Ухвала

від 27.12.2023 по справі 757/58844/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58844/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні майна в рамках кримінального провадження №12023000000002140 від 15.11.2023-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12023000000002140 від 15.11.2023.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 01.12.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районого суду м. Києва проведено обшук. За результатом обшуку виявлено та вилучено речі та документи.

Дане майно не було арештовано у встановленому ст. 170-171 КПК порядку, слідчий з клопотанням про арешт майна у продовж наступного робочого дня до суду не звертався.

Адвокат в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора та слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12023000000002140 від 15.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України розпочатого за фактом того, що групою осіб здійснюється систематичне заволодіння коштами громадян, благодійних і громадських організацій, шляхом обману, у великих розмірах, під приводом замовлення дронів та комплектуючих частин.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року, надано дозвіл на обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , з метою виявити та вилучити документи щодо фінансово-господарської діяльності ФОП « ОСОБА_6 » (податковий номер: НОМЕР_1 ), ТОВ «БОДЛЕР» (ЄДРПОУ 43989324), ТОВ «БРИГАНТИНА» (ЄДРПОУ 30687982); ФОП « ОСОБА_7 » (податковий номер: НОМЕР_2 ), ТОВ «Юпітер лайт» ЄДРПОУ 44236024, інших суб`єктів господарювання щодо купівлі-продажу квадрокоптерів, комплектуючих до них, інших літаючих засобів, а також щодо продажу інших товарів, а також надання послуг у період з 24.02.2023 по 27.11.2023, установчі документи товариств, накази про призначення (звільнення), протоколи загальних зборів, статути, положення, відомості щодо співробітників, їх особі справи, посадові інструкції, трудові договори, товаро-транспортні накладні або інші документи, які підтверджують транспортування товару (в т.ч. CMR), -рахунки - фактури (заяви), документи імпорту товарів (продукції), їх обробку (переробку), документи підтверджуючі право власності (якщо такі приміщення/потужності перебувають у власності) на офісні, складські, виробничі приміщення, транспортні засоби, у разі оренди (суборенди) офісних, складських, виробничих приміщень, транспортних засобів, підтверджуючі документи на їх оренду (суборенду), оборотно-сальдові відомості по рахункам: 10, 20, 281, 311, 361, 3711, 631, 6811, товарно-транспортні документи та інші документи, регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із відшукуваних первинних документів, інші документи, які пов`язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій податкова звітність, печатки, факсиміле підписів осіб, платіжні доручення, довіреності на представлення інтересів, виписки банку, відомості бухгалтерської облікової системи (1С, M.E.Doc тощо) в електронному та письмовому вигляді ФОП « ОСОБА_6 » (податковий номер: НОМЕР_1 ), ТОВ «БОДЛЕР» (ЄДРПОУ 43989324), ТОВ «БРИГАНТИНА» (ЄДРПОУ 30687982); ФОП « ОСОБА_7 » (податковий номер: НОМЕР_2 ), ТОВ «Юпітер лайт» ЄДРПОУ 44236024, щодо фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, документи щодо відкриття банківських рахунків, індивідуальних сейфів фізичними особами, відомостей про рух коштів по вказаних рахункам, квитанції про зняття готівкових коштів, поповнення через терміналів, квадрокоптерів, літаючих засобів та комплектуючих до них, чорнові записи, жорсткі диски, ноутбуки, персональні комп`ютери, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, карт пам`яті, оптичні диски для лазерних систем зчитування, електронних засобів передачі даних, ключі до інтернет банкінгу, сховище ключів доступу до цифрових активів, банківських карток, інших речей і документів, що можуть свідчити про вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 01.12.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 року на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право ОСОБА_4 законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні майна в рамках кримінального провадження №12023000000002140 від 15.11.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1