Ухвала

від 12.01.2024 по справі 916/130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"12" січня 2024 р.м. Одеса № 916/130/24

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 138/24 від 09.01.2024)

за позовом: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, № 13, код ЄДРПОУ 04704790)

до відповідача: Комунального підприємства «Готельно-житловий комплекс (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, № 7, код ЄДРПОУ 23215909)

про стягнення 4 374,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» до відповідача Комунального підприємства «Готельно-житловий комплекс, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 4374,00 грн у вигляді вартості втраченого майна.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги до позовної заяви, викладені у статті 162, 164 та статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позовній заяві, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести. Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.

При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що копії документів, долучених позивачем до позову, взагалі не містять відмітки про засвідчення, а отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до позовної заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» (вх. № 138/24 від 09.01.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» (вх. № 138/24 від 09.01.2024) залишити без руху.

2. Встановити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 09.01.2024 за вх.№138/24.

4. Роз`яснити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 12.01.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський