Рішення

від 10.01.2024 по справі 420/23278/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23278/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Василяки Д.К.,

за участі секретаря судового засідання Рудого В.А.,

представник позивача не з`явився,

за участі представника відповідача Болтушенка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл ( вул. Зрошувальна, 2, м.Київ, 02099, код ЄДРПОУ 32769087) до Одеської митниці (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21 А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності ГУДВІЛ до Одеської митниці в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2023р. № UA500390/2023/000010/2;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500390/2023/000278.

В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, на думку позивача, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Від Одеської митниці надійшов відзив та заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач вважає, що адміністративний позов ТОВ «ГУДВІЛ» не підлягає задоволенню з наступних підстав: Для підтвердження митної, вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості подані наступні документи:

зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.09.2023 № 08-РL, рахунок-проформа (рахунок-фактура (інвойс)) від 06.06.2023 № 6, інвойс (Factura eksportowa) від 24.07.2023 № FS/13/07/2023, додаткові угоди № 1 від 24.10.2022. № 4 від 30.01.2023 і № 8 від 02.05.2023 до контракту № 08-РL, коносамент № 1 від 22.07.2023, митна декларація країни відправлення 23410500ЕХ00062750 від 21.07.2023, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2023 № 48, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.07.2023 № 2023/07/24-18, документи, що підтверджують вартість страхування від 25.07.2023 № 1842 та від 22.07.2023 № 300234753.23_04, страховий поліс від 22.07.2023 № 4 та інші документи. Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Холодно деформована труба з гарячекатаної сталі електрично-контактно зварювані. Квадратного та прямокутного поперечного перерізу, з товщиною стінки не більш як 2 мм. Марка сталі - S235JRH / EN 10219. Розмір: -20х20х1,8мм, довжина 6000мм, місць-62; -20х30х1,8мм, довжина 6000мм, місць-43; -20х40х1,8мм, довжина 6000мм, місць-93; -25х25х1,8мм, довжина 6000мм, місць-12; -25х50х1,8мм, довжина 6000мм, місць-14; -30х30х1,8мм, довжина 6000мм, місць-14; -30х50х1,8мм, довжина 6000мм, місць-13; -30х60х1,8мм, довжина 6000мм, місць-12; -40х40х1,8мм, довжина 6000мм, місць-61; -40х60х1,8мм, довжина 6000мм, місць-23; -50х50х1,8мм, довжина 6000мм, місць-13; -60х60х1,8мм, довжина 6000мм, місць-17. Виробник - SONMEZLER METAL DEMIR CELIK INSAAT SANAYI TICAEWT A.S., TR. Країна виробництва - TR. Торгівельна марка - нема даних», «Холодно деформована труба з гарячекатаної сталі електрично-контактно зварювані. Квадратного та прямокутного поперечного перерізу, з товщиною стінки понад 2 мм. Марка сталі - S235JRH / EN 10219. Розмір: -100х100х3,0мм, довжина 12000мм, місць-82; -100х100х4,0мм, довжина 12000мм, місць-82; -40х40х3,0мм, довжина 6000мм, місць-39; -40х60х3,0мм, довжина 6000мм, місць-50; -50х50х3,0мм, довжина 6000мм, місць-44; -60х60х3,0мм, довжина 12000мм, місць-36; -60х60х4,0мм, довжина 12000мм, місць-27; -60х80х3,0мм, довжина 12000мм, місць-19; -60х80х4,0мм, довжина 12000мм, місць-23; -80х80х3,0мм, довжина 12000мм, місць-66; -80х80х4,0мм, довжина 12000мм, місць-62. Виробник - SONMEZLER METAL DEMIR CELIK INSAAT SANAYI TICAEWT A.S., TR. Країна виробництва - TR. Торгівельна марка - нема даних» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 23UA500390008679U1 від 05.08.2023.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500390008679U1 від 05.08.2023 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500390008679U1 від 05.08.2023 для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500390/2023/000010/2 від 09.08.2023 року, а саме: 1) у проформою-інвойс від 06.06.2023 № 6 передбачені умови оплати: 100% оплата протягом 20 банківських днів після отримання товару, проте, в інвойсі від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 зазначено forma platnosci przelew, termin 31.07.2023 (що перекладається як тип оплати переказ, термін 31.07.2023). Будь-яких документів щодо оплати за товар декларантом не надано; 2) бланк наданого до митного оформлення інвойсу від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 передбачає наявність підпису уповноваженої особи та дати, проте, підпис та дата відсутні; 3) також, інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 не містить умов поставки, що суперечить пункту 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракт) від 28.09.2022 № 08-PL. В наданому, інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 реквізити зовнішньоекономічного контракту, також, відсутні, що не дає змогу впевнитися, що даний документ відносяться до даної поставки товару та до зовнішньоекономічного договору (контракт) від 28.09.2022 № 08-PL; 4) декларація країни відправлення № 23410500EX00062750 датована 21.07.2023 проте містить інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023. Тобто на момент складання декларації країни відправлення інвойсу ще не існувало. Треба зазначити, що в декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023, також, в 44 графі наявний інвойс № IH22023000000376 від 21.07.2023, однак, декларантом не було надано зазначений інвойс; 5)декларантом 09.08.2023 додатково надіслано декларацію країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023, проте, документи зазначені в графі 44 значно відрізняються від раніше поданої декларантом декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 та, також, містить документи, однак вже інші, датовані 24.07.2023. Так, в графі 44 декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 надісланої вперше наявні, серед інших документів, інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023, E Fatura № 23243160110886030344410/1 від 21.07.2023, E Fatura № 2315309721108604165938 від 21.07.2023, а у декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 надісланої 09.08.2023 в графі 44 зазначені інші документи, а саме, серед інших документів, E Fatura 23243160110886030375143/2 від 24.07.2023 та 23153097211086041714650/2 від 24.07.2023, слід зазначити, що інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023 взагалі відсутній. Зазначене може свідчити про ознаки схожі на фотодрук; 6) надано додаткову угода № 8 від 02.05.2023 в якій зазначено про специфікацію № 5 від 03.03.2023, однак, під час митного оформлення не надано зазначену специфікацію; 7) печатка фірми та підпис відрізняться за змістом у документі № IH22023000000377 від 24.07.2023 та в № SSPA-015235 від 06.06.2023.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації;3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

