Постанова

від 10.01.2024 по справі 420/6719/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6719/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року (суддя Аракелян М.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 09.08.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2023 року ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 02.02.2023 року №8197008/30087646;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №51 від 21.04.2022 року датою її фактичного отримання 24.06.2022 року;

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 16.02.2023 року №8277393/30087646;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №53 від 21.04.2022 року датою її фактичного отримання 24.06.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На думку апелянта суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам контролюючого органу про правомірність оскаржених рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН, оскільки позивачем не надано в повному обсязі первинних документів. Зокрема, разом з повідомленням №14 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 23.01.2023 року, позивачем надано 48 додатків, а з повідомленням №2 надано лише 49 додатків. Проте серед згаданих документів були відсутні такі документи як: замовлення згідно договору поставки №2162 від 01.07.2021 року (п. п. 1.1, 3.1, 3.2, 4.1); товаросупровідна документація згідно договору поставки №2162 від 01.07.2021 року (п. п. 3.4, 3.5); виставлені рахунки на оплату товару згідно договору поставки №2162 від 01.07.2021 року (п. 5.1); сетифікати або паспорти якості згідно договору поставки №2162 від 01.07.2021 року (п. п. 4.2, 4.3); форма 20-ОПП "Повідомлення про об`єкти оподаткування" із зазначенням всієї орендної нерухомості у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях, а також транспортних засобів; документи щодо бухгалтерських звітностей підприємства та оборотно-сальдові відомості за період 2021-2022 року; складські квитанції на підтвердження наявності товару на складі Позивача (що також підтверджує п. 4.6 договору про дистриб`юцію №501/20 від 01.02.2020 року). Що свідчить про неповноту доказової бази щодо операції між ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" та ТОВ "Траст К2". Щодо Постачальника товарів (ТОВ "БЕЛЛА ТРЕЙД") на адресу ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС", на підтвердження походження та надходження товару на склад позивача відсутні такі супровідні документи як прайс-лист згідно договору дистриб`юції №501/20 від 01.02.2020 року (п. 1.1, 5.1); замовлення згідно договору дистриб`юції №501/20 від 01.02.2020 року (п. 6.2); план продажу згідно договору дистриб`юції №501/20 від 01.02.2020 року (п. 4.4); документи на підтвердження якості товару згідно договору дистриб`юції №501/20 від01.02.2020 року (п. 4.19); документи на підтвердження проведення платіжних операцій (платіжні інструкції, рахунки на оплату); митні декларації на підтвердження руху товару з країни-виробника.

Також апелянт вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування є передчасним в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" є юридичною особою приватного права, яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.09.1998.

Видами економічної діяльності Товариства за КВЕД є: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 135).

Згідно п. 2.1 статуту ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" діяльність Товариства спрямована на забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб у товарах, роботах та послугах, а також на одержання прибутку та використання його в інтересах учасників, для розвитку Товариства і вирішення соціальних завдань Товариства.

Предметом діяльності Товариства згідно пункту 2.2. Статуту є: неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; надання інших інформаційних послуг; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; обслуговування напоями; консультування з питань інформатизації; діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; ремонт обладнання зв`язку; лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів; надання в оренду й операційний лізинг автотранспортних засобів; надання в оренду та операційний лізинг; надання в оренду й операційний лізинг сільськогосподарських і лісогосподарських машин і устаткування; надання в оренду й операційний лізинг будівельних машин і устаткування (а.с. 136-138).

31 грудня 2015 року між ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" (Покупець) та ТОВ "БЕЛЛА-ТРЕЙД" (Постачальник) укладено договір про дистрибуцію №501/16, за яким постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати покупцеві вироби TZMO S.A., за ціною, зазначеною у видаткових накладних та сформованою згідно базового прайс-листа постачальника, який є невід`ємною частиною цього договору та додаткових угод до нього, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти і сплатити за вироби TZMO S.A. певну грошову суму, визначену у видаткових накладних, у строк, зазначений в цьому Договорі (а.с. 24-28).

Додатковими угодами №12 від 15 грудня 2017 року та №30 від 18 грудня 2019 року сторони пролонгували строк дії договору до 31.12.2019 року та 31.03.2020 року відповідно (а.с. 29, 30).

1 лютого 2020 року між ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" (Покупець) та ТОВ "БЕЛЛА-ТРЕЙД" (Постачальник) укладено договір про дистрибуцію №501/20, за яким постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати покупцеві вироби TZMO S.A., за ціною, зазначеною у видаткових накладних та сформованою згідно базового прайс-листа постачальника, який є невід`ємною частиною цього договору, та з врахуванням знижок встановлених у параграфі 3 Договору і іншими умовами Договору та додаткових угод до нього, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти і сплатити за вироби TZMO S.A. певну грошову суму, визначену у видаткових накладних, у строк, зазначений в цьому Договорі (а.с. 31-36).

1 липня 2021 року між ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" (Постачальник) та ТОВ "ТРАСТ К 2" (Покупець) укладено договір поставки №2162, за яким постачальник зобов`язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов`язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов`язується поставляти покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у товарної накладної, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 укладеного договору поставки, вартість товарів, що поставляються, вказується у товарних накладних, що з моменту їх підписання, є невід`ємними частинами договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ.

За змістом п. 5.1 договору поставки, покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу протягом 40 календарних днів з дати отримання товару покупцем, яка зазначена в накладній (а.с. 23).

За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "ТРАСТ К2", ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" склало та направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 21.04.2022 №51 та №53 про продаж товарів за укладеним поставки №2162 від 01.07.2021 року (а.с. 5-8, 10-13), який переданий покупцю за видатковими накладними від 21.04.2022 року.

Вказані податкові накладні подані на реєстрацію до ЄРПН 24.06.2022 року.

Згідно з отриманими квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено реєстрацію поданих податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 3926, 6307 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари /послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 14, 17).

23 січня 2023 року ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" направило до контролюючого органу пояснення щодо податкової накладної №51, до якої додано копії 48 документів та проінформовано, що продані контрагенту товари були свого часу придбані у ТОВ "БЕЛЛА-ТРЕЙД" згідно укладених договорів (а.с. 18-20).

Також, Товариство направило до контролюючого органу пояснення щодо податкової накладної №53, до якої додано копії 49 документів та проінформовано, що продані контрагенту товари були свого часу придбані у ТОВ "БЕЛЛА-ТРЕЙД" згідно укладених договорів (а.с. 21,22).

2 лютого 2023 року Комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення №8197008/30087646 та 16 лютого 2023 року рішення за №8277393/30087646, яким ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" відмовлено у реєстрації податкових накладних №51 та №53 від 21.04.2022.

Підстава відмови: ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 15, 16).

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, ТОВ "ДИСТРИБ`ЮТОР СЕРВІС" звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги товариства суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних рішень, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податку рішення. При цьому у повідомленнях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом взагалі не вказано, які документи має надати платник податків, надані позивачем документи надавали змогу встановити всі обставини господарської операції.

З метою відновлення порушеного права суд першої інстанції зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно до пункту 3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Згідно з пунктами 10 та 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4, 5 та Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, направлені позивачем на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні була прийняти, але їх реєстрація була зупинена та вказано, що платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, з наявних у матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних судом першої інстанції вірно встановлено, що вони містять вимоги про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без зазначення, зокрема, у спірних рішеннях, конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.

Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі №0940/1240/18, у справі №819/330/18, у справі №824/245/19-а.

Верховний Суд у справах №640/11321/20, №320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу щодо доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

При цьому, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи потрібні.

З оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є "ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)" (а.с. 15,16).

Тобто, в даному випадку відповідачем у оспорюваних рішеннях було викладено загальні правові норми без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Отже, такі рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, з чим погоджується апеляційний суд.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до контролюючого органу були подані первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких були складені вищезгадані ПН.

Разом з тим, квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної, яка за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваних у даній справі рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, не містять посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що прямо впливає на надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної (а.с. 14, 17).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ГУДПС, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при винесенні оскаржуваного рішення, обмежилося лише загальними фразами та не вказало конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наявності поданих позивачем документів, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій, та відсутності роз`яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, були відсутні підстави для відмови у їх реєстрації у ЄРПН.

Доводи апелянта про те, що позивач на розгляд Комісії надав не вичерпний перелік документів, за умови не наведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, не свідчить про правомірність та обґрунтованість таких рішень.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операцій між позивачем та його контрагентами, а також на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації ПН/РК, тому оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПК в ЄРПН підлягають скасуванню.

Із врахуванням вищевикладених обставин колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання ДПС зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання на реєстрацію, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17, від 6 березня 2018 року у справі №826/4475/16, та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги контролюючого органу про не підтвердження платником податків реальності господарських операцій, з огляду на правову позицію Верховного Суду, якій у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, де Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №804/5444/16 є помилковим, оскільки обставини даної справи не є подібними. Зокрема, предметом розгляду вказаної ГУДПС справи є скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом, що свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи. При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Інші доводи апеляційної скарги ГУДПС також не містять належних чи переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача своїм змістом ідентична відзиву на адміністративний позов, доводи якого були ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, крім того спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують до уваги. Суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга ГУДПС задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов