Рішення

від 12.01.2024 по справі 909/1030/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1030/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області,

до відповідача: Івано-Франківської обласної організації Українських Націоналістів в Україні,

про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном

за участю:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

установив: Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківської обласної організації Українських Націоналістів в Україні (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, звільнивши приміщення третього поверху загальною площею 31,33 кв.м на вул. Незалежності, 5, в м. Івано-Франківську, шляхом їх повернення позивачу за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач внаслідок припинення дії Договору безоплатного користування нерухомим майном від 02.01.2020 не повернув зайняті ним приміщення по договору, зокрема частину приміщень третього поверху загальною площею 31,33 кв. м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 5.

Ухвалою від 14.11.2023 Господарський суд Івано-Франківської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 05.12.2023.

В судовому засіданні 05.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 19.12.2023, про що ухвалою-повідомленням від 05.12.2023 повідомив сторін по справі.

В судовому засіданні 19.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення розгляд справи по суті на 12.01.2024. Про дату судового розгляду справі по суті суд повідомив сторін ухвалою-повідомленням від 19.12.2023.

Позивач повноваженого представника в судове засідання не направив, однак подав до суду клопотання від 12.01.2024 (вх.№697/24 від 12.01.2024) про розгляд справи без участі його повноваженого представника.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив , хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином про що свідчить відмітка на зворотньому боці оригіналу ухвали суду від 19.12.2023. Разом з тим, на адресу суду відділенням поштового зв`язку до суду повернуто ухвали суду від 08.12.2023, від 19.12.2023 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідач відзиву на позов не подав.

Копії зазначених ухвал направлялись судом відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: вул. Незалежності, 5, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018 . Аналогічна адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача, що підтверджується Відповіддю з ЄДРЮОФОПГФ №348457 від 05.12.2023 (а.с. 30-34).

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися із їх змістом.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву.

Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а приходить до висновку про розгляд справи за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

02 січня 2020 року між Івано-Франківською обласною радою, як Сторона 1, в особі начальника управління об`єктами спільної власності територіальних громад області (позивач) та Івано-Франківської обласної організації Української народної партії (відповідач), як Сторона 2, укладено договір безоплатного користування нерухомим майном (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає в безоплатне користування частину приміщень третього поверху загальною площею 31,33 кв. м за адресою : м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 5 (надалі - об`єкт), що перебуває на балансі комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, а саме: приміщення третього поверху площею 24,1 кв.м; приміщення спільного користування площею 7,23 кв. м.

Відповідно до п. 1.2 договору об`єкт оренди передається орендарю з метою розміщення політичної партії.

З урахуванням Розділу 2 Договору про факт передачі зазначеного вище об`єкту в оренду та його повернення з оренди свідчить Акт приймання-передачі підписаний сторонами договору. Оформлення зазначених Актів у разі передачі в безоплатне користування покладається на Сторону 1, а у разі повернення з безоплатного користування - на Сторону 2.

Термін дії договору з 02.01.2020 по 31.12.2020 (п. 5.1. Договору).

На виконання умов зазначеного вище договору позивач по справі передав у безоплатне користування Об`єкт оренди, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія Акту приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 17).

Листом №710/08-04/007 від 22.12.2020 позивач по справі звернувся до відповідача, в якому, з урахуванням приписів ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", повідомив, що спірний договір пролонгації не підлягає і термін його дії завершується 31.12.2020. Разом з тим, з урахуванням умов договору, повідомив про необхідність повернення Об`єкту користування протягом 20-ти календарних днів з моменту припинення договору, на підставі Акту приймання-передачі (повернення).

23.04.2021 Івано-Франківською обласною радою прийнято рішення №154-6/2021, яким зобов`язано Управляння об`єктами спільної власності територіальних громад області та комунальному підприємству Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна вжити заходів для припинення чинних договорів оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - приміщення адміністративного будинку на вул. Незалежності,5 у м. Івано-Франківську в термін до 01.06.2022 для негайного проведення комплексу робіт з ремонту та реставрації зазначеного об`єкту.

Внаслідок невиконання відповідачем вимог Листа від 22.12.2020 та з урахуванням вказаного вище рішення обласної ради, позивач Листом № 152/08-04/007 від 25.05.2021 повторно звернувся до відповідача про повернення за Актом приймання-передачі спірного об`єкту у термін до 10.06.2021.

Однак, відповідач вимоги щодо повернення частину приміщень третього поверху загальною площею 31,33 кв. м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 5 , що є об`єктом спірного договору не виконав.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626 - 629 ЦК України).

В спірному випадку між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору безоплатного користування нерухомим майном від 02.01.2020, який за правовою природою є договором позички.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч.1 ст. 827 ЦК України).

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч.2 ст. 827 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 827 ЦК України до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу ("Найм (Оренда)").

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Як встановлено судом, термін дії договору завершився 31.12.2020 року.

Відповідно до п.5.4 Договору сторонами обумовлено, що однією із підстав припинення договору - закінчення строку, на який його було укладено (п.п. 5.4.1).

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач до завершення строку дії спірного договору звернувся до відповідача із листом в якому повідомив останнього про припинення терміну договору після закінчення строку його дії (останній термін дії договору 31.12.2020) та неможливість його пролонгації з урахуванням ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинною на момент звернення позивача із листом від 22.12.2020) заборонено передавати державне та комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

За наведеного слідує, що спірний договір припинив свою дію 01.01.2021.

В силу ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що після закінчення дії договору, набранням законної сили рішенням суду про визнання цього договору недійсним , неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає управлінню об`єкт оренди за актом приймання-передачі у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20 календарних днів із дня припинення дії договору.

Згідно зі статтею 795 вказаного вище кодексу повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Порядок складення Акту прийому-передачі (повернення майна ) погоджено сторонами у Договорі , зокрема його п. 2.1.

Доказів повернення відповідачем спірного майна (Акту прийому-передачі) у матеріалах справи відсутні.

За наведеного слідує, про невиконання відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства щодо повернення ним позивачу частину приміщень третього поверху загальною площею 31,33 кв. м за адресою : м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 5 , чим порушує законні права та інтереси позивача.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Із приписів вищенаведених правових норм випливає, що позивач, звернувшись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов`язаний довести наявність або відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що пов`язані з його особою.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За приписом статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (платіжне доручення №7 від 26.05.2021 на суму 2 481,00 грн. та №13 від 08.11.2023 на суму 203,0 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області до Івано-Франківської обласної організації Українських Націоналістів в Україні про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, звільнивши приміщення третього поверху загальною площею 31,33 кв.м по вул. Незалежності, 5, в м. Івано-Франківську , шляхом їх повернення позивачу за актом приймання-передачі - задовольнити.

Івано-Франківської обласної організації Українських Націоналістів в Україні (вул. Незалежності, 5, м. Івано-Франківськ, код 20552003) усунути перешкоди Управлінню з питань майна спільної власності територіальних громад області (вул. Грушевського,23, м. Івано-Франківськ, код 34844218) у користуванні майном, звільнивши приміщення третього поверху загальною площею 31,33 кв.м по вул. Незалежності, 5, в м. Івано-Франківську , шляхом їх повернення позивачу за актом приймання-передачі.

Стягнути з Івано-Франківської обласної організації Українських Націоналістів в Україні (вул. Незалежності, 5, м. Івано-Франківськ, код 20552003) на користь Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області (вул. Грушевського,23, м. Івано-Франківськ, код 34844218) 2 684 грн 00к. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда