Постанова

від 10.01.2024 по справі 280/4039/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа №280/4039/20

адміністративне провадження № К/9901/35034/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 у справі № 280/4039/20 (головуючий суддя Божко Л. А., судді: Дурасова Ю. В., Лукманова О. М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, треті особи: Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області, Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Дружба» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі також позивач та/або ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (далі також відповідач та/або Держгеокадастр), треті особи: Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області (далі - Сільрада та/або третя особа-1), Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Дружба» (далі також СБК «Дружба» та/або третя особа-2), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації відносно права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (вид угідь багаторічні насадження) площею 8,7 га, розташованої в межах села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, згідно з рішенням Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 25.06.2001 № 2 «Про рівновеликий обмін земельними ділянками між землевласниками: Терпіннівською сільською радою та СБК «Дружба»;

зобов`язати відповідача внести зміни до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (вид угідь багаторічні насадження) площею 8,7 га, розташованої в межах села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, відповідно до рішення Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 25.06.2001 № 2 «Про рівновеликий обмін земельними ділянками між землевласниками: Терпіннівською сільською радою та СБК «Дружба».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 скасовано та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

20.09.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , надіслана 17.09.2021, в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 у справі № 280/4039/20, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 залишити в силі.

15.11.2021 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В якості нормативного обґрунтування позивач зазначив положення Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Закону України від 10.07.2018 № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», статей 79-1, 116, 118, 212, пункту 21 «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 35, 57 Закону України «Про землеустрій», статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статті 21, пункту 7 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель».

Із покликанням на зазначені норми позивач зазначає, що для прийняття рішення про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок, необхідна інформація з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

В свою чергу, не внесення відповідачем з 2001 року змін до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (вид угідь багаторічні насадження) площею 8,7 га, розташованої в межах села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, яка відповідно до рішення 25.06.2001 № 2 передана у колективну власність СБК «Дружба», порушує права позивача як колишнього члена КСП «Дружба» та власника земельної частки (паю) землі, яка перебуває у колективній власності СБК «Дружба» та може призвести до позбавлення громадян права власності на землю.

За твердженням позивача, недостовірна інформація, що містяться в обліковій земельно-кадастровій документації щодо земельної ділянки площею 8,7 га, а також необґрунтована та тривала бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо вказаної земельної ділянки унеможливлює належне розпорядження органом місцевого самоврядування невитребуваними земельними частками (паями), набуття ділянки в оренду і використання її за цільовим призначенням, розпаювання земель між власниками земельних часток (паїв), що є порушенням прав позивача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що жоден нормативно-правовий акт, який регулює спірні правовідносини, не містить поняття «облікові данні земельно-кадастрової документації».

Стверджує, що з 10.06.2020 довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даним форми 6-зем) відповідачем не видаються та чинний ЗК України не передбачає колективної форми власності.

За таких обставин вважає, що інформація про комунальну форму власності земельної ділянки, яка зазначена у довідці, є вірною, оскільки розпорядником такої земельної ділянки є Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0168770 ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (далі - КСП «Дружба»), розміром 7,30 в умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

На підставі державного акта на право колективної власності на землю Серії ЗП 00422, виданому Мелітопольською районною радою народних депутатів Мелітопольського району Запорізької області 04.12.1995, КСП «Дружба» були передані в колективну власність землі сільськогосподарського призначення загальною площею 7227,4 га.

Під час передачі земель в колективну власність, сільськогосподарські угіддя (багаторічні насадження площею 28,8 га), які були розташовані в межах населеного пункту і перебували в користуванні КСП «Дружба», не ввійшли до земель колективної власності.

Зазначені сільськогосподарські угіддя належали до багаторічних насаджень і були з 1992 року засаджені черешнями, які належали на праві власності КСП «Дружба», що підтверджується інформацією, зазначеною у інвентарній картці № 10 обліку об`єкта основних засобів СБК «Дружба».

Після реорганізації КСП «Дружба», дерева (черешня), які були посаджені КСП «Дружба», перейшли до правонаступника СБК «Дружба».

Правонаступництво СБК «Дружба» підтверджується інформацією, зазначеною у статуті останнього.

25.06.2001 із покликанням на статті 27-34,65 ЗК України Терпіннівською сільською радою Мелітопольського району прийнято рішення № 2 «Про рівновеликий обмін земельними ділянками між землевласниками Терпіннівською сільською радою та СБК «Дружба» (далі рішення № 2).

В якості мотивів прийняття рішення № 2 зазначено коригування розробленої землевпорядної документації, збільшення надходжень до бюджету сільської ради та ефективного використання земель.

Рішенням № 2 Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району передала в колективну власність шляхом обміну земельні ділянки загальною площею 58,8 га, із них - 28,8 га багаторічні насадження. Взамін із колективної власності до земель запасу державної власності було передано 142,8 га Мелітопольському районному відділу земельних ресурсів запропоновано внести зміни до земельно-кадастрової документації.

Розробленою у 2003 році Запорізькою філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук технічної документації зі складання державних актів на право власності на землю земельних часток (паїв) колишнього КСП «Дружба» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області були внесені зміни до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) членам колишнього КСП «Дружба» Мелітопольського району.

Зокрема, проведені зміни меж с. Терпіння (загальна площа села не змінилась). Із земель населеного пункту вилучено у колективну власність 35,0 га земель (ділянки площею 14,0; 12,3; 8,7 га). До меж села із земель колективної власності вилучено також 35,0 га (ділянки площею 32,2 та 2,8 га). До земель запасу вилучено із земель колективної власності 20,4 га ярів та 81,8 га пісків.

Зазначені зміни погоджені Терпіннівською сільською радою і Районним відділом земельних ресурсів, що підтверджується витягом із зазначеної технічної документації та копією викопіровки змін.

Рішення № 2 не було виконано Мелітопольським районним відділом земельних ресурсів, відомості про обмін земельних ділянок із колективної власності на державну та з державної на колективну, у тому числі щодо земельної ділянки площею 8,7 га, яка передана у колективну власність СБК «Дружба» та з 1992 року засаджена черешнями, до земельно-кадастрової документації внесені не були, що підтверджується виданою Міськрайонним управлінням у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Довідкою із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 17.10.2019 № 1047/179-19, у якій форма власності вказаної земельної ділянки зазначена як комунальна.

Земельна ділянка площею 8,7 га, яка була передана в 2001 році до колективної власності, розташована в межах населеного пункту, зайнята багаторічними насадженнями, на даний час не розпайована, проект організації території земельних часток (паїв) не виготовлявся, ділянки в натуру власникам земельних часток (паїв) не виділялися. Така ділянка має статус не витребуваних земельних часток (паїв).

Земельна ділянка площею 8,7 га (сільськогосподарські угіддя, багаторічні насадження) з 1992 року засаджена черешнями, які належали на праві власності КСП «Дружба». В подальшому, після реорганізації КСП «Дружба», дерева (черешня), які були посаджені КСП «Дружба», перейшли до правонаступника СБК «Дружба».

СБК «Дружба» використовував земельну ділянку колективної власності, зайняту багаторічними насадженнями протягом багатьох років на підставі договорів оренди земельних часток (паїв), у тому числі з позивачем.

Згідно з інвентарною карткою № 10 обліку об`єкта основних засобів СБК «Дружба», багаторічні насадження черешня займають земельну ділянку площею 22,7 га.

Земельна ділянка площею 8,7 га входить до складу цієї ділянки (14га + 8,7 га = 22,7 га).

СБК «Дружба» продовжував користуватися деревами, проводив реконструкцію саду, підсаджував саджанці черешні на земельній ділянці площею 22,7 га, що підтверджується інвентарною карткою № 10 обліку об`єкта основних засобів СБК «Дружба».

Відповідно до відомостей публічної кадастрової карти України, земельна ділянка площею 14 га (кадастровий номер 2323085100:02:059:0012) є суміжної з ділянкою площею 8,7 га.

Розмір земельних ділянок відповідає розміру ділянок, які передані шляхом рівновеликого обміну в колективну власність СБК «Дружба» відповідно до рішення від 25.06.2001 № 2.

З набуттям чинності Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з 01.01.2013 земельні ділянки державної власності в межах населеного пункту передані до комунальної власності.

В подальшому, в обліковій кадастровій документації форма власності на засаджену черешнями земельну ділянку площею 8,7 га визначена як комунальна, про що вказано в довідці із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 17.10.2019 № 1047/179-19, яка видана Міськрайонним управлінням у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі також довідка).

У зв`язку з тим, що в довідці форма власності на земельну ділянку площею 8,7 га вказана як комунальна, Терпіннівська сільська рада звернулася з заявою від 26.02.2020 № 137 до Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про внесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації згідно з рішенням від 25.06.2001 № 2 про обмін земель. До заяви долучено ситуаційну схему, на якій відображено місце розташування вказаної земельної ділянки, яка була передана у колективну власність на підставі рішення ради від 25.06.2001 № 2.

Міськрайонне управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 28.02.2020 № 214/119-20 на заяву від 26.02.2020 № 137 повідомило, що рішенням виконавчого комітету Терпіннівської сільської ради від 22.11.2001 № 150 затверджена схема поділу сільськогосподарських угідь зі змінами. Для відображення інформації, зазначеної у рішенні від 25.06.2001 № 2, виготовлено «Викопіровку змін до Схеми поділу», яка погоджена сільською головою ОСОБА_2 та начальником відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 . У зазначеній викопіровці відображена інформація щодо рівновеликого обміну зазначенням місця розташування та площею цих ділянок.

Водночас у цьому листі акцентовано увагу на тому, що місце розташування земельної ділянки (суміжний кадастровий номер 2323085100:02:059:0012), яке позначено в доданій до заяви схемі, не відповідає місцю розташування ділянки згідно проведеного рівновеликого обміну. Додатково повідомлено, що до компетенції управління не входить з`ясування причин та обставин того, чому у викопіровці змін до Схеми поділу, яка погоджена сільською головою ОСОБА_2 та начальником відділу земельних ресурсів Мелешко П. М., запитувана земельна ділянка розташована в одному місці, а згідно заяви від 26.02.2020 № 137, доданої до схеми, зазначено інше місце розташування запитуваної земельної ділянки.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовним вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що діюче законодавство передбачає наявність земель колективної власності.

На думку суду, форма власності земельної ділянки площею 8,7 га, яка за рішенням від 25.06.2001 № 2 передана у колективну власність СБК «Дружба», не змінилася.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем з 2001 року не внесені зміни до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (вид угідь багаторічні насадження) площею 8,7 га, розташованої в межах села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, яка відповідно до рішення від 25.06.2001 № 2 передана у колективну власність СБК «Дружба».

За позицією суду першої інстанції, недостовірна інформація в обліковій земельно-кадастровій документації щодо земельної ділянки площею 8,7 га, а також необґрунтована, безпідставна та тривала бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації відносно права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (вид угідь багаторічні насадження) площею 8,7 га, розташованої в межах села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, згідно з рішенням від 25.06.2001 № 2, унеможливлює належне розпорядження органом місцевого самоврядування не витребуваними земельними частками (паями), набуття ділянки в оренду і використання її за цільовим призначенням, розпаювання земель між власниками земельних часток (паїв), що є порушенням прав позивача, у зв`язку з чим, така бездіяльність підлягає визнанню протиправною.

Із покликанням на необхідність дотримання принципу «належного урядування», беручи до уваги невнесення відповідачем змін до облікових даних земельно-кадастрової документації відносно права колективної власності на земельну ділянку, щодо якої приймалось рішення від 25.06.2001 № 2 про передачу у колективну власність СБК «Дружба», у тому числі, земельної ділянки площею 8,7 га, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, як власника земельної частки (паю), буде зобов`язання відповідача внести такі зміни.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на час звернення з позовом у цій справі.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач, як фізична особа, посилаючись на листи Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 26.02.2020 № 137 та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 28.02.2020 № 214/119-20, звертаючись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в порядку досудового врегулювання спору не звертався з відповідною заявою, отже діями відповідача не були порушені права та інтереси позивача.

За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для визнання протиправної бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до облікових даних земельно - кадастрової документації відносно права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення відповідно рішення від 25.06.2001 № 2.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення № 2 стосувалося Терпіннівської сільської ради та СБК «Дружба» та позивач не довів порушення цим рішенням його прав.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 520/6589/19 щодо застосування процедури досудового врегулювання спору, від 02.08.2019 у справі № 0240/3532/18-а, від 30.04.2020 у справі № 826/10631/17, від 14.05.2020 у справі № 805/1479/16-а, від 11.06.2020 у справі № 816/1874/17 щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом у виді наявності порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи на момент її звернення до суду, а також від 19.12.2019 у справі № 820/5226/16, від 25.06.2020 у справі № 820/5227/16, від 19.01.2021 у справі № 820/4397/16 щодо розпорядження нерозпайованими землями колективної власності.

Скаржник наголошує, що відповідно до положень Закону України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) може бути здійснено за рахунок всіх земель, що перебувають у колективній власності СБК «Дружба», у тому числі і за рахунок земельної ділянки 8,7 га, відомості щодо права колективної власності на яку не внесені відповідачем до облікових даних земельно-кадастрової документації.

Право позивача, як власника земельної частки (паю) землі, яка перебуває у колективній власності СБК «Дружба», щодо її розпаювання та реєстрації права власності на землю відповідно до належної йому земельної частки (паю) не може бути обмежено.

Недостовірні дані, що містяться в обліковій земельно-кадастровій документації щодо земельної ділянки площею 8,7 га, а також необґрунтована, тривала бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо вказаної земельної ділянки, унеможливлює належне розпорядження органам місцевого самоврядування невитребуваними земельними частками (паями), набуття ділянки в оренду і використання її за цільовим призначенням, розпаювання земель між власниками земельних часток (паїв), що є порушенням прав позивача.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач наголошує, що позивачем не доведено порушення його прав з боку суб`єкта владних повноважень, оскільки по-перше, вимоги щодо внесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації не передбачені нормами чинного законодавства. По-друге, суб`єктом звернення за довідкою була Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області. Доказів безпосереднього звернення позивача до відповідача матеріали справи не містять, а позивачем не надано. По-третє, у силу положень чинного законодавства Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району є розпорядником спірної земельної ділянки, а тому інформація щодо комунальної форми власності земельної ділянки, зазначена у довідці, є правильною.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом у цій справі є питання щодо наявності порушення Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 на момент його звернення до суду з позовом у цій справі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тож завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Згідно із висновком, сформованим в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Згідно усталеного підходу, який знаходить своє відображення в багатьох судових рішеннях Верховного Суду, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення (подібний за змістом висновок висловлений, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі № 200/9772/18-а).

Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, як фізична особа, посилаючись на листи Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 26.02.2020 № 137 та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 28.02.2020 № 214/119-20, та, звертаючись до суду з позовом у цій справі, в порядку досудового врегулювання спору не звертався з відповідною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, а відповідно, діями відповідача не були порушені права та інтереси позивача. Інакше кажучи, з установлених судом апеляційної інстанції обставин вбачається, що стосовно позивача та за його заявою, суб`єкт владних повноважень (відповідач) не приймав рішень, не вчиняв дій та не допускав бездіяльності, у зв`язку з чим висновки суду апеляційної інстанції стосовно відсутності підстав для визнавання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до облікових даних земельно кадастрової документації відносно права колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення відповідно рішення від 25.06.2001 № 2, Верховним Судом визнаються правомірними.

Судом апеляційної інстанції також цілком слушно зазначено, що рішення від 25.06.2001 № 2 стосується Терпіннівської сільської ради та СБК «Дружба» та позивач не довів суду, яким чином це рішення порушує його права та інтереси.

Отже, судом апеляційної інстанції цілком слушно констатовано про відсутність, на час звернення із цим позовом до суду, порушення прав та інтересів позивача.

Водночас доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Так, в обґрунтуванні своїх вимог, позивач зазначає, що відповідачем порушені його права як колишнього члена КСП «Дружба» та власника земельної частки (паю) землі, яка перебуває у колективній власності СБК «Дружба».

Проте обставини, на які покликається позивач, не свідчать, що невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо спірної земельної ділянки порушує його індивідуальні права та законні інтереси, які потребують судового захисту. Позивач не навів достатньо переконливих мотивів, що така бездіяльність відповідача призвела до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом конкретно його інтересів. Наведені у позовній заяві та касаційній скарзі доводи зводяться до того, що невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо спірної земельної ділянки унеможливлює належне розпорядження органом місцевого самоврядування невитребуваними земельними частками (паями) та набуття ділянки в оренду, зокрема, СБК «Дружба», які є самостійними особами (суб`єктами), наділеними правом звернення до суду, у разі порушення їх прав або інтересів.

Межі зазначеної правової ситуації не дають підстав вважати, що невнесення змін до облікових даних земельно-кадастрової документації щодо спірної земельної ділянки порушує чи якимсь чином зачіпає індивідуальні права і законні інтереси позивача, які потребують судового захисту. Не доведено таких обставин й позивачем.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову.

Також колегія суддів відхиляє покликання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 520/6589/19, від 02.08.2019 у справі № 0240/3532/18-а, від 30.04.2020 у справі № 826/10631/17, від 14.05.2020 у справі № 805/1479/16-а, від 11.06.2020 у справі № 816/1874/17, від 19.12.2019 у справі № 820/5226/16, від 25.06.2020 у справі № 820/5227/16, оскільки предмет спору, учасники спірних правовідносин, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин та їх правове регулювання є різними, це виключає подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, що переглядається.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні постанови і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

Постанова є законною та обґрунтованою, і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 у справі № 280/4039/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В. М. Шарапа