Рішення

від 11.01.2024 по справі 620/16740/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/16740/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської областіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом до Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування повідомлення №05-21/1546 від 24.05.2023, яким визначену суму переплати коштів допомоги внутрішньо переміщеній особі.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на те, що вони із сином були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи з міста Маріуполь Донецької області з 2015 року вона та з 2016 року її син відповідно. З цього часу вони отримували відповідні виплати як внутрішньо переміщені особи. Втім з травня 2023 року такі виплати припинено та зважаючи на повідомлення відповідача від 24.05.2023 слід повернути 143803,65 грн надміру виплаченої допомоги за період з 29.08.2017 по 30.04.2023, оскільки місто Маріуполь було виключено з переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Із вказаним повідомленням позивач не погоджується, оскільки неправдивих відомостей нею подано не було, допомога встановлена за документами, що перевірені відповідачем, а тому отримані кошті нею були набуті добросовісно.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній із вимогами не погодився та просив в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки за змістом п. 29 Порядку №332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що переплату на загальну суму 143803,65 грн за період з 29.08.2017 по 30.04.2023.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки №7413-245 від 23.02.2015 взята на облік як внутрішньо переміщена особа з м. Маріуполя Донецької області (а.с. 11).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній син ОСОБА_1 , відповідно до довідки №7413-336 від 13.10.2016 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з м. Маріуполь Донецької області (а.с. 12).

З огляду на матеріали справи позивач з 29.08.2017 отримувала допомогу переміщеним особам на проживання (а.с. 13-19).

Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Чернігівській області проведена перевірка управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, в ході якої при перевірці особової справи №613135 в частині призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі, встановлено неправомірне призначення з 29.08.2017 адресної допомоги, що призвело до неправомірної виплати. Вказаний факт зафіксовано в акті перевірки №22 від 28.04.2023 (а.с. 46-48).

24.05.2023 управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області листом №05-21/1546 повідомило ОСОБА_1 про необхідність сплатити переплату в сумі 143803,65 грн, яка виникла при виплаті допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.08.2017 по 30.04.2023 (а.с. 49).

Не погоджуючись із вимогою відповідача щодо повернення переплачених сум допомоги, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частина 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлюють, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи (ч. 3 ст. 7 Закону №1706).

Порядок надання такої допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі Порядок №505).

З огляду на матеріали справи позивач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №505.

Так, пунктом 2 Порядку №505 встановлено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно із п. 10, 11 Порядку №505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 266 було внесено зміни до Порядку №505, пункт 5 доповнено абзацем такого змісту: «У разі коли закінчення поточного шестимісячного строку виплати грошової допомоги відбулося в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни карантину, призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк здійснюється без подання відповідної заяви та документів, передбачених цим пунктом, у такому ж розмірі, в якому вона виплачується в поточний шестимісячний строк».

20.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332).

Пункт 2 Порядку №332 (в редакції на момент прийняття повідомлення) встановлює, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»

Згідно із пунктом 3 Порядку №332 (в редакції на момент прийняття повідомлення) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, після 24 лютого 2022 року.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Інформація про території, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік).

Пунктом 11 Порядку №332 (в редакції на момент прийняття повідомлення) передбачено, що в разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Повернення одержувачами коштів виплаченої їм допомоги проводиться на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в органах Казначейства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на пункт 29 Порядку №332, втім суд звертає увагу на те, що вказаний пункт міститься в Порядку №332 в редакції від 01.08.2023, тобто після направлення оскаржуваного повідомлення.

Так, відповідно до пункту 29 Порядку №332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Досліджуючи питання призначення позивачеві допомоги та можливість її повернення органу соціального захисту населення, суд вважає, що в спірних правовідносинах перш за все є встановлення достовірності наданої внутрішньо переміщеною особою інформації для отримання допомоги.

Із повідомлення відповідача, а також відзиву на позов відсутні будь-які дані, що дають можливість стверджувати про подання ОСОБА_1 недостовірної інформації, на підставі якої суб`єктом владних повноважень було призначено виплату допомоги.

Разом із тим, із акту перевірки №22 від 28.04.2023 також не вбачається порушення вимог законодавства позивачем, натомість встановлено неправомірне призначення допомоги управлінням соціального захисту населення Прилуцької РДА.

Суд зазначає, що згідно з частиною першоюстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівцізакону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченоюзаконом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом. За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.

Велика Палата Верховного Суду постанові від 16.01.2019 по справі № 753/15556/15-ц висловила правову позицію, що устатті 1215 ЦК Українипередбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Зважаючи на обставини справи, що розглядається, суд вважає недопустимою з точки зору верховенства права ситуацію, за якої державний орган застосовує надані законом важелі впливу після спливу п`яти років після призначення та виплати допомоги особі, яка вважала правомірно отриманими кошти від держави, що виплачувались особі, яка з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту змушена була покинути місце свого постійного проживання.

Відтак такі дії відповідача за встановлених обставин, на думку суду, не можуть вважатися пропорційними та становить "індивідуальний та надмірний тягар" для позивача.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, відповідачем всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження порушення чинного законодавства позивачем, а отже й наявності правових підстав для повернення отриманої допомоги.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що має наслідком задоволення позову ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах сина ОСОБА_2 , й скасування повідомлення №05-21/1546 від 24.05.2023.

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області на користь позивача.

Керуючись статтями ст. 19-20, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування повідомлення задовольнити повністю.

Дії Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області щодо визначення ОСОБА_1 суми переплати допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.08.2017 по 30.04.2023 визнати протиправними.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області №05-21/1546 від 24.05.2023, яким визначену суму переплати коштів допомоги внутрішньо переміщеній особі за період з 29.08.2017 по 30.04.2023 в розмірі 143803,65 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Київська, буд. 224, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 03196110.

Дата складення повного рішення суду - 11.01.2024.

Суддя Ю. О. Скалозуб