Ухвала

від 10.01.2024 по справі 640/26233/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26233/20

УХВАЛА

10 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Кузьмишиної О.М., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ві Пі Еквіпмент Солюшнз» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джі Ві Пі Еквіпмент Солюшнз» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернувся з апеляційною скаргою.

Так, апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року, тоді як апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 20 березня 2023 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору - відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295, 296 КАС України, та запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 6 306,00 грн., а також, подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази на їх підтвердження.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 21 грудня 2023 року в його електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.

Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС подано клопотання, до якого долучено платіжну інструкцію №3928 від 14.12.2023.

Разом з тим, у вказаному клопотанні Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС не просить поновити строк на апеляційне оскарження та не надає доказів на їх підтвердження.

Станом на 10 січня 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача інших клопотань, на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, з метою усунення недоліків апеляційної скарги не надходило.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 року у справі № 815/6482/15.

У постанові від 24 вересня 2020 року у справі №200/6725/19-а Верховний Суд наголосив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Колегія суддів, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Згідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем виконана лише в частині надання документа про сплату судового збору.

В іншій частині, щодо подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, де слід було зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази на їх підтвердження - ухвала суду від 20 грудня 2023 року не виконана.

В силу вимог частини 2 статті 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк недоліки в апеляційній скарзі не усунув, а також те, що апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ві Пі Еквіпмент Солюшнз» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Собків Я.М.