ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 рокуСправа №160/20158/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАМІР" ЛТД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСАМІР» ЛТД звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0188480406 від 18.07.2023 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки камеральну перевірку щодо порушень термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було проведено податковим органом поза межами законодавчо встановленого строку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 року відкрито провадження у справі №160/20158/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5ст. 262 КАС України судрозглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з позовними вимогами.
Позивачем податкові зобов`язання за ІV квартал 2018 року і за І- ІV квартали 2019 сплачені платіжним дорученням №8 від 08.09.2022 з порушенням п. 266.10 ст. 266 ПК України.
Відповідно до підп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового/законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Позивачем на відзив подано відповідь, в якій вказав, що відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, застосував до спірних правовідносин норми податкового законодавства, які не підлягають застосуванню.
Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «АСАМІР» ЛТД щодо порушень термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за2018-2019 роки.
За результатами перевірки складено акт №22336/04-36-04-06/20284608 від 19.06.2023, яким встановлено, що ТОВ «АСАМІР» ЛТД самостійно задекларовано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно податкових декларацій від 18.02.2018 №9025209954, від 19.02.2019 №9025902354.
Граничний термін сплати суми грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9025209954 від 18.02.2018 30.01.2019. Дата фактичної сплати -08.09.2022.
Граничний термін сплати суми грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9025902354 від 19.02.2018 30.01.2019. Дата фактичної сплати -08.09.2022.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АСАМІР» ЛТД термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб, визначених пунктом 266.10 ст. 266 ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0188480406 від 18.07.2023 , яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання, сплаченого з порушенням строку, у сумі 3695,02 грн.
Позивачем до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були подані заперечення щодо акту перевірки № 0188480406 від 18.07.2023.
Розглянувши заперечення підприємства податковим органом листом №48751/6/04-36-04-06-18 від 13.07.2023 повідомлено, що камеральна перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а висновок акту перевірки є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству України.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов`язку, як передбачено п. 38.1 ст. 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює календарному року.
Згідно підп. 266.10.1 п. 266.10 ст 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.
В позовній заяві позивач не заперечує факт порушення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, , проте зазначає про порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згідно п.76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1. ст. 192 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначенихпунктом 102.2цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно достатей 39і39-2цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку поданняподаткової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеноїпунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначенихпунктом 102.2цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
При цьому п.102.9.ст. 102 ПК України (в редакції на час прийняття акту перевірки) встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, контролюючий орган мав право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадає на період дії воєнного стану. При цьому строки давності, визначеніст. 102 ПК України(1095 днів), збільшуються на весь період дії воєнного стану.
З акту камеральної перевірки вбачається, що узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання за податковими деклараціями від 18.02.2018 і від 19.02.2019 сплачені 08.09.2022 ,відповідно з зазначеної дати обраховується строк протягом якого може бути проведена камеральна перевірка.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей, що позивач у визначений законодавством строк вчиняв дії спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.
За правовою позицією Верховного Суду у постановах від 12.06.2018 у справі № 826/1/16 , від 17.01.2018 у справі № 2а-2686/09/2670 від 01.08.2018 у справі №813/2487/17, від 11.01.2023 у справі № 808/1081/17 для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.
З огляду на вищенаведене, матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено строки сплати узгодженого грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельною ділянки, а камеральна перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому спірне податкове-повідомлення рішення визнається судом правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат на виконання ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.77,139,241-246,250,257,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАМІР» ЛТД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування повідомлення-рішення № 0188480406 від 18.07.2023 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2023 |
Оприлюднено | 15.01.2024 |
Номер документу | 116235338 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на майно, з них податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні