Рішення

від 11.01.2024 по справі 917/1989/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 Справа № 917/1989/23

За позовною заявою Фізичної особи-підприємця Конопелько Ганни Дмитрівни, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2

до відповідача Фізичної особи-підприємця Коршунова Артема Вікторовича, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3

про стягнення 977 703,63 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Біла І.М.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Від фізичної особи-підприємця Конопелько Ганни Дмитрівни надійшла позовна заява про стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця Коршунова Артема Вікторовича 1 042 715,57 грн, в тому числі: 968 000,00 грн боргу, 4840,00 грн інфляційних збитків, 65 012,31 грн штрафних санкцій, 4863,26 грн 3% річних.

Ухвалою від 07.11.2023 (а.с. 48-49) суд залишив вказану позовну заяву без руху на підставі ст. 174 ГПК України.

Позивач в термін, визначений судом, усунув недоліки позовної заяви, надавши уточнення позовних вимог від 06.11.2023 (а.с. 51-64).

У поданому уточненні позивач просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Коршунова Артема Вікторовича 977 703,63 грн, в тому числі: 968 000,00 грн боргу, 4840,00 грн інфляційних збитків та 4863,26 грн 3% річних.

Враховуючи подані позивачем уточнення до позовної заяви, які надійшли до прийняття судом позовної заяву до розгляду, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 968 000,00 грн боргу, 4840,00 грн інфляційних збитків та 4863,26 грн 3% річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не поставив оплачений позивачем товар на підставі договору поставки, укладеного в спрощеній формі, та не повернув витребувану позивачем суму передоплати.

Ухвалою від 21.11.2023 (а.с. 66-67) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті спору: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвала суду від 21.11.2023 була доставлена на електронну адресу представника позивача, вказану у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 68).

У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копія ухвали суду від 21.11.2023 була направлена відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 47).

Зазначене поштове відправлення повернулося до суду з довідкою поштового відділення від 30.11.2023 про відсутність адресата (а.с. 69-70).

Крім цього, 12.12.2023 на офіційному веб-порталі судової влади було опубліковано оголошення до уваги учасників справи № 917/1989/23, у якому повідомлялось про відкриття провадження у даній справі (а.с. 71).

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 910/17797/17.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, днем вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі № 917/1989/23 слід вважати 30.11.2023.

Отже, встановлений судом 15-денний строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 15.12.2023.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав. У зв`язку з цим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач стверджує, що 22 серпня 2023 року між ним та Фізичною особою-підприємцем Коршуновим Артемом Вікторовичем - (Відповідач) на підставі усної домовленості була погоджена купівля-продаж 4 (чотирьох) одиниць квадрокоптерів DJI Маvіс 3 Т на загальну суму 968 000 грн.

Відповідачем було виписано позивачу рахунок на оплату № 14 від 22.08.2023 (а.с. 17).

У вказаному рахунку зазначено наступні реквізити:

- "Постачальник": фізична особа-підприємець Коршунов Артем Вікторович;

- "Покупець": фізична особа-підприємець Конопелько Ганна Дмитрівна;

- "Товари (роботи, послуги)": квадрокоптери DJI Маvіс 3 Т - 4 шт; ціна - 242 000,00 грн; сума 968 000,00 грн;

- "Договір": договір поставки товару.

На виконання усних домовленостей та виставленого відповідачем рахунку, платіжною інструкцією № 824 від 24.08.2023 позивачем сплачено відповідачу 968 000 грн з призначенням платежу: "за квадрокоптери DJI Маvіс 3Т згідно рахунку № 14 від 22.08.2023 року Без ПДВ" (а.с. 18).

Позивач зазначає, що після перерахування коштів, він телефонував та писав відповідачу з проханням направити квадрокоптери, які необхідні військовим (копія скриншотів переписки - а.с. 22-40).

Проте відповідач не виконав свої зобов`язання з поставки товару.

21.09.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою про поставку до 02.10.2023 чотирьох одиниць квадрокоптерів DJI Маvіс 3Т шляхом направлення Новою поштою на адресу: Сумська область, смт. Степанівка, відділення № 1, отримувач ТОВ "Сігма Секьюріті", ЄДРПОУ 43649925 (а.с. 14-15). У разі невиконання умови про направлення товару, позивач вимагав від відповідача повернення коштів в сумі 968 000 грн.

Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною АТ "Укрпошта" № 4003011046871 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 21.09.2023 (а.с. 16).

Позивач зазначає, що відповідь на претензію ним не отримана, товар відповідачем не поставлений.

Як стверджує позивач, 10.10.2023 він засобами телефонного зв`язку направив лист відповідачу про повернення коштів (а.с. 19-20). 17.10.2023 відповідачем було повернуто позивачу 10 000,00 грн, що підтверджується скріншотом карткового рахунку з мобільного банкінгу (а.с. 21). Проте, решту суми вартості товару відповідач позивачу не повернув.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 968 000,00 грн боргу, 4840,00 грн інфляційних збитків та 4863,26 грн 3% річних.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Отже, письмовою формою вважатиметься таке оформлення правочину, яке забезпечує фіксацію змісту правочину в одному або в кількох документах.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати позивачем такого рахунку.

