Постанова

від 09.01.2024 по справі 225/4045/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/466/24 Справа № 225/4045/21 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєв Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 25/4045/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 05 вересня 2023 року, яка постановлена суддею Челюбєєвим Є.В. та повне судове рішення складено 05 вересня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , який рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31.10.2014 був розірваний.

Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З січня 2019 року стосунки між ним та ОСОБА_2 стосовно виховання сина, питань стану здоров`я та проживання погіршилися. З зазначеного часу порозумінь щодо місця проживання сина між ними не досягнуто. Зазначає, що ОСОБА_4 не має самостійного доходу, оскільки перебуває у відсустці по догляду за дитиною до трьох років. В той же час він працює, позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. Він разом з сином проживає у трикімнатній квартирі, яка належить його матері. Для сина створені належні умови для проживання. Жодних перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 з сином він не чинить. Позивач вважає, що найкращим інтересам дитини буде визначенням місця проживання з ним.

Просив суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою Дзержинського міськогосуду Донецькоїобласті від05вересня 2023року закрито провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, застосував статтю 255 ЦПК України, яка не підлягала застосуванню, оскільки позови у справах не тотожні.

Адже, підставою данного позову є зміна обставин, які необхідно враховувати при визначенні місця проживання дитини.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,суд першоїінстанції керувався п.3ч.1ст.255ЦК Українита виходивз того,що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як вбачається з матеріалів справи, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав суду є рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2023 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, у справі № 225/2468/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Військово - цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у цивільній справі № 225/2468/21, за наслідками розгляду якої й було постановлено вищевказані судові рішення, судом було розглянуто позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Військово - цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , тоді як у даній цивільній справі до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на теперішній час змінились обставини, за яких визначено місце проживання дитини із матір?ю, просив суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , тобто, процесуальний статус учасників справи та фактичні обставини, на підставі яких позивач ОСОБА_1 просить про захист свого права не є повністю тотожними із позовною заявою, яка була предметом розгляду у справі №225/2468/21.

За таких обставин, підстави та предмет позову у цивільній справі №225/2468/21 та у цій справі не є тотожними, тому висновки суду першої інстанцій про закриття провадження у справі є помилковими.

Таким чином, апеляційний суд приходить висновку, що ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, а тому, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського міськогосуду Донецькоїобласті від05вересня 2023рокускасувати та направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини до Дзержинського міськогосуду Донецькоїобласті для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 11 січня 2024 року.

Головуючий:

Судді: