Постанова

від 12.12.2023 по справі 308/6598/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6598/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В., з участю секретаря Савинець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 08 червня 2023 року (у складі судді Шепетко І.О.) за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із цією скаргою у квітні 2023 р.

Просив:

-визнати бездіяльність державного виконавця та Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірною;

-зобов`язати уповноваженого державного виконавця або іншу уповноважену посадову особу Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ):

?виконати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 р. у справі № 308/3291/15-ц та відкрити виконавче провадження з її виконання;

?замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2015 р. у справі № 308/3291/15-ц, на заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 у справі № 308/3291/15-ц, шляхом скасування зазначених заходів (в тому числі зняти арешт з майна), вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2015, за одночасного вжиття заходів, застосованих ухвалою вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 р.

На обґрунтування скарги вказав, що 02.04.2015 р. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області по справі № 308/3291/15-ц були вжиті заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного підвалу та розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2124885401:01:002:0022; заборонено відповідачу ( АДРЕСА_2 ) та будь-яким іншим особам відчужувати, обтяжувати у будь-який спосіб, передавати іншим особам, вчиняти будь-які правочини щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу і розташоване на земельній ділянці № 2124885401:01:002:0022; заборонити здійснювати державну реєстрацію щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу і розташоване на земельній ділянці №2124885401:01:002:0022.

Постановою державного виконавця від 19.05.2015 (ВП №21433701) РВ ДВС Ужгородського МРУЮ було накладено обтяження на домоволодіння, а постановою від 19.05.2015 (ВП №21433343) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 р. у справі № 308/3291/15-ц клопотання сторони позивача було задоволено та змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 р. у справі № 308/3291/15-ц, а саме: заборонено відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) передавати іншим особам, вчиняти будь-які правочини щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу (реєстраційний № 21979639) і розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2124885401:01:002:0022, крім вчинення будь-яких правочинів із ОСОБА_1 та передачі йому вказаного домоволодіння із вказаною земельною ділянкою; заборонено здійснювати державну реєстрацію прав щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу (реєстраційний № 21979639) і розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки №2124885401:01:002:0022, крім вчинення будь-яких правочинів із ОСОБА_1 та передачі йому вказаного домоволодіння із вказаною земельною ділянкою крім реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Вважає, що обтяження, накладене ухвалою суду від 02.04.2015 р. припинило свою дію через фактичне скасування первинного обтяження та вжиття нового обтяження майна. Ухвала суду від 22.02.2023 р. є одночасно судовим рішенням про скасування первинних (попередніх) заходів забезпечення позову в розумінні п.6 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника.

13.04.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до органу ДВС із заявою про виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 р. у справі № 308/3291/15-ц та внесення змін в обтяження майна боржника. 24.04.2023 р. дізнався від керівника органу ДВС, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 02.04.2015 р., скасовані не будуть, оскільки в ухвалі не зазначено про скасування попереднього обтяження, накладеного на підставі ухвали суду від 02.04.2015 р.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 08 червня 2023 р. у задоволенні скарги відмовлено.

Адвокат Цебрик Л.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та прийняти нову постанову, якою вимоги скарги задовольнити. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-ухвала суду першої інстанції від 22.02.2023 р. є тією ухвалою, яка зазначена, як у п.6 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», так і в ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», наслідки дії неякісного закону має нести саме орган державної влади, а не приватна особа;

-заміна одного заходу забезпечення на інше є одночасно скасуванням первинного обтяження із застосуванням нового обтяження.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Ужгородський відділ Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Доводи заперечення зводяться до хибності доводів апеляційної скарги, неправильного тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. Вимога скаржника, яка викладена в скарзі та апеляції щодо зміни заходів забезпечення позову шляхом їх скасування, у контексті спірних правовідносин, є абсурдною і такою, що не ґрунтується на нормах цивільно-процесуального закону.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, із таких мотивів.

Суд виходив із того, що в своїй скарзі адвокат Цебрик Л.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , покликається на те, що обтяження, накладені ухвалою суду від 02.04.2015 р., припинили свою дію через фактичне скасування первинного обтяження та вжиття нового обтяження майна. Ухвала суду від 22.02.2023 р. є одночасно судовим рішенням про скасування первинних (попередніх) заходів забезпечення позову в розумінні п.6 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника.

Відповідно до пункту 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувану, за заявою боржника, зокрема, якщо: судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням.

Таким чином, відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження із виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 р.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 у справі № 308/3291/15-ц не було скасовано арешт, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2015 р. по справі № 308/3291/15-ц на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного підвалу і розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2124885401:01:002:0022.

Таким чином, у своїй скарзі представник просить скасувати арешт майна, водночас із клопотанням про його скасування він не звертався у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції через його відповідність обставинами справи та нормам процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 по справі № 308/3291/15-ц були вжиті заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного підвалу і розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки №2124885401:01:002:0022; заборонено відповідачу ( АДРЕСА_2 ) та будь-яким іншим особам відчужувати, обтяжувати у будь-який спосіб, передавати іншим особам, вчиняти будь-які правочини щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу і розташоване на земельній ділянці №2124885401:01:002:0022; заборонено здійснювати державну реєстрацію щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу і розташоване на земельній ділянці №2124885401:01:002:0022.

Постановою державного виконавця від 19.05.2015 (ВП № 21433701) РВ ДВС Ужгородського МРУЮ було накладено обтяження на домоволодіння, а постановою від 19.05.2015 (ВП № 21433343) земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2023 у справі № 308/3291/15-ц клопотання представника позивачів було задоволено та змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 по справі №308/3291/15-ц, а саме: заборонено відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) передавати іншим особам, вчиняти будь-які правочини щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу (реєстраційний № 21979639) і розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2124885401:01:002:0022, крім вчинення будь-яких правочинів із ОСОБА_1 та передачі йому вказаного домоволодіння із вказаною земельною ділянкою; заборонено здійснювати державну реєстрацію прав щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку з чотирьох кімнат, літньої кухні, сараю цегляного, огорожі, цегляного, огорожі, колодязя питного, сараю дерев`яного, підвалу (реєстраційний № 21979639) і розташоване на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2124885401:01:002:0022, крім вчинення будь-яких правочинів з ОСОБА_1 та передачі йому вказаного домоволодіння із вказаною земельною ділянкою, крім реєстрації права власності за ОСОБА_1

13.04.2023 р. адвокат Цебрик Л.В. звернувся до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про виконання ухвали від 22.02.2023 р. по справі № 308/3291/15-ц.

26.04.2023 р. начальником відділу Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Плискою А.С. було надано відповідь на заяву представника скаржника від 13.04.2023 р., якою повідомлено про відсутність законних підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна боржника.

При розгляді скарги на дії державного виконавця суд має перевірити чи діяв державний виконавець в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом при винесенні оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 446 розділу VI ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За вимогами розділу VIІ ЦПК України щодо судового контролю за виконанням судових рішень, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються в першу чергу спеціальним Законом - Законом України «Про виконавче провадження» (надалі Закон)

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Підстави для зняття арешту з майна боржника визначені ст. 59 Закону від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, зокрема згідно з ч.4, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що стягувач вважає ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22.02.2023 р. у справі № 308/3291/15, якою замінено заходи забезпечення позову вжитті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 р., такою, що автоматично скасувала заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 р.

Проте, ці доводи сторони стягувача зводяться до невірного трактування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Сторона стягувача підмінює поняття «заміна заходів забезпечення позову» та «скасування заходів забезпечення позову», ці поняття не є тотожними, а підстави зняття арешту з майна боржника, саме в контексті спірних правовідносин, визначені ч.4 ст. 59 Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що державний виконавець виносив постанову про закінчення виконавчого провадження по зазначеній справі, внаслідок чого у нього не було правових підстав для скасування примусових заходів, прийнятих під час примусового виконання рішення. Також матеріали не містять відомостей про те, що скаржник оскаржував дії державного виконавця з приводу невинесення ним вищезазначеної постанови.

Зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не із заміною одних заходів забезпечення позову на інші.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при заміні одного заходу забезпечення позову на інший у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту, не має для цього підстав і на цей час, оскільки стягувач не звертався до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, які були вжитті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 р. у справі № 308/3291/15.

Оскільки у державного виконавця був відсутній обов`язок знімати такий арешт самостійно, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Належним способом захисту в цьому випадку є скасування арешту майна боржника в судовому порядку, які були вжитті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 р. у справі № 308/3291/15, через неможливість захисту прав особи в позасудовому порядку.

У силу ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Із урахуванням встановлених обставин, з огляду на те, що оскаржувані дії та рішення державного виконавця прийняті відповідно до закону, у межах повноважень, права стягувача у цьому виконавчому провадженні не було порушено, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість скарги, в задоволенні якої вважав необхідним відмовити.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 08 червня 2023 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 08 січня 2024 р.

Судді: