Рішення

від 12.01.2024 по справі 904/4895/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2024м. СумиСправа № 904/4895/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи №904/4895/23 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовомДержавної організації Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 24, м. Київ, 03126; код за ЄДРПОУ 14373207),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУП» (вул. Петропавлівська, буд. 62, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 44713760),

про стягнення 66315,60 грн

установив:

08.09.2023 засобами поштового зв`язку позивач звернувся з позовною заявою (№527 від 26.07.23) до Господарського суду Дніпропетровської області (вх.№4609/22), відповідно до якої просив стягнути з відповідача 11591,79 грн (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна грн 79 коп.) заборгованості за Договором від 01.11.2022 № 75 про надання платних послуг та судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).

Ухвалою Господарського суд Дніпропетровської області від 11.09.2023 у справі №904/4895/23 встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 44713760 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУПП», яке знаходиться за адресою: 40030, Сумська обл., місто Суми, вул. Петропавлівська, будинок 62, та ухвалено матеріали справи №904/4895/23 передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Сумської області (40011, Сумська область, м. Суми, проспект Тараса Шевченка, буд. 18/1).

26.09.2023 Господарський суд Дніпропетровської області супровідним листом №904/4895/23/36452/23 надіслав за територіальною підсудністю Господарському суду Сумської області матеріали справи №904/4895/23.

03.10.2023 позовні матеріали у справі №904/4895/23 надійшли до Господарського суду Сумської області та зареєстровані за вх. №3804.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОГМА ЕНЕРДЖІ» (код за ЄДРПОУ 44713760) з 16.08.2023 змінило найменування та місцезнаходження юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУПП», 40030, Сумська обл., місто Суми, вул. Петропавлівська, будинок 62.

Ухвалою від 05.10.2023 у справі №904/4895/23 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання суду: 1)доказів направлення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУПП» позовної заяви з доданими документами відповідно до вимог ст. 172 ГПК України на адресу: 40030, Сумська обл., місто Суми, вул. Петропавлівська, будинок 62; 2)уточнення вірної назви відповідача.

10.10.2023 на виконання вимог ухвали від 05.10.2023 у справі №904/4895/23 позивач надіслав заяву про усунення недоліків №764 від 06.10.2023, за якою надав докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу (опис вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ «КАНЕТ ГРУП», вул. Петропавлівська, буд. 62, м. Суми, 40030) та визначив відповідачем у справі ТОВ «КАНЕТ ГРУП». Заява з доданими доказами долучена до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4895/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

17.10.2023 копія даної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки №6449.

07.11.2023 через систему електронний суд позивач подав заяву про зміну предмету позову (вх №4289), в якій просить:

1) прийняти заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду.

2) вважати у справі № 904/4895/23 позовними вимогами стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУПП» 66315,60 грн за договором про надання платних послуг №75 від 01.11.2022, з яких: 11591,79 грн. боргу за надані послуги та 54724,11 грн. штрафу;

3) стягнути з відповідача на користь позивача за договором №75 про надання платних послуг від 01.11.2022 борг у розмірі 11591,79 грн. та штраф у розмірі 54724,11 грн, а також 2684,00 грн судового збору.

20.11.2023 копія ухвали від 17.01.2023 у справі №904/4895/23, надіслана на адресу відповідача відповідно до відомостей з ЄДРПОУ (Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУП» (вул. Петропавлівська, буд. 62, м. Суми, 40030)), була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

20.11.2023 копія ухвали від 17.01.2023 у справі №904/4895/23, надіслана повторно на адресу відповідача : вул. Петропавлівська, буд. 62, м. Суми, 40030; була повторно повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Щодо поданої позивачем заяви про зміну предмету позову (вх №4289 від 07.11.2023), суд зазначає, що дана заява подана позивачем з дотриманням вимог ч. 3 ст.46 та абз. 1 ч. 3 ст. 252 ГПК України, а тому заява позивача про зміну предмету позову приймається судом до розгляду.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

31.10.2022 відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій просив позивача розглянути можливість укладення договору про надання платних послуг, що затверджені Постановою КМУ №586 від 23.04.2003, та які надаються ДО Комбінат «Прогрес». А саме, надавати послуги зберігання з 01.11.2022 по 31.12.2022 за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 24, на площі склад 500 м.кв. і камера холодильника 500 м.кв.

