Постанова

від 11.01.2024 по справі 360/221/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року справа №360/221/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдар А.В., Геращенко І.В., при секретарі судового засідання - Азарова К.В., представника позивача - Тарасов Д.С., представника відповідача - Денисенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Луганської митниці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі № 360/221/23 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом адвоката Тарасова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

У С Т А Н О В И В:

08 березня 2023 року адвокат Тарасова Д.С. (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернуся до суду з позовом до Луганської митниці (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненого позову та ухвали суду про роз`єднання позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Луганської митниці №24-о від 08.02.2023 року "Про припинення державної служби ОСОБА_1"; поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці; стягнути з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до контракту про проходження державної служби від 08.07.2021 його призначено на посаду завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці.

28 грудня 2022 року в.о. начальника митниці Миколою Носком підписано попередження про можливе наступне звільнення позивача у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури штатного розпису Луганської митниці. При цьому, одночасно з попередженням про звільнення йому не були запропоновані всі наявні вакантні посади, які він міг би обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Незважаючи на наявність вакантних посад, не вирішивши питання про можливість використання позивача в митній службі, так і не запропонувавши йому всі вакантні посади, наказом Луганської митниці №24-о від 08.02.2023 "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " припинено державну службу позивача та звільнено його з посади завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці.

З посиланням на статті 8, 38, 43 Конституції України, статті 2, 3, 5, 22, 41, 83, 87 Закону України "Про державну службу", пункт 1 частини першої статті 40, статтю 235 КЗпП України, правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 821/595/16, від 31.03.2020 у справі № 826/6148/16, від 11.06.2020 у справі № 826/19187/16, від 26.05.2021 у справі № 140/90/20, від 25.07.2019 у справі № 807/3588/14, від 27.05.2020 у справі № 813/1715/16, від 26.05.2021 у справі № 140/90/20, від 20.09.2021 у справі №340/221/20 та від 13.10.2021 у справі № 240/10996/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/538/17, позивач зазначив, що йому не були запропоновані всі рівнозначні вакантні посади, або нижчі. Отже, у його випадку Луганська митниця як роботодавець не виконала свого обов`язку щодо надання працівнику пропозицій усіх наявних вакантних посад для їх зайняття, оскільки позивачу не запропоновано всі вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку він можу виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду тощо із попередженням про звільнення й до дня звільнення.

Позивач вважає таке звільнення є протиправним та незаконним, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі № 360/221/23 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано наказ Луганської митниці №24-о від 08 лютого 2023 року "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці з 11 лютого 2023 року. Стягнуто з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 лютого 2023 року по 06 липня 2023 року в розмірі 46 237,36 грн. Стягнуто з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 10 050 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 8891,80грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що законні вимоги роботодавця щодо прибуття Позивача на робоче місце не виконані та проігноровані, що свідчить про намір Позивача лише збагатитися за рахунок Держави в надважкі її часи, при цьому зловживаючи своїми правами і цілком нівелюючи свої обов`язки перед нею. До таких обов`язків ще й належить і військовий, адже ОСОБА_1 - чоловік призовного віку, проте, на противагу обов`язку працювати і сплачувати податки до державного бюджету, чи можливо навіть захищати Україну від ворожої навали, Позивач надає перевагу перебувати за межами України, в безпеці для свого життя та ще й вважає, що має повне моральне право вимагати виплатити йому кошти за начебто «незаконне звільнення». Представником позивача надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені у наданих до суду апеляційної скарги і відзову на апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із відомостями з трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 та з наказу Луганської митниці від 07.07.2021 № 242-о "Про призначення ОСОБА_1 " призначено ОСОБА_1 08 липня 2021 року на посаду завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Луганської митниці з посадовим окладом 9450 грн, в порядку переведення зі Східної митниці Держмитслужби, з укладанням контракту про проходження державної служби.

Наказом Державної митної служби України від 24.02.2022 № 113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби" встановлено простій у роботі територіальних органів Держмитслужби, зазначених у Додатку (п.2 Додатку - Луганська митниця), визнано встановлений пунктом 1 цього наказу простій територіальних органів Держмитслужби таким, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров`ю, визначено строком дії простою період з дня видання цього наказу до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров`ю працівників територіальних органів Держмитслужби.

Наказом Державної митної служби України від 28.06.2022 № 293 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 24.02.2022 № 113" у зв`язку із службовою необхідністю та ураховуючи визначення тимчасово робочого місця для начальника Луганської митниці Радченка Андрія відповідно до наказу Держмитслужби від 24.06.2022 № 286 внесено зміни до наказу Держмитслужби від 24.02.2022 № 113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби", виклавши додаток до наказу у новій редакції, що додається; дозволено начальнику Луганської митниці припинити простій окремим посадовим особам за посадами, призначення та звільнення на які здійснюється начальником митниці за умов, визначених наказом.

Згідно із наказом Луганської митниці від 11.08.2022 № 55 "Про припинення простою окремим посадовим особам митниці" у зв`язку зі службовою необхідністю та з метою забезпечення роботи по вирішенню організаційних та кадрових питань, на підставі пункту 2 наказу Державної митної служби України від 28.06.2022 №293 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 2402.2022 № 113", припинено з 22.08.2022 простій в роботі, встановлений наказом Держмитслужби від 24.02.2022 № 113 "Про встановлення простою в роботі територіальних органів Держмитслужби", зі змінами, окремим посадовим особам митниці, зазначеним у додатку до цього наказу (п.2 - ОСОБА_1 , завідувач сектору провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил); визначено робочі місця посадовим особам митниці, зазначеним у додатку до цього наказу, за адресою розташування Луганської митниці: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г.

Фотокопію наказу направлено позивачеві засобами меседжеру Whatsap.

Після припинення простою ОСОБА_1 на роботу не вийшов, у робочі дні за період з 22.08.2022 по 10.02.2023 Луганською митницею складали акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 без повідомлення причин неявки.

Відсутність позивача на робочому місці у зазначений період з нез`ясованих причин відображена також у табелях обліку робочого часу.

Позивач та його представник в ході судового розгляду справи надали пояснення, згідно з якими ОСОБА_1 перебуває у Фінляндії, належних доказів на підтвердження або спростування цієї обставини сторонами не надано. З копії 9 сторінки закордонного паспорту вбачається, що 12.07.2022 виїхав автомобільним транспортом у напрямку Терехова (російсько-латвійський кордон), проте надано копії лище першої та 8-9 сторінок закордонного паспорту позивача, що не дає можливості встановити, чи продовжує з 12.07.2022 позивач перебувати у країнах Євросоюзу.

Суд зауважує, що матеріалами справи належним чином підтверджено, що у період з 22.08.2022 по 10.02.2023 ОСОБА_1 не виходив на роботу та не виконував посадові обов`язки.

Суд в межах справи, що розглядається, надає правову оцінку виключно дотриманню відповідачем процедури припинення державної служби позивача на підставі частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", оскільки спірні правовідносини склалися з приводу припинення державної служби позивача у зв`язку зі скороченням посади державної служби, і відповідачем як суб`єктом владних повноважень не здійснювалося дисциплінарних проваджень щодо позивача у зв`язку з порушенням ним трудової дисципліни.

Згідно із наказом Державної митної служби України від 18.11.2022 № 502 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 20.07.2022 № 338 "Про затвердження Граничної чисельності працівників територіальних органів Держмитслужби", у рядку 13 позицію "Луганська митниця - 151" замінено на позицію "Луганська митниця - 120".

Наказом Державної митної служби України від 15.12.2022 № 545 "Про ліквідацію митного поста "Старобільськ" відповідно до статті 547 Митного кодексу України, з метою оптимізації структури Луганської митниці ліквідовано митний пост "Старобільськ" як структурний підрозділ Луганської митниці.

Наказом Луганської митниці від 28.12.2022 № 78 "Про введення в дію структури та штатного розпису Луганської митниці" введено в дію Структуру Луганської митниці, затверджену в.о. Голови Державної митної служби Вячеславом Демченко 22 грудня 2022 року; введено в дію штатний розпис на 2022 рік Луганської митниці в кількості 120 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами один мільйон триста шістдесят три тисячі вісімсот дев`яносто гривень, затверджений в.о. Голови Державної митної служби України Вячеславом Демченком 27 грудня 2022 року.

28.12.2022 в.о. начальника Луганської митниці Миколою Носком складено Попередження про можливе наступне звільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Луганської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців ОСОБА_1 , завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Луганської митниці.

У Попередженні зазначено таке.

У зв`язку із воєнним станом, введеним на території України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами, внесеними указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законами України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", від 15.03.2022 № 2119-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 22.05.2022 № 2263-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 15.08.2022 № 2500-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні") через військову агресію російської федерації проти України та тимчасовим закриттям з 28.02.2022 пунктів пропуску через державний кордон України та пунктів контролю згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", встановленням простою у роботі окремих митниць та деяких структурних підрозділів митниць згідно з наказом Держмитслужби від 24.02.2022 № 113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби (із змінами), керуючись абзацом першим частини третьої статті 87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", попереджаємо Вас про можливе наступне звільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури штатного розпису Луганської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".

У зв`язку із затвердженням структури і штатного розпису Луганської митниці на 2022 рік, на підставі абзацу другого частини третьої статті 87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", відповідно до частини першої та другої статті 41 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", для забезпечення ефективної організації виконання в умовах воєнного стану завдань і функцій, покладених на митні органи, з урахуванням Вашої професійної підготовки та професійних компетентностей пропонуємо Вам рівнозначну вакантну посаду завідувача сектору контролю за переміщенням товарів Луганської митниці.

У разі відмови від запропонованої посади Вам буде припинено державну службу на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".

Листом від 28.12.2022 вих. № 7.15-1/12/10/1245 Луганська митниця повідомила позивача, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 18.11.2022 № 502 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 20.07.2022 № 338 "Про затвердження Граничної чисельності працівників територіальних органів Держмитслужби", Луганською митницею були внесені зміни до структури та штатного розпису митниці, та з 28.12.2022 наказом Луганської митниці № 78 від 28.12.2022 введені в дію затверджена структура та затверджений штатний розпис на 2022 рік. Направлено Попередження про можливе наступне звільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Луганської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців, із одночасним запропонуванням посади державної служби з урахуванням професійної підготовки, професійних компетентностей та у межах функціонування Держмитслужби за моделлю єдиної юридичної особи.

Висловлено прохання підписати Попередження та у разі згоди із запропонованою посадою одразу подати відповідну заяву на переведення. У разі відсутності належної технічної можливості роздрукувати Попередження для його підписання та подальшого його сканування, запропоновано власноручно написати лист ознайомлення з Попередженням із зазначенням згоди або незгоди із запропонованою посадою.

Керуючись Законом України від 15.03.2022 № 2136-ІХ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (із змінами), висловлено прохання направити підписане Попередження або фото листа ознайомлення з попередженням, й відповідну заяву на переведення або її фото - засобами електронної комунікації на офіційну електронну пошту Митниці: e-mail: lg.post@customs.gov.ua, або шляхом використання будь-якого іншого доступного засобу телекомунікаційного зв`язку (WhatsApp, Viber, інші меседжери).

Попередження про можливе наступне звільнення та лист - ознайомлення направлено позивачеві на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресу якої позивачем зазначено в особовій справі державного службовця, а також у позовній заяві.

Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції надав пояснення, що попередження отримав, ознайомився, але не підписав, оскільки мав бажання обійняти не запропоновану посаду, а іншу.

Відповідно до наказу Луганської митниці від 08.02.2023 № 24-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ", керуючись пунктом першим частини першої та частиною четвертою статті 87 Закону України "Про державну службу", припинено державну службу та звільнено 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 , завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці, із займаної посади у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури штатного розпису Луганської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців, припинивши дію контракту про проходження державної служби від 08.07.2021. Підстава: попередження про наступне звільнення від 28.12.2022, абзац четвертий пункту 21 контракту про проходження державної служби від 08.07.2021.

Згідно із пунктом 3 цього наказу відділу по роботі з персоналом ( Ольга Авраменко ) довести до відома ОСОБА_1 цей наказ, виславши копію наказу на його адресу електронної пошти або іншими засобами телекомунікаційного зв`язку, відповідно до пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про державну службу".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України від 10.12.2015 № 889 VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 5 Закону № 889-VIII (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною третьою статті 83 Закону № 889-VIII визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

У свою чергу ретроспективний аналіз положень Закону № 889-VIII дає підстави для висновку, що процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення передбачала різні редакції.

Редакція статті 87 Закону № 889-VIII станом на день попередження позивача про звільнення та на день його звільнення з державної служби визначала підставу для звільнення державного службовця (скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу), особливості її застосування (попередження про наступне вивільнення одночасно направляється з пропозицією рівнозначної посади або як виняток нижчої посади відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей) і наслідок відмови від запропонованих посад (у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87).

При цьому, вказівка на застосування загальної процедури вивільнення працівників, установленої законодавством про працю, відсутня.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин процедура звільнення повністю врегульована положеннями Закону № 889-VIII, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України, окрім врахування переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, про що вказано в абзаці другому частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII.

З вищенаведених положень Закону № 889-VIII слідує, що, як на день попередження позивача про звільнення, так і на день звільнення, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: - скорочення чисельності або штату державних службовців; - скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; - реорганізація державного органу.

При цьому у разі звільнення державного службовця з підстав, визначених у пункті 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. І лише, якщо державний службовець відмовляється від такого переведення, роботодавець звільняє такого державного службовця.

САудом встановлено, що виключною підставою для звільнення державного службовця з причини скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу та за умови існування іншої вакантної рівнозначної посади/посад державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, на яку можливо переведення державного службовця за його згодою, є відмова від такого переведення.

Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції визнав що попередження отримав, ознайомився, проте не підписав, оскільки мав бажання обійняти не запропоновану посаду, а іншу.

Судом встановлено, що ні попередження, ні лист, направлений позивачеві разом з попередженням, не місять конкретного терміну, в який позивач повинен надати згоду або відмовитися від запропонованої посади, що унеможливлює розцінення відсутності будь-яких письмових заяв позивача як відмову від запропонованої посади, передбачену вимогами статті 87 Закону № 889-VIII.

Доказів складання акта про відмову ОСОБА_1 від запропонованої посади суду не надано.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності відмови позивача від запропонованої посади, необхідність документального підтвердження якої узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.02.2019 у справі № 819/1121/19.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що встановлена законодавством можливість реорганізації або ліквідації державної установи (організації) не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють можливе вивільнення працівників, тобто роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві (державній установі), незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 821/595/16, від 31.03.2020 у справі № 826/6148/16, від 11.06.2020 у справі № 826/19187/16, від 26.05.2021 у справі № 140/90/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/538/17.

З огляду на наведене, позивач стверджує про необхідність пропонування вакантних посад, які є не лише у штатному розписі Луганської митниці, а й зокрема у штатних розписах Хмельницької та Тернопільської митниць, наявність яких підтверджена наданими на виконання ухвал суду доказами.

Суд зауважує, що наведена практика Верховного Суду не є релевантною, оскільки в межах спірних правовідносин не йдеться про реорганізацію або ліквідацію державної установи, державна служба позивача була припинена у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Луганської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців.

При цьому, у пункті 10 Положення про Луганську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489, міститься вичерпний перелік посад Луганської митниці, призначення на які та звільнення з яких здійснюється Головою Держмитслужби (посади, віднесені до номенклатури Голови), а саме: - начальник Луганської митниці; - заступники начальника Луганської митниці; - начальники митних постів Луганської митниці. Призначення на всі інші посади (в тому числі і на посаду завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці, який з 28.12.2022 виведений зі структури Луганської митниці) а також звільнення з них здійснюється начальником Луганської митниці.

Тобто, суб`єктом призначення на посаду завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці та звільнення з неї, є начальник Луганської митниці, відповідно при вивільненні позивача з його посади був відсутній обов`язок відповідача пропонувати вакантні посади, наявні у штатних розписах інших територіальних митних органів.

Разом з тим, правова позиція щодо нормативного розуміння застосування статті 87 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону № 440-IX чи Закону № 1285-IX, висловлена у численних постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21.

У зазначеному рішенні, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний не лише попередити державного службовця про наступне звільнення, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 807/3588/14, від 27 травня 2020 року у справі №813/1715/16, повторював, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення".