09.08.2023 митним органом отримано лист від 09.08.2023 № 1 декларанта, а також додаткові документи, які було взято до уваги та опрацьовано, однак, розбіжності так і не було спростовано.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з (МД) № 23UA500390008679U1 від 05.08.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500390/2023/000010/2 від 09.08.2023 року та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю № UA500390/2023/000278 від 09.08.2023 року.

Таким чином, послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст.ст. 59 63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний метод визначення митної вартості резервний метод (метод 2 ґ). З метою забезпечення повноти оподаткування було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості побідних товарів, що імпортуються в Україну, що містяться в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. Таким чином, враховуючи розбіжності та наявну інформацію щодо митної вартості побідних товарів, митну вартість скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до ст. 64 Кодексу на підставі інформації, наявної у митних органах: по товару № 1 0.98 дол. США/кг (МД від 12.05.2023 № UA500390/2023/005271 (товар-холодно деформована труба з гарячекатаної сталі електрично-контактно зварювані. Квадратного та прямокутного поперечного перерізу, з товщиною стінки не більш як 2 мм. Марка сталі - S235JRH / EN 10219. Виробник - SONMEZLER METAL DEMIR CELIK INSAAT SANAYI TICAEWT A.S., TR. Країна виробництва - TR. Торгівельна марка - нема даних.); по товару № 2 0.89 дол. США/кг (МД від 02.08.2023 № UA500540/2023/001427 (товар-труби зварні прямошовні з чорних металів квадратного поперечного перерізу із стінкою завтовшки 3 мм,марка сталі S235JRH (вуглецеваконструкційна сталь), довжиною 6 м, розміром 60х80х3мм - 4622,72 кг; розміром 40х80х3мм - 2112,16 кг; виробник: "SONMEZLER METAL DEMIR CELIKINSAAT SANAYI LTD". Країна виробництва TR.), від 31.07.2023 № UA500540/2023/001408 товар-труби зварні прямошовні з чорних металів квадратного поперечного перерізу із стінкою завтовшки 3 мм,марка сталі S235JRH (вуглецеваконструкційна сталь), довжиною 6 м,розміром 40х80х3мм - 2103,58 кг; виробник: "SONMEZLER METAL DEMIR CELIKINSAAT SANAYI LTD". Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи cкладатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб`єктів підприємницької діяльності. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500390/2023/000010/2 від 09.08.2023 року.

Ухвалою від 28.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.10.2023 року суд закрив підготовче засідання та призначив справи до судового розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву якому просив розглянути справи без його участі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримавши доводи які викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне: 28.09.2022 року між ТОВ «ГУДВІЛ» (Покупець) та ТОВ «МЕТТАХ» (м. Краків, Польща) (Продавець) був укладений контракту № 08-PL (надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну металопрокат в асортименті (надалі - Товар).

Відповідні до п. 2.2. Контракту, Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості та одиницях виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та Рахунку (Інвойсі).

Відповідно до даного Контракту, Продавець поставляє Покупцю товар в асортименті, кількості та одиниці виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та (п. 2.1. Контракту). Рахунку (інвойсі).

Продавець поставляє товар на умовах, що зазначені у Специфікаціях та Рахунку (Інвойсі), відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року. Відповідальність за навантаження і її якість несе Продавець (п. 3.1. Контракту). П. 3.2. Контракту визначає, що Місце поставки вказується в Рахунку (Інвойсі) та Специфікації.

Ціна кожної партії товару, вказується Продавцем в Рахунку (Інвойсі) та (або) Специфікацій, яка є невід`ємною частиною Контракту.

Вартість пакування та витрат Продавця з завантаження товару на наданий транспортний засіб, входять у вартість товару. Порядок розподілу транспортних витрат визначається сторонами у Специфікації, виходячи із погоджених сторонами умов поставки. (п.4.3. Контракту) Валюта платежу за даним контрактом є Євро.

24 жовтня 2022 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Контракту, відповідно до якої, у зв`язку з проведеними реєстраційними діями щодо зміни найменування та місцезнаходження юридичної особи Продавця, були внесені зміни щодо реквізитів Продавця.

12 грудня 2022 року Сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Контракту, якої внесено зміни щодо банківських реквізитів ТОВ «ГУДВІЛ».

30 січня 2023 року сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Контракту, якою внесено зміни, зокрема: Покупець здійснює оплату товару, шляхом перерахування грошових коштів на П.5.1. банківський рахунок Продавця у строки та порядку погоджені Сторонами у Специфікації. Оплата Товару здійснюється у Євро або доларах США. Валюта платежу визначається Сторонами у Специфікації до Договору.

Відповідно до Специфікації №6 від 06.06.2023 до Контракту (надалі-специфікація) Продавець зобов`язаний здійснити поставку холодної деформованої труби з гарячекатаної сталі електрично- контактно зварювані у кількості 1 500 тон (+/-10%).

В специфікації Сторони визначили ціну за одиницю товару в залежності від розміру товару у сумі 755 доларів США та 742 доларів США і загальну вартість товару у розмірі 1 120 800,00 (один мільйон сто двадцять тисяч вісімсот) доларів США.

Сторони, керуючись п. 5.1. Контракту визначили у Специфікації № 6 умови поставки та оплати, а саме: умови поставки FOB порт Діліскелесі, Туреччина. Покупець зобов`язаний здійснити 100% оплати протягом 20 банківських днів після отримання Покупцем Товару. Також у Специфікації № 6 від 06.06.2023р. Сторони передбачили, що в усьому іншому, що не передбачено цією Специфікацією, Сторони керуються умовами Контракту.

До Специфікації № 6 сторони склали та підписали Проформу-Інвойс № 6 від 06.06.2023 р., у якому були про дубльовані умови, передбачені Специфікацією № 6 від 06.06.2023р.

Виробником товару, який є предметом поставки за Контрактом № 08-PL від 28.09.2022р. є SЦNMEZLER METAL DEMЭR ЗELЭK ЭNЮAAT SANAYЭ VE TЭCARET ANONЭM ЮЭRKETЭ 19 MAYIS MAH. MERCAN SK. 934/KADIKЦY 052 (Туреччина) (надалі іменований по тексту цієї позовної заяви - Виробник) Між ТОВ «VARTIS» (Польща) (Покупець) та SЦNMEZLER METAL DEMЭR ЗELЭK (виробник Постачальник) був укладений контракт № SSPA-015235 від 06.06.2023 на поставку металопрокату в асортименті на загальну суму 1 105 465,31 доларів США. Був виставлений комерційний інвойс виробником № ІН22023000000377 від 24.07.2023р. на загальну суму 1 105465,31 доларів США на поставку металопрокату в асортименті. У комерційному інвойсі № ІН22023000000377 від 24.07.2023р до контракту № SSPA- 015235 від 06.06.2023 Покупцем зазначений ТОВ «VARTIS» (Польща), вантажоодержувачем зазначений ТОВ «ГУДВІЛ» (Україна) (позивач за цією заявою). Умови поставки FOB порт Діліскелесі, Туреччина. Виробник SЦNMEZLER METAL DEMЭR ЗELЭK сформував та оформив через митні органи Туреччини експортну поставку металопрокату в асортименті 21 липня 2023 року - Експортна декларація № 23410500EX00062750 від 21.07.2023р., додали необхідний для проходження митних процедур наступний пакет документів: Сертифікат дозволу на внутрішні переробки 2022/D1-02499 # 22102499002 #25-05- 22; TPS E-Fatura V 23243160110886030375143/1 #24-07-23; TPS-Kripto V 23153097211086041714650/1 #24-07-23; Сертифікат дозволу на внутрішні переробки V 2022/D1-02499 # 22102499003 #25-05-22; TPS E-Fatura V 23243160110886030375143/2 #24-07-23; TPS-Kripto V 23153097211086041714650/2 #24-07-23.

Перевізником, що забезпечував за контрактом № 08-PL від 28.09.2022р є - ОСОБА_1 за договором фрахтування № вантажу від 14.07.2023р., замовником за цим договором виступав Позивач.

25 липня 2023 року позивач оплатив послуги фрахту платіжною інструкцією № 48 у сумі 52491,25 доларів США на підставі Інвойсу № 2023/07/24-18 від 24.07.2023.

Крім того позивач застрахував вантаж, що підтверджується страховим сертифікатом № 4 від 22.07.2023p. - рахунком № 300234753.23_04 від 22.07.2023, платіжною інструкцією № 1842 від 25.07.2023 про оплату суми страхової премії у розмірі 50531,65 грн. без ПДВ.

Відповідно до 7.2. контракту, Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі Рахунку (Інвойсу) продавця у строки та порядку погодженому Сторонами у Специфікації та Рахунку Інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США. 15 серпня 2022 року ТОВ «ВАРТІС» перерахував продавцю 333500,00 (триста тридцять три тисячі п`ятсот) доларів США, підтвердженням чого є платіжне доручення №72.

Для здійснення митного оформлення товару, 5 серпня 2023 р. Позивач через свого представника ФОП ОСОБА_2 , подав до Митниці митну декларацію ІМ 40 АА, якій було присвоєно № 23UA500390008679U1. Разом з декларацією були подані наступні документи:

1. МД-декларація ІМ 40 АА, референтний номер 1420;

2. ДМВ-декларацію митної вартості, метод 1; референтний номер 1420;

3. 1 PL- пакувальний лист;

4. Проформа-інвойс № 6 від 06.06.2023;

5. Інвойс (ТОВ «ВАРТІС» Польща);

6. 3 bl - Коносамент bill of lading;

7. 4 manifest - Карго маніфест Cargo manifest;

8. 5 cert of origin - Сертифікат походження;

9. Shipment documents - Комерційний інвойс виробника;

10. Фрахт ПП Ерідана - Платіжна інструкція № 48 25.07.2013 про оплату фрахту;

11. Фрахт інвойс рахунок/інвойс №2023/07/24-18 від 24.07.2023;

12. Страховка, рахунок № 300234753.23_04;

13. Страховка, платіжне доручення про оплату страхування № 1842 від 25.07.2023;

14. Dzi doc- цінова експертиза ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ»;

15. Страховка - Страховий сертифікат № 4;

16. Контракт Контракт № 08-PL від 28.09.2022р;

17. Додаткова угода № 1;

18. Додаткова угода № 4;

19. Додаткова угода № 8;

21. Рекап 120 - Договір на фрахтування вантажу від 14.07.2023;

20. Специфікація № 6 від 06.06.2023;

22. Сертифікат якості (сертифікат випробувань);

23. Експортна декларація № 23410500EX00062750.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500390008679U1 від 05.08.2023 для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500390/2023/000010/2 від 09.08.2023 року, а саме:

1) у проформою-інвойс від 06.06.2023 № 6 передбачені умови оплати: 100% оплата протягом 20 банківських днів після отримання товару, проте, в інвойсі від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 зазначено forma platnosci przelew, termin 31.07.2023 (що перекладається як тип оплати переказ, термін 31.07.2023). Будь-яких документів щодо оплати за товар декларантом не надано;2) бланк наданого до митного оформлення інвойсу від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 передбачає наявність підпису уповноваженої особи та дати, проте, підпис та дата відсутні; 3) також, інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 не містить умов поставки, що суперечить пункту 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракт) від 28.09.2022 № 08-PL. В наданому, інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 реквізити зовнішньоекономічного контракту, також, відсутні, що не дає змогу впевнитися, що даний документ відносяться до даної поставки товару та до зовнішньоекономічного договору (контракт) від 28.09.2022 № 08-PL; 4) декларація країни відправлення № 23410500EX00062750 датована 21.07.2023 проте містить інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023. Тобто на момент складання декларації країни відправлення інвойсу ще не існувало. Треба зазначити, що в декларації країни відправлення №23410500EX00062750 від 21.07.2023, також, в 44 графі наявний інвойс № IH22023000000376 від 21.07.2023, однак, декларантом не було надано зазначений інвойс; 5)декларантом 09.08.2023 додатково надіслано декларацію країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023, проте, документи зазначені в графі 44 значно відрізняються від раніше поданої декларантом декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 та, також, містить документи, однак вже інші, датовані 24.07.2023. Так, в графі 44 декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 надісланої вперше наявні, серед інших документів, інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023, E Fatura № 23243160110886030344410/1 від 21.07.2023, E Fatura № 2315309721108604165938 від 21.07.2023, а у декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 надісланої 09.08.2023 в графі 44 зазначені інші документи, а саме, серед інших документів, E Fatura 23243160110886030375143/2 від 24.07.2023 та 23153097211086041714650/2 від 24.07.2023, слід зазначити, що інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023 взагалі відсутній. Зазначене може свідчити про ознаки схожі на фотодрук; 6) надано додаткову угода № 8 від 02.05.2023 в якій зазначено про специфікацію № 5 від 03.03.2023, однак, під час митного оформлення не надано зазначену специфікацію; 7) печатка фірми та підпис відрізняться за змістом у документі № IH22023000000377 від 24.07.2023 та в № SSPA-015235 від 06.06.2023.

Враховуючи розбіжності та наявну інформацію щодо митної вартості побідних товарів, митну вартість скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до ст. 64 Кодексу на підставі інформації, наявної у митних органах: по товару № 1 0.98 дол. США/кг (МД від 12.05.2023 № UA500390/2023/005271 (товар-холодно деформована труба з гарячекатаної сталі електрично-контактно зварювані. Квадратного та прямокутного поперечного перерізу, з товщиною стінки не більш як 2 Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.10.2023 13 мм. Марка сталі - S235JRH / EN 10219. Виробник - SONMEZLER METAL DEMIR CELIK INSAAT SANAYI TICAEWT A.S., TR. Країна виробництва - TR. Торгівельна марка - нема даних.); по товару № 2 0.89 дол. США/кг (МД від 02.08.2023 № UA500540/2023/001427 (товар-труби зварні прямошовні з чорних металів квадратного поперечного перерізу із стінкою завтовшки 3 мм,марка сталі S235JRH (вуглецева конструкційна сталь), довжиною 6 м, розміром 60х80х3мм - 4622,72 кг; розміром 40х80х3мм - 2112,16 кг; виробник: "SONMEZLER METAL DEMIR CELIKINSAAT SANAYI LTD". Країна виробництва TR.), від 31.07.2023 № UA500540/2023/001408 товар-труби зварні прямошовні з чорних металів квадратного поперечного перерізу із стінкою завтовшки 3 мм,марка сталі S235JRH (вуглецева конструкційна сталь), довжиною 6 м,розміром 40х80х3мм - 2103,58 кг; виробник: "SONMEZLER METAL DEMIR CELIKINSAAT SANAYI LTD".

Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500390/2023/000278.

Не погоджуючись із вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів, карткою відмови вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Щодо зауважень митного органу про те, що у проформою-інвойс від 06.06.2023 № 6 передбачені умови оплати: 100% оплата протягом 20 банківських днів після отримання товару, проте, в інвойсі від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 зазначено forma platnosci przelew, termin 31.07.2023 (що перекладається як тип оплати переказ, термін 31.07.2023). Будь-яких документів щодо оплати за товар декларантом не надано, суд зазначає наступне.

Відповідні до п. 2.2. Контракту, Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості та одиницях виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та Рахунку (Інвойсі). Продавець поставляє товар на умовах, що зазначені у Специфікаціях та Рахунку (Інвойсі), відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року. Відповідальність за навантаження і її якість несе Продавець (п. 3.1. Контракту).

П. 3.2. Контракту визначає, що Місце поставки вказується в Рахунку (Інвойсі) та Специфікації. Ціна кожної партії товару, вказується Продавцем в Рахунку (Інвойсі) та (або) Специфікації, яка є невід`ємною частиною Контракту.

30 січня 2023 року сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Контракту, якою внесено зміни, зокрема: Сторони домовились про те, що умови оплати визначаються виключно Специфікацією, а саме: П.5.1. Покупець здійснює оплату товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця у строки та порядку погоджені Сторонами у Специфікації. Оплата Товару здійснюється у Євро або доларах США. Валюта платежу визначається Сторонами у Специфікації до Договору.

Відповідно до Специфікації №6 від 06.06.2023 до Контракту (надалі-специфікація) Продавець зобов`язаний здійснити поставку холодної деформованої труби з гарячекатаної сталі електрично- контактно зварювані у кількості 1 500 тон (+/-10%)

В специфікації Сторони визначили ціну за одиницю товару в залежності від розміру товару у сумі 755 доларів США та 742 доларів США і загальну вартість товару у розмірі 1 120 800,00 (один мільйон сто двадцять тисяч вісімсот) доларів США.

Сторони, керуючись п. 5.1. Контракту визначили у Специфікації № 6 умови поставки та оплати, а саме: умови поставки FOB порт Діліскелесі, Туреччина. Покупець зобов`язаний здійснити 100% оплати протягом 20 банківських днів після отримання Покупцем Товару.

Також у Специфікації № 6 від 06.06.2023р. Сторони передбачили, що в усьому іншому, що не передбачено цією Специфікацією, Сторони керуються умовами Контракту

В Інвойсі № FS/13/07/2023 від 24.07.2023 повністю ідентично Специфікації № 6 від 06.06.2023, зазначений точний асортимент, вага, а головне ціна товару за одиницю та загальна вартість.

Судом встановлено що у зазначеному інвойсі Продавець ТОВ «ВАРТІС» Польща зазначив дату платежу 31.07.2023р., однак інвойс, виданий безпосередньо Продавцем, який не може в односторонньому порядку вносити зміни до умов Контракту.

Листом МФУ від 16.02.2017 №31-11410-06- 5/4339 було надано роз`яснення щодо того, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акту приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Інвойс відноситься до документів первинного обліку, якими не можливо внести зміни до умов Контракту, а вони лише підтверджують факт виконання господарської операції.

Суд вважає що при розгляді поданого пакету документів, відповідач щодо умов та строків оплати повинен був орієнтуватись на Контракт, проформу-інвойс № 6 від 06.06.2023 (підписану обома сторонами), Специфікацію № 6 від 06.06.2023.

У зазначених документах у тому числі і у порівнянні з інвойсом № FS/13/07/2023 від 24.07.2023 відсутні розбіжності щодо митної вартості товару, а допущена помилка Продавцем при складанні комерційного інвойсу, але умови оплати ніяким чином не вливають на митну вартість

Серед іншого, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі №809/322/17, від17.07.2019 у справі № 809/827/17, від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

Щодо зауважень митного органу про те, що бланк наданого до митного оформлення інвойсу від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 передбачає наявність підпису уповноваженої особи та дати, проте, підпис та дата відсутні, суд зазначає наступне.

До митного оформлення, уповноваженим представником позивача були надані оригінали документів, у тому числі інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023.

Відповідно до наданого суду інвойсу від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 судом встановлено наявність підпису уповноваженої особи.

Щодо зауважень митного органу відносно того, що інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 не містить умов поставки, що суперечить пункту 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракт) від 28.09.2022 № 08-PL. В наданому, інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 реквізити зовнішньоекономічного контракту, також, відсутні, що не дає змогу впевнитися, що даний документ відносяться до даної поставки товару та до зовнішньоекономічного договору (контракт) від 28.09.2022 № 08-PL

Інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023 не суперечить п. 3.2 Контракту, так як у цьому пункті зазначено наступне: що Місце поставки вказується в Рахунку (Інвойсі) та Специфікації. 1 дійсно Позивач зазначив місце поставки, умови поставки в Специфікації № 6 від 06.06.2023 та проформі-інвойсі № 6 від 06.06.2023, про що Відповідач не заперечує. У зв`язку з тим, що умови поставки не змінились, а змінилась лише фактична вага прийнятого перевізником від продавця товару, то комерційний інвойс виданий тільки із зазначенням даних, які змінились, тому на митне оформлення одночасно і подавалась Специфікація № 6 від 06.06.2023, Проформа-інвойс № 6 від 06.06.2023, комерційний інвойс від 24.07.2023 №FS/13/07/2023.

Не зазначення у комерційному інвойсі посилання на Контакт ніяк не впливає на можливість ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару, так як зазначені у всіх документах однаковий асортимент, однакова вага та вартість.

Щодо доводів митного органу про те, що декларація країни відправлення № 23410500EX00062750 датована 21.07.2023 проте містить інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023. Тобто на момент складання декларації країни відправлення інвойсу ще не існувало. Треба зазначити, що в декларації країни відправлення №23410500EX00062750 від 21.07.2023, також, в 44 графі наявний інвойс № IH22023000000376 від 21.07.2023, однак, декларантом не було надано зазначений інвойс; декларантом 09.08.2023 додатково надіслано декларацію країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023, проте, документи зазначені в графі 44 значно відрізняються від раніше поданої декларантом декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 та, також, містить документи, однак вже інші, датовані 24.07.2023. Так, в графі 44 декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 надісланої вперше наявні, серед інших документів, інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023, E Fatura № 23243160110886030344410/1 від 21.07.2023, E Fatura № 2315309721108604165938 від 21.07.2023, а у декларації країни відправлення № 23410500EX00062750 від 21.07.2023 надісланої 09.08.2023 в графі 44 зазначені інші документи, а саме, серед інших документів, E Fatura 23243160110886030375143/2 від 24.07.2023 та 23153097211086041714650/2 від 24.07.2023, слід зазначити, що інвойс № IH22023000000377 від 24.07.2023 взагалі відсутній. Зазначене може свідчити про ознаки схожі на фотодрук, варто зазначити наступне.

Позивач звернувся із запитом, щодо розбіжності у датах до Виробника SЦNMEZLER METAL DEMЭR ЗELЭK. (Туреччина). Відповідно до відповіді, Компанія експортер зобов`язана ще до початку завантаження товару на судно у порту Гебзе (Туреччина) відкрити у митних органах Туреччини декларацію. Після завершення завантаження компанія експортер реєструє декларацію про відшкодування відповідно до точної загальної кількості завантаженого товару, відповідно до точної суми та інших даних, які можуть бути змінені. Але дата експортної декларації не змінюється після операції з відшкодування. Оскільки ця дата є датою реєстрації, затвердженою Міністерством торгівлі Туреччини, і зміни в експортній декларації не змінюють первісну дату реєстрації експортної декларації. Таким чином, комерційний рахунок-фактура, пакувальний лист і сертифікат походження були впорядковані відповідно до дати відшкодування.

Тобто, відповідно до митних процедур Туреччини, є первісна реєстрація експортної декларації, є можливість вносити зміни до цієї декларації в залежності від фактичних даних завантаженого вже товару, але дата залишається незмінною.

Щодо зауважень митного органу про те, що надано додаткову угода № 8 від 02.05.2023 в якій зазначено про специфікацію № 5 від 03.03.2023, однак, під час митного оформлення не надано зазначену специфікацію.

Згідно пояснень позивача, уповноважена особа помилково надала на оформлення митної декларації додаткову угоду № 8, ця додаткова угода не стосується поставки даної партії. Але у зв`язку з тим, що за цим контрактом були і інші поставки, відповідно митним оформленням займалась одна й та сама людина, вона помилково надала додаткову угоду № 8.

Відносно доводів митного органу про те, що печатка фірми та підпис відрізняться за змістом у документі № ІН22023000000377 від 24.07.2023 та в № SSPA-015235 від 06.06.2023

Відповідно до письмового пояснення Виробника SЦNMEZLER METAL DEMЭR ЗELЭK. (Туреччина): Контракт № № SSPA-015235 від 06.06.2023 та проформу-інвойс № SSPA- 015235 від 06.06.2023, що додається, був підписаний паном Муратом, заступником генерального директора відділу експорту, а комерційний рахунок та пакувальний лист були підписані Еміне Сема Асланом, менеджером із зовнішньоторговельних операцій. Зазначені особи є уповноваженими особами SЦNMEZLER METAL DEMЭR ЗELЭK. (Туреччина) та мають право підпису на подібних документах

Також суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить розумних пояснень, яким чином зазначені доводи відповідача впливають на відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів (інвойсів постачальника, перевізника тощо).

Таким чином, жодних розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару документи, що подавалися позивачем для митного оформлення товару не містили, а відтак всі доводи оскаржуваного рішення є безпідставними.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, яких дотримується й сучасна судова практика (постанова від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, постанова від 11 лютого 2021 року по справі № 826/8228/16), що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В той же час, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно з ч. 11 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У постанові від 30.04.20 по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі «Звежинський проти Польщі» позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. А.» та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл ( вул. Зрошувальна, 2, м.Київ, 02099, код ЄДРПОУ 32769087) до Одеської митниці (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21 А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 09.08.2023р. № UA500390/2023/000010/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500390/2023/000278.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці сплачений судовий збір в розмірі 5368,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення буде складено та підписано суддею 10 січня 2024 року.

Суддя Д.К. Василяка