Постанова

від 10.01.2024 по справі 904/6959/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6959/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023

у справі №904/6959/21

за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Новогупалівка"

про визнання грошових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023р. у справі № 904/6959/21:

- визнано грошові вимоги Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 166, код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Новогупалівка" (49038, місто Дніпро, вулиця Пастера, будинок 10, квартира 7, код ЄДРПОУ 35834326) в розмірі 4 962,00 грн. (1 черга задоволення), 17 713,66 грн ( 3 черга задоволення);

- грошові вимоги в розмірі 75 598,03 грн - відхилено.

2. До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023р. у справі № 904/6959/21 в частині відхилення грошових вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю заяву про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 93 311,69 грн., судового збору у розмірі 4 962,00 грн. та включення даних сум грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2023р. апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику наданий строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належніих доказів сплати судового збору у сумі 7 443,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 повернуто заявнику апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023р. у справі № 904/6959/21.

5. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апелянтом не надано на виконання вимог суду доказів сплати судового збору, отже у визначений апеляційним господарським судом строк апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

6. До Верховного Суду від Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга, у якій Скаржник просить Суд скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі №904/6959/21 та направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду справи по суті.

7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

7.1. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами податкових органів без сплати судового збору у справах про банкрутство щодо оскарження судових рішень, постановлених за результатами розгляду заяв податкового орган з грошовими вимогами до боржника, відсутній.

7.2. Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 904/6959/21 не відповідає висновкам суддів судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою органу ДПС, виходять з того, що п. 27 ч.І ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору застосовується до касаційних скарг податкових органів у випадках оскарження судових рішень, постановлених за результатами розгляду власне заяв податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справах про банкрутство (ухвали Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №922/4359/19, від 26.01.2023 у справі №922/2654/21, від 06.02.2023 у справі № 910/15023/21, від 16.03.2023 у справі № 9/10).

Відзиви

8. Не надходили.

Заяви/клопотання

9. Відсутні.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

10. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, та про залишення ухвали суду апеляційної інстанції без змін, виходячи з наступного.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

12.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2023р. апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику наданий строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належніих доказів сплати судового збору у сумі 7 443,00 грн.

12.2. 13.06.2023р. від Головного управління ДПС у Запорізькій області отримано листа, за змістом якого останнє повідомляє, що згідно із Законом України № 2719-ІХ від 03.11.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено пільги щодо сплати судового збору, доповнено пунктом 27, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За таких обставин, за подання заяви з грошовими вимогами до боржника на Головне управління ДПС у Запорізькій області поширюються пільги по звільненню від сплати судового збору, передбачені пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

13. На підставі наведених фактичних обставин справи в оскаржуваній ухвалі зроблено висновок про те, що апелянтом не надано на виконання вимог суду доказів сплати судового збору, отже у визначений апеляційним господарським судом строк апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги.

14. Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

16. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

17. За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

18. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" доповнено п. 27 такого змісту: "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

19. Отже, відповідно до внесених змін, податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу.

20. У даному випадку податковий орган звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023р. у справі № 904/6959/21 в частині відхилення кредиторських вимог.

21. За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

22. Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

23. Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

24. Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.

25. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

26. Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.

27. Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.

28. Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

29. Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.

30. До судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (ч. 6 ст. 45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (ч. 2 ст. 46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст. 42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч. 4 ст. 60 КУзПБ).

31. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема, ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

32. Нормами ст. 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

33. Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

34. Отже, враховуючи викладене, подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами це є різними способами захисту порушених прав.

35. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 910/8316/20 наведено висновок про застосування норм права суть якого полягає у тому, що :

- Положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, то такі заяви не можуть вважатися тотожними, а тому, пільга, передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не застосовується до заяви податкового органу із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність.

- Податковий орган, звертаючись з заявою із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

36. З урахуванням наведених висновків про застосування норм права, колегія суддів суду касаційної інстанції вказує про те, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 904/6959/21 є такою, яка постановлена з правильним застосуванням положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

37. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. З урахуванням того, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 904/6959/21 є такою, яка постановлена з правильним застосуванням положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області та про залишення без змін оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 904/6959/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков