КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2023 року
справа № 760/12284/19
провадження № 33/824/5510/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Ларвуд» визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 8838402,51 грн., а у разі неможливості конфіскації безпосередніх предметів правопорушення, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 8 838 402,51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Постановою суду від 10 листопада 2023 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 20 листопада 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 скасувати, заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами призначити на новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому до нього застосовуються норми КПК України, які передбачають перегляд рішень за виключними обставинами та містять перелік даних обставин.
Зазначає, що отримавши заяву про перегляд за виключними обставинами, виходячи з положень ч. 2 ст. 464 КПК України, суд першої інстанції не перевірив та не дотримався вимог ст. 462 КПК України.
Вказує, що на час прийняття Солом`янським районним судом м. Києва постанову від 15 листопада 2023 року, абзац другий ст. 483 МК України, не був визнаний неконституційним. Оскільки КСУ надано вказівку привести нормативне врегулювання, установлене абзацом другим ч. 1 ст. 483 МК України, що визначений неконституційним, у відповідність із Конституцією України, відтак, вважає, що санкція статті буде визначена іншою для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні представник Київської митниці апеляційну скаргу просила залишити без задоволення.
Апелянт в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил передбачені ст. ст. 482-485 цього Кодексу, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).
Частиною 1 статті 527 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:
1) про проведення додаткової перевірки;
2) про накладення адміністративного стягнення;
3) про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 528 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 531 МК України підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак порушення митних правил, необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи притягнутої до адміністративної відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду, неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення, накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом та інші визначені законами обставинами.
Згідно ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові визначив низку підстав, які слугували для повернення заяви. Однією із них було те, що чинним КУпАП не передбачено процедури перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складаються з КУпАП та інших законів України.
Митним кодексом України також не врегульовано порядок перегляду рішень суду за виключними обставинами.
Також слід зазначити, що нормами КУпАП та МК України не тільки не передбачена можливість, а й взагалі відсутня сама процедура подання та розгляду судом (суддею) заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами у справах про адміністративне правопорушення або про порушення митних правил, що виключає можливість розгляду таких заяв.
Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення поданої заяви про перегляд рішення за виключними обставинами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи скаржника про застосування норм КПК України, які передбачають перегляд рішень за виключними обставинами та містять перелік даних обставин, суд відхиляє, оскільки повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який положень щодо скасування рішення і ухвалення нового за виключними обставинами чи залишення заяви про перегляд судового рішення без задоволення, не містить.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№3236/03) у справі «Пономарьов проти України», жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Так, скаржник посилається на визнання Конституційним судом України від 5 липня 2023 року неконституційною санкції статті 482 МК України.
Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції станом на день прийняття Солом`янським районним судом міста Києва постанови від 15 листопада 2019 року у справі №760/12284/19, абзац другий статті 483 Митного кодексу, неконституційними визнаний не був, тобто на момент ухвалення рішення судом застосовано чинні норми Митного кодексу України та КУпАП.
Крім того, в у рішенні Конституційного Суду України від 5 липня 2023 року №5-р(ІІ)/2023 вказано про те, що абзац другий статті 483 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до п. 9.9 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
Підстави вважати поширення рішення Конституційного Суду України на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення, відсутні.
Доводи апеляційної скарги не віднайшли свого обґрунтування, а тому висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року залишити без задоволення.
Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 15.01.2024 |
Номер документу | 116241556 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Музичко Світлана Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні