Рішення

від 12.01.2024 по справі 910/15024/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.01.2024Справа № 910/15024/23

За позовомДержавного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен"простягнення 206430,15 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" 206430,15 грн, з яких 200000,00 грн основного боргу та 6430,15 грн інфляційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для повернення позивачу сплаченої ним на користь відповідача попередньої оплати за договором поставки №СТ234/22/580 від 12.12.2022 згідно положень ст.1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/15024/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на дату відкриття провадження у справі) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" як постачальником було укладено договір поставки №СТ234\22\580 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію (товар), а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору; ціна, загальна кількість, розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках-фактурах постачальника або в інших додатках до договору та/або у видаткових накладних постачальника (п.п.1.1, 1.2).

Загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках - фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по договору та інших додатках до договору та/або у видаткових накладних постачальника; оплата вартості товару здійснюється шляхом оплати 70% попередньої оплати та 30% до 20.12.2022 включно, покупець повинен повідомити постачальника про здійснення платежу у день перерахування грошових коштів, зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними з дати надходження коштів на поточний рахунок постачальника, датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.п.3.2, 3.4, 3.5 договору).

Згідно п.4.2 договору строк поставки протягом 10 робочих днів з моменту отримання постачальником 70% передоплати.

Постачальник зобов`язаний забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором, якість, кількість та асортимент якого відповідає умовам, встановленим цим договором, а покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар на умовах та у строки, визначені цим договором (п.п.5.1.1, 5.3.3 договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадку якщо жодна з сторін не заявить про намір розірвати даний договір за 10 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, на тих же умовах (п.п.10.1, 10.2 договору).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок №СТ-0006798 від 08.12.2022 для оплати товару на загальну суму 293521,28 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №15261 від 16.12.2022 позивачем сплачено відповідачу 200000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вважає, що наявні підстави для повернення позивачу сплаченої ним на користь відповідача попередньої оплати за договором поставки №СТ234/22/580 від 12.12.2022 в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України, а також для стягнення 6430,15 грн інфляційних втрат відповідно до ст.625 зазначеного кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Як встановлено судом, на виконання договору позивач сплатив відповідачу 200000,00 грн попередньої оплати, однак як у строк, погоджений між сторонами у договорі, так і станом на день розгляду справи по суті, відповідач позивачу товар не поставив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження №12-15гс19) Верховний Суд зазначив, що з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, то кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, набуті відповідачем за наявності правової підстави, отже, їх не може бути витребувано відповідно до положень ст.1212 Цивильного кодексу України як безпідставне збагачення.

Разом з цим, з цим у позивача наявне право вимагати повернення суми попередньої оплати в порядку, визначеному ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки позивачу обумовленого договором товару.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 200000,00 грн попередньої оплати згідно вищевказаних положень ст.693 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на суму 6430,15 грн за період з грудня 2022 року по серпень 2023 року, суд зазначає наступне.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

За змістом ст.ст.509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача з вимогою про повернення сплачених в якості попередньої оплати коштів у порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України. Така вимога пред`явлена позивачем через суд шляхом подання відповідного позову. Тому відсутні підстави вважати, що у визначений в позовній заяві період, який передував зверненню позивачем з позовом до суду, мало місце прострочення відповідачем грошового зобов`язання. Відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у зазначений позивачем період задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (03189, місто Київ, вул.Вільямса Академіка, будинок 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код 43922411) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (09832, Київська обл., Тетіївський р-н, село Денихівка, вулиця Робітнича, будинок 1, ідентифікаційний код 00497696) 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та судовий збір у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова