Рішення

від 27.12.2023 по справі 570/3922/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/3922/23

провадження № 2/570/1020/2023

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне вул.C.Петлюри, 10/ в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Баранівська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

покликаючись на невідповідність заповіту вимогам чинного законодавства, позивач у поданій до суду 25 липня 2023 року позовній заяві просить Визнати за мною, ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:02:013:0505, яка належала покійному ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії РВ N?003128, виданого Городищенською сільською радою народних депутатів Рівненського району Рівненської області 23.06.1997 р.

Позивач у поданій до суду заяві позов відтримкує

Відповідач в заяві від 25 вересня 2023 року позов визнає.

Учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач у поданій до суду заяві від 09 жовтня 2023 року просить слухати справу без його участі.

Представник позивача адвокат Віталій Сокотун у поданій 25 вересня 2023 року заяві просить слухати справу без участі сторони позивача.

Відповідач в заяві від 25 вересня 2023 року просить розглянути справу у його відсутність.

Представник третьої особи до суду не з`явився.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.

Суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та дід по батьківській лінії спорідненості відповідача ОСОБА_3 .

27 лютого 1997 року спадкодавець залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів позивачу земельну ділянку площею 0,11 га в с.Городище Рівненського району Рівненської області. Цей заповіт засвідчений головним лікарем Рівненського обласного онкологічного диспансеру Максим?яком Г.І., де на той час перебував на лікуванні ОСОБА_3 .

Дана земельна ділянка з кадастровим номером 5624683000:02:013:0505, належала покійному ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії РВ № 003128, виданого Городищенською сільською радою народних депутатів Рівненського району Рівненської області 23.06.1997 р.

При оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 завідувач Баранівської державної нотаріальної контори Паламарчук О.М. 26.01.2023 р. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з тих підстав, що у Баранівській державній нотаріальній конторі Житомирської області зберігаються архівні нотаріальні документи, починаючи з 2013 року, а на направлений до Житомирського обласного державного нотаріального архіву 07.02.2020 р. запит про наявність такого примірника отримана відповідь, що заповіт, засвідчений головним лікарем Рівненського обласного онкологічного диспансеру Максим?яком Г.І. 27.02.1997 р., на зберігання не надходив.

Суд застосовує такі норми права.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків, згідно із ст.202 ЦК України. Відповідно до ст.203 ЦК України, крім інших загальних вимог до правочину, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України). Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у ст.335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів. Ст.392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

У ст.1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. В силу ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов"язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно зі ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Згідно з ч.1 ст.1262 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ 22.02.2012 р. за N6296/5, зареестрованого в МЮУ 22.02.2012 p. за № 283/20595: «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.4.15). Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз?яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку(п.4.18)

Суд дійшов таких висновків.

Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала померлому у зв?язку із невідповідністю заповіту вимогам чинного законодавства.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Позов про визнання права власності є речово - правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. У даному випадку, коли факти оспорювання чи невизнання права власності на майно з боку інших осіб відсутні, але відсутність документа, що засвідчує право власності на майно, заважає власнику володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідач у позові про визнання права власності може бути взагалі відсутній.

Зі змісту ст.5 ЦК вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.55, 124 Конституції та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно змісту ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно її позбавлений, право приватної власності є непорушним. Аналогічний висновок викладений і в ч.1 ст.321 ЦК України та ст.1 Першого протоколу Конвенції.

Ст.328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У суду не виникло сумніву, що спадкодавцю правомірно належала земельна ділянка площею 0,11 га в с.Городище Рівненського району Рівненської області, разом з тим позивач не скористався своїм правом позасудового вирішення спору, оскільки визнання судом права власності на майно є винятковим випадком, коли інші способи захисту свого права відсутні. Позивач не позбавлений можливості отримати копію заповіту в установі, де він посвідчувався та надати його в нотаріальну контору для оформлення своїх спадкових прав.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 522/9893/17 щодо нікчемності заповіту артикулювала принцип свободи заповіту та необхідність врахування і реалізації вільного волевиявлення заповідача. Зокрема, в постанові від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17 зазначено, що заповіт як остання воля особи стосується її розпоряджень на випадок смерті й тому покликаний вирішувати значущі для особи питання щодо призначення спадкоємців, позбавлення спадкоємців за законом права спадкування, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, встановлювати інші розпорядження, які відповідають заповіту та вимогам законодавства про спадкування. Крім того, вказано, що свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв"язку з відмовою у позові понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору залишаються на позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у цивільному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Баранівська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце ресєтрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Баранівська державна нотаріальна контора Житомирської області, код ЄДРПОУ 02888633, місцезнаходження: вул.Поліська 23, м.Баранівка Житомирська область.

Суддя: Кушнір Н.В.

Повне судове рішення виготовлене 02 січня 2024 року.