Так, зокрема, у рахунку на оплату № 14 від 22.08.2023 (а.с. 17) вказано постачальника і покупця, найменування товару, його кількість та вартість. Також у рахунку зазначено, що товар відпускається за фактом надходження коштів на поточний рахунок постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

У даному випадку виставлений відповідачем рахунок на оплату по суті є офертою (пропозицією), а оплата позивачем такого рахунку - акцептом (прийняттям пропозиції) на укладення договору поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічна норма міститься в ч. 6 ст. 265 ГК України.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У рахунку на оплату № 14 від 22.08.2023 зазначено, що товар відпускається за фактом надходження коштів на поточний рахунок постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Матеріалами справи підтверджується факт оплати позивачем рахунку № 14 від 22.08.2023 на суму 968 000,00 грн (а.с. 18).

Позивач у позові зазначає, що відповідно до рахунку сторони погодили строк поставки - протягом двох днів з моменту проведення оплати.

Проте, рахунок № 14 від 22.08.2023 не містить жодної інформації щодо строків поставки товару.

Щодо наданих позивачем скріншотів переписки, у яких крім іншого йдеться про строки поставки, то зазначені докази оцінюються судом критично, оскільки не містять повної інформації, з якої можна зробити висновки про те, що вказана переписка ведеться саме між сторонами по справі та стосується саме спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що надана позивачем претензія від 21.09.2023 містить чітку вимогу до відповідача про поставку товару оплаченого позивачем згідно рахунку № 14 від 22.08.2023 (чотири одиниці квадрокоптерів DJI Маvіс 3Т) до 02.10.2023.

Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною АТ "Укрпошта" № 4003011046871 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 21.09.2023 (а.с. 16).

В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу зазначеного у претензії товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт попередньої оплати товару позивачем та факт прострочення виконання зобов`язання з поставки відповідачем. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, позивач має право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Позивач в уточненнях позовних вимог зазначає, що листом від 10.10.2023 він відмовився від укладання договору на поставку товару та виставив вимогу про повернення коштів.

Проте, в тексті наданого листа від 10.10.2023 вих. № 3 (а.с. 19) не йдеться про відмову від укладення договору поставки. Крім цього, з поданого позивачем скрин-шоту телефонної переписки (а.с. 20) не можливо встановити кому саме і який документ направлявся.

Як зазначено вище, у претензії позивачем заявлено вимогу про поставку товару до 02.10.2023 та про повернення грошових коштів у розмірі 968 000 грн у разі невиконання умови про направлення товару.

Враховуючи це, суд вважає, що прострочення зобов`язання відповідача з повернення суми передоплати у розмірі 968 000,00 грн розпочинається з 03.10.2023.

Позивач у позові зазначає, що 17.10.2023 відповідачем було повернуто позивачу 10 000,00 грн. Отже, заборгованість відповідача складає 958 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги по стягненню суми боргу (поверненню суми передоплати) підлягають задоволенню частково, на суму 958 000,00 грн. В іншій частині стягнення боргу позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення інфляційних та річних суд зазначає наступне.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 р. у справі № 918/631/19, згідно якої правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 4840,00 грн інфляційних втрат та 4863,26 грн 3% річних, нарахованих за період з 30.08.2023 по 29.10.2023.

Вище судом встановлено, що прострочення зобов`язання відповідача з повернення суми передоплати у розмірі 968 000,00 грн розпочинається з 03.10.2023. Тобто позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати та відсотки річних за період з 30.08.2023 по 02.10.2023.

Крім цього, позивач нараховує інфляційні і річні на всю суму передоплати 968 000,00 грн, тоді як у позовній заяві зазначено про часткове повернення відповідачем суми передоплати у розмірі 10 000,00 грн 17.10.2023. Отже, з 17.10.2023 інфляційні та річні можна нараховувати лише на суму боргу у розмірі 958 000,00 грн.

З врахуванням вказаного, суд здійснив перерахунок 3% річних та встановив, що обґрунтованими є вимоги про стягнення 2137,48 грн 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, на суму 2137,48 грн.

Щодо суми інфляцінийних, то їхній розмір за жовтень 2023 року перевищує заявлену позивачем до стягнення суму. В зв`язку із цим, позовні вимоги про стягнення 4840,00 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевірка правильності розрахунку відсотків річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 14 474,66 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коршунова Артема Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця Конопелько Ганни Дмитрівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) 958 000,00 грн боргу, 2137,48 грн 3% річних, 4840,00 грн інфляційних втрат, 14 474,66 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Пушко І.І.