Постанова

від 12.01.2024 по справі 922/3375/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3375/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Рейн» (вх.№2230Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2023

у справі №922/3375/23 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст рішення підписано 04.10.2023)

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн", м.Харків

про стягнення 166.578,76 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за невиконання зобов`язань за договором №4387 від 01.11.2001 по оплаті теплової енергії в сумі 166.578,76 грн, яка утворилася за період: січень-квітень 2022; на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119. Покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн згідно ст.129 ГПК України, зобов`язавши сплатити їх на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119.

24.08.2023 від відповідача надійшла заява про розстрочення ТОВ "Рейн" виконання судового рішення у справі терміном на 6 (шість) місяців з оплатою заборгованості щомісячно рівними частинами.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 у справі №922/3375/23 закрито провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення основного боргу у сумі 20.000,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (відсутній предмет спору). Позов стосовно решти позовних вимог задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "Рейн" на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість за невиконання зобов`язань за договором №4387 від 01.11.2001 по оплаті теплової енергії в сумі 146.578,76 грн, яка утворилася за період: січень 2022-квітень 2022; на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119; стягнути з ТОВ "Рейн" на користь КП "Харківські теплові мережі" витрати зі сплати судового збору в сумі 2.684,00 грн згідно ст.129 ГПК України, зобов`язавши сплатити їх на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119. Розстрочено ТОВ "Рейн" виконання судового рішення у справі терміном на 6 (шість) місяців з оплатою заборгованості щомісячно рівними частинами.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 у справі №922/3375/23 в частині задоволення вимог КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ "Рейн" про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за договором №4387 від 01.11.2001 по оплаті теплової енергії в сумі 146.578,76 грн, яка утворилася за період: січень 2022-квітень 2022 та витрат зі сплати судового збору в сумі 2.684,00 грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ "Рейн" у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що зазначене рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що винесено без повного встановлення обставин, які мають значення для правильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 146.578,76 грн;

- суд не врахував відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів того, що теплова енергія в заявлених позивачем обсягах дійсно була поставлена відповідачу, тобто позивачем не доведено у встановленому порядку обставини, які є предметом доказування у даній справі;

- суд не врахував, що в даному випадку наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Рейн» залишено без руху, в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 сформовано новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Стойка О.В., в зв`язку з перебуванням судді Попкова Д.О. на навчанні.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рейн"; встановлено строк по 05.12.2023 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи в строк по 05.12.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О., в зв`язку з перебуванням судді Стойка О.В. у відпусці.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2001 між КП «Харківські теплові мережі» (заявник, позивач по справі) та ТОВ «Рейн» (боржник, відповідач за договором) було укладено договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №4387, відповідно до умов якого енергопостачальна організація (заявник) бере на себе зобов`язання постачати споживачу (боржнику) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а боржник зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Іншими умовами договору визначено наступне:

- теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення; гаряче водопостачання.

- постачання теплової енергії у приміщення боржника, за адресою: м.Харків, вул.Мухачова, б.1-А;

- облік споживання теплової енергії проводиться за приладом обліку (п. 5.1);

- споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в Додатку №1 до договору. Датою зняття споживачем показань приладу обліку - 25 число поточного місяця, подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 28 числа поточного місяця. При відсутності даних по витраті тепла в означений термін, розрахунок буде виконано розрахунковим методом у відповідності до п.3 додатку №1 До Договору (п. 5.1);

- розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії (п. 6.2).

- споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації за адресою: м.Харків, пр.Маршала Жукова, 18 Б, документи за розрахунковий період: акт виконаних робіт - 2 екз., рахунок-фактуру - 1 екз., акт звіряння взаємних розрахунків - 2 екз (п. 6.10 договору в редакції Додаткової угоди від 19.02.2016).

- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. Строк виконання зобов`язань за цим договором у такому разі відкладається на період існування таких обставин (п. 9.1);

- сторона для якої виконання зобов`язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше п`яти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та про припинення дії таких обставин (п. 9.2 );

- факт непереборно сили повинен бути підтверджений Торгово-Промисловою палатою у Харківській області (п.9.3);

- договір набирає чинності з дня його підписання та діє з 01.11.2001 і діє у частині поставки теплової енергії по 31.12.2002 включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення (п. 10);

- договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4).

Сторони не заперечують, що договір є дійсним, на час подання заяви ніяких повідомлень щодо припинення дії договору не надходило.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач КП "Харківські теплові мережі" зазначав, що на виконання умов договору заявник фактично здійснював постачання теплової енергії у приміщення боржника, за адресою: м.Харків, вул.Мухачова, б.1-А, що підтверджується актом підключення №171/14848 від 18.11.2021, та розпорядженням Харківського міського голови про припинення опалювального сезону №43 від 13.04.2022, а також відомостями обліку споживання теплової енергії, що надавались боржником.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент подання заяви по основному особовому рахунку боржника (17100- 5121) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором в сумі: 166.578,76 грн, яка утворилась за період: січень-квітень 2022 і за кожний розрахунковий період (календарний місяць) відображувалась у бухгалтерському обліку заявника, в зв`язку з чим відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які в повному обсязі сплачені не були.

20.04.2023 відповідачу надіслано повідомлення №54/326 щодо підписання акту звіряння на суму 166.578,76 грн та з вимогою сплатити існуючу суму основного боргу.

Відповідь відповідачем не надавалась, сплати не проводились.

В зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за спірним договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №4387 від 01.01.2001 в частині своєчасної оплати у відповідача утворилася заборгованість перед підприємством позивача у розмірі 166.578,76 грн, наслідком чого стало звернення позивача до Господарського суду з відповідним позовом.

20.08.2023 відповідач надав докази часткового погашення боргу, в зв`язку з чим просив суд при винесенні рішення у даній справі врахувати часткову сплату заборгованості в розмірі 20.000,00 грн згідно платіжної інструкції 211 від 16.08.2023 р та закрити провадження в цій частині.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, закрив провадження в частині погашення боргу на суму 20.00,00 грн на підставі п.2 ч.1ст. 231 ГПК України за відсутністю спору та задовольнив позовні вимоги в частині решти суми боргу по оплаті теплової енергії в розмірі 146.578,76 грн, яка утворилася за період: січень-квітень 2022. Рішення обгрунтовано тим, що факт неповного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати теплової енергії за договором про постачання теплової енергії, спожитої протягом опалювального періоду січень-квітень 2022 підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк оплати зазначеного боргу визначений умовами укладеного між сторонами договору та є таким, що настав. Відповідач не надав суду доказів сплати зазначеного боргу. Крім того, суд, враховуючи обставини, ступінь вини відповідача у виникненні спору, його фінансове становище дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 у справі №922/3375/23 в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "Рейн", а саме: в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу по оплаті теплової енергії в розмірі 146.578,76 грн, яка утворилася за період: січень - квітень 2022.

Спір у цій справі стосується правовідносин, які виникли у сфері надання послуг з теплопостачання.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються спеціальним законодавством, зокрема Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за №1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" відповідно до п.1.1 Статуту, засновано на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України, належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення м.Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємств, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

КП "Харківські теплові мережі" на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2021-2022 та договору про постачання теплової енергії №4387 від 01.11.2001 здійснює постачання теплової енергії до приміщень відповідача, в тому числі за адресою м.Харків, вул.Мухачова, б.1-А.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання", пункту 3 Правил користування тепловою енергією, споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст.1 Закону України "Про теплопостачання").

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч.4 ст.19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За умовами договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладом обліку. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в Додатку №1 до договору. Датою зняття споживачем показань приладу обліку - 25 число поточного місяця, подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 28 числа поточного місяця. При відсутності даних по витраті тепла в означений термін, розрахунок буде виконано розрахунковим методом у відповідності до п.3 додатку №1 До Договору (п. п. 5.1, 5.3 договору).

З урахуванням того, відповідачем по справі несвоєчасно були передані показання приладів обліку за січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію ТОВ "Рейн" було виконано КП «Харківські теплові мережі» розрахунковим способом згідно з нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які були відображені рахунках - фактурах: №17100-5121 від 03.02.2022, №17100-5121 від 16.03.2022, №17100-5121 від 12.04.2022, №17100-5121 від 10.05.2022.

В подальшому, на підставі переданих показань приладів обліку споживання теплової енергії по приміщенню за адресою м.Харків, вул.Мухачова 1-А, позивачем по справі в травні 2022 було зроблені корегування ТОВ "Рейн", які були відображені в рахунку-фактурі №17100-5121 від 06.06.2022, який знаходиться в матеріалах справи.

При цьому, керуючись приписами Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 та положеннями постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу» від 10.11.2021 №1209 КП «Харківські теплові мережі» виконало зміну розміру нарахувань за спожиті у грудні 2021 року - квітні 2022 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м.Харкова без зміни інших складових тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2021 №933 та від 30.12.2021 №1050 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води КП «Харківські теплові мережі» для споживачів м. Харкова». Суми нарахувань для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова за грудень 2021 - квітень 2022 року скориговані з урахуванням коефіцієнтів згідно додатку, який розміщено на сайті підприємства www.hts.kharkov.ua.

Відповідно до п.6.10. Договору про постачання теплової енергії №4387 від 01.11.2001, в редакції Додаткової угоди від 19.02.2016, споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації за адресою: м.Харків, пр.Маршала Жукова, 18Б, документи за розрахунковий період: акт виконаних робіт - 2 екз., рахунок-фактуру - 1 екз., акт звіряння взаємних розрахунків - 2 екз. Оскільки, відповідач по справі самостійно не отримав в КП «Хаківські теплові мережі» за адресою: м.Харків, пр.Маршала Жукова, 18Б, документи за розрахунковий період позивачем по справі було надіслано на юридичну адресу ТОВ "Рейн".

Факт надсилання відповідачу по справі актів виконаних робіт, рахунків-фактур, актів звіряння взаємних розрахунків підтверджується копією супровідного листа №54/326 від 20.04.2023 про направлення на адресу відповідача акту звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію та копію супровідного листа №54/326 від 20.04.2023 про направлення на адресу відповідача актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії та рахунків-фактур за наступні періоди: січень 2022 р., лютий 2022 р., березень 2022 р., квітень 2022 р., травень 2022 р. та червень 2022 р., а також фіскальним чеком №610002921385 від 26.04.2023, що знаходяться в матеріалах справи.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були направлені акти виконаних робіт за спірний період, рахунки фактури за спожиту теплову енергію, акт звірки саме на вказану суму заборгованості.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, оскільки зобов`язання відповідача з оплати теплопостачання отриманого в січні-квітні 2022 за актом підключення №171/14848 від 18.11.2021 є таким, що настало, а відтак заборгованість в розмірі 146.578,76 грн (з урахуванням сплачених 20.000,00 грн) підлягає сплаті відповідачем.

Проте, як вірно зазначив місцевий господарський суд, всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості у розмірі 146.578,76 грн підтверджується матеріалами справи, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Щодо посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин в даному випадку, то колегія суддів зазначає наступне.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що з 23.05.2022 приміщення за адресою: 61036, м.Харків, вул.Мухачова, буд.1-А, яке належить йому на праві власності, зайняла та почала використовувати для своїх потреб Військова частина НОМЕР_2 відповідно до Договору безоплатного користування нерухомого майна №1, який було укладено 23.05.2022 ТОВ "Рейн" (Балансоутримувач), військовою частиною НОМЕР_2 (Користувач) та Харківським квартирно-експлуатаційне управлінням.

Так, згідно з 9.1 спірного договору про постачання теплової енергії №4387 від 01.11.2001 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо невиконання є наслідком непереборної сили (форс мажорних обставин).

За ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В той же час, ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

28.02.2022 ОСОБА_1 повідомила, що на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Зазначена обставина визнається судом загальновідомою та не потребує доказування.

Одночасно судом береться до уваги, що сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази причинно-наслідкового зв`язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань.

Отже, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.

Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначено: «… Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом …».

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Саме таких висновків дотримується колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі №927/25/21.

Посилання відповідача на преюдиційність фактів та обставин, встановлених у ухвалі Київського районного суду м.Харкова від 13.05.2022 у справі №953/3148/22 судом не беруться до уваги, оскільки встановлення існування форс-мажорних обставин є правовою оцінкою, надана певному факту та в межах наявних у вказаній справі доказів, а відтак не є обов`язковою для даного складу господарського суду згідно частини 7 статті 75 ГПК України.

Дійсно стаття 617 Цивільного кодексу України звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору, але, сама по собі війна з РФ не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

13.05.2022 Торгова Промислова Палата України опублікувала на сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Частиною ст.14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Таким чином, лист ТПП не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону, та разом з тим, не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Так, у постанові Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП про форс-мажор суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими.

Керуючись наведеними правовими висновками суду касаційної інстанції, при розгляді форс-мажорних спорів наразі (як і раніше) суди виходять з того, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Однак, відповідачем не надано відповідних документів Торгово-промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання саме зобов`язання за укладеним сторонами договором в наслідок непереборної сили.

Натомість 24.08.2023 від представника відповідача, надійшла заява про розстрочення ТОВ "Рейн" виконання судового рішення у справі терміном на 6 (шість) місяців з оплатою заборгованості щомісячно рівними частинами, посилаючись що з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, початком бойових дій у м. Харкові та введенням військового стану в Україні, ТОВ «Рейн» тривалий час не могло у повній мірі відновити свою господарську діяльність, як наслідок, доходи підприємства значно зменшилися, фінансовий стан підприємства наразі гірший порівняно з тим, яким він був у попередні роки. В підтвердження в подальшому погашення заборгованості відповідачем по справі було сплачено 20.000,00 грн за спожиту теплову енергію. Рішенням Господарського суду від 04.10.2023 Харківської області заяву ТОВ "Рейн" щодо розстрочення виконання судового рішення у справі терміном на 6 (шість) місяців з оплатою заборгованості щомісячно рівними частинами-задоволено в повному обсязі.

Додатково слід відмітити, що позивач по справі не є учасником правовідносин, які склалися між відповідачем та військовою частиною НОМЕР_2 та Харківським квартирно-експлуатаційне управлінням.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 у справі №922/3375/23 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статті 276, статті 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 у справі №922/3375/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.01.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця