Рішення

від 12.01.2024 по справі 378/833/23

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/833/23

Провадження № 2/378/21/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ставище цивільну справу за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Антонюка Д. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Антонюк Д. з посиланням на те, що Білоцерківською окружною прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 370 від 07.02.2007 набула право власності на 1/3 частки земельної ділянки із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, категорія: землі сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029 площею 0,369 га, яка знаходиться на території с. Юрківка Ставищенської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

16.09.2015 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на 1/3 частки вказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

Крім цього, згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 05.05.2023 ОСОБА_1 не є громадянкою України.

Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України. Зокрема, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 16.09.2015 по даний час) не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області 1/3 частки земельної ділянки, яка на праві власності належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029 площею 0,369 га, яка знаходиться на території с. Юрківка Ставищенської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області

Ухвалою Ставищенського районного суду від 26.10.2023 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 58-59).

Ухвалою суду від 28 листопада 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду (а. с. 72).

Прокурор та представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (84, 85), від прокурора Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Заритова С. В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності із зазначенням, що позов він підтримує (а. с. 86).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та місце розгляду даної справи були повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті судової влади України (а. с. 62, 75, 80), жодних клопотань чи заперечень суду не подала, та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належно про розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою рф (а. с. 17, 19), набула право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,369 гектара, розташованої на території с. Юрківка Білоцерківського району Київської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 068587 належала ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого у реєстрі за № 370, виданого 07.02.2007 року державним нотаріусом Ставищенської районної державної нотаріальної контори Київської області Цимбалюк В. М. (а. с. 19)

На підставі зазначеного свідоцтва про право на спадшину вказане право власності на 1/3 частку вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029, розташованої АДРЕСА_1 , зареєстровано 16.09.2015 року за відповідачкою ОСОБА_1 , індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 24592640, номер відомостей про речове право 11284698, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 329513086, сформованої 19.04.2023, (а.с. 16-18).

В матеріалах справи містяться відомості з поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029, яка знаходиться на території с. Юрківка Білоцерківського району Київської області, запис від 18.08.2015 № 001 (а. с. 20-39).

Встановлено, що заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури направив Головному управлінню Держгеокадастру у м. Киві та Київській області листа № 50/4-8114вих-23 від 14.08.2023 року, в якому повідомив про виявлені порушення ст. ст. 81, 145 Земельного кодексу України із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку (а. с. 43-45), однак, уповноваженим державним органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, листом № 10-10-0.61-8921/2-23 від 27.09.2023р. повідомлено окружну прокуратуру про неможливість звернення до суду із відповідним позовом, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору (а. с. 46-47).

27.04.2023 заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся із запитом № 50/4-3917 вих-23 від до Центрального міжрегіонального управління ДМС України в м.Києві та Київській області щодо надання інформації про наявність громадянства України, втрати громадянства України, у зв`язку з набуттям іноземного громадянства стосовно відповідачки ОСОБА_1 (а. с. 40-41), на що вказаним управлінням надано відповідь № 8010.4.1-16413/80.2-23 від 05.05.2023 року, в якій зазначено, що інформація стосовно наявності громадянства України у даної особи відсутня (а. с. 42).

У цій справі існує спір про перебування у власності іноземного громадянина особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, що охороняються державою.

Інтереси держави в суді представляє прокурор на підставі положень ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно положень ст. 14 Конституції та ст. 1 Земельного кодексу України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України. а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних земель.

Частина 5ст. 22 ЗК України(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частина. 4 ст. 81 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

На час вирішення спору ч.5 ст.22 Земельного кодексу України у взаємозв`язку з ч.1ст.130 цього Кодексу передбачає, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Згідно в ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Підстави набуття права власності на землю громадянами визначені у ст. 81 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2, ч.3ст. 81 Земельного кодексу України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Отже, єдиною законною підставою отримання у власність іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення є прийняття спадщини.

Водночас, положення ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України містить обмеження щодо володіння землями сільськогосподарського призначення, прийнятими у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, та зобов`язує їх протягом року здійснити відчуження таких земель. Дане положення Закону було чинним на час набуття відповідачами права власності на спірну земельну ділянку.

Вказана вище норма Закону є імперативною, і не дотримання таких приписів тягне за собою цивільну відповідальність, передбачену Законом.

Так, за нормами земельного законодавства невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України, є підставою для припинення права власності на земельну ділянку (пункт «е» ч.1 ст. 140 ЗК України).

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до пункт «в» ч.1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч.2 ст. 145 ЗК України).

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92цс 13), основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення ЄС від 11.03.2003р. «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Нормами Земельного кодексу України чітко визначені права іноземців щодо спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення та обов`язок припинити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом її відчуження протягом року.

Захищаючи права іноземців на отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність шляхом спадкування, українським законодавством встановлений річний термін на відчуження такої земельної ділянки.

При цьому, слід зазначити, що пункт 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України є імперативними. (Лист-роз`яснення Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013р. № 10-71/0/4-13).

Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_3 в порядку спадкування 07.02.2007 набула право власності на 1/3 частину вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029. Однак, протягом року після державної реєстрації права власності (16.09.2015) добровільно не відчужила земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України та протиправно залишається власником земельної ділянки, яка не може перебувати у власності відповідачки згідно законодавства України.

Пунктом 10 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ч. 1 ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що право власності відповідачки на 1/3 частину вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029 площею 0,369 гектара із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації вказаної земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури підлягають задоволенню.

При поданні позову за рахунок бюджетних коштів Київської обласної прокуратури, було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00,00 грн., який підлягає стягненню з відповідачки на користь платника судового збору у відповідності до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 348 ЦК України, ст. 22, 80, 81, 125, 140, 143, 145 ЗК України, ст. ст. 4, 10-13, 56, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Антонюка Дениса задовольнити.

Конфіскувати у громадянки російської федерації ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3224287601:01:017:0029 площею 0,369 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 вересня 2015 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 24592640.

Стягнути з громадянки російської федераці ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення або складення повного рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Особа, якій законом надано право на звернення до суду - Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави Антонюк Д. , адреса: вул. Шоло-Алейхема, буд. 38-А, м. Біла Церква, Київська область.

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, місцезнаходження: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 39817550.

Відповідачка - ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання - російська федераця, московська область, АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 12.01.2024 року.

Суддя Н. М. Марущак