01.11.2022 між Державною організацією Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (далі позивач, зберігач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОГМА ЕНЕРРДЖІ», яке з 16.08.2023 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУП» (далі відповідач, поклажодавець) укладено договір про надання платних послуг №75 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором зберігач зобов`язується надати у майбутньому відповідно до поданої заяви на заключення договору разом із додатками до неї, та яка оформлена у встановленому порядку, що подається потенційним поклажодавцем на адресу ДО Комбінат «Прогрес», платні послуги, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи Державного резерву, та затверджені Постановою КМУ №586 від 23 квітня 2003 року, зокрема: зберігання товарно-матеріальних цінностей; перевезення вантажів, проведення вантажних робіт; маневрові та буксирувальні послуги; первинна обробка деревини, виготовлення, ремонт столярних і теслярських виробів; заправка вогнегасників; будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні та сантехнічні роботи; проведення випробовувань, вимірювань, експертизи та лабораторного аналізу товарно-матеріальних цінностей; упакування, розфасування та заморожування продукції; подача холодної води від промислових артезіанських свердловин і гарячої води від котелень, які належать організаціям, що входять до єдиної системи державного резерву, фізичним та юридичним особам для задоволення побутових потреб; зарядження акумуляторних батарей; надання кімнат, які перебувають на балансі організацій, що входять до єдиної системи державного резерву, для тимчасового проживання окремих громадян.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що послуги надаються у складських приміщеннях, на відкритому майданчику (вся територія зберігача, яка належить йому на праві оперативного управління), у холодильних камерах зберігача, у опалювальних та неопалювальних кімнатах, кімнатах для тимчасового проживання окремих громадян згідно з п. 1 Додатку № 01 до цього договору.

Передача товару на відповідальне зберігання здійснюється за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі товару, який є додатком до такої накладної. Зняття товару зі зберігання здійснюється в місці зберігання товару за актами приймання-передачі. Кількість і перелік ТМЦ, які передаються на відповідальне зберігання, зазначається в накладних до акту приймання-передачі (п. 1.4.-1.6. договору).

Згідно з п. 2.1. договору за надання послуг зі зберігання товару, надання опалювальних та неопалювальних кімнат для тимчасового проживання окремих громадян поклажодавець здійснює щомісячно 100% передоплату згідно з пунктом 2 Додатку № 01 до цього договору та п. п. 2.2.1. цього договору, виходячи з калькуляції та враховуючи кон`юнктуру ринку.

Відповідно до п. 2.2. договору плата за послуги сплачується поклажодавцем в наступному порядку: плата за послуги, надані та розраховані згідно калькуляції вартості платних послуг згідно до пункту 2 Додатку № 01 до цього договору, сплачується щомісячно у розмірі 100% попередньої оплати не пізніше 15 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача, на підставі виставленого зберігачем рахунку-фактури.

Пунктом 2.2.1. договору визначено, що поклажодавець здійснює передоплату на підставі рахунку-фактури за яким повинен звернутися до бухгалтерії зберігача.

Відповідно до п. 2.2.2. договору оплата послуг з перевезення вантажів, проведення вантажних робіт, маневрових та буксирувальних послуг (надалі - послуги з навантаження/розвантаження), зарядження акумуляторних батарей та відшкодування витрат за спожиту електроенергію та інших платежів сплачується поклажодавцем в безготівковій формі щомісячно не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги та споживалась електроенергія шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача на підставі виставленого рахунку-фактури.

Згідно з п. 2.2.3. договору факт надання послуг, що є предметом цього договору за результатами кожного календарного місяця підтверджується та фіксується підписанням сторонами акту про надані послуги (далі - акт).

Акт підписується сторонами протягом 5 (п`яти) днів з дня складання, за місяць, в якому фактично надавалися послуги (п. 2.2.4. договору).

За пунктом 2.2.5. договору поклажодавець зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) днів розглянути та підписати вказаний акт або надати письмові мотивовані заперечення.

Відповідно до п. 2.2.6. договору якщо протягом зазначеного у пункті 2.2.5. цього договору строк зберігач не отримає підписаний поклажодавцем акт або обґрунтованої письмової відмови, акт вважається підписаним, а послуги такими що надані належним чином та в повному обсязі.

Згідно з п. 2.3. договору поклажодавцю можуть надаватись додаткові послуги, про що укладається відповідний додаток/додаткова угода до договору. У попередню оплату додаткові послуги не включаються і сплачуються по окремих рахунках-фактурах поклажодавцем в безготівковій формі щомісячно не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем в якому фактично надавалися додаткові послуги шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача на підставі виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 2.4. договору визначено, що за несвоєчасне та/або неповне проведення попередньої оплати поклажодавцем, зберігач має право стягувати пеню на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

У разі прострочення оплати рахунку понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі восьми відсотків суми заборгованості та може обмежуватись доступ поклажодавця до його товару, що знаходиться на зберіганні до моменту повного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 4.2.3. договору зберігач має право на своєчасну та в повному розмірі оплату за послуги, додаткові послуги надані поклажодавцю» згідно з умовами цього договору та додатку/додатків, згідно з п. 5.1.1. договору поклажодавець за цим договором бере на себе обов`язок здійснювати оплату за: послуги, додаткові послуги, та інші платежі в строки та розмірах, зазначених (указаних) цим договором.

Договір набирає чинності з 01 листопада 2022 року та діє по 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків та санкцій цей договір діє до їх повного виконання незалежно від того чи закінчився термін дії цього договору чи його розірвано, припинено достроково.

01.11.2022 між позивачем та відповідачем підписаний додаток №01 до договору про надання платних послуг №75 від 01.11.2022 (далі додаток №01).

Відповідно до п. 1 додатку №01 01.11.2022 зберігач зобов`язується надати послуги по зберіганню товару поклажодавця та надання опалювальних і неопалювальних кімнат для тимчасового проживання окремих громадян поклажодавця і повернути товар до закінчення терміну дії договору, а саме: в камері холодильника на площі - 500 кв.м., в складі на площі - 500 кв.м.

Згідно з п. 2. Додатку №01 сторони дійшли згоди про те, що договірна ціна щомісячної передоплати за надані зберігачем послуги по зберіганню товару поклажодавця та надання опалювальних і неопалювальних кімнат для тимчасового проживання окремих громадян складає: камера холодильника - 450,00 гри. (в т.ч. ПДВ 20%) за 1 кв.м. на місяць, склад - 140,00 грн (в т.ч. ПДВ 20%) за 1 кв.м. на місяць.

Загальна сума договору - 491666,67 грн, ПДВ 20% - 98333,33 грн, всього з ПДВ - 590000,00 грн.

Пунктом 3 додатку №01 встановлено, що додаток №01 набирає чинності з дати складання та діє протягом строку дії договору.

01.11.2022 між позивачем та відповідачем підписано додаток №02 до договору про надання платних послуг №75 від 01.11.2022 (далі додаток №02).

Відповідно до п. 1 додатку №02 зберігач за попередньою домовленістю з поклажодавцем та заявкою останнього, зобов`язується надати послуги, з перевезення вантажів, проведення вантажних робіт, маневрові та буксирувальні послуги (надалі - послуги з навантаження/розвантаження), зарядження акумуляторних батарей, а поклажодавець зобов`язується сплатити за надані послуги.

Згідно з п. 2 додатку №02 сторони дійшли згоди про те, що вартість наданих послуг встановлюється не нижче відповідно до розрахунку кошторисної вартості послуг.

Оплата послуг з перевезення вантажів, проведення вантажних робіт, маневрових та буксирувальних послуг (надалі - послуги з навантаження/розвантаження), зарядження акумуляторних батарей сплачується поклажодавцем в безготівковій формі щомісячно не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем в якому фактично надавалися додаткові послуги шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача на підставі виставленого рахунку-фактури (п. 3 додатку №02).

Відповідно до п. 4. Додатку №02 додаток № 02 набирає чинності з дати складання та діє протягом строку дії договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору у період з 01.11.2022 по 31.12.2022 позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 684 051,32 гри., з яких: 590000,00 грн послуги зберігання та 94051,32 грн додаткові послуги., про що складено та передано поклажодавцеві для підписання акти приймання-здавання.

З метою оплати вартості послуг за договором позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, а саме:

-послуг по зберіганню: за листопад рахунок №1447 від 01.11.2022 на суму 295 000,00 грн, за грудень рахунок №1558 від 01.12.2022 на суму 295 000,00 грн.;

-додаткових послуг : за грудень рахунок №1603 від 31.12.2022 на суму 94051,32 грн.

У позовні заяві позивач зауважив, що вказані рахунки-фактури та акти приймання-здавання послуг отримувались представниками відповідача безпосередньо у бухгалтерії позивача, як це передбачено умовами договору.

Відповідач зобов`язання за договором щодо сплати 590000,00 грн послуг зберігання та 94051,32 грн додаткових послуг виконав частково, на підтвердження чого позивач додав до позову виписки із рахунку, а саме:

-за випискою від 27.12.2022 відповідач сплатив позивачу 240000,00 грн за послуги зберігання відповідно до рахунку №1447 від 01.11.2022;

-за випискою від 29.12.2022 - 20000,00 грн за послуги зберігання відповідно до рахунку №1447 від 01.11.2022;

-за випискою від 04.01.2023 - 35000,00 грн за послуги зберігання відповідно до рахунку №1447 від 01.11.2022;

-за випискою від 01.02.2023 - 230000,00 грн за послуги зберігання відповідно до рахунку №1558 від 01.12.2022;

-за випискою від 02.02.2023 - 70000,00 грн за послуги зберігання відповідно до договору №75 від 01.11.2022; 77459,50 грн за послуги зберігання відповідно до рахунку №19 від 01.02.2023.

За довідкою від 18.07.2023 №513 щодо дебіторської заборгованості за додаткові послуги за договором №75 від 01.11.2022 за грудень 2022 року позивачем нараховано 94051,32 грн, а відповідачем сплачено 82459,53 грн, заборгованість відповідача перед позивачем склала 11591,79 грн.

З огляду на неналежне виконання умов договору щодо повної та своєчасної вартості наданих послуг за договором позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача 11591,79 грн вартості наданих додаткових послуг та 54724,11 грн штрафу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг з елементами договору зберігання, який підпадає під правове регулювання норм глав 63 та 66 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 чт. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 947 України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містяться у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати позивачу вартості послуг з навантаження/розвантаження в сумі 11591,79 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 11591,79 грн за висновком суду є законними та обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 54724,11 грн штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.1-2 ст. 216 ГК України господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що за несвоєчасне та/або неповне проведення попередньої оплати поклажодавцем, зберігач має право стягувати пеню на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

У разі прострочення оплати рахунку понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі восьми відсотків суми заборгованості та може обмежуватись доступ поклажодавця до його товару, що знаходиться на зберіганні до моменту повного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, останній, керуючись п. 2.4. договору нарахував відповідачу 8% штрафу в сумі 54724,11 грн. Правом нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне проведення попередньої оплати поклажодавцем (відповідачем) позивач не скористався.

Суд зауважує, що абзацом 2 пункту 2.4. договору сторонами узгоджене право позивача нараховувати 8% штрафу за прострочення оплати рахунку понад 15 днів, в той час як матеріали справи не містять доказів, коли саме відповідач отримав рахунки від 01.11.2022 №1447, від 01.12.2022 №1558 та від 31.12.2022 №1603. Позивачем у позові лише зазначено, що дані рахунки відповідач отримав у бухгалтерії позивача, що позбавляє суд можливості перевірити своєчасність отримання відповідачем зазначених рахунків та, як наслідок, встановити факт прострочення оплати за зазначеними рахунками понад 15 днів.

Таким чином, матеріалами справи не доведена правомірність нарахування позивачем відповідачу 54724,11 грн 8% штрафу за прострочення відповідачем оплати вищезазначених трьох рахунків понад 15 календарних днів, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволення зазначеної позовної вимоги.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення 11591,79 грн вартості послуг з навантаження/розвантаження за спірним договором, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині як законні та обґрунтовані. В іншому суд відмовляє за недоведеністю та необґрунтованістю.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача 2684,00 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №391 від 18.08.2023 доданою до позову.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕТ ГРУП» (вул. Петропавлівська, буд. 62, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 44713760) на користь Державної організації Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 24, м. Київ, 03126; код за ЄДРПОУ 14373207) 11591,79 грн (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна грн 79 коп.) заборгованості за договором від 01.11.2022 №75 про надання платних послуг, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3.В іншому відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення в зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. складено та підписано 12.01.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька