Рішення

від 11.01.2024 по справі 916/2918/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2918/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 26)

до відповідача: Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3)

про стягнення 213 315,96 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП".

10.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 157 045,31 грн, 3% річних у сумі 7 034,77 грн, витрати від інфляції у сумі 49 235,88 грн та судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 відкрито провадження у справі №916/2918/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 17.07.2023 була надіслана позивачу на електронну адресу, відповідачу до електронного кабінету.

31.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.58-63).

01.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.85-90).

Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП".

Між сторонами укладено договір поставки товарів №20/СН-154 від 29.06.2021, за яким позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 326 910,43 грн.

У встановлені п.2.3. договору строки покупець про виявлення відхилень чи інших невідповідностей технічного характеру позивача не повідомляв.

Товар відповідачем оплачено частково, на умовах передоплати у сумі 169 865,12 грн.

З урахуванням положень п. 2.3., 3.2. договору граничний строк оплати товару по видатковій накладній №АР-0085 від 04.11.2021 припадав на 15.12.2021, однак відповідач у вказаний строк остаточну вартість товару не оплатив. Залишок боргу становить 157 045,31 грн.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на положеннях ст.625 ЦК України та п. 11.2. договору.

Заявлена позивачем до стягнення сума не включає вимогу про сплату пені, натомість 3% річних та інфляційні мають компенсаційний, а не штрафний характер, а отже зменшенню не підлягають.

3.2. Доводи Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод".

Заперечуючи проти позову, відповідач просить суд зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат на 90%, з урахуванням наступного:

- скрутне фінансове становище викликане негативними тенденціями, які склалися на світовому ринку азотних добрив та на ринку природного газу України, неповерненням з державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток, понесенням витрат підприємства на забезпечення екологічної безпеки, незалежно від того, триває процес виробництва чи його зупинено (становлять близько 90 млн. грн. на рік);

- основним призначенням підприємства є виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції. 18.09.2021 АТ "Одеський припортовий завод" остаточно зупинив виробництво аміаку та карбаміду;

- складна економічна ситуація в сфері безпеки та енергетики України, спровокована як загальносвітовими тенденціями, так і діями Російської Федерації, яка використовує своє становище домінуючого імпортера газу в Європу та в України а також вплив на формування цін з метою, в тому числі, ведення гібридної війни проти України;

- у зв`язку з військовою агресією з 31.03.2022 з працівниками товариства призупинено дію трудових договорів;

- відповідач не намагається уникнути виконання зобов`язання, а, незважаючи на складне фінансове становище, коли виробничі потужності зупинені, а також повністю зупинене (заблоковано) відвантаження виробленої продукції на судна морського транспорту, навпаки, намагається провести розрахунки за першочерговими захищеними статтями, зокрема, заробітної плати;

- покладення на АТ "Одеський припортовий завод" додаткового фінансового тягаря у вигляді пропонованих позивачем до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних ускладнить і без того складну економічну ситуацію товариства, призведе до зниження його привабливості як об`єкта приватизації і в подальшому може призвести до ускладнення процедури виходу із кризової ситуації у разі стабілізації ринків природного газу та ринку мінеральних добрив.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП" (Постачальник) та Акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Покупець) укладено договір поставки товарів №20/СН-154 (а.с.23-28), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник у 2021 році передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари на умовах, викладених цим договором, кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у специфікації, згідно з Додатком №1, що складає невід`ємну частину цього договору.

За змістом п. 2.3. договору Покупець проводить вхідний контроль товару на підтвердження сертифікату якості та заявлених технічних характеристик в лабораторії вхідного контролю АТ "ОПЗ", про що повідомляє Постачальника протягом 10 робочих днів. При виявленні невідповідності якості товару складається акт рекламації в двух екземплярах та підписується обома сторонами. На період проведення вхідного контролю якості товару строк здійснення оплати, передбачений у п. 3.2. договору призупиняється.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума договору на дату його складання становить 3 450 550,20 грн.

Оплата Товару або його партії за цим договором здійснюється: шляхом часткової передоплати в розмірі 50% від загальної вартості товару на підставі рахунка-фактури на поточний рахунок Постачальника; остаточної оплати у розмірі 50% від загальної суми рахунка-фактури на поточний рахунок Постачальника протягом 20 банківських днів з моменту постачання товару Покупцеві, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами договору.

Остаточна оплата здійснюється Покупцем тільки після факту поставки усієї партії товару, заявленої Постачальнику і попередньо частково оплаченої згідно рахунку-фактури (п.3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору залежно від реального фінансового стану Покупця, умови оплати товару або партії товару можуть бути змінені Покупцем в односторонньому порядку на оплату по факту постачання з відтермінуванням платежу на 90 календарних днів. Про це Покупець повідомляє Постачальника шляхом надіслання відповідного повідомлення за підписом уповноваженої особи на адресу електронної пошти Постачальника, з подальшим направленням Постачальнику оригіналу повідомлення. Датою зміни умов оплати вважається дата направлення повідомлення на адресу електронної пошти Постачальника.

Договір набуває чинності з моменту підписання його другою стороною і діє до повного виконання але не пізніше 31.12.2021.

Одночасно з договором сторонами також складено та підписано специфікацію, якою визначено в тому числі найменування товару та його загальну вартість.

Додатком №2 до договору від 04.01.2022 (а.с.30) сторони виклали п.3.1. договору в наступній редакції: "3.1. Загальна сума договору на дату його складання становить 432 221,03 грн, в тому числі ПДВ 20% 72 036,84 грн. та п. 10.1. в наступній редакції: "10.1 Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його другою стороною і діє до його виконання але не пізніше 31.03.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання.".

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 326 910,43 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №АР-0085 від 04.11.2021 (а.с.34), товарно-транспортною накладною (а.с.35).

Як вказує позивач, виставлений ним рахунок на суму 326 910,43 грн відповідачем оплачено на суму 169 865,12 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням (а.с.33).

Доказів оплати залишку поставленого товару у сумі 157 045,31 грн матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 157 045,31 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахування означеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів погашення суми основного боргу, суд зазначає про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, визначаючи дату порушення грошового зобов`язання, суд враховує положення п. 3.2 договору без урахування п.2.3. та п.3.3. договору з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів звернення відповідача до позивача із заявою про відтермінування платежу чи проведення вхідного контролю товару.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат, сума яких становить 49 235,88 грн, та 3% річних, сума яких становить 7 034,77 грн, суд вважає його вірним, таким, що розрахований в межах періоду прострочення визначеного судом, а отже вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ставка процентів річних (3%) передбачена законом (ч.2 ст.625 ЦК України) та не є завищеною, а інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7.09.22 у справі №910/9911/21.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс ЗП" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26, код ЄДРПОУ 41930530) заборгованість у сумі 157 045 /сто п`ятдесят сім тисяч сорок п`ять/ грн 31 коп., 3% річних у сумі 7 034 /сім тисяч тридцять чотири/ грн 77 коп., витрати від інфляції у сумі 49 235 /сорок дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять/ грн 88 коп., судовий збір у сумі 3 199 /три тисячі сто дев`яносто дев`ять/ грн 74 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська