Ухвала

від 12.01.2024 по справі 910/20048/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.01.2024Справа № 910/20048/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" (04071, м. Київ, вул. Набережна-Лугова, 8, ідентифікаційний код 41586125)

про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви

особи, щодо яких заявник просить вжити заходи забезпечення позову:

1) Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, ідентифікаційний код 00480862);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна металургійна компанія" (01021, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус 4, ідентифікаційний код 44029689);

3) Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622);

4) Державне підприємство "Сетам" (01001, Київ, вул. Стрілецька, 4-Б, ідентифікаційний код 39958500)

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно - нежитлову будівлю площею 10182,30 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139 корп. 20 літ. О, що належить на праві власності Акціонерному товариству "Київмедпрепарат";

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ", Державному підприємству "Сетам", Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі площею 10 182, 30 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 20, літ. О, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за це майно на електронному аукціоні (торгах), проводити розрахунок за даний об`єкт нерухомого майна, укладати договір купівлі-продажу даного об`єкту нерухомого майна, здійснювати будь-які дії, що спрямовані на оформлення результатів електронних торгів від 18.12.2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 заяву було зареєстровано за вхідним №910/20048/23 та передано на розгляд судді Івченка А.М.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/69/24 від 10.01.2024 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Івченка А.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/20048/23, за результатом проведення якого подану заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" є кредитором ТОВ "Компанія Еко-Буд Сервіс" та планує звернутися з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про стягнення грошових коштів у порядку регресу в розмірі 280 114 800, 00 грн.

При цьому, відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого 02.04.2009 року Швайкою О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 248 від 21 травня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Київмедпрепарат" (далі - іпотекодавець, відповідач) та Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - позичальник) уклали договір про внесення змін до Іпотечного договору, укладеного між Національним банком України, Відкритим акціонерним товариством "Банк" Фінанси та Кредит" та відкритим акціонерним товариством "Київмедпрепарат" про наступне:

"Іпотекою за цим Договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають за тими ж самими кредитними договорами за якими з ТОВ "Компанія Еко-Буд Сервіс" вже проведено стягнення на предмет іпотеки".

На підставі рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016, у справі №911/2936/16 в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит за Кредитними договорами №48 від 21.10.2008 року, №03/4 від 16.02.2009 року, №03/18 від 18.05.2009 року, №03/28 від 10.07.2009 року, №03/33 від 12.11.2009 року, №03/35 від 02.09.2010 року, №03/36 від 11.03.2014 року, №63/1 від 04.11.2008 року, №63/3 від 18.11.2008 року (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 00032106) в загальній сумі заборгованості 4248302102,91 (чотири мільярди двісті сорок вісім мільйонів триста дві тисячі сто дві гривень 91 копійок), яка складається з заборгованості:

- за кредитним договором №48 від 21.10.2008 року: залишок заборгованості за кредитом 275 000 000 грн.; заборгованість за процентами 35 765 068,49 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 111 837,12 грн.; штраф (п. 2.2.8., 2.3.9. Кредитного договору) 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 310 906905,61 грн;

- за кредитним договором №03/4 від 16.02.2009 року: залишок заборгованості за кредитом 330 000 000 грн.; заборгованість за процентами 42918082,19 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 134 204,54 грн.; штраф (п.2.2.8., 2.3.9. Кредитного договору) 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 373 082286,73 грн;

- за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 року: залишок заборгованості за кредитом 8 771 545,60 грн.; заборгованість за процентами 3 347 350,30 грн.. Загальна сума заборгованості за кредитом 12 118 895,90 грн;

- за кредитними договором № 03/28 від 10.07.2009 року: залишок заборгованості за кредитом 1 082 400 000 грн.; заборгованість за процентами 146 509 512,33 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 308 043,63 грн.; штраф (п.2.2.8., 2.3.9. Кредитного договору) 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 1229247555,96 грн;

- за кредитним договором №03/33 від 12.11.2009 року: залишок заборгованості за кредитом 200 000 000 грн.; заборгованість за процентами 27 071 232,87 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 56 935,26 грн.; штраф (п.2.2.8., 2.3.9. Кредитного договору) 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 227158 168,13 грн;

- за кредитним договором №03/35 від 02.09.2010 року: залишок заборгованості за кредитом 388 769 151,98 грн.; заборгованість за процентами 52 622 301,25 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 110 673,36 грн.; штраф (п.2.2.8., 2.3.9. Кредитного договору) 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 441 532 126,59 грн;

- за кредитним договором №63/1 від 04.11.2008 року: залишок заборгованості за кредитом - 600 000 000 грн.; заборгованість за процентами 78 032876,71 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 244 008,26 грн.; штраф (п.2.2.8., 2.3.14. Кредитного договору) - 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 678 306884,97 грн;

- за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 року: залишок заборгованості за кредитом - 400 000 000 грн.; заборгованість за процентами - 52 021 917,81 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 162 672,17 грн.; штраф (п.2.2.8., 2.3.14. Кредитного договору) - 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом 452 214589,98 грн;

- за кредитним договором №03/36 від 11.03.2014 року: залишок заборгованості за кредитом 480 434 780 грн.; заборгованість за процентами 43 140410,73 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 129 498,31 грн.; штраф (п.2.2.9., 2.3.15. Кредитного договору) 30 000 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом - 523 734 689, 04 грн.,

звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.06.2009 року, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Еко-Буд Сервіс, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №410, а саме на наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 1,4791 га, кадастровий номер 3220881300:04:003:0221, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку. Опис меж: А до Б землі загального користування; Б до А землі ТІЗ "Діброва". Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №200391, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 03.06.2008 року, на підставі Протоколу загальних зборів від 18.03.2008 року №3, акту передачі майна до статутного фонду від 20.03.2008 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020832300066, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, за початковою ціною, визначеною договором іпотеки, а саме 4 135 000,00 грн (чотири мільйони сто тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп.

У той же час, заявник зазначає, що через мережу інтернет (https://setam.net.ua/auction/537447) йому стало відомо, що проводиться реалізація (продаж) на електронних торгах у виконавчому провадженні ВП №71129598 нежитлової будівлі, площею 10 182, 30 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 139 корп. 20 літ. О. Згідно протоколу №572843 проведення електронного аукціону (торгів) переможцем торгів є учасник: 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна металургійна компанія" з найвищою ціновою пропозицією: 280 114 800, 00 грн, розрахунок за торгами має відбутися до 28.12.2023.

Таким чином, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп", якщо внаслідок невжиття заходів забезпечення позову ТОВ "СУЧАСНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ" здійснить платіж та стане власником нерухомого майна, ним можуть вчинятися будь-які юридично-значимі дії або створюватися будь-які інші фактори, які можуть вплинути на фактичний стан спірного нерухомого майна у тому числі перебудування, перепланування та можливого його знищення.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтями 73 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп", суд дійшов висновку про те, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав та/або інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Так заявник зазначає, що планує звернутися до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про стягнення грошових коштів у порядку регресу в розмірі 280 114 800, 00 грн лише з посиланням на те, що є кредитором ТОВ "Компанія Еко-Буд Сервіс", при цьому не навівши будь-яких обґрунтованих підстав майбутнього позову, а відтак суду не доведено зв`язку між предметом позовних вимог та конкретними заходами забезпечення позову, які просить вжити заявник.

Водночас, заява про забезпечення позову взагалі не містить належних та допустимих доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" є кредитором ТОВ "Компанія Еко-Буд Сервіс".

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, які тягнуть за собою втручання в проведення торгів (а саме в оформлення результатів проведених торгів), що проводилися від імені держави (державного органу), що прямо заборонено частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу.

Так, торги від 18.12.2023 були проведені щодо продажу нерухомого майна- нежитлової будівлі площею 10182,30 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 139 корп. 20, літ. О, що є предметом іпотеки здійснювалися в рамках виконавчого провадження №71129598 та в межах даного виконавчого провадження постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.03.2023 накладено арешт на нерухоме майно.

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень боржником у виконавчому провадженні №71129598 є Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" та стягувачем Національний банк України.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що реалізація майна на торгах здійснювалася в межах виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

З усталеної позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень вбачається: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції ("Шмалько проти України", заява № 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, пункт 34).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява № 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви № 34297/02 та № 39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява № 22774/93, пункт 74).

Відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" (заява № 589498/00), пункту 52 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04), відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Крім того, у пункті 33 рішення ЄСПЛ "Сокур проти України" (заява № 29439/02) зазначено про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

При виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Як вже зазначено судом, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Такої правової позиції дотримується Верховний Суду у постановах від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 04.11.2021 у справі №907/416/21, від 01.10.2020 у справі №524/188/18, від 25.11.2020 у справі №524/7234/18, від 05.10.2022 у справі №705/3587/21-ц, від 08.12.2021 у справі №757/42929/20, від 22.12.2022 у справі №640/31815/21.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, 02.01.2024 до суду через підсисетму "Електронний суд" від Національного банку України надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а також заперечення на заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В даному випадку розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" про забезпечення позову до подання позовної заяви, тобто останнім наразі не подано до суду позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Згідно ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 149, ч. 4 ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" від 27.12.2024 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви.

2. Повернути без розгляду заяву Національного банку України про вступ у справу, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

3. Ухвала набирає законної сили 12.01.2024 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.Г. Пукшин