Суд звертає увагу сторін, що зазначена судова практика Верховного Суду є сталою, і застосовується до теперішнього часу.

Відповідна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 280/6795/21, від 23.02.2023 у справі № 140/9066/21, від 11.05.2023 у справі № 380/9574/21, від 27.06.2023 у справі № 120/3712/21-а, та ін.

Доводи відповідача про те, що така судова практика не застосовна до спірних правовідносин, оскільки обставини у справах не є аналогічними, суд відхиляє, оскільки у наведених постановах Верховного Суду викладені правові позиції саме щодо нормативного розуміння статті 87 Закону України "Про державну службу".

Трактування цієї норми не залежить від зовнішніх обставин, поведінки працівника та інших чинників, оскільки відповідних змін до законодавства не вносилося.

Щодо дотримання відповідачем обов`язку по працевлаштуванню працівника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та пропонуванню вакантних посад, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Згідно із частиною першою статті 6 Закону № 889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 889-VIII визначено такі категорії посад державної служби: категорія "А", категорія "Б", категорія "В".

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина четверта статті 6 Закону № 889-VIII).

Визначення підкатегорій посад державної служби у випадку посадових осіб митних органів України закріплене в Схемі посадових окладів посадових осіб митних органів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1103 "Деякі питання оплати праці посадових осіб та працівників митних органів" (далі - Схема посадових окладів посадових осіб митних органів).

Згідно зі Схемою посадових окладів посадових осіб митних органів посада завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці, яку обіймав ОСОБА_1 , відноситься до посад з узагальненим найменуванням "завідувач сектору у складі управління, самостійного відділу, відділу" Територіального органу Держмитслужби, категорія посади державної служби - "Б", підкатегорія посади державної служби - "Б3".

Відповідач в ході судового розгляду зазначив, що всі вакантні посади Луганської митниці підкатегорії "Б3" були рівнозначними посаді завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці, яку обіймав ОСОБА_1 , в тому числі і запропонована йому посада завідувача сектору контролю за переміщенням товарів Луганської митниці, адже остання, згідно Схеми посадових окладів посадових осіб митних органів, відноситься до посад з узагальненим найменуванням "завідувач самостійного сектору" Територіального органу Держмитслужби, категорія посади державної служби - "Б", та аналогічна підкатегорія посади державної служби - "Б3", виключенням щодо рівнозначності посад в даному випадку є посада начальника митного поста, адже в такому випадку суб`єктом призначення виступає Голова Держмитслужби.

Відповідно до інформації щодо вакантних посад в штатному розписі Луганської митниці, затвердженому в.о. голови Державної митної служби 27.12.2022 та введеному в дію 28.12.2022 наказом Луганської митниці від 28.12.2022 № 78, за період з 28.12.2022 по 08.02.2023 в штатному розписі були наявні вакансії посад, категорія посади державної служби "Б", підкатегорія - "Б3", у кількості 26 одиниць.

З 26 вакантих посад категорії "Б3" відповідач, виходячи з вищенаведених правових позицій Верховного Суду, освіти та кваліфікації позивача, віднесення його посади до посад з узагальненим найменуванням "завідувач сектору у складі управління, самостійного відділу, відділу", на думку суду, міг запропонувати позивачеві, крім фактично запропонованої посади завідувача сектору управління забезпечення митного контролю та оформлення сектору контролю за переміщенням товарів, щонайменше 8 вакантних посад (начальника відділу митно - тарифного регулювання та контролю митної вартості, заступника начальника відділу - начальника відділу організації митного контролю управління забезпечення митного контролю та оформлення, начальника відділу забезпечення митного оформлення управління забезпечення митного контролю та оформлення, завідувача сектору проведення митного аудиту управління забезпечення митного контролю та оформлення, начальника або заступника начальника відділу боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста "Сєвєродонецьк", начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста "Сєвєродонецьк").

Крім того, суд зазначає, що на виконання наказів Державної митної служби України від 18.11.2022 № 502 та від 15.12.2022 № 545, Митницею видано наказ від 28.12.2022 № 78 "Про введення в дію структури та штатного розпису Луганської митниці", згідно із яким виведено зі структури Луганської митниці Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, до якого входив Сектор провадження у справах про порушення митних правил, очолюваний позивачем, та натомість введено до структури Луганської митниці Відділ боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Позивач працював на посаді завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці, повноваження цього сектору фактично передані новоствореному відділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, в якому в якому з 28.12.2022 по теперішній час є вакантними посади начальника відділу та заступника начальника відділу (підкатегорії "Б3"), проте ці посади запропоновані позивачеві не були.

Відповідач в ході судового розгляду справи зазначив, що Луганська митниця з 24.02.2022 і до сьогодні перебуває в простої, а першочергові й найголовніші завдання через тимчасову окупацію росією Луганської області (зона діяльності Митниці) фактично не виконуються, а тому до роботи залучено мінімально необхідну кількість спеціалістів з напрямів, які дійсно потребують упорядкування, одним з таких станом на грудень 2022 був напрям контролю за переміщенням товарів, таким чином професійна підготовка та професійні компетентності ОСОБА_1 не аналізувались для застосування в інших напрямах роботи Митниці, окрім як в секторі контролю за переміщенням товарів Луганської митниці.

З цього приводу суд зауважує, що з початку повномасштабного вторгнення росії на території України - 24.02.2022 не відбулося змін в законодавстві, зокрема, у Законі України "Про державну службу", в частині процедури припинення державної служби на підставі частини першої статті 87 цього Закону у зв`язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців, скорочення мпосади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; судова практика Верховного Суду щодо нормативного тлумачення цієї норми є сталою. При цьому при виданні наказів Державної митної служби України від 18.11.2022 № 502 та від 15.12.2022 № 545, наказу Луганської митниці від 28.12.2022 № 78 "Про введення в дію структури та штатного розпису Луганської митниці" в структуру та штатний розпис Луганської митниці закладено певну кількість посад, в яких, на думку Держмитслужби, існує потреба на теперішній час.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання відповідачем обов`язку щодо пропонування вакантних посад, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 Кодексу законів про працю України).

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

В межах спірних правовідносин відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу відповідача та поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на попередній посаді, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

З вище зазначеного можна дійти висновку, що день звільнення працівника вважається його останнім робочим днем.

Отже, останнім робочим днем ОСОБА_1 є 10.02.2023, поновити його на посаді необхідно з наступного дня після звільнення - 11.02.2023.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Постанова № 100), застосовується у випадках вимушеного прогулу та залучення працівників до виконання військових обов`язків.

Відповідно до абзаців першого, третього та четвертого пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

Згідно із довідкою Луганської митниці від 24.05.2023 № 3 відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати у випадках, коли в розрахунковому періоді працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установленого посадового (місячного) окладу, а саме з 13560,00 грн, середньоденна заробітна плата складає 444,59 грн.

Вимушений прогул позивача слід обраховувати з 11.02.2023 по день ухвалення судового рішення - 06.07.2023.

У періоді вимушеного прогулу з 11.02.2023 по 06.07.2023 було 104 робочих дні (у лютому 2023 року - 12 робочих днів (13-17.02, 20-24.02, 27-28.02), у березні 2023 року - 23 робочих дні (01-03.03, 06-10.03, 13-17.03, 20-24.03, 27-31.03), у квітні 2023 року - 20 робочих днів (03-07.04, 10-14.04, 17-21.04, 24-28.04), у травні 2023 року - 23 робочих дні (01-05.05, 08-12.05, 15-19.05, 22-26.05, 29-31.05), у червні 2023 року - 22 робочі дні (01-02.06, 05-09.06, 12-16.06, 19-23.06, 26-30.06)).

Кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу обчислена з урахуванням вимог статті 6 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Таким чином, середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу за період з 11.02.2023 по 06.07.2023 складає 46237,36 грн (104 робочих дні х 444,59 грн).

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Луганська митниця як податковий агент відповідно до норм Податкового кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язана виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а стягнення його з відповідача чинним законодавством не передбачено.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Судом встановлено, що ідує з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Тарасовим Д.С. до суду було подано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 13.02.2023 № 231, додаток № 1 до договору від 13.02.2023 № 231, акт від 17.05.2023 приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт), довідку адвоката Тарасова Д.С. про оплату правничої допомогу відповідно до Договору від 13.02.2023 № 231.

Згідно із умовами договору від 13.02.2023 № 231 гонорар - винагорода Адвоката на здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором (п.4.1), гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору (п.4.2), розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт (п.4.3), до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (п.4.4), факт наданих послуг підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт), зразок якого є Додатком 2 до цього Договору (далі - Акт) (пункт 4.5), гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката; у разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає Довідку (п.4.6).

Відповідно до Додатку 1 до договору № 231 від 13.02.2023 розрахунок вартості однієї години надання послуг - 20% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг (усна консультація клієнта, ознайомлення з наявними матеріалами); розрахунок вартості одного документа - 10% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (складання клопотання, заяви, адвокатського запиту); розрахунок вартості однієї години надання послуг - 50% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг (представництво та захист інтересів клієнта в суді будь-якої інстанції (одна година); представництво та захист інтересів клієнта перед іншими фізичними особами чи юридичними особами, в тому числі перед посадовими особами Державної митної служби України та її органів, юридичне супроводження угоди (участь адвоката в переговорах з контрагентом клієнта, консультації з питань, які виникають під час укладення угоди, юридична експертиза проекту контракту між клієнтом та його контрагентом) (одна година), участь у слідчих/дослідчих діях (одна година)); розрахунок вартості одного документа - 50% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг за кожну годину (складання скарги, заперечень; досудове врегулювання спорів (складання претензій, відповіді на претензію), складання позовної заяви, зустрічної позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень на позов, складання апеляційних та касаційних скарг.

Згідно із актом приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 17.05.2023 сторони договору про надання правової допомоги № 231 від 13.02.2023 склали цей акт про те, що адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги (виконані роботи): - усна консультація клієнта, кількість годин -1, вартість однієї години - 1340 грн, загальна сума 1340 грн; - складання позовної заяви, кількість годин - 2, вартість однієї години - 3350 грн, загальна сума - 6700 грн; - складання клопотання про проведення відеоконференції, кількість годин -1, вартість однієї години - 670 грн, загальна сума - 670 грн; - складання відповіді на відзив, кількість годин - 2, вартість однієї години - 3350 грн, загальна сума - 6700 грн; - вивчення відзиву на позовну заяву та доданих матеріалів, кількість годин - 2, вартість однієї години - 1340 грн, загальна вартість 1340 грн; - участь у судовому засіданні, кількість годин - 1, вартість однієї години - 3350 грн, загальна вартість 3350 грн; - загальна вартість послуг складає 20100 грн.

Відповідно до довідки про оплату правничої допомоги відповідно до Договору № 231 від 13.02.2023, виданої адвокатом Тарасовим Д.С., станом на 18.05.2023 сплачено 8100 грн за надану правничу (правову) допомогу по Договору № 231 від 13.02.2023, залишок заборгованості по оплаті правової допомоги по вищевказаному договору складає 12000 грн.

Таким чином, виходячи з наданих адвокатом документів, загальна вартість наданої правничої допомоги за договором становить 20100 грн. Відповідачем подано заперечень щодо неспівмірності цих витрат.

При цьому суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявлено дві окремі позовні вимоги: 1) оскарження наказу про припинення державної служби, похідними від якої є вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку ці вимоги розцінюються як одна; 2) стягнення заробітної плати за період з припинення простою позивачеві по дату звільнення позивача.

Ухвалою суду від 19.05.2023 роз`єднано позовні вимоги, з виділенням у самостійні провадження таких позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати наказ Луганської митниці № 24-о від 08.02.2023 "Про припинення державної служби ОСОБА_1", поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектора провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Луганської митниці, стягнути з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період з 01.07.2022 по 10.02.2023.

З огляду на наведене, витрати на правничу допомоги у межах спору, що розглядається у цьому провадженні, є документально підтвердженими та складають половину з заявлених адвокатом - 10050 грн (20100 грн / 2 вимоги, що розглядаються в окремих провадженнях), та належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (квітень 2023 року: 444,59 грн х 20 днів = 8891,80 грн) підлягає негайному виконанню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Луганської митниці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі № 360/221/23 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі № 360/221/23 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 11 січня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко