих. № 52-7363вих-23 від 02.10.2023 (а.с. 153-154) він повідомив Обласну раду про звернення до суду в її інтересах стосовно спірного договору.
З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Кіровоградської обласної ради.
Щодо недопущення узгоджених дій при проведенні державної закупівлі
Правові засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб територіальних громад встановлені положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції станом на час проведення процедури закупівлі - 19.12.2016.
Основними положеннями цього Закону, які впливають на вирішення спору, встановлено, що:
- метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (абзац 2 преамбули);
- закупівлі здійснюються (з-поміж інших принципів), за принципом добросовісної конкуренції (стаття 3);
- замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (частина 1); замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази; 2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (частина 2) (стаття 16);
- відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи; для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (частина 2) (стаття 20);
- замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (частина 2 статті 32);
Отже, основною метою використання процедури закупівель є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції, які досягаються шляхом ефективного та прозорого її здійснення. Одним із принципів здійснення закупівлі є використання принципу добросовісної конкуренції.
Поряд з цим, відповідно до частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Одним із принципів господарювання за статтею 6 того ж Кодексу є добросовісна конкуренція.
У свою чергу, правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності станом на час укладення спірного договору регулювалися положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» у відповідній редакції.
Стаття 1 цього Закону визначала, що економічною конкуренцією є змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію (частина 2 статті 4 того ж Закону).
Закон окреслював, що погоджена конкурентна поведінка суб`єктів господарської діяльності являється узгодженими діями (стаття 5). А антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1): такими діями (з поміж інших визнаються дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2) (стаття 6).
Отож, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише за наслідками справжньої конкуренції. У зв`язку з цим, здійснення узгоджених дій суб`єктами господарювання при проведенні державних закупівель, які направлені на спотворення їх результатів, є порушенням вказаних правових положень.
Щодо порушень при проведенні закупівлі та укладенні спірного договору
У контексті попереднього висновку Суд установив, що при проведені процедури державних закупівель Матвієнко Н.Л. діяла узгоджено з іншим її учасником з метою спотворити результати торгів, оскільки вони: подали тендерні пропозиції в один день; одночасно замовили та отримали довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків; для участі у торгах використовували одну й ту ж електронну адресу; у поданих документах відобразили однакову адресу потужностей виробництва; у тендерних пропозиціях обоє подали один і той же договір оренди транспортного засобу; при веденні господарської діяльності вони здійснювали численні розрахунки між собою; для участі у торгах завантажили файли, які мають однакові особливості їх формування. Відповідні обставини підтверджуються вказаним рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/46-р/к від 11.11.2021. Більш того, такі дії компетентним органом визнані антиконкурентними, оскільки вони спотворили результати закупівлі.
Відтак, вчиняючи наведені узгоджені антиконкурентні дії, Матвієнко Н.Л. порушила встановлену частиною 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заборону на їх вчинення, що призвело до усунення конкуренції при проведені закупівель, спотворило їх результати, а тому проведена процедура закупівлі не відповідає цій правовій нормі та принципу її проведення, зазначеному у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі». Отож, вчинення таких дій не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що є порушенням частини 3 статті 5 ГК України.
Оскільки, укладенню договору закупівлі передує процедура публічної закупівлі, то її порушення є наслідком порушень самого договору. У зв`язку з цим, спірний договір, з урахуванням додаткових угод до нього, не відповідає частині 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та частині 3 статті 5 ГК України.
Щодо недійсності договору закупівлі та додаткових угод до нього
У частині 1 статті 202 ЦК України надане визначення правочину, а саме ним є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Положеннями статті 204 того ж Кодексу встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. За частиною 1 цієї статті правочин не може суперечити законодавству.
Законодавством також установлені підстави для визнання правочину недійсним. А саме, за змістом статті 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) (серед інших) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодекс (частина 1); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2).
Поряд з цим за частиною 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Отож, вказані правові положення визнають правочин недійсним у випадку порушення діючого законодавства при його укладенні та у випадку недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам.
У справі Суд установив, що спірний договір, з додатковими угодами, укладений в порушення частини 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини 3 статті 5 ГК України, а тому є недійсним за частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 215 ЦК України та частиною 3 статті 228 ЦК України.
Щодо наслідків недійсності договору
Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлене загальне правило, за яким недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Окремі правові наслідки недійсності правочину, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства встановлені у другому та третьому реченнях частини 3 статті 228 ЦК України. Зокрема, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Отже, у випадку вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У справі Суд установив, що проаналізованими доказами підтверджується наявність умислу на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, лише у Матвієнко Н.Л. : іншого Прокурором не доведено; тому як наслідок його недійсності є відновлення порушених прав шляхом повернення Матвієнко Н.Л. всього, що вона одержала, тобто сплачену вартість поставленого товару у сумі 339464 грн, Інтернату, та стягнення з Інтернату одержаних від Матвієнко Н.Л. коштів за рішенням суду у дохід держави.
ВИСНОВКИ
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, Суд виснує, що:
- Прокурор, захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Держаудитслужби та Обласної ради, які є належними державними органами у спірних правовідносинах, та довів, що вони не вживали своєчасні і належні заходи для захисту її інтересів;
- Матвієнко Н.Л. , приймаючи участь у закупівлі за державні кошти, узгодила з іншим учасником свої тендерні пропозиції, чим усунула конкуренцію та змагальність між учасниками, як основного принципу господарювання, спотворила та спростувала результат торгів, порушила тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише за наслідками справжньої конкуренції, що не відповідає частині 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та частині 3 статті 5 ГК України;
- оскільки закупівля проведена з порушенням наведених правових положень, спірний договір, з додатковими угодами, також укладений з їх порушенням, а тому є недійсним за частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 215 ЦК України та частиною 3 статті 228 ЦК України;
- як наслідок вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та доведеного умислу на його вчинення лише у Матвієнко Н.Л. все одержане нею, тобто сплачена вартість поставленого товару у сумі 339464 грн, підлягає поверненню Інтернату, а одержане Інтернатом від Матвієнко Н.Л. за рішенням суду - у дохід держави.
На підставі викладеного позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Судовими витратами у справі є витрати Прокурора на сплату судового збору у сумі 13144 грн, сплачені платіжною інструкцією № 2399 від 17.10.2023.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача.
У цьому контексті Суд враховує, що недійсність правочину пов`язана лише з діями Матвієнко Н.Л. , а тому сплачена сума судового збору у сумі 13144 грн покладається на неї.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсним договір № 1 від 06.01.2017, укладений між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л.
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.05.2017 до договору № 1 від 06.01.2017, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л.
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 30.06.2017 до договору № 1 від 06.01.2017, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Матвієнко Н.Л.
5. Стягнути з Матвієнко Надії Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.07.2002 Знам`янським УМВС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Знам`янського психоневрологічного інтернату (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, б. 148; ідентифікаційний код 03190358) - 339464 грн отриманих за недійсним правочином.
6. Стягнути зі Знам`янського психоневрологічного інтернату (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, б. 148; ідентифікаційний код 03190358) на користь держави 339464 грн отриманих за рішенням суду.
7. Стягнути з Матвієнко Надії Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.07.2002 Знам`янським УМВС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 4; ідентифікаційний код 02910025) - 13144 грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення Суд склав - 11.01.2024
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення направити в електронному вигляді в Електронний кабінет:
- першому заступнику керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області,
- Східному офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області,
- Кіровоградській обласній раді,
- Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України,
- Знам`янському психоневрологічному інтернату
- та на поштову адресу Матвієнко Надії Леонідівні : АДРЕСА_2 .
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2024 |
Оприлюднено | 16.01.2024 |
Номер документу | 116230629 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Закурін М.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні