Рішення

від 11.01.2024 по справі 927/1552/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2024 року м. Чернігів справа № 927/1552/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ваговий завод" 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 121-А (39556070@ukr.net) 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 28, кв. 17 (адреса представника - адвоката Барабаш Вікторії Володимирівни (Адвокатське об`єднання "СВК ПАРТНЕРС")) (mel.vi@ukr.net) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" 15300, м. Корюківка Чернігівської області, провулок Вокзальний, 6 (info@gs-service.pro)про стягнення 98 246 грн 96 коп. ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ваговий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" про стягнення 73 750,00 грн заборгованості по оплаті поставленого товару та наданих послуг згідно Договору № В-009/21-КБ від 16.09.2022, 3 903,53 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 2 206,44 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 18 386,99 грн пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару та наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2023:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

роз`яснено сторонам, що подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення є правом учасників справи;

роз`яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі мають подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 20.11.2023 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 21.11.2023 17:23.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 20.11.2023 є такою, що отримана відповідачем 22.11.2023.

04.12.2023 від відповідача надійшло два однакових за змістом відзиву на позовну заяву в яких він проти позову заперечував та зазначив, що наразі не має можливості погасити заборгованість перед позивачем у зв`язку з складним фінансовим становищем та наявністю судового спору із власним контрагентом. Також відповідач вказав, що нарахування пені за період з 15.11.2022 по 15.05.2023 не відповідає вимогам чинного законодавства і позивач має право нараховувати пеню виключно за період з 15.11.2022 по 14.05.2023. Крім того, відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру судових витрат з огляду на їх не співмірність із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням прави для сторін.

08.12.2023 від позивача надійшли клопотання про стягнення судових витрат в яких він просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 9147,20 грн, з яких судовий збір в розмірі 2147,20грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

11.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він, не погоджуючись з відзивом на позов, зазначив, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що позивачем вірно та у відповідності до норм чинного законодавства здійснено розрахунок пені за період з 15.11.2022 по 15.05.2023, що аргументи відповідача щодо розміру судових витрат є суб`єктивними судженнями, які не відповідають дійсності та суперечать доказам, що наявні у матеріалах справи, а також вимогам ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

16 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКИЙ ВАГОВИЙ ЗАВОД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕС СЕРВІС» (Замовник) було укладено Договір № В-009/21-КБ (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 замовник приймає та сплачує, а Виконавець виготовляє: вагу автомобільну ГЕРМЕС ВТА-18-80 колійного типу, найбільша границя зважування (НГЗ) = 80 т, довжина вантажоприймального пристрою = 18 м та збірний залізобетонний фундамент (далі - Продукція), та надає послуги з доставки, встановлення, налагодження, калібрування ваги та встановлення збірного фундаменту на підготовлену Замовником основу згідно технічних вимог Виконавця за адресою: Сумська обл., Охтирський р-н., м. Охтирка.

Вартість договору визначається в національній валюті України та складає 736750,00грн (п.2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору розрахунок за поставлений Товар здійснюється Замовником на умовах:

- 370 000,00 грн. - передоплата на виготовлення вантажоприймальної платформи ваги та комплекту збірного залізобетонного фундаменту;

- 293 000,00 грн. - сплата за вантажоприймальну платформу, обладнання та комплект збірного залізобетонного фундаменту за фактом готовності усієї Продукції, перед відвантаженням Замовнику;

- 73 750,00 грн. - сплата після введення ваг в експлуатацію, протягом 3 (трьох) календарних днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

У відповідності до п. 5.1 Договору по завершенню проведення робіт з установки, пусконалагоджувальних та випробувальних робіт Виконавець передає Замовнику підписаний зі свого боку акти приймання-передачі обладнання та приймання-здачі виконаних робіт. В процесі виконання відповідних робіт, які наведено в Додатку 3 цього договору, виконавець передає замовнику підписані зі свого боку акти приймання-передачі обладнання та приймання-здачі виконаних робіт.

Протягом 3-х робочих днів з моменту отримання відповідних актів приймання-передачі обладнання та приймання-здачі виконаних робіт замовник повинен прийняти роботи та підписати надані йому акти приймання-передачі обладнання та приймання-здачі виконаних робіт (п.5.2 Договору).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі затримки Замовником оплати передбаченої п. 2.3 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми невиконаного зобов`язання.

Встановлення збірного залізобетонного фундаменту, зварювання елементів збірного залізобетонного фундаменту було виконано Виконавцем 08.11.2022, що підтверджується підписаними Актами на закриття прихованих робіт №1 та №2 від 08.11.2022. Виготовлення контуру заземлення, прокладка тензометричного кабелю в ґрунті, встановлення тензометричних датчиків були виконані Виконавцем 10.11.2022, що підтверджується підписаними Актами на закриття прихованих робіт №3, №4 та № 5 від 10.11.2022. Всі монтажні та пусконалагоджувальні роботи завершені Позивачем належним чином та прийняті технічним наглядом Відповідача з підписанням відповідних Актів. Ваги здані органам Держстандартметрології з проведенням оцінки відповідності, що підтверджується Сертифікатом та Декларацією згідно з КО/ШС 17050-1.

Сторони також підписали акт приймання-передачі обладнання Вага автомобільна ГЕРМЕС ВТА-18-80 колійного типу №1 від 11.11.2022 та акт приймання-передачі виконаних робіт Організація послуг доставки автомобільних ваг, послуги з організації проведення оцінки відповідності автомобільних ваг органами Мінекономрозвитку, послуги з монтажу (встановлення електронних приладів. Налагодження, калібрування) №2 від 11.11.2022.

Позивачем в повному обсязі та належним чином було передано, а Відповідачем прийнято вищезазначену Продукцію (в тому числі послуги) на загальну суму 736 750 грн. 00 коп., що підтверджується двосторонньою підписаною видатковою накладною № 174 від 11.11.2022. Повноваження підписанта Відповідача підтвердженні довіреністю №б/н від 07 жовтня 2022 року.

Відповідач здійснив передоплату по Договору у сумі 368 375,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 253 від 07.10.2022 з призначенням платежу «оплата за ваги автомобільні в комплекті зі збірними фундаментами зг. рах. № 193 від 16.09.2022».

07.11.2022 Відповідач здійснив часткову оплату за Продукцію згідно Договору у сумі 294 625,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 372 від 07.11.2022 з призначенням платежу «оплата за ваги автомобільні в комплекті зі збірними фундаментами зг. рах. № 193 від 16.09.2022».

Позивачем було направлено відповідачу претензію №271023 від 27.10.2023 на суму 73750,00 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За своєю правовою природою договірні відносити, які склалися між сторонами є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема положеннями ст. 655, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ст. 610, 612, 613 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 692, 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, виготовив та поставив відповідачу відповідну продукцію.

В порушення умов Договору, зокрема, п.п.2.3.3, Відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість поставленої продукції. Заборгованість Відповідача перед Позивачем на день винесення рішення складає 73 750 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язання з оплати отриманої продукції суду не надано.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 73 750 грн боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову суд не приймає до уваги, оскільки згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 статтею 193 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі умов Договору позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару, нарахував пеню в сумі 18386,99 грн за період з 15.11.2022 по 15.05.2023.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

При цьому, ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 18285,96 грн за період з 15.11.2022 по 14.05.2023.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2206,44 грн 3% річних за період з 15.11.2022 по 13.11.2023 та 3903,53 грн інфляційних за період з 15.11.2022 по 13.11.2023.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, обов`язок оплатити основний борг, а також обов`язок оплатити нараховані на основний борг три відсотки річних та інфляційні втрати, є похідними один від одного зобов`язаннями, хоча і є взаємопов`язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних у зв`язку з простроченням основного грошового зобов`язання.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних та відсотків річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в частині стягнення 3% річних в сумі 2206,44 грн, в частині стягнення інфляційних в сумі 3903,53 грн.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та своєчасно не оплатив отриману продукцію, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 73750,00 грн заборгованості, 18285,96 грн пені, 2206,44 грн 3% річних, 3903,53 грн інфляційних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2144,99 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, 19.10.2023 між Адвокатським об`єднанням «СВК Партнер» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський ваговий завод» (клієнт) укладено договір №14 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання на умовах та у порядку визначеному цим договором здійснити захист, представництво інтересів клієнта та/або надати інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Адвокатським об`єднанням умов цього договору.

За надання правової (правничої) допомоги клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню витрати та гонорар згідно з тарифами визначеними у додатку №1 до цього договору (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.4.2 Договору оплата, передбачена за цим договором, здійснюється клієнтом протягом трьох календарних днів з моменту отримання рахунку.

Згідно п.4.3 Договору Акт про приймання-передачу правової допомоги складається Адвокатським об`єднанням та направляється клієнту на електронну адресу (вказану у реквізитах) або передається наручно. У випадку не отримання адвокатським об`єднанням підписаного клієнтом примірника Акту приймання-передачі наданої правової допомоги або мотивованої відмови від підписання, вважається, що клієнт послуги прийняв в повному обсязі та претензій до Адвокатського об`єднання не має, цей Акт приймання-передачі наданої правової допомоги має силу Акту підписаного двома сторонами.

У Додатку №1 до Договору №14 від 19.10.2023 сторони визначили види та вартість правової (правничої) допомоги.

22.11.2023 сторони підписали Акт №1 приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової допомоги №14 від 19.10.2023, в погодили загальну вартість правової (правничої) допомоги на суму 7000 грн.

На підставі виставлених Адвокатським об`єднанням рахунків № 14 від 19.10.2023 на суму 2000 грн та №14/1 від 16.11.2023 на суму 5000 грн клієнт здійснив оплату наданих послуг згідно платіжних інструкцій №7674 від 20.10.2023 на суму 2000 грн та №8038 від 22.11.2023 на суму 5000 грн.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Суд також враховує, що частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є реальними, співмірними та підтвердженими матеріалами справи. Заперечення відповідача в цій частині до уваги не приймаються як необґрунтовані та безпідставні.

Враховуючи часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 6992,80 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ваговий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" про стягнення 98246,96 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" (15300, м. Корюківка Чернігівської області, провулок Вокзальний, 6; код 42157784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ваговий завод" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 121-А; код 39556070) 73750,00 грн заборгованості, 2206,44 грн 3% річних, 3903,53 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 18285,99 грн пені, 2144,99 грн судового збору та 6992,80 грн витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 11.01.2024.

Суддя А.С.Сидоренко