Постанова

від 09.01.2024 по справі 911/1658/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 911/1658/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 09.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта"

на рішення Господарського суду Київської області

від 16.08.2023

у справі №911/1658/23 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта"

про стягнення 14 600,00 грн та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" про стягнення 14 600,00 грн та зобов`язати вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свій обов`язок за Договором від 09.09.2014 № 80.1-14/1-32 щодо надання довідки про чистий дохід підприємства у орендованому приміщенні за лютий 2022 та не сплачує суму штрафу, який відповідно до умов договору нарахований позивачем в загальній сумі 14 600,00 грн, у зв`язку з неподанням відповідачем довідки про чистий дохід.

Рішенням Господарського суду Київської області від16.08.2023 у справі №911/1658/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 14 600 грн 00 коп. штрафу та 5 368 грн 00 коп. судового збору.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київріанта" виконати зобов`язання встановлені у п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-32 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) довідку про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київріанта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 у справі №911/1658/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на позов, які за своїм змістом тотожні змісті відзиву та заперечень на відповідь на відзив, а саме, скаржник посилається на настання форс-мажорних обставин, спричинених введенням військового стану на території України та необхідність їх застосування до спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 апеляційну скаргу у справі №911/1658/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 у справі №911/1658/23 та призначено судове засідання на 07.12.2023.

Через систему "Електронний суд" 09.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, просив залишити рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 без змін.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" призначений на 07.12.2023 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 у справі №911/1658/23, призначено на 09.01.2024.

В судове засідання 09.01.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Представник скаржника підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 скасувати.

Представник позивача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 залишити без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 1.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київріанта" - орендар було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1579 (договір - оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі терміналу "D", загальною площею 174,8 кв.м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (п. 1.1 договору оренди).

Відповідно до п. 5.10 договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг, податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.

Відповідно до п. 5.18 договору оренди орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір оренди укладено строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно (п. 10.1 договору оренди).

Орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно - державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі терміналу "D", загальною площею 174,8 кв.м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014.

09.09.2014 між сторонами у справі було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-32 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу, загальною площею 174,8 кв.м, для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі: балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 цього договору, а саме: 1) забезпечення теплом (теплова енергія), 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, сплата за які визначається від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг.

Пунктом 5 таблиці № 1 п.п. 1.1.1. п. 1 договору передбачено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18 % від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів в орендованому приміщенні. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору орендар зобов`язався, щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Згідно з п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору орендар зобов`язується щомісяця з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт приймання-здачі виконаних послуг.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024. Сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, положення цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.07.2014 (дати підписання сторонами акту приймання-передавання орендованого майна до договору оренди) (п. 6.1, 6.2 договору).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 80.1-14/1-32 від 09.09.2014 за своєю правовою природою є договором надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу статті 629 Цивільного кодексу України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у пункті 1.1 та підпункті 2.2.2 пункту 2.2 договору № 80.1-14/1-32 від 09.09.2014, сторони домовились, що ТОВ "Київріанта" зобов`язується надавати ДП "МА "Бориспіль" довідку про чистий дохід, отриманий в орендованому приміщенні, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, з метою розрахунку оплати відповідних послуг позивача.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, з матеріалів справи слідує, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що останнім, на виконання умов Договору № 80.1-14/1-32 від 09.09.2014, була надана позивачу довідка будь-якої форми, яка б містила розмір чистого доходу, отриманого від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022 року, як це передбачено умовами вказаного договору.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами заявлених до нього вимог не спростував, доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань суду не надав.

Пунктом 4.3 договору від 09.09.2014 визначено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплачувати балансоутримувачу штраф в розмірі 100 грн з урахуванням ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного надання довідки про чистий дохід, позивачем було складено рахунок-фактуру від 02.08.2022 № 897/548 на суму 14 600,00 грн (штраф за несвоєчасне надання довідки про чистий дохід за лютий 2022 року).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розрахунок штрафу судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

Зважаючи на встановлені обставини, дослідивши наявні у справі докази і оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" 14 600,00 грн штрафу, у зв`язку з неподанням відповідачем довідки про чистий дохід підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" виконати встановлені підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору № 80.1-14/1-32 від 09.09.2014 зобов`язання, а саме надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022 року, з огляду на відсутність у матеріалах справи на час прийняття у ній рішення доказів такого надання, апеляційний суд зазначає, що така вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилань апелянта на настання форс-мажорних обставин спричинених введенням військового стану на території України як на підставу звільнення від господарського зобов`язання щодо сплати штрафу у зв`язку з неподанням довідки про чистий дохід, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14.02.2024.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Іншими словами, невиконання зобов`язання має знаходитись у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дією обставин непоборної дії.

Натомість відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 09.09.2014.

Крім того, у відповідності до пункту 5.2 договору від 09.09.2014 сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 календарних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону права посилатись на форс-мажор у майбутньому. Проте, матеріали справи не містять, а апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили не пізніше 14 календарних днів з моменту їх настання.

Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2023 у справі №911/1658/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київріанта".

Матеріали справи №911/1658/23 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11.01.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир