П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 295/3903/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чішман Л.М.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
10 січня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Держмитслужби України про скасування постанов у справах про порушення митних правил та закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
22.02.2023 з Рівненського міського суду Рівненської області до Богунського районного суду м.Житомира для розгляду за підсудністю надійшла вказана адміністративна справа.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати тринадцять постанов про порушення митних правил, а саме: №0245/101000/22 від 20.10.2022 року, №0246/101000/22 від 21.10.2022 року, №0247/101000/22 від 24.10.2022 року, №0248/101000/22 від 25.10.2022 року, №0370/101000/22 від 28.11.2022 року, №0371/101000/22 від 29.11.2022 року, №0372/101000/22 від 30.11.2022 року, №0373/101000/22 від 01.12.2022 року, №0374/101000/22 від 02.12.2022 року, №0375/101000/22 від 05.12.2022 року, №0383/101000/22 від 06.12.2022 року, №0384/101000/22 від 07.12.2022 року, №0385/101000/22 від 08.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.03.2023 року по справі відкрито провадження та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги про скасування постанов у справах про порушення митних правил у справі №569/1125/23, виділивши в окремі провадження позовні вимоги щодо кожної з тринадцяти спірних постанов.
Так, після роз`єднання в окремі провадження позовних вимог про скасування постанов у справах про порушення митних правил, у даній справі виділено в окреме провадження позовну вимогу щодо постанови №0370/101000/22 від 28.11.2022 року.
14 вересня 2023 року Богунський районний суд м. Житомира прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02..07.2019 для здійснення митного оформлення товару: «вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 », в митному режимі «імпорт» до м/п «Житомир центральний» Житомирської митниці ДФС декларантом ФОП ОСОБА_2 було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ UA1Q1070/2019/038229 разом з товаросупровідними документами, а саме: інвойс (invoice) № 270619-3 від 27.06.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №661.583.492 від 14.03.2017 видане компетентними органами Швейцарської Конфедерації, контракт №12062019 від 12.06.2019, договір про надання послуг митного брокера № 18/06/2019 від 18.06.2019.
Згідно поданих документів, відправником (продавцем) товару є компанія«LABISTYLE PARTNERS LP.», Suite 5, 21 Botanic Avenue, Belfast, BT71JJ, Nothem Ireland, Великобританія, одержувачем (покупцем) -TOB «КАРС PB» (Рівненська обл., с. Біла Криниця, вул. Біла, 53, код ЄДРПОУ 42840553), декларант - ФОП ОСОБА_2 .
Фактурна вартість товару -6700євро (згідно курсу НБУ станом на дату митного оформлення 02.07.2019 становить 199269,72 грн), митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією заявлена декларантом із застосуванням резервного методу на рівні 275776,80 грн (або еквівалент 9272,38 євро на дату проведення митного оформлення транспортного засобу), загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 94163,28 грн, а саме: ввізне мито - 27577,68 грн, акциз на транспортні засоби - 4928,92 грн, податок на додану вартість - 61656,68 грн.
Так, із змісту листа Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 30.09.2022 №26/26-04/7.19/1559, яким надіслано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччина від 08.09.2022 №Z 4663-2022.UA.800058-DVI1I.А.22 на запит про надання адміністративної допомоги в митних справах стосовно перевірки автентичності, документів, що надавалися при ввезенні на митну територію України та митному оформленні вантажного автомобіля марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за результатом опрацювання інформації та копій документів, наданих митними органами Федеративної Республіки Німеччина, встановлено, що вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ ATEGO, тип: 1224 L, номер шасі НОМЕР_1 , ріквиробництва 2012, дата першої реєстрації - 24.05.2012, вага брутто/нетто-6760 кг, умови поставки - EXW Gera, сума рахунку-фактури -14300євро, статистичне значення в євро - 14550, код товару - 87042299, придбано у експортера «Beer Nutzfahrzeuge GmbH» An der Silbergrube 1 07551 Gera DE, громадянином України ОСОБА_3 згідно митної декларації MRN 19DE300408764654E8 від 26.06.2019.
26.06.2019 митницею в м. Єна (Jena, номер офісу митниці - DE003004) Федеративної Республіки Німеччина було почато митну процедуру - експорт, яка оформлена митною декларацією MRN 19DE300408764654E8.
Відповідно до експортної декларації для вивезення транспортного засобу вказано код митного офісу на кордоні «Медика» «MEDYKA ОС», (код - PL401030), Республіка Польща. Одержувачем товару у вказаній митній декларації заявлений ОСОБА_4 , ( ОСОБА_5 ) на умовах поставки - EXW Гера (Gera).
Згідно митної декларації MRN 19DE300408764654E8, вартість товару: вантажного автомобіля марки MERCEDES-BENZ ATEGO, тип: 1224 L, номер шасі НОМЕР_1 , становить14300євро, статистичне значення в євро - НОМЕР_3 (що з урахуванням курсу НБУ на дату митного оформлення 02.07.2019 транспортного засобу, у національній валюті становить 425307,01 гривень та 432742,45 гривень).
Проте, для пропуску товару на митну територію України, надано документи: комерційний інвойс (invoice) № 270619-3 від 27.06.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 14.03.2017 видане компетентними органами Швейцарської Конфедерації для декларування товару: «автомобіль вантажний марки "Mercedes-Benz", модель "970.25" рік виготовлення 2014,дата введення в експлуатацію 2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів 6374 см3, тип двигуна - дизельний, тип кузова - тентований фургон, в кількості 1 шт».
На підставі митної декларації типу ІМ 40 EE UA101000/2019/907348 від 27.06 2019 транспортний засіб відповідно до комерційного інвойсу № 270619-3 від 27.06.2019 слідував на адресу ТОВ «КАРС PB» (код ЄДРПОУ 42840553), за ціною6700евро.
Із інформації АСМО «Інспектор», вбачається, що 28 червня 2019 року громадянин України ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_5 ) за дорученням директора ТОВ «КАРС PB» Омельчука В.О. від 27 червня 2019 року через пункт пропуску «Шегині- Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, ввіз на митну територію України товар, а саме: «вантажний автомобіль марки MERCEDES- BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 », що підтверджується відповіддю митних органів Республіки Польща від 04.02.2022 №0201-ЮМ.541.1424.2022.4.ВМ, що надіслана листом Державної митної служби України (лист Державної митної служби України від 16.05.2022 №08-3/26-04/7.19/2526, вх. митниці від 17.05.2022 №3042/4-20) «вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 », 27.06.2019 перетнув кордон в напрямку виїзду з митної території Республіки Польща в пункті пропуску «Медика-Шегині» у відповідності до експортних процедур митної декларації MRN19DE300408764654E8 від 26.06.2019.
Згідно відповіді правоохоронних органів Швейцарії, згідно з базою даних у Швейцарії, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 ніколине був зареєстрований, і не перебував у розшуку на території Швейцарії.
Таким чином, наявна відмінна вартість вказаного транспортного засобу за товаросупровідними документами поданими до митного оформлення в розмірі6700 Євро від тих, що були надіслані митними органами Федеративної Республіки Німеччини в розмірі14300Євро та календарного року виготовлення (реєстрації) транспортного засобу.
Згідно листа управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Житомирської митниці від 19.10.2022 №7.19-15/585, враховуючи вищевикладене, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу, а саме вантажного автомобіля марки MERCEDES- BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Федеративної Республіки Німеччина, станом на дату здійснення митного оформлення становить 375065,82 грн., а саме: ввізне мито - 43274,25 грн., акцизний податок - 197156,86 грн., податок на додану вартість - 134634,71 гривні. Враховуючи викладене, несплачена сума митних платежів складає - 280902,54 грн., а саме: ввізне мито - 15696,57 грн., акцизний податок - 192227,94 грн., податок на додану вартість - 72978,03 гривня.
За таких обставин, постановою начальника Житомирської митниці Ільїнської О.А. від 28.11.2022 року №0370/101000/22 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченогост. 485 Митного кодексу Українита накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 842707, 62 грн.
Не погоджуючись з такою постановою позивач оскаржив її до суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.
Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 МК України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Згідно ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, ст. 485 МК України визначено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Диспозиція ст. 485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в цьому випадку, з урахуванням вимог п. 8 частини першої статті 4 та частини восьмої статті 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.
Таким чином, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 266 МК України визначено, що декларант зобов`язаний: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Так, порядок переміщення транспортних засобів через митний контроль врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 № 1118 ( Правила № 1118).
Пунктом 7 Правил № 1118, передбачено, що власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає серед інших документів оригінали та ксерокопії: документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційні (технічних) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Так, аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Так, положеннями ст.498 МК України визначені права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, в тому числі і заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування і заперечення, оскаржувати постанови митного органу. Особа яка притягається до адміністративної відповідальності зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи по суті в митному органі так і при поданні адміністративного позову позивачем не зазначались та не надавались жодні відомості, щодо наявності підстав які виключають провадження у справі про порушення митних правил, а саме наявності повідомлення про підозру позивачу у кримінальному провадженні по даному факту.
Більше того, оскаржувану постанову начальника Житомирської митниці Ільїнської О.А. №0370/101000/22 винесено 28.11.2022. Натомість, як слідує з долучених представником позивача документів, кримінальне провадження за №62022000000000713 порушене 13.09.2022, а кінцеву підозру ОСОБА_1 оголошено 24.07.2023, тобто майже через вісім місяців від дати прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, на момент прийняття рішення митним органом у справі про порушення митних правил №0370/101000/22 від 28 листопада 2022 року Житомирською митницею правомірно притягнено позивача до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, оскільки обставини, передбачені п.8 ч.1 ст.247 КУпАП не існували.
Стосовно доводів апелянта про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі норми, яка суперечить Конституції України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ст. 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотню силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Частинами 1 ст.ст.458 та 487 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 у справі № 3-321/2019(7780/19, 91/21) ухвалено:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України.
2. Абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим статті 485 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
4. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Так, Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів" №2760-IX від 16.11.2022 (далі - Закон №№2760-IX) внесено до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) такі зміни:
1. Статтю 485 викласти в такій редакції:
«Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів".
Відповідно до п.1 Прикінцевих положень даний Закон набирає чинності з 15 грудня 2022 року.
Тобто, попри визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України та прийняття Закону №2760-IX, зазначені положення набули чинності лише із 15 грудня 2022 року, в той час як оскаржувана постанова №0370/101000/22 винесена 28 листопада 2022 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано редакцію ст.485 Митного кодексу України, яка була чинною на момент розгляду справи про порушення митних правил та при прийнятті оскаржуваної постанови, що вказує на безпідставність доводів апеляційна з даного приводу.
Також, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції здійснено належну перевірку правомірності прийняття оскаржуваної постанови про порушення митних правил з підстав, які заявлялися у позовній заяві ОСОБА_7 , з огляду на наступне.
Щодо заперечень позивача, а саме використання митним органом листів іноземних держав, без проведення окремого порядку легалізації, слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.10 Протоколу № II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (від 21.03.2014) сторони можуть використовувати в своїх протоколах представлення доказів, звітах і свідченнях, а також у судових розглядах і представленні обвинувачення в судах інформацію, які вони отримали, і документи, з якими вони були ознайомлені відповідно до положень цього Протоколу, як докази. Відповідні документи не потребують окремого порядку легалізації.
Стосовно відсутності на думку позивача належних та допустимих доказів підробки наданих декларантом ФОП ОСОБА_2 документів, суд враховує абзац 2 пункту 5 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), "підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації...". При цьому, згідно з абз. 4 цього пункту Постанови: "Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності".
Щодо наявності прямого умислу.
Згідно п. 43 ч. 1 ст .4 Митного кодексу України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і виріціує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (ч.5 ст.65 Господарського кодексу України).
Для притягнення до відповідальності в даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17.
Згідно постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17 для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК необхідна сукупність наступних умов: особа повинна заявити в декларації неправдиві відомості, щодо ваги товару та його митної вартості або надати митному органу документи, що містять такі неправдиві відомості; такі дії особа вчиняє умисно, оскільки усвідомлює, що заявляє неправдиві відомості чи подає неправдиві документи; такі дії особа вчиняє з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
При цьому, ТОВ "КАРС РВ" в особі керівника ОСОБА_1 зобов`язаний був надати всі необхідні документи та необхідну інформацію для митного оформлення товару. Відповідно до чинного законодавства, саме ОСОБА_1 , як керівник несе відповідальність за достовірність даних що заявлені у наданих документах. Документи долучені до митної декларації містять недостовірні відомості. Доказів про те, що ОСОБА_1 направляв пояснення щодо ввезення та митного оформлення транспортного засобу до митного органу, суду не надано.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ "КАРС РВ", з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів організував подання до митного органу комерційного інвойсу, що містить неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (одержувача) товару, умов поставки товару, його митної вартості, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що містить неправдиві відомості про дату першої реєстрації, рік виробництва, що в свою чергу призвело до зменшення розміру митних платежів.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова про порушення митних правил №0370/101000/22 від 28.11.2022 року, у відношенні позивача за ст.485 МК України винесена законно та обґрунтовано, з додержанням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2024 |
Оприлюднено | 15.01.2024 |
Номер документу | 116240287 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Матохнюк Д.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні