Рішення

від 11.01.2024 по справі 946/2969/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2969/22

Провадження № 2/946/486/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальності «Промекс» про визнання трудових відносин припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Промекс» про визнання трудових відносин припиненими, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 01.03.2007 року на підставі наказу № 1 позивача, ОСОБА_1 було прийнято до ТОВ «Промекс», ЄДРПОУ 22488568, на посаду майстер-оптик. 05.03.2015 року на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 ОСОБА_1 було мобілізовано Ізмаїльським ОМВК Одеської області та зараховано до списку особового складу Одеського загону морської охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 на всі види забезпечення. На підставі військового квитка та заяви, ОСОБА_1 за місцем роботи було увільнено від роботи на час проходження служби із збереженням місця роботи та середнього заробітку. Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 від 03.03.2016 року № 54-ОС по особовому складу старшину 1 статті ОСОБА_1 , П-031233, командира артилерійського відділення корабля морської охорони 4 рангу проекту 1204 «Шмель» (BG-84) корабельно-катерної групи (з місцем дислокації н.п. Ізмаїл) дивізіону кораблів та катерiв морської охорони (з місцем дислокацii н.п. Кiлiя) прийнято на війську службу за контрактом про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Зазначені обставини підтверджуються витягом з наказу № 54-ОС від 03.03.2016 року та копією контракту від 03.03.2016 року та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянином України військової служби в Державній прикордонній службі України. 03.03.2018 року між командиром ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшиною 1 статті, командиромартилерійського відділення корабля морської охорони 4 рангу проекту 1204 «Шмель»(BG-84) корабельно-катерної групи (3 місцем дислокації н.п. Ізмаiл) дивiзiону кораблів та катерів морської охорони (з місцем дислокації н.п. Кiлiя) 1 загону морської охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2598717295, П-031233 укладено контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу. За умовами п. 3. зазначений контракт є строковим та укладається на 3 роки з 03.03.2018 року по 02.03.2021 року. Наказом командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19 квітня 2021 року позивача, головного корабельного старшину ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку ззакінченням строку контракту. Остаточною датою закінчення проходження військової служби визначено 19.04.2021 року. 21.04.2021 року після звільнення з військової служби та приїзду з м. Кілія, позивач з`явився за місцем своєї роботи за фактичною адресою: АДРЕСА_1 із заявою на ім`я директора ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням. Однак, позивачу було повідомлено, що ТОВ «Промекс» у зв`язку із зміною власника з квітня 2017 року за даною адресою вже не знаходиться. Попереднім власником позивачу було повернуто трудову книжку, в якій відсутній запис про звільнення. Даних щодо нового власника позивачу повідомлено не було.У зв`язку із відсутністю будь-якої інформації щодо нового власника та місця розташування ТОВ «Промекс», а також з метою звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням та внесення відповідного запису до трудової книжки, ним було подано звернення від 28.04.2021 року до Міністерства соціальної політики України, а також до Головного управління Держпраці в Одеській області. 30.06.2021 року ним було отримано від Головного управління Держпраці в Одеській області відповідь на його звернення, в якій роз`яснено про соціальні гарантії та пільги для працівників, які прийняті на військову службу, а також повідомлено інформацію щодо місця реєстрації ТОВ «Промекс» (код ЄДРПОУ 22488568) та засоби зв`язку. 02.07.2021 року позивачем було складено заяву про звільнення за власним бажанням та внесення відповідного запису до трудової книжки та 03.07.2021 року відправлено рекомендованим листом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: Харківська область, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 14. Однак, зазначений лист 15.08.2021 року було повернуто, у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Позивач вказує, що ним використані всі законом врегульовані способи проведення процедури звільнення, а отже, вимоги щодо визнання трудових відносин із ТОВ «Промекс» припиненими є обґрунтованими.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.05.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.01.2024 року ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.

Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно заяви представника позивача від 06.03.2023 року позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, причини неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч.4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2007 року на підставі наказу № 1 позивача, ОСОБА_1 було прийнято до ТОВ «Промекс», ЄДРПОУ 22488568, на посаду майстер-оптик, що підтверджується відомостями трудової книжки, запис за №10, сторінка 11 (а.с.6-7).

05.03.2015 року на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 ОСОБА_1 було мобілізовано Ізмаїльським ОМВК Одеської області та зараховано до списку особового складу Одеського загону морської охорони Південного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України на всі види забезпечення, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_2 , сторінка №5 (а.с.8).

Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 від 03.03.2016 року № 54-ОС По особовому складу старшину 1 статті ОСОБА_1 , П-031233, командира артилерійського відділення корабля морської охорони 4 рангу проекту 1204 «Шмель» (BG-84) корабельно-катерної групи (з місцем дислокації н.п. Ізмаїл) дивізіону кораблів та катерiв морської охорони (з місцем ІНФОРМАЦІЯ_4 ) прийнято на війську службу за контрактом про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, що підтверджуються витягом iз наказу № 54-ОС від 03.03.2016 року та копією контракту від 03.03.2016 року (а.с.9, 10-13).

03.03.2018 року між командиром ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшиною 1 статті, командиром артилерійського відділення корабля морської охорони 4 рангу проекту 1204 «Шмель» (BG-84) корабельно-катерної групи (3 місцем дислокації н.п. Ізмаiл) дивiзiону кораблів та катерiв морської охорони (з місцем дислокації н.п. Кiлiя) 1 загону морської охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2598717295, П-031233 укладено контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу (а.с.12-13).

За умовами п. 3. зазначений контракт є строковим та укладається на 3 роки з 03.03.2018 року по 02.03.2021 року (а.с.10-11).

Наказом командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19 квітня 2021 року позивача, головного корабельного старшину ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з закінченням строку контракту (а.с.14). Остаточною датою закінчення проходження військової служби визначено 19.04.2021 року.

Як зазначає позивач, 21.04.2021 року після звільнення з військової служби та приїзду з м.Кілія, він за місцем своєї роботи за фактичною адресою: АДРЕСА_1 звернувся із заявою на ім`я директора ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням, однак йому було повідомлено, що ТОВ «Промекс» у зв`язку із зміною власника з квітня 2017 року за даною адресою вже не знаходиться.

28.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства соціальної політики України та до Головного управління Держпраці в Одеській області з заявою про надання аргументованої відповіді щодо трудових відносин з ТОВ «Промекс» (а.с.15-16)

Відповідно до письмової відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області від 30.06.2021 року ОСОБА_1 роз`яснено про соціальні гарантії та пільги для працівників, які прийняті на військову службу, а також повідомлено інформацію щодо місця реєстрації ТОВ «Промекс» (код ЄДРПОУ 22488568) та засоби зв`язку, рекомендовано звернутися до суду з позовом для відновлення порушених трудових прав (а.с.17-18).

02.07.2021 року позивачем було складено заяву про звільнення за згодою сторін та внесення відповідного запису до трудової книжки (а.с.20) та 03.07.2021 року відправлено рекомендованим листом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 (а.с.21).

Зазначений лист 15.08.2021 року було повернуто, у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с.21).

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимогст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

У рішенні Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004 зазначається, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати.

Відповідно до ч. 1ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ч. 2ст. 22 КЗпП України, відповідно доКонституції Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

У відповідності до п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП України,підставою припиненнятрудового договорує розірваннятрудового договоруз ініціативипрацівника (статті38,39КЗпП України).

Частиною першоюстатті 38 КЗпП Українипередбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до положень статей47,48 КЗпПвласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Правила ведення трудових книжок, внесення записів та їх виправлення у трудових книжках працівників мають виконуватися з урахуванням чітко визначених правил встановлених Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерством юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) таПостановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301(далі - Постанова).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.27 Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Позивач направив керівнику ТОВ «Промекс» заяву від 02.07.2021 року про звільнення за згодою сторін з проханням внести відповідний запис до його трудової книжки (а.с.20).

Усі визначені законодавством вимоги позивачем дотримано.

На теперішній час рішення про звільнення позивача з роботи відповідачем не прийнято, відповідний запис до трудової книжки не внесено.

Бездіяльність відповідача щодо не вирішення питання про звільнення позивача та невидача останньому належно оформленої трудової книжки порушують трудові права позивача, зокрема щодо подальшого працевлаштування.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1,6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з огляду на доведеність позовних вимог, та звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12,13,77-81,258,259,263-265,268,273,280,281,282 ЦПК України,ст. 43 Конституції України, ст.ст.3,22,38,47 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_3 ) до товариства з обмеженою відповідальності «Промекс» (адреса місцезнаходження юридичної особи: 61050, Харківська область, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14, ЄДРПОУ 22488568), про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промекс», ЄДРПОУ 22488568, з 03 липня 2021 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади майстра-оптика за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «Промекс», адреса місцезнаходження юридичної особи: 61050, Харківська область, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14, ЄДРПОУ 22488568, в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко