Рішення

від 11.01.2024 по справі 924/1182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2024 р. Справа № 924/1182/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛ-ТРАНС", смт. Теофіполь, Хмельницький район, Хмельницька область

до приватного підприємства "ЄВРОАЛТРАНСКАРГО", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін: не з`явились

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг по міжміському перевезенню вантажів №05/06-2023-112 від 05.06.2023р. у розмірі 124582,79 грн., з яких: 122496,00 грн. основний борг за договором, 284,62 грн. інфляційні втрати, 1802,17 грн. штрафні санкції у вигляді 3% річних.

Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні 11.01.2024 року, у клопотанні від 11.12.2023 року просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав, жодних клопотань до суду не подав.

Направлена відповідачу на вказану в позові адресу кореспонденція суду з повідомленням про місце і час підготовчого засідання повернута поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки вищевказана адреса відповідача є його реєстраційною адресою, що видно з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

05.06.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛ-ТРАНС» (замовник експедитор) та приватним підприємством «ЄВРОАЛТРАНСКАРГО» (виконавець) було укладено договір №05/06-2023-112 про надання послуг по міжміському перевезенню вантажів, згідно умов п.1.1. виконавець зобов`язується надати транспортні послуги з доставки вантажів до пунктів призначення в установлений строк та видавати їх вантажоодержувачам, а замовник приймати та оплачувати надані послуги.

Вид, найменування вантажу, його кількість (тоннаж), пункти відправлення та призначення, а також інші умови перевезення вказуються в заявці замовника (вантажовідправника). Сторони погодили, що до договору, в межах строку його дії, може бути подано необмежену кількість заявок (п. 1.4. договору).

Відповідно до п.2.1. договору для здійснення кожного перевезення замовник особисто чи від імені вантажовідправника надає виконавцю заявку, в якій зазначає: вид, найменування та кількість (тоннаж) вантажу, перевезення якого необхідно виконати; пункт відправлення (місце завантаження), дату та час завантаження транспортних засобів; найменування (ім`я) вантажовідправника; пункт призначення (доставки, вивантаження) вантажу та найменування (ім`я) вантажоодержувача; строк перевезення або дату та час доставки вантажу; ПІБ та телефон представника замовника, уповноваженого вирішувати питання перевезення вантажу; вимоги до забезпечення збереження та/або умов перевезення (доставки) вантажу; вимоги до маршруту перевезення, строків доставки та інші; вартість перевезення, попередньо погоджену із виконавцем.

У п.2.2. договору сторони погодили, що заявка на перевезення передається виконавцю шляхом електронного зв`язку.

Фактом погодження виконавцем заявки є виставлений замовнику рахунок/товарно-транспортна накладна на оплату даного перевезення (п. 2.3. договору).

Згідно з п.3.9 договору вантаж вважається таким, що переданий вантажоодержувачу, а перевезення таким, що виконане, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоодержувачем товаросупровідних документів.

Після виконання перевезення по кожній заявці виконавець складає акт наданих послуг, у якому фіксує факт перевезення вантажу, його кількість (тоннаж), належне (неналежне) виконання та вартість перевезення (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору акт наданих послуг складається у 2х примірниках, підписується уповноваженою особою виконавця, скріплюється печаткою виконавця та передається на затвердження замовнику шляхом особистого вручення, кур`єром або за допомогою поштового зв`язку.

Відповідно до п. 4.3. договору замовник протягом одного робочого дня з дати отримання акту наданих послуг затверджує його або надає письмову мотивовану відмову.

У п. 5.1. договору передбачено, що вартість договору представляє собою арифметичну суму ціни перевезення за усіма заявками, виконаними відповідно до умов цього договору.

Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється замовником протягом 5 календарних днів, з дня отримання відповідної партії товару по товарно-транспортній накладній в сумі, яка зазначена на таку партію товару (п. 5.3. договору).

Згідно п. 5.4. Договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок виконавця та/або готівковими розрахунками з підтверджуючими фінансовими документами.

Згідно п. 6.1.1. Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконавцю кошти за виконану роботу.

Відповідно до п.6.4.1. виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за фактично поставлений товар.

У разі невиконання чи або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.8.1. договору).

Згідно п. 8.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання сторонами зобов`язань за цим договором, винна сторона відшкодовує іншій понесені ним збитки.

Договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2023 року. Закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків, які виникли під час дії договору або у зв`язку із його виконанням (п.10.2 договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято п`ять послуг з перевезення пшениці по маршруту с. Зоря Рівненської області до м. Ізмаїл Одеської області на загальну суму 265496,00 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт надання послуг №76 від 08.06.2023 року. Відповідно до положень даного акту приватне підприємство «ЄВРОАЛТРАНСКАРГО» не має претензій щодо об`єму, якості та строкам надання послуг.

Проте відповідач виконав своє зобов`язання по оплаті наданих послуг лише частково. Відповідно до акту звірки за договором 05/06-2023-112 від 05.06.2023 року, ПП «ЄВРОАЛТРАНСКАРГО» сплатило за надані послуги 143000,00 грн.

Станом на момент подачі позовної заяви у відповідача існує борг перед ТОВ «ВЕЛЛ-ТРАНС» в розмірі 122469,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг, останній звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 307 ГК України, відповідно до якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2-4 ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Проаналізувавши правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем на підставі укладеного між ними договору №5/06-2023-112 про надання послуг по міжміському перевезенню вантажів від 05.06.2023 року, суд дійшов висновку, що вказаний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

З матеріалів справи, зокрема, з акту надання послуг №76 від 08.06.2023 року вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги з перевезення пшениці на суму 265 496,00 грн. Вказане також не заперечено відповідачем.

Акт надання послуг підписаний сторонами та скріплених їхніми печатками із відміткою про відсутність претензій у замовника по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У п. 5.3. договору сторони погодили здійснення розрахунків за надані послуги з перевезення протягом п`яти календарних днів з дня отримання партії товару по ТТН в сумі, яка зазначена на таку партію товару.

Проте, ПП ЄВРОАЛТРАНСКАРГО» лише частково виконано зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг на суму 143 000,00 грн., чим створено заборгованість в розмірі 122 469,00 грн., яка підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за період 01.06.2023-13.10.2023.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку щодо вартості наданих послуг не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині основного бору.

Відповідно до ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У зв`язку із несвоєчасним здійсненням розрахунків за надані послуги з перевезення вантажу позивач просить стягнути з відповідача 1802,17 грн. три відсотки річних та 284,62 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бізнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №м14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок заявлених позивачем 3% річних в розмірі 1802,17 грн. та 284,62 грн. інфляційних втрат, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства ЄВРОАЛТРАНСКАРГО", (29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 28, кв. 24, код 35908654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ-ТРАНС" (30602, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Теофіполь, вул. Небесної Сотні, буд. 78, код 43295445) 122 496,00 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста дев`яносто шість гривень 00 коп.) основного боргу за договором, 284,62 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні 62 коп.) інфляційних втрати, 1802,17 грн. (одну тисячу вісімсот дві гривні 17 коп.) штрафних санкцій у вигляді 3% річних та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 12.01.2024р.

Віддрук 2 прим :1 - до справи, відповідачу (м. Хмельницький, вул. Тернопільска, буд. 28, кв. 24, код ЄДРПОУ 35908654) реком. з повід. про вруч,

позивачу - надіслати в електонний кабінет