Рішення

від 11.01.2024 по справі 922/3529/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3529/20 (922/4567/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" до Приватне підприємство "Імекс Групп" , 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - ОСОБА_1 про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

ТОВ "Азотфострейд" в особі арбітражного керуючого ліквідатора Саутенко С.О. звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою в порядку статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства до Приватного підприємства "Імекс Групп", третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Імекс Групп" суму 113951,28 грн оплати за проданий транспортний засіб, послуги з продажу якого здійснював відповідач на підставі договору комісії № 6531/19/000148 від 27.09.2019, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 01.11.2023 суд постановив: прийняти позовну заяву ліквідатора ТОВ "Азотфострейд" до розгляду та відкрити провадження за №922/4567/23 в межах справи № 922/3529/20; відкрити провадження у справі № №922/3529/20 (922/4567/23); розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи; встановив відповідачу згідно зі ст.ст. 250, 251 ГПК України строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу; позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України встановити строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановив відповідачу відповідно до ст. 251 ГПК України строк 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу; роз`яснив сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, неподанням позивачем відповіді на відзив, а також неподанням відповідачем заперечень у строки, встановлені цією ухвалою, розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку, встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України.

Третя особа скористалась своїм правом та надіслала суду свої письмові пояснення щодо позову, в якому просить суд позовні вимоги ТОВ "Азотфострейд" задовольнити, оскільки ним повністю оплачено комісіонеру ПП "Імекс Груп" вартість транспортного засобу.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Як вже зазначалось судом вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3529/20 (922/4567/23); відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копію ухвали від 01.11.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу, згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана у позовній заяві та відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 01.11.2023 повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі №922/3529/20 (922/4567/23) від 01.11.2023 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що суддя перебував у відпустці в період з 16.12.2023 по 10.01.2024, повний текст рішення підписується в перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Як встановлено судом, 27.09.2019 між ПП "Імекс Груп" (Комісіонер) та ТОВ "Азотфострейд" (Комітент) було укладено договір комісії №6531/19/000148 відповідно до п. 1 якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату за рахунок комітента від свого імені укласти правочин з купівлі-продажу транспортного засобу Renault Logan 1,5 Універсал - В, 2015 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 .

27.09.2019 між ПП "Імпекс Груп" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №6531/19/000148, за умовами п. 1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві транспортний засіб Renault Logan 1,5 Універсал - В, 2015 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який на момент укладення договору був зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) - ТОВ "Азотфострейд".

Пунктом 1.3 договору підтверджено, що покупець оглянув та ознайомився із майном, претензій до продавця щодо технічного стану та якісних характеристик майна не має.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору ціна транспортного засобу, яка була передана покупцем в момент підписання договору, встановлена за домовленістю сторін та становить 113 951,28 грн.

На виконання договору купівлі-продажу сторонами було складено Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 27.09.2019 №6531/19/000148.

Із вищенаведеного вбачається, що на момент підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу №6531/19/000148 від 27.09.2019 оплата за транспортний засіб Renault Logan 1,5 Універсал - В, 2015 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 вже була здійснена комісіонеру - ПП "Імекс Груп" в повному обсязі (адже підлягала до сплати до моменту підписання договору).

Отже, 27.09.2019 ПП "Імекс Груп" отримало від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 113 951,28 грн, що ніким не заперечується.

Водночас, розділом ІІ Договору комісії визначено, що комісіонер ПП "Імекс Груп" має не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання від покупця транспортного засобу грошових коштів виплатити комісіонеру ТОВ "Азотфострейд" належну йому частину грошових коштів, як оплату за відчуження транспортного засобу.

При цьому, доказів передачі ПП "Імекс Груп" на користь ТОВ "Азотфострейд" грошових коштів в розмірі 113 951,28 грн за реалізацію транспортного засобу матеріали справи не містять, що є підставою для задоволення позовних вимог арбітражного керуючого у даній справі.

З метою досудового врегулювання спору, ліквідатор ТОВ "Азотфострейд" направив на адресу ПП "Імекс Груп" претензію за вих. №01-34/827 від 22.08.2023 року про перерахування грошових коштів в сумі 113951,28 грн.

Однак, вказана вимога повернулась на адресу позивача з позначкою пошти за закінченням строку зберігання.

Заборгованість в сумі 113951,28 грн відповідач не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Підставами позову є порушення відповідачем умов договору комісії в частині перерахування вартості реалізованого транспортного засобу, наданого позивачем відповідачу відповідно до умов зазначеного договору, в повному обсязі та у визначені договором строки.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, стаття 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою є договором комісії.

Згідно положень статей 1011, 1014 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Ще однією особливістю договору комісії є відповідальність комісіонера перед комітентом за невиконання третьою особою договору у разі, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере), а також якщо комісіонер доведе що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки (статті 1016, 1017 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, як вбачається з письмових пояснень третьої особи, оплата за транспортний засіб в розмірі 113 951,28 грн здійснювалась шляхом готівкового розрахунку між сторонами, що підтверджено фактом передачі транспортного засобу, про що складено сторонами Акт огляду від 27.09.2019.

Факт повної сплати ОСОБА_1 грошових коштів за транспортний засіб на користь власника ТОВ "Азотфострейд" в особі комісіонера ПП "Імекс Груп" підтверджується відсутністю будь-яких суперечностей та претензій комісіонера до покупця з приводу виконання такого договору.

Згідно зі статтею 1018 Цивільного кодексу України, майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Цей імперативний припис закону стосується і сум, отриманих від продажу товару, що належить комітенту, і останній набуває право власності на них ще до фактичного отримання грошових коштів від комісіонера.

Відповідно до положень статті 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо розрахунків за товар, переданий на комісію.

Як зазначено судом вище, згідно із частиною 1 статті 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Однак, приватним підприємством "Імекс Груп" цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 113 951,28 грн.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 113 951,28 грн на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 18 від 26.10.2023.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Імекс Групп" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 20, код ЄДРПОУ 36817411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 16, кв. 13, код ЄДРПОУ 35579031) 113 951,28 грн та 2684,00 грн судового збору. Всього 116635,28 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "11" січня 2024 р. (в перший робочий день після виходу судді з відпустки).

Суддя С.В. Міньковський