Рішення

від 20.11.2023 по справі 917/1012/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023 Справа № 917/1012/23

За позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область,39600

до Приватного підприємства "Праймтор", вул. Тимофія Шамрило, 15-А, м. Київ, 04112

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 50 678,97 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без повідомлення учасників справи

Розглядається позовна заява Кременчуцької міської ради Полтавської області до Приватного підприємства "Праймтор" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 50 678,97 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач за період 01.07.2020 по 30.06.2023 включно користувався земельною ділянкою площею 224 кв.м. без правовстановлюючих документів на неї, чим завдано збитки у розмірі 50 678,97 грн у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.06.2023 року відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 30.06.2023 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

08.11.2023 (вхід. №14399) від представника позивача надійшло клопотання/заява про уточнення позовних вимог, в яких останній зазначає, що в позовній заяві було допущено арифметичну помилку, а саме, у сумі боргу, замість 50 678,97 грн вважати вірною 50 678,95 грн.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26.05.2005 року "Про передачу суб"єктам підприємницької діяльності Дуді Г.О., Дуді В.І. в оренду до 01.02.2008 земельної ділянки для експлуатації та обслуговування малої архітектурної форми - торгівельного павільйону-кафе та сезонного майданчика з шатром для організації громадського харчування по просп.50-річчя Жовтня,65-В, в районі зупинки громадського транспорту "вул. Керченська" в м. Кременчуці" Дуді Г.О., Дуді В.І. затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду до 01.02.2008 земельну ділянку площею 224 кв.м. для експлуатації та обслуговування малої архітектурної форми - торгівельного павільйону-кафе та сезонного майданчика з шатром для організації громадського харчування по просп.50-річчя Жовтня,65-В, в районі зупинки громадського транспорту "вул. Керченська" в м. Кременчуці.

27.05.2005 з Дуді Г.О. було укладено договір оренди земельної ділянки.

27.05.2005 з Дуді В.І. було укладено договір оренди земельної ділянки.

Кадастровий номер земельної ділянки 5310436100:02:003:0218.

Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.11.2019, ПП "Праймтор" є власником будівлі кафе-бару з літньою площадкою по проспекту Лесі Українки,65-В у м. Кременчуці Полтавської області.

Як зазначає позивач, відповідач не оформив в установленому законом порядку право користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нерухомим майном.

Так, у період з 01.07.2020 по 30.06.2023 включно відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для будівництва адміністративно - торгового комплексу, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ч.9 статті 120 Земельного кодексу України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118,123 або 128 цього Кодексу.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 1 і ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (зі змінами і доповненнями) за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі орендар вносить орендодавцеві платіж - орендну плату за землю.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, право користування спірною земельною ділянкою відповідачем не оформлено у спірному періоді. Відсутність договору оренди землі (у спірний період) позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, кадастровий номер 5310436100:02:003:0218. При цьому відсутнє належне оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення договору оренди землі з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Окрім того, пунктом "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Саме з моменту оформлення права власності на нерухоме майно до особи переходить право на земельну ділянку (статті 657 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16.

Саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Невиконання вказаного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016 у справі №3-1160г15.

Тож, у період з 01.07.2020 по 30.06.2023 року включно відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Фактично розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів у вигляді орендної плати за землю за період з 01.07.2020по 30.06.2023 року включно, становить 50 678, 95 грн.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно забувалося, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене ПП "Праймтор" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач належним чином не оформив правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою.

Проте з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно по закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати з земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійних землекористувачів, що визначено підпунктом 14.1.72 статті 14 ПК України.

Отже, відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачами, а відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Розмір доходу відповідача за період з 01.07.2020 по 30.06.2023 року включно було розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3- 1347гс16).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума безпідставно збережених коштів (розмір орендної плати) за період з 01.07.2020 до 30.06.2023 включно за користування земельною ділянкою площею 224 кв. м становить 50 678,95 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, та встановив, що останній здійснений правильно.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 50 678,95 грн обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Праймтор" (вул. Тимофія Шамрило, 15-А, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 41537518) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057287, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) безпідставно збережені кошти у розмірі 50 678,95 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.