Ухвала

від 10.01.2024 по справі 140/36339/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36339/23

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Помона Юг» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Помона Юг» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2023 №8320834/42570556, від 20.01.2023 №8126110/42570556, від 06.01.2023 №8041124/42570556, від 24.01.2023 №8140691/42570556, від 09.01.2023 №8044718/42570556, від 17.02.2023 №8292129/42570556, від 17.02.2023 №8292130/42570556, від 20.02.2023 №8296043/42570556; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 22.11.2022, № 17 від 23.11.2022, № 9 від 17.11.2022, № 10 від 20.11.2022, № 12 від 20.11.2022, № 41 від 22.12.2022, № 42 від 22.12.2022, № 43 від 23.12.2022.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2023 позовну заяву було залишено без руху на підставі положень частин першої, другої статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу для усунення недоліків позовної заяви встановлено десятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази на їх підтвердження; оригіналу відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо) про сплату судового збору у сумі 21 472,00 грн.

Копію вказаної ухвали представник позивача отримав 02.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

05.01.2024 (вх. №1318/24) від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та платіжне доручення №567 від 04.01.2024 про сплату судового збору.

Позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду, вказує на введення військового стану в Україні, вимкнення електроенергії та повітряні тривоги.

Такі обставини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач вважає поважними та просить поновити пропущений строк.

Позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду з таких мотивів та підстав.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).

Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяців з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.

Така позиція узгоджується з відповідними висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 та в постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №200/1709/20-а, від 12.08.2021 у справі № 240/2395/21, від 05.08.2020 у справі №440/3000/19.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2023 №8320834/42570556, від 20.01.2023 №8126110/42570556, від 06.01.2023 №8041124/42570556, від 24.01.2023 №8140691/42570556, від 09.01.2023 №8044718/42570556, від 17.02.2023 №8292129/42570556, від 17.02.2023 №8292130/42570556, від 20.02.2023 №8296043/42570556, які є предметом судового оскарження, були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішеннями Державної податкової служби України від 10.03.2023 № 24992/42570556/2, від 07.03.2023 № 23180/42570556/2, від 03.03.2023 № 22076/42570556/2, № 22075/42570556/2, від 01.02.2023 № 10596/42570556/2, від 18.01.2023 № 5692/42570556/2, від 01.02.2023 № 10537/42570556/2, від 18.01.2023 № 5700/42570556/2 скарги ТзОВ «Помона Юг» були залишені без задоволення, а вищезазначені рішення без змін.

Суд звертає увагу, що про вказані рішення позивач повинен був дізнатися у день його прийняття з огляду на те, що такі рішення у вигляді електронних документів невідкладно надсилаються платникам податків.

Позивач не заперечує отримання спірних рішень та рішення за результатами розгляду скарги на спірне рішення в електронному кабінеті.

Відтак останнім днем строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2023 №8320834/42570556, від 20.01.2023 №8126110/42570556, від 06.01.2023 №8041124/42570556, від 24.01.2023 №8140691/42570556, від 09.01.2023 №8044718/42570556, від 17.02.2023 №8292129/42570556, від 17.02.2023 №8292130/42570556, від 20.02.2023 №8296043/42570556; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 22.11.2022, № 17 від 23.11.2022, № 9 від 17.11.2022, № 10 від 20.11.2022, № 12 від 20.11.2022, № 41 від 22.12.2022, № 42 від 22.12.2022, № 43 від 23.12.2022 є 10.06.2023, 03.06.2023, 01.05.2023, 18.04.2023.

З цим позовом до суду, предметом оскарження якого є рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2023 №8320834/42570556, від 20.01.2023 №8126110/42570556, від 06.01.2023 №8041124/42570556, від 24.01.2023 №8140691/42570556, від 09.01.2023 №8044718/42570556, від 17.02.2023 №8292129/42570556, від 17.02.2023 №8292130/42570556, від 20.02.2023 №8296043/42570556; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 22.11.2022, № 17 від 23.11.2022, № 9 від 17.11.2022, № 10 від 20.11.2022, № 12 від 20.11.2022, № 41 від 22.12.2022, № 42 від 22.12.2022, № 43 від 23.12.2022, позивач звернувся лише 25.12.2023, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Таким чином, позивач пропустив встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду.

Суд наголошує, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Рішення Державної податкової служби України від 10.03.2023 № 24992/42570556/2, від 07.03.2023 № 23180/42570556/2, від 03.03.2023 № 22076/42570556/2, № 22075/42570556/2, від 01.02.2023 № 10596/42570556/2, від 18.01.2023 № 5692/42570556/2, від 01.02.2023 № 10537/42570556/2, від 18.01.2023 № 5700/42570556/2, якими скаргу ТзОВ «Помона Юг» на оскаржувані рішення були залишено без задоволення надіслане в електронному кабінеті платника податку 10.03.2023, 03.03.2023, 18.01.2023, 01.02.2023 відтак останнім днем строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.02.2023 №8320834/42570556, від 20.01.2023 №8126110/42570556, від 06.01.2023 №8041124/42570556, від 24.01.2023 №8140691/42570556, від 09.01.2023 №8044718/42570556, від 17.02.2023 №8292129/42570556, від 17.02.2023 №8292130/42570556, від 20.02.2023 №8296043/42570556 про відмову в реєстрації податкових накладних податкові накладні №14 від 22.11.2022, № 17 від 23.11.2022, № 9 від 17.11.2022, № 10 від 20.11.2022, № 12 від 20.11.2022, № 41 від 22.12.2022, № 42 від 22.12.2022, № 43 від 23.12.2022 є 10.06.2023, 03.06.2023, 01.05.2023, 18.04.2023.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався указами Президента 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 та Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

Позивачем не надано належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з даним позовом. При цьому, військовий стан на територій України діяв і на день звернення позивача до суду 25.12.2023.

Водночас, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження доводи позивача про неможливість звернутись із позовом у визначений строк з моменту обізнаності із прийнятими рішеннями через ведення бойових дій та негативні наслідків цього, з огляду на подання позовних заяв представником позивача адвокатом Шавровим І.І., який здійснює свою адвокатську діяльність за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 54/5 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за той же період (від 10.03.2023 справа № 140/3682/23, від 16.05.2023 справа № 140/10309/23, від 28.07.2023 справа № 140/21055/23).

Також, позивачем не надано доказів, що підприємство було позбавлене енергопостачання на постійній основі з 18.01.2023 по 10.06.2023, як і доказів на підтвердження твердження про відсутність генераторів чи інших автономних пристроїв для безперебійного енергоживлення на підприємстві.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди для звернення до суду; ці обставини є об`єктивними і не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Отже, наведені причини не можна вважати такими, що об`єктивно перешкоджали позивачу, звернутися до суду із цим позовом в межах строку, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС.

Відтак, наведені причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.

Варто зауважити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах; встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтованих підстав щодо пропуску строку звернення до суду з підтверджуючими доказами та необхідності поновлення останнього позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз`яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах Круз проти Польщі виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки наведені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка подавалася разом із позовною заявою та заяві про поновлення строку звернення до суду від 05.01.2024 вх. №1318/24 обставини пропуску строку звернення до суду не є поважними, інших підстав, підтверджених доказами, для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Помона Юг» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.Ф. Костюкевич