Рішення

від 07.11.2023 по справі 368/541/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/541/23

2/368/350/23

Рішення

Іменем України

"07" листопада 2023 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.О.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

09.05.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , - поважними, та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

09.05.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/541/23, провадженя № 2/368/350/23.

14.06.2023 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до слухання в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 16 год. 00 хв. 10.07.2023 року.

10.07.2023 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 07.09.2023 року в зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 .

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 07.09.2023 року, позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити, вважав за можливе провести підготовче судове засідання без участі відповідача ОСОБА_2 , та по результатах проведеного підготовчого судового засідання просив закрити підготиовче судове провадження, та призначити справу до судового розгляду.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 07.09.2023 року, відповідач ОСОБА_2 , - не з`явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

07.09.2023 року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання (за участі позивача, та без участі відповідача), по результатах проведеного підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кіманти) ухвалу, на підставі якої закрито підготовче судове провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті поданої позовної заяви на 09 год. 00 хв. 04.10.2023 року.

04.10.2023 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 07.11.2023 року в зв`язку з неявкою сторін.

В судове засідання, яке відбулося 07.11.2023 року, - позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте, - на адресу суду надійшла письмова заява - клопотання позивача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов підлтримує в повному обсязі, та просить його задовольнити.

В судове засідання, яке відбулося 07.11.2023 року, - відповідач ОСОБА_2 , - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу суду надійшла письмова заява відповідача ОСОБА_2 , в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов визнає та просить його задовольнити, процесуальні аслідки визнання позову йому зрозумілі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, (виключна підсудність).

Як вбачається з матеріалів справи, - дана справа стосується прав та обов`язків щодо спадкового нерухомого майна, яке розташовано на території Буртівської сільської ради Обухівського (бувшого - Кагарлицького району) Київської області, що тягне за собою застосування наступних норм права при визначенні підсудності справи, а саме:

- згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

До таких позовів відносяться, - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так, об`єктом спадкової маси є право власності на об`єкт нерухомого майна, - земельну ділянку, яка розташована на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.

Отже, враховуючи ту обставину, що даний спір стосується права власності на нерухоме майно, а саме, - земельної ділянки, яка розміщена на території Обухівського (бувшого Кагарлицького) району Київської області, то в даному випадку дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на земельну ділянку площею 2,6500 га, що розташована на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222281200:03:012:0004, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серія КВ №045402 від 31.03.2004 року.

ОСОБА_1 (далі-Позивач) є внуком померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , - спадкодавця.

Син померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до смерті свого батька, а тому Позивач, який є внуком померлого, - може отримати спадщину свого діда за правом представлення.

Серед інших спадкоємців ОСОБА_2 залишився його брат, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який у разі неприйняття спадщини Позивачем, - може успадкувати майно померлого ОСОБА_2 як спадкоємець за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України.

Інших спадкоємців після ОСОБА_2 не залишилось.

14.02.2023 р. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Мозгового Є.В., із заявою про прийняття спадщини.

У листі від 14.04.2023 р. з вих. №51/01-16 нотаріус повідомив Позивачу, що ним був пропущений шестимісячний строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 та роз`яснив, що дане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

Судом встановлено, що до 2023 року Позивачу не було відомо про наявність у ОСОБА_2 спадкового майна, яке Позивач міг би успадкувати, а також не було відомо про існування державного акту про право власності на земельну ділянку, що належала померлому ОСОБА_2 .

Як тільки Позивач довідався про наявність спадкового майна та отримав зазначений державний акт, він невідкладно звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на що нотаріус повідомив про пропуск шестимісячного строку на звернення із заявою.

Таким чином, строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення вона не може прийняти спадщину ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1233-1257 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який йото пережив, та батьки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними.

Як наразі вказує судова практика, зокрема яка викладена у Постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємців; перебування спадкоємця тривалий час за межами України; відбування покарання в місцях позбавлення волі; перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними, тощо.

Суд зазначає, що в силу ст. 1298 ЦК України, - Позивач не заявив свого права про відмову від спадщини, а навпаки, - реалізуючи своє право на прийняття спадщини, - звернувся до нотаріальної контори, де йому було роз`яснено право на звернення до суду.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є, - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права Позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування' фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якшо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк лля прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вищезазначена причина пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - а саме, - необізнаність про наявність заповіту, - на думку суду, - є поважною.

Таким чином, враховуючи відповідь нотаріуса (відмову у заведенні спадкової справи, та, відповідно, - відмова у видачі свідоцтва про спадкування), суд вважає, що право Позивача на спадкування підлягає судовому захисту, - з наданням додаткового строку на прийняття спадщини, - шляхом винесення судового рішення, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Положенням ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

- у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори:

- у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, інший спадкоємець не надає письмової згоди на прийняття спадщини позивачем, а тому суд вважає, що позивач вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними,

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

В свою чергу, завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права Позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування" фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 4, 174- 175, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причини пропуску фізичною особою:

- ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженцем село Бурти Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22 липня 2014 року Кагарлицьким РС Управління ДМС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ), шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця село Бурит Кагарлицького району Київської області), який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 80 років в селі Бурти Кагарлицького району Київської області, (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 22 серпня 2019 року виконавчим комітетом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області), поважними, та:

- встановити фізичній особі, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженцю село Бурти Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22 липня 2014 року Кагарлицьким РС Управління ДМС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ), додатковий строк у три місяці з дня вступу даного рішення в законну силу, - для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця село Бурит Кагарлицького району Київської області), який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 80 років в селі Бурти Кагарлицького району Київської області, (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 22 серпня 2019 року виконавчим комітетом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Закаблук