Постанова

від 10.01.2024 по справі 640/16024/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/16024/21

адміністративне провадження № К/990/1532/22 , К/990/2966/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги:

Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року (головуючий суддя: Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя: Грибан І.О., судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі № 640/16024/21

за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

09 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі також позивачка-1 або ОСОБА_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» (далі також позивач-2 або ТОВ «Апогей») звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі також відповідач-1 або КП «Київблагоустрій»), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі також відповідач-2 або Департамент міського благоустрою), у якому просили:

визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» № 2116364 від 28 квітня 2021 року;

визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 49 від 05 травня 2021 року щодо демонтажу межових знаків (паркану).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 серпня 2021 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» № 2116364 від 28 квітня 2021 року щодо демонтажу огорожі, в`їзних воріт за адресою: м. Київ, вул. Поправки, 6.

Визнав протиправним та скасував доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 49 від 05 травня 2021 року щодо демонтажу огорожі, припис № 2116364 за адресою: м. Київ, вул. Поправки, 6.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року. залишив без змін.

12 січня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

20 січня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

02 вересня 2022 року від представника позивачів надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки позивач-2, який користується земельною ділянкою з 1995 року, надав 04 липня 2019 року до Відділу з питань благоустрою та контролю за охороною природного середовища КМДА пакет документів, які підтверджують правомірність користування земельною ділянкою № 6621202.

Позивачі стверджують, що зазначені документи стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження щодо так званого «захоплення» земельної ділянки та встановлення металевого паркану.

02 грудня 2019 року роботи КП «Київблагоустрій» щодо самовільного знищення межових знаків були зупинені на підставі поданої колективної скарги співвласників нежитлової будівлі до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу КМДА, КП «Київблагоустрій», Відділу з питань благоустрою та контролю за охороною природного середовища.

На думку позивачів, за результатами розгляду скарги та доданих документів, КП «Київблагоустрій» відмовився від демонтажу межових знаків.

Проте, 05 травня 2021 року представники відповідача-1 повторно, маючи всі документи за якими було припинено демонтаж межових знаків, почали руйнувати межові знаки (рабиця) на виконання протиправного припису № 2116364 від 28 квітня 2021 року та доручення відповідача-2 від 05 травня 2021 року щодо демонтажу виявлених елементів в порядку підпунктів 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, не зважаючи на той факт, що 29 травня 2019 року ТОВ «АПОГЕЙ» та ОСОБА_1 звернулись із заявою до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо передачу в оренду земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Ю. Поправки,6.

Також позивачі зазначать, що оскаржуваний припис КП «Киїблагоустрій» № 2116364 від 28 квітня 2021 року виданий з порушеннями процедури, визначеної Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Києва, оскільки не містить інформації щодо особи відносно якої він складений, не вручений належним чином та прийнятий без врахування відомостей, внесених до Генерального плану м. Києва.

У відзиві на позов представник відповідача-1 просив відмовити у його задоволенні, оскільки працівниками КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж тимчасової споруди позивача у відповідності до Правил благоустрою міста Києва.

Відповідач-2 також подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачами не надано доказів, що спірні елементи благоустрою за адресою: м. Київ, вул. Поправки, 6 є нерухомими об`єктами у розумінні вимог чинного законодавства (статей 181, 331 ЦК України) та не відносяться до елементів благоустрою, встановлених статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Зазначив, що позивачами не було виконано припис в частині надання проектно-дозвільної документації на металеву огорожу та ворота.

Стверджує, що рішення про демонтаж малої архітектурної форми (тимчасової споруди) прийнято Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у зв`язку із невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 квітня 2021 року інспектором КП «Київблагоустрій» складено припис № 2116364, яким встановлено порушення підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил благоустрою міста Києва (далі також Правила благоустрою) за адресою: вул. Юрія Поправки, 6; запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення металевої огорожі та в`їзних воріт; у разі відсутності документації, огорожу та в`їзні ворота демонтувати власними силами та відновити благоустрій.

У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Припис вручений шляхом наклеювання на фронтальній частині тимчасової споруди та представником КП «Київблагоустрій» надано роздруківку фото.

05 травня 2021 року за вих. № 064-2518 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено КП «Київблагоустрій» доручення щодо вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за вказаною вище адресою, зокрема огорожі .

Вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулися до суду з позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій акцентували увагу на порушенні форми та змісту оскаржуваного рішення, невизначеності у рішення конкретного суб`єкта відповідальності, що в свою чергу ставить під сумнів ймовірність виконання вимог припису.

Також суди зауважили, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

Демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. Водночас самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.

Судами встановлено, що ТОВ «Апогей» надавався пакет документів щодо правомірності користування земельною ділянкою за № 6621202, а також враховано наявність постанови про закриття кримінального провадження щодо земельної ділянки та встановлення металевого паркану, що не заперечується відповідачами.

З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що припис КП «Київблагоустрій» № 2116364 від 28 квітня 2021 року щодо порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою у частині розміщення металевої огорожі, в`їзних воріт за адресою: вул. Юрія Поправки, 6 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для демонтажу огорожі згідно доручення відповідача-1 від 05 травня 2021 року, підставою якого визначено припис № 2116364 від 28 квітня 2021 року.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-1 зазначає, що оскаржуваний припис винесений інспектором КП «Київблагоустрій» у межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб, встановленими рішеннями органу місцевого самоврядування, з метою з`ясування наявності/ відсутності у певного суб`єкта дозвільної документації.

Стверджує, що згідно із статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» огорожі, ворота, грати є малою архітектурною формою.

У зв`язку з неможливістю встановити власника тимчасової споруди на момент проведення перевірки, складений припис № 2116364 було наклеєно у відповідності до підпункту 20.2.1 Правил благоустрою.

Проте жодного листа та/або дозвільної документації на виконання вимог припису відповідачі не отримали, у зв`язку з чим на виконання рішення Департаменту міського благоустрою від 05 травня 2021 року працівниками КП «Київблагоустрій» здійснено частковий демонтаж огорожі, що підтверджується актом № 03-186 від 13 травня 2021 року.

За позицією скаржника, власник (користувач) повідомлений належним чином про винесення припису № 2116364 від 28 квітня 2021 року шляхом його наклеювання на тимчасову споруду, що підтверджується фотофіксацією.

Водночас зазначає, що Правилами благоустрою не передбачено надсилання припису юридичній особі за місцем знаходження у відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із пунктом 20.2.1 цих Правил припис надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі наявності). Проте відсутність ордеру на розміщення тимчасової споруди унеможливлює відправлення копії припису у зв`язку з відсутністю адреси для відправки.

Відповідач-1 вважає, що судами попередніх інстанцій фактично проігноровано приписи підпунктів 20.2.11 Правил благоустрою, які є відсилочними до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ цих Правил.

З покликанням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, дійшли помилкових висновків, проігнорували порядок і підстави винесення припису, не з`ясували всі істотні обставини справи, не правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Відповідач-2 підтримав доводи, зазначені відповідачем-1 у касаційній скарзі та додатково зазначив таке.

В матеріалах справи відсутні докази щодо виконання вимог припису від 28 квітня 2021 та інформація про долучення до позову документів на виконання припису. З цього приводу скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій зробили висновки лише на підставі обставин, перелічених в позовній заяві без долучення та дослідження відповідних доказів.

Акцентує увагу на тому, що суди покликаються на матеріали справи органів прокуратури про закриття провадження, проте зазначені докази відсутні в матеріалах справи.

Водночас судами не були оцінені долучені відповідачем до відзиву на позов відповідача-2 матеріали перевірки Дніпровської окружної прокуратури міста Києва за зверненням мешканців будинку АДРЕСА_1 щодо протиправного встановлення паркану, воріт, шлагбауму, металевого гаражу, а також зайняття земельної ділянки власниками будівлі АДРЕСА_2 .

Стверджує, що в договорі дарування від 11 листопада 2015 року позивача-1 та в договорі купівлі -продажу від 11 червня 2007 року позивача-2 відсутня інформація про передачу спірної огорожі, шлагбауму, воріт.

Вважає, що суди помилково вказують на обізнаність відповідачів про користування позивачами земельною ділянкою та майном за адресою: АДРЕСА_2 , що не узгоджується з наданими доказами та чинним законодавством у сфері землеустрою.

Також зазначає, що відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 липня 2018 року № 057024-15480, Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність або користування (оренду).

Звертає увагу, що позивачами надано інформацію про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки № 66:212:002 ( АДРЕСА_3 ), проте така не має відношення до встановлення огорожі, воріт, шлагбауму на спірній земельній ділянці.

За позицією скаржника, необхідно відрізняти поняття встановлення меж земельної ділянки шляхом встановлення межових знаків та встановлення огорожі, воріт, шлагбауму, що не було оцінено судом.

Звертає увагу, що позивачами не надано доказів сплати податку за користування земельною ділянкою.

Вважає, що дії відповідачів щодо складання припису, надання доручення на демонтаж відповідають нормам чинного законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивачів не погодився із доводами відповідача-2 щодо неможливості встановлення власника споруди (огорожі) станом на 28 квітня 2021 року з метою вручення припису № 2116364, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за позивачами зареєстровано право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас покликається на обставини, які були встановлені в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42019101040000088 від 11 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України (далі також КК України).

Також зазначає, що перелік документів, якій став підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження щодо так званого «захоплення» земельної ділянки та встановлення металевого паркану, надсилався ОСОБА_1 керівнику Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМДА Фіщук А.В. (вхідний номер № 064/23741 від 11 грудня 2019 року) та керівнику КП «Київблагоустрій» Бірюк П.М. (вхідний номер № 793/20 від 11 грудня 2019 року).

Стверджує, що зазначену земельну ділянку та огорожу навколо неї (яка є межовим знаком з 1995 року) ніяк не можна вважати тимчасовою спорудою, як на цьому помилково наполягає КП «Київблагоустрій» та Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМДА, маючи всі необхідні документи.

За позицією представника позивача, паркан є одночасно огорожею та межовим знаком, а отже до нього не може бути застосовано поняття «самовільно збудованої малої архітектурної форми».

Звертає увагу, що паркан огороджує земельну ділянку № 6621202 з 1995 року і саме територіальні органи ДЗК України використовували металеві стовпчики паркану (рабиці) у якості межових знаків.

Наполягає на порушенні процедури винесення та вручення припису від 28 квітня 2021 року за № 2116364.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 94 (далі - Положення № 94), Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 21 травня 2009 року № 462/1518 «Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві» (далі - Положення № 462/1518).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом № 2807-IV.

За змістом частини першої статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

У відповідності до підпункту 6.7 пункту 6 Положення № 94, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до Положення № 94 у редакції розпорядження від 18 грудня 2017 року № 1635, Департамент міського благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.

До основних завдань Департаменту міського благоустрою, визначених пунктом 4 вищевказаного Положення, віднесено, поміж іншого, реалізацію актів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо благоустрою міста, контроль за благоустроєм міста, контроль за виконанням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.

Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 вищевказаного Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень дає доручення на демонтаж (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Частиною першою статті 34 Закону № 2807-IV передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва.

Згідно з розділом 1 Правил благоустрою міста Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування поглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою міста Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Пунктом 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва передбачено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Отже, Департамент міського благоустрою КМР має право приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою м. Києва.

Згідно із статтею 13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

За змістом частини 2 статті 21 Закону № 2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Порядок складання припису Департаментом міського благоустрою передбачений підпунктом 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва.

Відповідно до пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Відповідно до пункту 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Згідно із пунктом 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Так, згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках.

У постанові від 22 травня 2018 року у справі № 826/3131/17 Верховний Суд зазначив таке:

«…наведеними правовими нормами визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе наступні етапи:

винесення припису з вимогою усунути порушення;

у разі невиконання суб`єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди;

проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти».

Згідно із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку".

Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17, від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18, від 26 травня 2020 року у справі № 826/13792/16 та від 05 жовтня 2020 року у справі №755/12736/17.

Обставини ознайомлення/неознайомлення з приписом, дотримання форми та змісту припису мають значення при вирішенні питання щодо можливості застосування до позивача правових наслідків невиконання припису.

Досліджуючи зміст припису Комунального підприємства «Київблагоустрій» №2116364 від 28 квітня 2021 року, судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Припис містить реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою.

Проте у приписі не зазначено якому суб`єкту (назва або ПІБ, адресу, тощо) адресований. Так, припис містить пропозицію щодо усунення порушення шляхом надання дозвільної документації, проте встановити кому саме адресована вказана пропозиція зі змісту припису не вбачається можливим.

Також судами зауважено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що оскаржуваний припис було направлено та/або вручено позивачу/чам та, відповідно, припис всупереч нормам положення не містить підпису останніх.

Верховний Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази фотофіксації припису, наклеєного на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми) на виконання вимог пункту 20.2.1 Порядку благоустрою. За змістом припису власнику металевової огорожі, в`їзних ворот запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення останніх.

Представник позивачів наполягає, що на момент складення припису відповідач -1 був обізнаний про власника, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за позивачами зареєстровано право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Юрія Поправки,буд.6.

Проте колегія суддів зазначає, що наявність права спільної часткової власності на нежитлове приміщення за вищезазначеною адресою не є безперечним доказом наявності права власності позивачів на металеву огорожу та в`їзні ворота на час складання відповідачем -1 спірного припису.

Судами попередніх інстанцій було взято до уваги ту обставину, що 29 травня 2019 року позивачі звернулись із заявою до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки, що розташована в м. Київ, вул. Ю. Поправки,6. 29 липня 2019 року ТОВ «АПОГЕЙ» направило до Київської міської ради заяву-повідомлення про розроблення проектної документації із землеустрою на підставі абзацу 3 пункту 3 статті 123 Земельного кодексу України (далі також ЗК України) по мовчазній згоді. Водночас 16 січні 2020 року між позивачами по справі та КП «Київський інститут земельних відносин» укладено договір на розроблення документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки, що розташована в м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6.

Верховний Суд зазначає, що встановлені судами попередніх інстанцій вищезазначені обставини є етапами оформлення земельної ділянки в користування, разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладення договору на розроблення технічної документації не означає позитивного рішення відповідного суб`єкта владних повноважень щодо надання такої земельної ділянки у користування.

Водночас судами попередніх інстанцій не встановлювалися обставини щодо наявності рішення суб`єкта владних повноважень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування.

Судами попередніх інстанцій взято до уваги твердження позивачів, що ТОВ «АПОГЕЙ» 04 липня 2019 року було надано Відділу з питань благоустрою та контролю за охороною природнього середовища КМДА пакет документів, які підтверджують правомірність користування земельною ділянкою за № 6621202 та які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження щодо вказаної земельної ділянки та металевого паркану.

За змістом статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте в матеріалах справи відсутні докази надання 04 липня 2019 року ТОВ «Апогей» до Відділу з питань благоустрою та контролю за охороною природного середовища КМДА пакету документів, які підтверджують правомірність користування земельною ділянкою № 6621202 та які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження щодо вказаної земельної ділянки та встановлення металевого паркану.

Водночас обставини, які були встановлені у ході досудового розслідування у межах кримінального провадження за № 42019101040000088 від 11 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, зазначені судами попередніх інстанцій виключно зі змісту позовної заяви.

Судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, в обґрунтування вищенаведених доводів позивачів щодо наявності у них права власності на земельну ділянку та відповідно права на розміщення на ній металевої огорожі та в`їзних воріт.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються лише на твердженнях позивачів, без надання оцінки доказам, які наявні в матеріалах справи.

Частина 3 статті 2 КАС України визначає, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є: верховенство права (пункт 1), рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2), змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4) тощо.

Верховний Суд у справі № 160/8046/18 (постанова від 31 березня 2020 року) досліджував принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи в адміністративному процесі.

Так, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд зважає, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведене є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Одночасно колегія суддів враховує, що 15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Статтею 1 вказаного Закону ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

У пункті 2 Розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Враховуючи вищевикладене, справа підлягає направленню до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 640/16024/21 скасувати.

Справу № 640/16024/21 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа