Ухвала

від 11.01.2024 по справі 480/270/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 480/270/23

адміністративне провадження № К/990/674/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гімона М.М., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №480/270/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.11.2022 №7683612/34592664 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 31.10.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» №27 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подачі.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 05.04.2023 адміністративний позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №480/270/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Сумській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 28.12.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другий апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 05.04.2023 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Сумській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 03.05.2023 звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.08.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду документ про сплату судового збору.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2023 подану Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 25.08.2023, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Сумській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 09.10.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №480/270/23 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що первинне подання ним апеляційної скарги у цій справі відбулося з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку, однак з підстав ненадання до суду доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, ухвалою суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу було повернуто заявнику. Отримавши в кінці серпня 2023 року фінансування витрат на оплату судового збору, Головне управління ДПС у Сумській області невідкладно сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, що підтверджується платіжною інструкцією №1171 від 17.08.2023. Однак, як стверджує скаржник, повертаючи ухвалою від 11.09.2023 апеляційну скаргу заявнику, судом безпідставно не було перевірено факту зарахування суми судового збору по вказаній справі. Скаржник наголошує, що обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, і неподання стороною квитанції про сплату не може бути підставою для повернення апеляційної скарги, як такої, що не відповідає встановленим вимогам. Враховуючи, що судовий збір сплачено вчасно, первісна апеляційна скарга була подана також вчасно, а повторна апеляційна скарга подана у найкоротший термін після повернення апеляційної скарги, відповідач вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.11.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим ухвалою від 22.11.2023 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Мотивуючи свою ухвалу суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Разом з тим, як встановив суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже обставини неналежного/недостатнього фінансування установ чи організацій з державного бюджету та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні до суду.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та, як наслідок, його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження (з наданням такого документа до суду в цей строк). А отже, невиконання державним органом цих правил, не може бути підставою для надання переваги у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.

Факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть й за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Також суд апеляційної інстанції зауважив, що сам факт сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки як при первісному поданні апеляційної скарги, так і при повторному її поданні скаржником не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про неможливість своєчасної сплатити судового збору та подання відповідних доказів до суду.

Суд встановив, що сплата скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі була проведена 17.08.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1171, тобто до постановлення судом ухвали від 25.08.2023 про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху.

Разом з тим, як зауважив суд, жодних клопотань про відстрочення сплати судового збору, про подання якого стверджує скаржник у клопотанні про поновлення строку, чи продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, чи доказів подання до суду платіжної інструкції від 17.08.2023, на виконання вимог ухвали від 25.08.2023, матеріали справи не містять.

Як встановив суд апеляційної інстанції, з повторною апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 09.10.2023, тобто зі спливом понад шести місяців з моменту прийняття судом першої інстанції спірного рішення від 05.04.2023 та зі спливом майже місячного строку з моменту повернення судом вперше поданої скаржником апеляційної скарги, що, як на переконання суду, є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з апеляційною скаргою та свідчить виключно про безпідставне зволікання скаржника з повторним поданням апеляційної скарги.

Також суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим посилання скаржника на те, що повертаючи 11.09.2023 вперше подану ним апеляційну скаргу, судом безпідставно не було перевірено факт зарахування суми судового збору по вказаній справі, оскільки, як стверджує скаржник, обов`язок перевірки цього факту покладається саме на суд, і неподання стороною квитанції про сплату не може бути підставою для повернення апеляційної скарги, оскільки у суду відсутня можливість перевірити факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за відсутності самого документа про сплату судового збору.

Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, тощо, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містять відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

У той же час, суд позбавлений можливості перевірити факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за відсутності самого документа про сплату судового збору.

Відсутність документа про сплату судового збору є безумовною підставою для залишення апеляційної скарги без руху та, за умови неусунення відповідних недоліків апеляційної скарги, підставою для її повернення.

У даному випадку, як встанови суд, платіжна інструкція №1171 від 17.08.2023 про сплату судового збору долучена скаржником лише до повторної апеляційної скарги.

Таким чином, як на переконання суду апеляційної інстанції, зазначені скаржником у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Тобто, встановивши факт повторного подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням особі строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням необхідності поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, як такого, що пропущено з поважних причин.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 22.11.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки за результатом розгляду поданого скаржником на виконання вимог ухвали від 22.11.2023 про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущено строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду з апеляційною скаргою у цій справі у межах встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку. На переконання суду апеляційної інстанції, подання скаржником апеляційної скарги лише 09.10.2023, за обставин фактичної сплати судового збору 17.08.2023, про що свідчить платіжна інструкція №1171, не може бути розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №480/270/23.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, (навіть й за умови надання доказів про сплату судового збору) без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, Другий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №480/270/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №480/270/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

М.М. Гімон

І.А. Гончарова