Постанова

від 12.12.2023 по справі 308/11868/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/11868/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і Фазикош Г.В.,

з участю секретаря Савинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та осіб, які приєдналися до цієї апеляційної скарги: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2022 року (у складі судді Крегул М.М.) за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради та виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про визнання будівництва самочинним, і на додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 квітня 2022 року (у складі судді Крегул М.М.) за заявою адвоката Радь Івана Івановича в інтересах ОСОБА_6 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з цим позовом у листопаді 2020 р.

Просили:

-визнати самочинною реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_6 повернути адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в попередній стан.

На обґрунтування позовних вимог указали, що вони володіють будинками на розі АДРЕСА_2 . Зокрема, вказують, що будинок ОСОБА_3 розташований як кутовий між АДРЕСА_2 .

У свою чергу позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_2 володіють будинками ліворуч від будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 .

За будинком, що належить ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 відповідач проводить реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс.

За будинком відповідача по АДРЕСА_1 знаходиться будинок ОСОБА_1 , тобто, позивачі та відповідач є сусідами.

Наприкінці весни 2020 р. відповідач почала проводити підготовчі роботи з ремонту адміністративної будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_3 , а влітку 2020 р. почала повноцінне будівництво.

На звернення позивачів їм надійшла письмова відповідь із Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 01.06.2020 р. про те, що відповідачеві надані містобудівні умови та обмеження від 02.03.2020 р. на реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 , і вказано, що цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає діючій містобудівній документації.

Згідно з генеральним планом міста Ужгорода, затвердженого рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання № 313 від 04.06.2004 р., об`єкт реконструкції розміщений на території змішаної житлової та громадської забудови, однак 03.07.2020 р. відповідачу було надано дозвіл на виконання указаних будівельних робіт.

ОСОБА_6 володіє нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі акта-правочину від 12.09.2019 р., виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019 р.

Реконструкція адміністративної будівлі відповідачем проводиться із істотними порушеннями будівельних норм і правил, а тому є самочинним будівництвом.

Із документації убачається, що проводиться реконструкція двоповерхової адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 , під чотириповерховий офісно-житловий комплекс із влаштуванням мансардного поверху на земельній ділянці із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

При цьому, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2020 р. затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 02.03.2020 р. № 63-14 є незаконними, оскільки в таких свідомо перекручена інформація щодо цільового призначення земельної ділянки, а саме: вказано, що таке призначення відповідає містобудівній документації на місцевому рівні та згідно з генеральним планом міста Ужгорода, затвердженим рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради ІV скликання № 313 від 04.06.2004 р., об`єкт реконструкції розміщений на території змішаної житлової і громадської забудови.

Індивідуальна житлова забудова та багатоквартирна малоповерхова (двоповерхова) забудова проведена на земельних ділянках, спеціально для цього виділених в 60-90 роках минулого століття. Та на генеральному плані м. Ужгорода під умовним позначенням «37» по АДРЕСА_3 (18), визначено «територія громадської забудови» - це була і є земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0404 не «змішаної» забудови.

У зв`язку з цим вважають, що реконструкція відповідачем вказаної будівлі без зміни виду цільового призначення земельної ділянки, без дотримання протипожежних заходів, без будівельно-технічного обстеження про можливість даної будівлі витримати та забезпечити подальшу безпечну експлуатацію ще одного поверху (четвертого) є протиправною та неможливою апріорі, а отже, є самочинною відповідно до вимог ст. 376 ЦК України.

Відповідач порушує основні права та свободи сусідів використовуючи своє майно на шкоду останніх, ставить під загрозу життя та здоров`я людей, нехтує основними цінностями людства та не дотримується правил добросусідства.

У лютому 2022 р. адвокат Радь І.І., який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з позивачів на користь відповідача судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 22000 грн. На обґрунтування заяви вказав, що стороною відповідача належними та допустимими доказами доведено факт надання відповідачеві професійної (правничої) допомоги.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2022 р. у задоволенні позову було відмовлено.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 квітня 2022 р. заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто з позивачів на користь відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 3000 грн.

ОСОБА_1 та особи, які приєдналися до цієї апеляційної скарги ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) просять скасувати ці рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводять про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2022 р. зводяться до такого:

-суд не з`ясував і не дослідив жодного доказу, яким би спростовувалася позиція позивачів про те, що будівництво, яке здійснюється відповідачем на суміжній ділянці, має усі ознаки самочинного;

-реконструкція адміністративної двоповерхової будівлі в офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 проводилася на земельній ділянці, що не відведена для такої мети та з порушенням генерального плану м. Ужгорода, без розроблення детального плану території;

-генеральний план м. Ужгорода, який затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 № 313 «Про генеральний план міста», не передбачає проведення багатоквартирної забудови по АДРЕСА_2 ;

-судом першої інстанції не було досліджено питання наявності порушень будівельних норм при проведенні реконструкції адміністративної будівлі в житлову;

-зведення багатоповерхового будинку на суміжній земельній ділянці з порушенням правил забудови, протипожежних розривів, висотності забудови позбавило позивачів як суміжних землевласників і власників приватного будинку вільного, безперешкодного та безпечного використання та утримання належного їм майна, шляхом створення постійного ризику пожежі, неможливості експлуатації присадибної ділянки та по суті втручанням у приватне життя.

Узагальнені доводи апеляційної скарги на додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 квітня 2022 р. зводяться до такого:

-відзив на позовну заяву не містив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат;

-відповідачем не доведено фактично понесених витрат на правничу допомогу.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Доводи заперечення зводяться до необґрунтованості та безпідставності апеляційних доводів і законності оскаржуваних судових рішень.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Доводи заперечення зводяться до необґрунтованості та безпідставності апеляційних доводів і законності оскаржуваного судового рішення.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалене судом рішення відповідає цим вимогам закону з огляду на наступне.

Суд виходив із того, що реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 проводилась на території уже існуючої адміністративної будівлі та фундаменті та земельній ділянці площею, яка відведена відповідачу з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Винесення яких-небудь приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку під час реконструкції будівлі АДРЕСА_1 під офісно-житловий комплекс, розміщеної на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:17:001:0404, не було.

11.10.2021 р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приймаючи рішення щодо видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 , установило факт відповідності об`єкта реконструкції вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, коли воно здійснено з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил що порушує права інших осіб, за умови, що особа яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Із урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями ст.ст.16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідні органи державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 було здійснено на підставі необхідних дозвільних документів та з дотриманням норм у сфері містобудівної діяльності. Доказів протилежного суду не надано, а вимога про визнання судом самочинним реконструкції адміністративної будівлі є некоректною, оскільки, самочинним є будівництво в силу вимог закону, а не визнання судом його таким.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходив із того, що розмір витрат на послуги адвоката є необґрунтованим, так як більшу частину задекларованих послуг складає час, витрачений на подання документів до Ужгородського міськрайонного суду (технічні, а не юридичні послуги), хоча на сьогоднішній день є альтернативні способи подання документів до суду: як із використанням засобів електронної комунікації, так і поштового зв`язку. Крім того, вартість послуг, указаних адвокатом Радь І.І., є неспівмірною із складністю справи, оскільки визначальним було дослідження питання відповідності забудови генеральному плану і не більше.

Суд враховуючи заявлені позовні вимоги, складність цивільної справи, час, указаний як витрачений адвокатом Радь І.І. на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом Радь І.І. послуг та виконаних робіт, визнав необхідним стягнути солідарно з позивачів на користь відповідача судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 3000 грн.

При цьому встановив, що позивач ОСОБА_7 є власником будинку за адресою АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування від 12.08.2009 р. посвідченого приватним нотаріусом Матей Р.І., що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.09.2009 р. ОСОБА_3 є власником будинку за адресою АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу № 210 від 28.01.2005 р., що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 10010821 від 04.03.2006 р.

ОСОБА_8 є власником будинку в АДРЕСА_4 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 4142278 від 14.07.2004 р.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , що також стверджується витягом із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 212374979 від 12.06.2020 р.

Як убачається із витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019 р. за № 181229978, відповідачеві на праві приватної власності належить нежитлове приміщення-адміністративний будинок, об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 682.2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачеві також було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0.0773 га із земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:17:001:0404, на термін до 24.12.2024 р., що підтверджується договором оренди № 2140 від 23.01.2020 р., укладеним між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та відповідачем ОСОБА_6 .

Указані в позові будівлі та земельні ділянки сторін ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_6 розташовані в АДРЕСА_2 та Брестської і є суміжними.

ОСОБА_6 в 2020 році почала здійснювати реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 , що підтверджено приєднаними до справи фотознімками та дозволом на виконання будівельних робіт від 03.07.2020 р. за № ЗК 112201850566, наданим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради.

ОСОБА_6 було розроблено та 02.03.2020 р. за № 63-М затверджено управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні. Згідно з генеральним планом м. Ужгорода, затвердженим рішенням Ужгородської міської ради за № 313 від 04.06 2004 р., об`єкт реконструкції розміщений на території змішаної житлової (сформованої багатоквартирної малоповерхової та індивідуальної житлової забудови) та громадської забудови. Об`єкт реконструкції розміщений поза межами охоронних зон, пам`яток культурної спадщини, за межами історичного ареалу, зон регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного, культурного шару, охоронних зон об`єктів природно-заповідного фонду, прибережних захисних смуг, зони санітарної охорони.

Так, із наданого управлінням державного архітектурно-будівельного контролю та дослідженого в судовому засіданні експертного звіту щодо розгляду проектної документації «Реконструкції адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс» по АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «Перша приватна експертиза» від 03.04.2020 р., установлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування із дотриманням вимог до міцності надійності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, техногенної безпеки і може бути затверджена за вказаними техніко-економічними показниками.

11.10.2021 р. виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю було видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту реконструкції адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 за реєстраційним № ЗК 122210928779.

Ухвалюючи в цій справі додаткове рішення, суд першої інстанції встановив, що 12 лютого 2022 р. між ОСОБА_6 та адвокатом Радь І.І. було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.4 вказаного договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар Адвоката визначається сторонами в додатковій угоді, що є невід`ємною частиною даного договору.

До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокатом було долучено додаткову угоду (додаток № 1) до договору про надання правової допомоги від 12.02.2021 р., згідно з пунктом 3 якої клієнт за надання професійної правничої допомоги сплачує адвокату гонорар (фіксований) у розмірі 22000 грн., із розрахунку 1000 грн. за 1 годину роботи. До заяви також було долучено копію меморіального ордеру № @2PL465588 від 27.01.2022 р. про сплату обумовленої суми гонорару.

Згідно з долученим розрахунком розміру винагороди (гонорару, виконаних робіт) за Договором про надання правової допомоги від 12.02.2021 р. адвокатом були надані клієнту такі послуги: 12.02.2021 попередня співбесіда - 1 год.; 12.02.2021 вивчення документів, отриманих від ОСОБА_6 - 1 год.; 22.02.2021 формування та подання адвокатського запиту до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради - 1 год.; 05.03.2021 формування та подання адвокатського запиту до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради - 1 год.; 24.03.2021 формування заяви про залишення позовної заяви без руху - 1 год.; 24.03.2021 формування заяви про витребування доказів - 1 год.; 24.03.2021 формування відзиву на позовну заяву - 07 год.; 24.03.2021 подання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяви про залишення позовної заяви без руху, заяви про витребування доказів та відзиву на позовну заяву - 30 хв., 26.04.2021 формування клопотання про витребування доказів - 1 год., 27.04.2021 подання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання про витребування доказів - 30 хв., 29.10.2021 формування заяви про доручення доказів - 30 хв.; 29.10.2021 подання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяви про доручення доказів - 30 хв., 01.11.2021 формування заяви про доручення доказів - 30 хв.; 01.11.2021 подання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяви про доручення доказів - 30 хв.; 14.01.2022 формування заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 1 год.; 14.01.2022 подання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 30 хв.; 27.01.2022 формування розрахунку щодо розміру судових витрат понесених у зв`язку із розглядом справи - 1 год.; 31.01.2022 формування заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 год.; 31.01.2022 подання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області розрахунку щодо розміру судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи № 308/11868/20 та заяви про ухвалення додаткового рішення - 30 хв.; участь у судових засіданнях по справі № 308/11868/20 - 1 год..

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих приписах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

Із урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Розглядаючи позови про знесення, перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості або приведення земельної ділянки в попередній стан відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положень частини сьомої статті 376 ЦК України, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Отже, позивачі зобов`язані були довести факт самочинності будівництва, порушення їх прав як власників житла та обґрунтованості захисту їх прав лише у такий спосіб.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із указаним позовом, позивачі посилалися на те, що реконструкція відповідачем будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни виду цільового призначення земельної ділянки, без дотримання протипожежних заходів, без будівельно-технічного обстеження про можливість даної будівлі витримати та забезпечити подальшу безпечну експлуатацію ще одного поверху (четвертого) є протиправною та неможливою апріорі, а отже, є самочинним відповідно до вимог ст. 376 ЦК України. Відповідач порушує основні права та свободи сусідів використовуючи своє майно на шкоду останніх, ставить під загрозу життя та здоров`я людей, нехтує основними цінностями людства та не дотримується правил добросусідства.

Натомість, матеріалами справи та встановленими обставинами доводиться те, що реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 проводилась на території уже існуючої адміністративної будівлі та фундаменті та земельній ділянці площею, яка відведена відповідачу з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Винесення яких-небудь приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку під час реконструкції будівлі АДРЕСА_1 під офісно-житловий комплекс, розміщеної на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:17:001:0404, не було.

11.10.2021 р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приймаючи рішення щодо видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 було встановлено факт відповідності об`єкта реконструкції вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не відображають суті спірних правовідносин і є недостатніми для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зводяться до особистої незгоди позивачів із оскаржуваним судовим рішенням, що не може бути підставою для його скасування, а також зводяться до переоцінки судом доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина шоста статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, яка переглядається, з огляду на суб`єктний склад сторін, обов`язковому доведенню підлягав факт наявності порушення прав, свобод чи законних інтересів позивачів у зв`язку із будівництвом на суміжній земельній ділянці.

Натомість, позивачами не було доведено обставин, якими вони обґрунтовують порушення своїх прав у цій справі, зокрема, що відповідачем здійснено самочинне будівництво. Також, як вірно зауважив суд першої інстанції, позивачами некоректно заявлено позовну вимогу, оскільки вони просили: «Визнати самочинною реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », хоча те чи інше будівництво є та/або не є самочинним у силу вимог закону.

Саме по собі будівництво не може свідчить про порушення прав позивачів на безпечні умови проживання або негативний вплив будівництва на експлуатацію її будинку за відсутності відповідних доказів цих обставин.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 квітня 2022 р. із таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Довід апеляційної скарги про те, що відзив на позовну заяву не містив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, не береться до уваги, оскільки стороною відповідача 14 січня 2022 р. було подано заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що відповідає положенням ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Довід апеляційної скарги про те, що відповідачем не доведено фактично понесених витрат на правничу допомогу, спростовується матеріалами справи, які доводять протилежне.

Таким чином, позивачами не було доведено порушення їх прав самочинною забудовою, а захисту в судовому порядку з підстав, передбачених статтею 376 ЦК України, підлягає лише дійсне порушене право.

Матеріали справи не містять доказів про наявність приписів щодо усунення порушень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду по суті спору, зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника щодо їх оцінки та містять посилання на факти, які були предметом дослідження суду.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, підстави для його скасування відсутні. А тому апеляційну скаргу належить заишити без задоволення.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та осіб, які приєдналися до цієї апеляційної скарги ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) залишити без задоволення.

2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2022 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 квітня 2022 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4.Повне судове рішення складено 08 січня 2024 р.

Судді: