Постанова

від 11.01.2024 по справі 920/1132/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. Справа№ 920/1132/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

від прокуратури: Вівдиченко В.І.;

від боржника: Моісеєнко В.В.;

за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.10.2023 (повний текст - 24.10.2023)

у справі № 920/1132/21 (суддя - Джепа Ю.А.)

за заявою на дії державного виконавця від 21.06.2023 №01-19/370/2 (вх. № 2345 від 29.06.2023) Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації у справі № 920/1132/21

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми

в інтересах держави в особі позивачів: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях

2) Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації

до відповідача фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича

про стягнення 9 165,53 грн та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Рішенням Господарського суду Сумської області 31.01.2023 ухвалено закрити провадження у справі № 920/1132/21 в частині вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях орендної плати в сумі 2 311,28 грн та пені в сумі 44,10 грн та на користь Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації орендної плати в сумі 6 129,79 грн та пені в сумі 680,36 грн за договором оренди державного майна від 13.09.2013 № 1988. В іншій частині - позов задоволено; зобов`язано фізичну особу-підприємця Пащетника Віктора Івановича повернути Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації державне нерухоме майно будівлю-навіс (літ О) загальною площею 332,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, загальною вартістю 151 300,00 грн; стягнуто з фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича на користь Сумської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн.

28.02.2023 Господарським судом Сумської області про примусове виконання зазначеного рішення суду видано відповідні накази від 28.02.2023 у справі №920/1132/21.

21.06.2023 позивач 2 - Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця від 21.06.2023 №01-19/370/2 (вх. № 2345 від 29.06.2023), відповідно до якої просить суд: визнати постанову старшого державного виконавця відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трегубова О.В. від 15.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 71315279 неправомірною і скасувати її; визнати дії державного виконавця із закінчення виконавчого провадження неправомірними та зобов`язати усунути порушення (поновити порушене право стягувача).

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.10.2023 задоволено частково. Скаргу Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації від 21.06.2023 №01-19/370/2 (вх. № 2345 від 29.06.2023) на дії державного виконавця у справі №920/1132/21. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трегубова Олександра Володимировича від 15.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 71315279.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ФОП Пащетник Віктор Іванович 02.11.2023 (згідно з відомостями відділення поштового зв`язку) звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Пащетника Віктора Івановича на ухвалу Господарського суду Сумської області у справі № 920/1132/21 від 19.10.2023. Скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області у справі № 920/1132/21 від 19.10.2023, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації в частині визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трегубова О.В. від 15.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 71315279 відмовити.

10.11.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.10.2023 у справі № 920/1132/21, розгляд справи було призначено на 11.12.2023. Вказана ухвала була отримана прокуратурою 10.11.2023; Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях - також 10.11.2023; Старшим державним виконавцем відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - 22.11.2023.

21.11.2023 (засобами поштового зв`язку) від Сумської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

21.11.2023 (засобами поштового зв`язку) від Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу.

24.11.2023 (засобами поштового зв`язку) від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу.

11.12.2023 (засобами поштового зв`язку) від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшла заява, до якої сторона долучила докази відправки відзиву на апеляційну скаргу сторонам. Вказаний відзив було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

05.01.2023 від прокуратури надійшли письмові пояснення у даній справі.

Розгляд справи відкладався, зокрема, ухвалою від 11.12.2023 - на 11.01.2023.

В судове засідання 11.01.2024 з`явились представники боржника та прокуратури. Представник боржника апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, відмовивши в задоволенні скарги Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації. Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення як необґрунтовану. Представник ДВС в судове засідання 11.01.2024 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 19.12.2023 ухвали суду від 11.12.2023.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апелянт (боржник) не згодний з ухвалою суду першої інстанції, вважає її прийнятою без з?ясування усіх обставин, що мають значення для справи. Так, скаржник зазначив, що викладені судом першої інстанції в ухвалі висновки не відповідають встановленим обставинам справи, сама ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального права. Частково задовольняючи скаргу стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надано суду доказів на підтвердження використання ним усіх заходів, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», у встановлені вказаним Законом строки та дотриманням встановленої процедури.

Так, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що після ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження 17.03.2023, якою зобов?язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та яку останній отримав 24.03.2023, старшим державним виконавцем відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трегубовим О.В. лише 18.04.2023 перевірено виконання рішення суду, та із запізненням - лише 18.04.2023 ухвалено постанову про накладення штрафу, якою зобов?язано боржника виконати рішення суду протягом наступних робочих 10 днів.

В подальшому, коли строк виконання зобов?язання закінчився 02.05.2023, старшим державним виконавцем перевірено виконання рішення суду лише 15.05.2023, що перевищує строки, встановлені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, за доводами стягувача, з якими погодився суд першої інстанціх, з урахуванням норм чинного законодавства постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є неправомірною та підлягає скасуванню.

Окрім цього, скаржник зазначає, що відповідна скарга на дії ДВС була подана з пропуском процесуального строку на її подання.

Скаржник зазначив, що 15.05.2023 державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, а також підготовлено повідомлення про вчинене правопорушення, згідно ст. 382 КК України, яке направлено до Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області.

Тоді як постанова про закінчення виконавчого провадження ВП 71315279 від 15.05.2023, була оскаржена до суду першої інстанції стягувачем скаргою від 21.06.2023 № 01-19/370/2, яка надійшла до канцелярії суду лише 29.06.2023 BX. № 2345. Зі змісту скарги від 21.06.2023 № 01-19/370/2 та додатків до неї слідує, що Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації обґрунтував пропуск процесуального строку на звернення до суду зі скаргою, тим що: дізнався про закінчення виконавчого провадження ВП 71315279 з листа виконавчої служби від 09.06.2023, який він отримав поштою лише 21.06.2023 (вх. № 1186/01-19), копію самої постанови про закінчення виконавчого провадження не отримував. У скарзі стягувач, будь-які інші причини пропуску процесуального строку на звернення до суду першої інстанції у 10-денний термін не навів. Докази отримання 21.06.2023 листа виконавчої служби від 09.06.2023 засобами поштового зв?язку (конверти, квитанції, трекінг, тощо) стягувач суду першої інстанції не надав. Тоді як, за доводами апелянта, сама ж по собі реєстрація згаданого листа у журналі вхідної кореспонденції за вх. № 1186/01-19 від 21.06.2023, не є належним підтвердженням дати отримання цього листа, в тому числі засобами поштового зв`язку.

Водночас, ухвалою від 29.06.2023 судом першої інстанції скаргу стягувача прийнято до розгляду, призначено розгляд скарги на дії державного виконавця у судове засідання на 18.07.2023. Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції рішення щодо поновлення пропущеного строку в порушення вимог ст.ст. 119, 341 ГПК України не приймалося, відповідна ухвала про поновлення строків не постановлялась.

Окрім того, за доводами скаржника, суд першої інстанції, обґрунтовуючи прийняте рішення, вказав, що основною підставою для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2023 ВП №71315279 - є порушення державним виконавцем строків строки, встановлених ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо проведення відповідних заходів з примусового виконання рішення суду. Проте, скаржник вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18, згідно яких саме по собі порушення норм законодавства не є достатньою підставою для задоволення скарги. Необхідно довести та встановити порушення саме прав скаржника (стягувача) як сторони виконавчого провадження. Якщо державний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника, то така скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено порушення строків вчинення виконавчих дій державним виконавцем, проте, чи були порушені внаслідок цього права скаржника (та які саме) в ухвалі не зазначено. Відповідні мотиви судом першої інстанції не наведені. Які саме докази не надані державним виконавцем, в ухвалі також не зазначено.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Сумська обласна прокуратура у поданому відзиві на апеляційну скаргу (який було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України) заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою з наступних підстав. Так, прокуратура зазначила, що стягувачем був дотриманий порядок звернення зі скаргою, оскільки останнім було лише 21.06.2023 отримано постанову про закінчення виконавчого провадження. Натомість доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження не передбачає обов`язку стягувача невідкладно ознайомлюватись із внесеними до неї держаним виконавцем документами. А тому звернення зі скаргою фактично залежить від дій виконавця щодо надсилання документів сторонам виконавчого провадження.

Так, прокуратура зазначила про те, що висновок виконавця, що виконання судового рішення у даній справі є неможливим без участі боржника - є помилковим. Тоді як жодних заходів примусового виконання рішення державний виконавець не вжив та, на думку прокуратури, безпідставно закінчив виконавче провадження. А тому прокуратура вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.

У відзиві на апеляційну скаргу від 16.11.2023 № 01-19/707 (який також було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України) Департаментом інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації зазначено, що державним виконавцем не було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження без виконання. Також сторона зазначила про дотримання порядку звернення зі скаргою, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження було отримано стягувачем лише 21.06.2023, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується державним виконавцем.

Щодо поданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях відзиву на апеляційну скаргу від 17.11.2023 № 10-125-04461, суд апеляційної інстанції зазначає, що до даного відзиву не було долучено докази направлення його іншим сторонам, що підтверджується акту від 24.11.2023 № 920/1132/21/09.1-26/846/23 про те, що при під час розкриття конверту не виявилось вказаних у додатку документів, а саме: доказів направлення відзиву на апеляційну скаргу учасникам справи. Разом з цим, в судовому засіданні 11.01.2024 учасником було долучено докази направлення 20.11.2023 поданого відзиву іншим учасникам. А тому з урахуванням дотримання положень ст. 263 ГПК України, вказаний відзив було долучено до матеріалів справи. З поданого відзиву вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областяхне погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необгрунтованою. Просило оскаржувану ухвалу залишити без змін.

6. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 1 ГПК встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Процесуальні правовідносини щодо розгляду відповідних скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, регулюються розділом VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (ст.ст. 339-345).

Відповідно ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частиною першою статті 2 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції та інших осіб; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 5, 6, 15, 16 та 22 частини третьої цієї статті).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої та другої цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою цієї статті виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (абзац другий частини третьої статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження»).

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (абзац третій частини третьої статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Отже, відповідно до частини третьої статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження» повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (див. підпункт 8.2 постанови КГС ВС від 25.09.2020 у справі № 924/315/17).

В обох випадках, про які йдеться в абзацах другому та третьому частини третьої статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини третьої статті 63 вказаного Закону). Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом I заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.

При цьому накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 607/2547/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20. Відхиляючи доводи боржника в частині неврахування судом першої інстанції правових висновків, зазначених апелянтом (у справі № 925/308/13-г від 04.02.2022 та у справі № 641/7824/18 від 22.04.2020), суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує вказані вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку виконавцем не обґрунтовано, в чому полягає неможливість виконання судового рішення без участі боржника (в даному випадку повернути нерухоме майно) також у порядку, передбаченому статтями 10 і 60 ЗУ «Про виконавче провадження», а також положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція) (див. mutatis mutandis висновки КГС ВС, викладені у підпункті 4.18 постанови від 13.09.2021 у справі № 902/862/15).

Так, судовим рішенням було зобов`язано фізичну особу-підприємця Пащетника Віктора Івановича повернути Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації державне нерухоме майно будівлю-навіс (літ О) загальною площею 332,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, загальною вартістю 151 300,00 грн. На виконання цього рішення видано наказ, який пред`явлено до виконання у ВДВС.

08.07.2021 державний виконавець ВДВС, посилаючись на положення п.11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», ухвалив постанову, якою закінчив виконавче провадження № 71315279; в матеріалах цього виконавчого провадження наявне повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

При цьому суд першої інстанції не встановив обставини, які свідчать про неможливість виконання судового рішення без участі боржника.

І хоча судове рішення зобов`язує саме фізичну особу-підприємця Пащетника Віктора Івановича повернути Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації державне нерухоме майно, однак не є нерозривно пов`язаним з його особою та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання. У цьому висновку суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені у пункті 12 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.6 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.

В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи боржника, що суд першої інстанції не встановив, які права заявника було порушено. Очевидним є те, що невиконання судового рішення і є порушенням прав стягувача та порушення положень ст. 129-1 Конституції України про обов`язковість виконання судового рішення та ст. 326 ГПК України. А тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів скаржника про порушення строків звернення зі скаргою на дії ДВС, в цій частині суд апеляційної інстанції враховує доводи відзивів на апеляційну скаргу та зазначає наступне.

Так, стягувач звернувся зі скаргою на дії державного виконавця до суду першої інстанції 21.06.2023.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Тобто державний виконавець зобов?язаний доводити до відома сторін виконавчого провадження документи виконавчого провадження. Тоді як наявність доступу у сторін до провадження у АСВП не є підставою для невиконання цього обов?язку державним виконавцем.

Із матеріалів оскарження вбачається, що рішення державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження направлено своєчасно на адресу стягувача не було, через що останній був позбавлений можливості звернутись до суду із скаргою про захист свої прав раніше, відразу після прийняття оскаржуваного рішення. Тому доводи боржника в цій частині є безпідставні.

З матеріалів оскарження вбачається, що стягувачем систематично вчинялись дії, направлені на обізнаність щодо стану примусового виконання рішення суду, у тому числі за допомогою системи АСВП та направленням запитів про стан виконавчого провадження до виконавчої служби, що підтверджується наявними матеріалами виконавчого провадження. Саме ці дії призвели до того, що стягувачу стало відомо про закінчення виконавчого провадження, а саме з листа виконавчої служби від 09.06.2023, який був отриманий стягувачем 21.06.2023.

Окрім цього, вважає необґрунтовані доводи скаржника щодо того, що реєстрації листа стягувачем у журналі вхідної кореспонденції не є належним підтвердженням дати отримання. Оскільки, стягувач є державною установою, яка у своїй діяльності зобов`язана дотримуватись вимог чинного законодавства, у тому числі Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, статтею 3 розділу 3 яких визначено, що службовий документ, отриманий установою або створений нею, у тому числі для внутрішнього користування, вважається внесеним до документаційного фонду установи з моменту його реєстрації. А тому доводи апелянта в цій частині відхиляються як необґрунтовані. Із урахуванням тієї обставини, що згідно з журналом вхідної кореспонденції лист ДВС стягувач отримав лише 21.06.2023, строк за звернення зі скаргою пропущено не було. Тоді як орган ДВС не надав жодних доказів направлення постанови про закінчення виконавчого провадження. Іншого боржник не довів ані в суді першої інстанції, ані на стадії апеляційного перегляду в розумінні ст. 74-79, 80, 86, 269 ГПК України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) щодо протиправності дій старшого державного виконавця відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трегубова Олександра Володимировича від 15.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 71315279.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 342 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 255, 269, 270, ст. 275, ст. ст. 281-284, 342 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.10.2023 у справі № 920/1132/21 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.10.2023 у справі № 920/1132/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження направити до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.01.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім