Рішення

від 09.01.2024 по справі 904/5636/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5636/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "АНТОНОВ", 03062, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАНТОРГ", 49000, м.Дніпро, вул.Володимира Мономаха, буд.5, код ЄДРПОУ 37413798

про стягнення заборгованості за договором №07-445-16 від 21.12.2016р.

Представники:

від позивача: Солодовнік Анна Олександрівна

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "АНТОНОВ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАНТОРГ" про стягнення заборгованості в розмірі 340 032,45грн., з яких: основна заборгованість в розмірі 275 420,70грн., пеня в розмірі 3 282,17грн., 3 % річних в розмірі 16 193,10грн., інфляційні втрати в розмірі 45 136,48грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору № 07-445-16 про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 21.12.2016р. в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 25.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.2024 о 10:00год.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суду відзив на позовну заяву. Направлена за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ухвала суду від 25.10.2023р. повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судове засідання 09.01.2024р. з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не 'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні 09.01.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2016 року між Державним підприємством "АНТОНОВ" (далі-власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛАДІУМ ПЛЮС" (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАНТОРГ" надалі - експлуатант) був укладений договір № 07-445-16 про експлуатацію залізничної під`їзної колії.

Відповідно до п.1.1. договору власник надає Власник надає Експлуатанту в користування (експлуатацію) частину належної йому на праві власності залізничної під`їзної колії для транспортування та стоянки вагонів, що прибувають для потреб Експлуатанта (визначені Експлуатантом вагони), а Експлуатант зобов`язується сплатити на користь Власника плату за експлуатацію під`їзної колії.

Загальна розгорнута експлуатаційна довжина під`їзної колії складає 10 624,01 погонних метрів. (п.1.2. договору)

Користування (експлуатація) під`їзної колії Власника здійснюється Експлуатантом у межах своєї господарської діяльності, без утиску прав Власника на використання даної колії в своїх господарських цілях.(п.1.3. договору)

Експлуатацією колії вважається транспортування та стоянка вагонів на під`їзній залізничній колії Власника. Послугою за даним Договором є надання під`їзної колії Власника для експлуатації Експлуатантом з моменту подачі (ввезення) визначених Експлуатантом вагону (вагонів) на колію з напрямку станції Буча до моменту вивезення такого вагону (таких вагонів) з колії у напрямку станції Буча, без обмеження кількості часу перебування (стоянки) вагонів на колії. (п.2.1. договору)

Подача-прибирання вагонів відбувається від станції Буча через під`їзну колію АТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" через під`їзну колію власника, далі від воріт на територію майнового комплексу складу паливо мастильних матеріалів ТОВ «ПАЛАДІУМ ПЛЮС», що знаходиться за адресою: Київська область, селище Гостомель, вул. Автошляхова, 1-А (п.2.3. договору)

Ціна (вартість) експлуатації Експлуатантом залізничної під`їзної колії за даним Договором визначається на підставі Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору, І актів приймання-передачі наданих послуг з експлуатації колії, виходячи з кількості визначених Експлуатантом вагонів, фактично поданих (ввезених) локомотивом на під`їзну колію Власника та вивезених з неї. Вартість послуг не залежить від кількості часу, протягом якого вагони перебувають на колії. (п.3.1. договору)

Відповідно до п.3.2. договору експлуатант здійснює оплату за експлуатацію залізничної під`їзної колії Власникові у формі безготівкового розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів у відповідному розмірі на розрахунковий рахунок Власника відповідно до рахунку-фактури, складеного Власником на підставі кожного акту передачі-приймання наданих послуг, підписаного Сторонами відповідно до пункту 3.4 Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Експлуатантом відповідного рахунку-фактури.

Передача та приймання наданих відповідно до даного Договору послуг здійснюється на підставі окремих актів приймання-передачі послуг, кожний з яких складається Власником наступного робочого дня після дня, в який згідно з пунктом 3.3 Договору Сторонами підписується окремий акт експлуатації колії. Дані в акті приймання-передачі послуг в будь-якому випадку повинні відповідати даним відповідного акту експлуатації колії, підписаного Сторонами. Складений Власником акт приймання-передачі послуг надсилається Експлуатанту та підписується Експлуатантом (у випадку відповідності такого акту приймання-передачі послуг підписаному Сторонами акту експлуатації колії) протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання Експлуатантом. (п.3.4. договору)

У випадку несвоєчасної оплати за експлуатацію залізничної під`їзної колії експлуатант позбавляється права на експлуатаційне користування залізничною під`їзною колією до повного погашення заборгованості. (п.3.6. договору)

В разі порушення Експлуатантом зобов`язання, передбаченого пунктом 3.2 Договору, Експлуатант сплачує на користь Власника пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання. (п.4.2. договору)

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2030 року включно. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань що залишилися невиконаними. (п.7.3. договору)

За надані послуги відповідач здійснював оплату, що підтверджується платіжним інструкціями №№ 1638 від 07.07.2017, 2662 від 07.02.2018, 2678 від 13.02.2018, 3064 від 18.05.2018, 3221 від 18.06.2018, 3371 від 19.07.2018.

На виконання умов спірного договору в період з листопада 2018 року по червень 2019 року позивач надав відповідачу послуги, за результатом яких останньому були виставлені рахунки-фактури в період з жовтня 2018 року по червень 2019 року №№ 492 від 31.12.2018 на суму 24 178,15грн, 190 від 30.04.2019 на суму 16 293,97грн., 216 від 31.05.2019 на суму 18 922,03грн., 284 від 30.06.2019 на суму 21 550,09грн.

Також, виконавцем за надані послуги у період з листопада 2018 року по червень 2019 року були виставлені рахунки, які відображені в Актах звіряння взаємних розрахунків від 30.11.2018 на суму 54 138,04грн., від 31.01.2019 на суму 9 461,02грн., від 28.02.2019 на суму 9 461,02грн., від 31.03.2019 на суму 25 754,99грн.

Сторонами 07.08.2019р. був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019р. по 30.06.2019р. на суму 275 420,70грн.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за Договором № 07-445-16 про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 21.12.2016р. складає 275 420,70грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення 3% річних за період з 08.12.2018р. по 06.07.2022р. в сумі 16 193,10грн., пені за період з 08.12.2018р. по 05.01.2020р. в сумі 3 282,17грн. та інфляційних втрат за період з грудня 2018р. по червень 2022р. в розмірі 45 136,48грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до п.4.2. договору в разі порушення Експлуатантом зобов`язання, передбаченого пунктом 3.2 Договору, Експлуатант сплачує на користь Власника пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання. (п.4.2. договору)

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних, пені та інфляційних втрат за вказані вище періоди заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 07-445-16 про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 21.12.2016р. в сумі 275 420,70грн., 3 % річних за період з 08.12.2018р. по 06.07.2022р. в сумі 16 193,10грн., пені за період з 08.12.2018р. по 05.01.2020р. в сумі 3 282,17грн. та інфляційних втрат за період з грудня 2018р. по червень 2022р. в розмірі 45 136,48грн.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (340 032,45грн.), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 080,39грн.

Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Позивачем було подано клопотання про повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 020,10грн., яке підлягає задоволенню в повному обсязі, про що винести ухвалу.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача в розмірі 4 080,39грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАНТОРГ", 49000, м.Дніпро, вул.Володимира Мономаха, буд.5, код ЄДРПОУ 37413798 на користь Державного підприємства "АНТОНОВ", 03062, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529 заборгованість в сумі 275 420,70грн., 3 % річних в сумі 16 193,10грн., пеню в сумі 3 282,17грн., інфляційні втрати в розмірі 45 136,48грн. та судовий збір у розмірі 4 080,39грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "АНТОНОВ" (03062, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529, банківський рахунок, відкритий у Філії - головному управлінні по м.Києву та Київській області Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», IBAN: НОМЕР_1 ) надмірно сплачений судовий збір в сумі 1 020,10грн., перерахованого згідно з платіжною інструкцією №5577 (#1410075531911) від 23.10.2023р., про що винести ухвалу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.01.2024

Суддя С.П. Панна