Постанова

від 10.01.2024 по справі 380/19533/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/19533/23 пров. № А/857/16362/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Носа С.П.,

Ільчишин Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Грин» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року (постановлену у письмовому провадженні у м. Львові суддею Сидор Н. Т.) про повернення позовної заяви у справі № 380/19533/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Грин» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

18 серпня 2023 року Приватне підприємство фірма «Грин» (далі також - ПП фірма «Грин», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) від 14.11.2022 № 11797/13-01-04-04-20838679.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

На обґрунтування цієї ухвали суд першої інстанції зазначив, що оскільки скарги позивача рішеннями ДПС України від 18.01.2023 № 1415/6/99-00-06-03-01-06 та від 25.05.2023 № 12974/6/99-00-06-03-01-06 залишено без розгляду, то ці рішення не можуть вважатись такими, що прийняті за результатами розгляду скарги. Наведене зумовлює необхідність застосування у цій ситуації шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, який позивачем пропущено, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини є неповажними.

Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило ПП фірма «Грин», яке вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що строк звернення пропущено у зв`язку з використанням права на оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, яке визначено чинним Податковим кодексом України, і мали надію на скарга підприємства буде розглянута. Наведене свідчить про те, що про порушення свого права підприємство дізналося лише 30.05.2023, коли отримало Рішення ДПС України №12974/6/99-00-06-03-01-06 від 25.05.2023 про залишення скарги без розгляду.

Зазначає, що якщо б не було рішення за результатами скарги то термін позовної давності складав би 6 місяців із дня подання підприємством скарги, тобто з 11.05.2023, і закінчувався б 11.11.2023. Тому зазначає, що йому не зрозуміле обрахування судом термінів звернення до суду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, оскільки позивачем застосовувалась процедура адміністративного оскарження оскаржуваного рішення, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду висловлених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Позивач подав заперечення на відзив, в якому зазначає, що строк звернення ним не пропущено, а посилання відповідача на практику Верховного Суду вважає за необхідне не враховувати, оскільки така може змінюватися.

Відповідно до частини четвертоїстатті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, спір виник внаслідок оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.11.2022 № 11797/13-01-04-04-20838679.

Позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення вручене йому лише 15.12.2022.

Позивач двічі (23.12.2022 та 11.05.2023) звертався до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України зі скаргами на податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 № 11797/13-01-04-04-20838679.

Рішеннями ДПС України від 18.01.2023 № 1415/6/99-00-06-03-01-06 та від 25.05.2023 № 12974/6/99-00-06-03-01-06 скарги позивача залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку для оскарження.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом з приводу застосування строків звернення до суду у цих випадках висловлена правова позиція, яка викладена у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, і передбачає, що пункт 56.19статті 56 ПК України, який є спеціальною нормою у цьому випадку, прямо встановлює строк для звернення до суду в разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Отже, на час подання позивачем до ДПС України скарги та звернення до суду з цим позовом вже Верховним Судом вже було сформовано сталу судову практику щодо строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, а саме: протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів зазначає, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Згідно пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, що передбачені пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

Підпунктом 56.17.3 пункту 57.17 статті 56 ПК Українипередбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Колегія суддів зазначає, що у розумінні вищенаведеної правової норми рішення ДПС України від 25.05.2023 № 12974/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без розгляду є рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а тому прийняття останнього є закінченням процедури адміністративного оскарження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що строк звернення до суду з цим позовом складає один місяць, який обчислюється з дати отримання рішення Державної податкової служби України позивачем 30.05.2023.

Тобто, вказаний строк звернення до суду сплив 30.06.2023, а позивач до суду з цим позовом звернувся 18.08.2023, що свідчить про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини, а тому оскаржувана ухвала підлягає зміні в частині мотивів відмови.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертоїстатті 169 КАС Українипозовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.

Крім того колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі«Golder проти Сполученого Королівства»ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.

У справі«Пономарьов проти України»Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справаМельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З врахуванням усіх наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідно до положень статті 317 КАС України підлягає зміні в частині мотивів повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Грин» задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року (постановлену у письмовому провадженні у м. Львові суддею Сидор Н.Т.) про повернення позовної заяви у справі № 380/19533/23 змінити в частині мотивів повернення позовної заяви.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді С. П. Нос Н. В. Ільчишин