ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1707/23
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Любицької Д-М.О.
розглянувши справу № 911/1707/23
за позовомЗаступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в
особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ
до 1. Управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства,
капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Пром Лайн, Київська обл, м. Біла Церква
про визнання недійсною додаткову угоду до договору
Представники:
прокурор: Ясир Є М., посвідчення № 069145 від 01.03.2023;
від позивача: Омельченко Б.Л., витяг з ЄДР;
від відповідача 1: Рекетчук О.В., розпорядження № 85-К від 01.03.2021, витяг з ЄДР;
від відповідача 2: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі-прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитсулжби (далі-позивач) до 1. Управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Пром Лайн» (далі-відповідач 2), в якій просить суд визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 30.11.2021 до Договору № 300 на виконання робіт з «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» від 21.09.2021, укладену між Управлінням економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Буд Пром Лайн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що оспорювану додаткову угоду укладено з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського кодексу України, статті 653 Цивільного кодексу України, тому має бути визнаною недійсною на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи підстави представництва, прокурор посилався на невжиття позивачем заходів щодо оскарження спірної додаткової угоди, що свідчить про правомірність звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, яке є уповноваженим органом на здійснення контролю за дотриманням державних інтересів в частині законності проведення процедури бюджетних закупівель.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2023 відкрито провадження у справі № 911/1707/23, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 02.08.2023.
05.07.2023 через канцелярію господарського суду від Управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву № 133 від 30.06.2023 (вх. № 12982/23), в якому останнє заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, заперечуючи проти позову, відповідач 1 зазначав про те, що у зв`язку із коригуванням, яке передбачало включення додаткових робіт, що не були включені в попередню проектно-кошторисну документацію замовника по об`єкту: «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» (Коригування), Договір № 300 від 21.09.2023 потребував внесення змін в частині коригування цін на матеріали та обладнання у поточних цінах станом на 01.11.2021, у зв`язку з чим було укладено Додаткову угоду № 3 від 30.11.2032 до договору та окремо закуплено додаткові роботи по даному об`єкту; при цьому, управління вказує на те, що укладення додаткової угоди не суперечило вимогам Закону України Про публічні закупівлі.
10.07.2023 через канцелярію господарського суду від Північного офісу Держаудитслужби надійшли пояснення № 262616-17/4246 від 04.07.2023 (вх. № 13245/23) на позовну заяву, в яких останній зазначав про те, що Північним офісом Держаудитслужби на підставі наказу № 640 від 05.11.2021 «Про початок моніторингу закупівель» було проведено моніторинг процедури публічної закупівлі "Prozorro" за номером ID: UA -2021-08-19-012268-а, з очікуваною вартістю 28 820 640,00 грн, та встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам технічної документації замовника. Північним офісом Держаудитслужби, з огляду на порушення вимог законодавства, було зобов`язано розіврати Договір № 300 від 21.09.2021 та оприлюднити відповідну інформацію через електронну систему закупівель або надати спростування.
14.08.2023 через канцелярію суду від Київської обласної прокуратури надійшла відповідь № 24-1269вих-23 від 10.08.2023 (вх. № 15451/23) на відзив відповідача 1, в якій прокурор звертав увагу на імперативні норми статті Закону України «Про публічні закупівлі», якою істотні умови договору про закупівлію не можуть змінюватись, крім випадків визначених у ч. 5 ст.і 41 Закону. Прокурор зазначає, що ціна є істотною умовою договору. Разом з цим, прокурор вказує на те, що ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» застосовується виключно при закупівлі товарів, проте як за умовами тендерної документації здійснюється закупівля робіт з реконструкції навчального закладу.
Ухвалами господарського суду від 02.08.2023 та 16.08.2023 підготовче засідання у справі № 911/1707/23 було відкладено на 16.08.2023 та 06.09.2023 відповідно.
28.08.2023 через канцелярію господарського суду від Управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради надійшли заперечення № 167 від 24.08.2023 (вх. № 16300/23) на відповідь на відзиз на позовну заяву, в яких відповідач 1 підтримуючи викладену у відзиві позицію, вказує на те, що укладена Додаткова угоду № 3 від 30.11.2021 до договору відповідає вимогам чинного законодавства та не може бути визнана недійсною за відсутності підстав.
29.08.2023 через канцелярію господарського суду від ТОВ «Буд Пром Лайн» надійшов відзив на позовну заяву № 001/24/08/23 від 24.08.2023 (вх. № 16389/23), який не прийнятий судом, оскільки відповідачем 2 не надано доказів надіслання відзиву на позовну заяву іншим учасникам справи.
Ухвалою господарського суду від 06.09.2023 підготовче провадження у справі № 911/1707/23 було відкладено на 04.10.2023.
Ухвалою господарського суду від 04.10.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/1707/23, справу призначено до розгляду по суті на 25.10.2023.
В судовому засіданні 25.10.2023 судом оголошено перерву до 22.11.2023 з розгляду справи № 911/1707/23 по суті.
Присутнім в судових засіданнях прокурором були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник позивача в судовому засіданні підтримав надані суду пояснення та просив врахувати їх при розгляді справи та прийнятті рішення; представник відповідача 1 заперечував проти позовних вимог вважаючи їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 25.10.2023 заперечував проти позову та зазначав про те, що у зв`язку із необхідністю внесення змін до проектних рішень на об`єкті, замовником було подано на коригування проектно-кошторисну документацію і, що після внесення змін до робочого проекту між відповідачами було підписано Додаткову угоду № 3 від 30.11.2021 , яка призвела до збільшення вартості договору на 8,67 %, що в свою чергу не порушує вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, при укладенні Договору № 300 від 21.09.2021 врегульовано можливість у сторін вносити зміни до проектної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, не перевищує 10 відсотків договірної ціни та не впливає на характер робіт; в судове засідання 22.11.2023 представник відповідача 2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
19.08.2021 Управлінням економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради в інформаційно-телекомунікаційній системі публічних закупівель "Prozorro" було оприлюднено оголошення UA-2021-08-19-012268-а щодо закупівлі робіт «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» (код згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:45210000-2 - Будівництво будівель). Очікувана варість предмета закупівлі 28 820 640,00 грн.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у процедурі закупівлі подали пропозиції 2 учасники:
ТОВ «Буд Пром Лайн» з первинною та остаточною пропозицією у розмірі 28 820 314,10 грн;
ФОП Стрига Олександр Олексійович з первинною та остаточною пропозицєю у розмірі 28 820 600,00 грн.
За результатами розгляду тендерних пропозицій учасників закупівель переможцем відкритих торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Пром Лайн»; прийнято рішення про намір укласти договір на закупівлю робіт з переможцем, що оформлено протоколом уповноваженої особи щодо розляду тендерних пропозицій від 09.09.2021 № 09/09/21-02.
21.09.2021 між Управлінням економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Пром Лайн» (підрядник) укладений Договір № 300 на виконання робіт «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області».
Так, за умовами п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, умов договору та договірної ціни виконання робіт з «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» з кодом ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, ДБН В.2.2-3:2018 (ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель). У разі внесення змін до проектної документації сторони уточнюють предмет договору.
Договором визначено, що договірна ціна є динамічною, складається та коригується у відповідності до чинних державних стандартів України, ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» з усіма змінами та доповненням та згідно з інших діючих нормативно-кошторисних документів (п. 3.1 договору).
Сума договору на виконання робіт складає 28 820 314,10 грн, в тому числі ПДВ - 4 803 385,68 грн. (п 3.2 договору). Договірна ціна може коригуватись тільки за взаємною згодою сторін (п. 3.3.1 договору).
У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвещення договірної ціни (більше ніж це визначено договором), підрядник зобов`язаний протягом 3 робочих днів повідомити замовника про це. Якщо підрядник не повідомить у встановленому порядку замовника про необхідність підвищення договірної ціни, він зобовяаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат (п. 3.3.3 договору).
Пунктом 3.3.4 договору визначено, що якщо під час виконання робіт за цим договором виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектно-кошторисною документацію, підрядник зобов`язаний протягом 3 робочих днів повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 5 робочих днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.
Відповідно до п. 5.2 договору підрядник виконує роботи відповідно до затвердженої проектної документації, будівельних норм, правил та графіку виконання робіт.
Згідно з п. 5.5 договору рішення замовника про зміни і доповнення робіт приймаються підрядником до виконання при умові внесення їх у проектну документацію, а також при перегляді договірної ціни і строків виконання робіт. Такий перегляд оформлюється додатковою угодою.
Пунктом 13.1.6 договору визначено, що замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час час їх виконання за умови, що варість додаткових робіт, викликаних такими змінами не перевищує 10 % договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених удоговорі.
Умовами п. 17.1 договору визначено, що зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнень цого умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди до договору, яка є її невідємною частиною і має силу, якщо вона підписана уповноваженими представниками сторін.
30.11.2021 між Управлінням економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Пром Лайн» (підрядник) укладена Додаткова угода № 3 до Договору № 300 від 21.09.2021 на виконання робіт «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області».
Так, за умовами Додаткової угоди № 3 від 30.11.2021 сторони на підставі п.п. 21-23 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 зі змінами, норм ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», ч. 1 статті 651, ч. 1 та 2 статті 652, ч.ч. 4,5 ст. 844 Цивілього кодексу України, п.п. 5.4, 5.5 розділу 5 та п.п. 3.1, 3.3 розділу 3, п.п. 13.1 розділу 13, п.п. 17.7, розділу 17 Договору № 180 та аналогічної правової позиції викладеної у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2021 року у справі № 14/169-нр (915/334/21), у постановах Верхованого Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 20.02.2012 у справі № 6-93цс 11 та на підставі проведеної експертизи ТОВ «Рембудконсалтинг» кошторисної частини проектної документації за робочим проектом «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» (Коригування) та складеного позитивного експертного висновку, дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 розділу 3, на підставі пп. 4.1.1 п. 4.1 розділу 4 та пункту 17.1 розділу 17 договору шляхом викладення його в новій редакції, а саме: «Сума договору на виконання робіт складає 31 345 339,51 грн у т.ч. ПДВ. З урахуванням змін в п. 3.2 договору, викласти в новій редакції договірну ціну, розрахунки до договірної ціни, локальні коштриси та графік виконання робіт, доповнивши договір новими додатками - всіма розрахунками до договірної ціни».
Умовами п. 5 Додаткової угоди № 3 від 30.11.2021 визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невідємною частиною Договору № 300 від 21.09.2021.
Додатками до додаткової угоди є: договірна ціна, розрахунки до договірної ціни, відомість обсягів робіт, дефектні акти, локальні кошториси, календарний графік виконання робіт.
Прокурор, звертаючись із даним позовом до господарського суду, посилався на порушення законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковою угодою до договору, зокрема, безпідставної зміни істотних умов договору: збільшення ціни, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів. Прокурор зазначав про те, що додаткову угоду укладено з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського кодексу України, статті 653 Цивільного кодексу України, тому має бути визнаною недійсною на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем, суд відзначає.
Звертаючись до суду, прокурор стверджує про те, що органи, уповноважені здійснювати функції у спірних правовідносинах, а саме Північний офіс Держаудитслужби неналежним чином здійснюють захист порушених інтересів держави у спірному випадку, з огляду на що, на думку прокурора, наявні підстави для представництва останнім інтересів держави шляхом звернення до суду із цим позовом в особі зазначених органів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Отже відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).
За приписами статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з абзацом першим статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктами 8, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
За приписами підпунктів 4, 8, 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно з додатком 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби, згідно з яким Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністравтино-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Північного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Отже Північний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Київської області.
Проте, як стверджує прокурор, Північний офіс Держаудитслужби, як орган уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжив належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Перевіряючи твердження прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави у суді в особі Північного офісу Держаудитслужби, суд установив, що листами від 07.03.2023 № 24-402вих-23 та від 12.05.2023 № 24-802вих-23 прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення контрольних заходів, зокрема, моніторингу публічної закупівлі UA-2021-08-19-012268-а, із заначенням виявлених порушень.
У листі № 262625-17/2211-2023 від 20.03.2023 Північний офіс Держаудитслужби повідомив прокурора про те, що питання викладені прокурором, можуть бути враховані в межах компетенції органів державного фінансового контролю під час проведення контрольних заходів в Управлінні економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради, у разі включення до плану проведення заходів державного фінансрого контролю Північного офісу Дераудитслужби в наступним періодах в установленому порядку.
Отже, за твердженням прокурора, навіть після отримання інформації від прокурора про порушення законодавства про публічні закупівлі Держаудитслужба не звернулась до суду.
Аналізуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд враховує, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Надане до позовної заяви листування Київської обласної прокуратури з Північним офісом Держаудитслужби свідчить про те, що прокурор поінформував компетентний орган про порушення, надав розумний строк на самостійне вжиття заходів реагування, однак Північний офіс Держаудитслужби не вчинив дій щодо усунення стверджуваних порушень інтересів держави, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.
Суд зазначає, що закон не зобов?язує прокурора подавати позови в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись із позовом до суду. Належним буде звернення хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/2/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20.
Таким чином, суд відзначає, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Таким чином, враховуючи нездійснення Північним офісом Держаудитслужби заходів для звернення до суду із позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в цьому випадку належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Як вбачається зі змісту договору та оспорюванної додаткової угоди, за своєю правовою природою укладені правочини є договором підряду.
Так, за умовами п. 1.1 Договору № 300 від 21.09.2021 замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, умов договору та договірної ціни виконання робіт з «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» з кодом ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, ДБН В.2.2-3:2018 (ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель).
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2 статті 844 Цивільного кодексу України).
Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва встановлюється Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.05 № 668 (далі Загальні умови). Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту (п. 1 Загальних умов).
Загльні умови є обовязковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).
Як вбачається з тендерної документації замовника, очікувана вартість предмета закупівлі становить 28 820 640,00 грн. Умовами п. 3.2 договору визначено, що сума договору на виконання робіт складає 28 820 314,10 грн, в тому числі ПДВ - 4 803 385,68 грн. (п 3.2 договору). Пунктом 3.1 договору визначено, що договірна ціна є динамічною.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України «Про публічні закупівлі».
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону).
Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Разом з цим, норми ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» допускає випадки, за яких зміна істотних умов договору про закупівлю, можлива, зокрема, у разі:
зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшеню ціни такого товару у разі коливання ціни за такого товаруна ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлі, - не частише ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосувується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлі;
продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобовязання щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставинити непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі закупівлі;
погодження зміни ціни в договорі про закупівлію в бік зменшення (без зміни якості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому чсилі у разі коливання ціни товару на ринку;
зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційної до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни крсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частині шостої цієї статті;
В розрізі зазначеного, вбачається можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшеню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 підставою для внесення змін до істотної умови договору (ціна договору) сторонами визначені пункти 21-23 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.05 № 668 із змінами, норм ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», с. 1 ст. 651, ч.ч. 1, 2 ст. 652, ч.ч. 4, 5 ст. 844 ЦК України та експортний звіт від 01.11.2021.
Пунктом 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.
Кошторис - зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об`єктні та локальні кошторисні розрахунки, об`єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботі, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна варість будівництва і договірна ціна. Кошторисна варість може будівництва може визначатись у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін.
Приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсігів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду.
Тверда договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.
За пунктом 21 Загальних умов, у разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції пядрядника, визначеного переможцем торгів (тендеру).
Пунктом 22 Загальних умов визначено, що якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об`єкта). Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.
Пунктом 23 Загальних умов визначено, у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), підрядник зобов`язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника. Якщо підрядник не повідомив у встановленому порядку замовника про необхідність підвищення договірної ціни, він зобов`язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат.
У відповідності до вказаних положень, замовник торгів, прийнявши пропозицію учасника торгів, яка відповідає тендерній документації, вказав відповідні умови у договорі, який і підписано сторонами.
В інформаційно-телекомунікаційній системі публічних закупівель "Prozorro" за закупівлею UA-2021-08-19-012268-а, в якості підстав для внесення змін до договору замовником вказано збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збілшеню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, передбачену п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Як визначено у ч. 4 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Виключний перелік випадків, у яких можуть застосовуватися норми інших Законів, передбачений у ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач 1 у відзиві зазначє про те, що він як замовник реконструкції, та оскільки варість реконструкції була визначена у поточних цінах станом на 04.08.2020, замовив коригування проектно-кошторисної документації та отримав експертний звіт від 01.11.2021 в поточних цінах станом на 01.11.2021.
Також, відповідач 1 зазначає про те, що у зв`язку з проведенням коригування, яке передбачало включення робіт, що не були включені в попередню проектно-кошторисну документацію реконструкції школи, було укладено спірну додаткову угоду про збільшення ціни договору та окремо закуплено додаткові роботи по даному об`єкту.
Пунктом 5 ч. 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, то застосовується замовником переговорна процедура закупівлі. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Тобто щодо додаткових робіт здійснено окрему закупівлю, а ініціатором збільшення ціни договору з виконання робіт з реконструкції школи був сам замовник - Управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради.
Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.
Звіт від 01.11.2021, про який йдеться у Додатковій угоді № 3 та зазначений як підстава для внесення змін до такої істотної умови договору, як ціна договору, не може вважись належним доказом та безумовною необхідністю внесення змін до істотних умов договору, оскільки Експертиний звіт Товариства з обмееною відповідальністю «Рембудконсалтинг» від 01.11.2023 № 92-К/21-РБК/ЕЗ складений щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за рабочим проектом «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» (Коригування), проте як норми Закону України «Про публічні закупівлі» встановлюють особливий порядок внесення змін до умов договору під час закупівлі додаткових товарі, робіт, послуг.
Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір на певний строк у майбутньому, підприємець несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Що стосується тверджень відповідача 2 про досягнення між сторонами згоди щодо укладення спірної додаткової угоди та зміни ціни договору шляхом переговорної процедури закупівлі, суд відзначає, що за приписами частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідач 2, взявши участь в аукціоні в межах закупівлі UA-2021-08-19-012268-а, достеменно знав та погоджувався зі всіма умовами тендеру, проекту договору та самим договором. З цих підстав переможець торгів не може зловживати своїми правами та порушувати права інших учасників торгів для отримання переваги при розкриті тендерних пропозицій та домагаючись подальшої зміни ціни договору у бік її збільшення, як початково для себе невигідної.
Суд зазначає, що в протилежному випадку нівелюється весь процес економії бюджетних коштів, який державою визначено як мету Закону України «Про публічні закупівлі» та одночасно порушується принцип прозорості, добросовісності та змагальності учасників закупівель як господарюючих суб`єктів.
В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
З огляду на наведене, суд зазначає, що надані відповідачами докази не підтверджують необхідність внесення змін до умов Договору № 300 від 21.09.2021, отже відповідачами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотної умови договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.
За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваною додатковрю угодою є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання оспореної додаткової угоди недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що оспорювана Додаткова угода № 3 від 30.11.2021 до Договору № 300 від 21.09.2021 укладена з порушенням законодавства, а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання такої додаткової угоди недійсною.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 30.11.2021 до Договору № 300 на виконання робіт з «Реконструкція ЗОШ в селищі Калинівка Васильківського району Київської області» від 21.09.2021, укладену між Управлінням економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Буд Пром Лайн
3. Стягнути з Управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 43979138) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 1 342 (одну тиячу триста сорок дві) грн 00 коп судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Пром Лайн» (09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 106, код ЄДРПОУ 42977983) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 1 342 (одну тиячу триста сорок дві) грн 00 коп судового збору.
Видати накази.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 11.01.2024.
Суддя О.О. Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 15.01.2024 |
Номер документу | 116257819 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні