Постанова

від 12.01.2024 по справі 5/112-б-10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року

м. Київ

Справа № 5/112-Б-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6439/2023

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022

у складі колегії суддів: Колоколова С.І. (головуючий), Діброви Г.І., Разюк Г.П.

у справі № 5/112-Б-10

за позовом ОСОБА_2

до Малого приватного підприємства "Таврія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

1. У провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 5/112-Б-10 за заявою Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про банкрутство Малого приватного підприємства "Таврія".

2. У липні 2019 року громадянином ОСОБА_2 в межах справи про банкрутство Малого приватного підприємства "Таврія" подано позов про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно - автозаправочну станцію № 3 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 288755365241.

3. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що відповідачем вчиняються дії щодо повторної реалізації нерухомого майна, яке було придбано позивачем у 2007 році на аукціоні з реалізації нерухомого майна, що підтверджується протоколом від 06.06.2007 № 041116/7, та яке згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.06.2007 відповідачем було передано позивачу, однак на момент звернення до суду з даним позовом власником спірного майна, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, значився відповідач.

При цьому позивач посилався на положення статей 15, 16, 328 ЦК України.

Рішення суду першої інстанції.

4. 31.10.2019 рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 5/112-Б-10 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано за ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна - автозаправочну станцію № 3, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 288755365241; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921 грн покладено на позивача ОСОБА_2 .

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з встановлених у справі обставин:

- за результатами проведеного 06.06.2007 аукціону з реалізації нерухомого майна, яке належить МПП "Таврія", а саме - АЗС № 3, що розташована в АДРЕСА_1 , власником МПП "Таврія" об`єкт нерухомості відчужено на користь переможця аукціону громадянина ОСОБА_2 ;

- спірний об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі від 18.06.2007 попереднім власником МПП "Таврія" передано новому власнику ОСОБА_2 без будь-яких зауважень, з визнанням факту здійснення оплати за придбане на аукціоні майно у повному обсязі та у встановлені порядком проведення аукціону строки;

- відповідач МПП "Таврія", не маючи на те законних підстав, 07.02.2014, тобто через 7 років після відчуження спірного об`єкту нерухомості, безпідставно здійснив повторну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна АЗС № 3, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за підприємством.

Суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_2 станом на 06.06.2007 у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, правомірно набув право власності на спірне майно; відповідачем не доведено відсутність фактів, наведених позивачем, та не спростовано належними доказами відсутність обставин, на які посилається ОСОБА_2 .

Подання до суду апеляційної скарги ОСОБА_1 та її розгляд судами.

6. ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019, посилаючись на те, що в оскаржуваному рішенні судом визнано право власності на окремий об`єкт комплексу будівель (АЗС № 3), який належить йому на праві власності, отже порушено його права на володіння та розпорядження своїм майном, що дає йому право бути залученим до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

7. Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 28.05.2020 - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в межах провадження у справі про банкрутство МПП "Таврія" на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 у справі № 5/112-Б-10;

- від 20.07.2020 - у справі № 5/112-Б-10 призначено судову будівельно-технічну експертизу, до закінчення якої зупинено апеляційне провадження у справі № 5/112-Б-10;

- від 23.09.2020 - поновлено апеляційне провадження, задоволено клопотання судового експерта про організацію огляду об`єкта дослідження за його місцезнаходженням в рамках проведення будівельно-технічної експертизи, апеляційне провадження у справі № 5/112-Б-10 зупинено до закінчення експертного провадження та повернення матеріалів справи;

- від 07.04.2021 - поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 у справі № 5/112-Б-10;

- від 13.09.2021 - залучено ОСОБА_1 до участі у справі № 5/112-Б-10 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та встановлено, що підстави для закриття апеляційного провадження відсутні.

8. 13.09.2021 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 у цій справі задоволено. Рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 у справі № 5/112-Б-10 скасовано. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Малого приватного підприємства "Таврія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. у справі № 5/112-Б-10. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 153 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

9. За висновком апеляційного суду до предмета доказування у цій справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Встановивши, що на момент звернення з цим позовом позивач не отримав правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості - автозаправочну станцію № З, включаючи будівлю літ. "А", та не зареєстрував своє право власності на цей об`єкт у визначеному чинним законодавством порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 392 ЦК України.

При цьому вказав, що згідно зі свідоцтвом, виданим державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. 25.01.2017 та зареєстрованим в реєстрі за № 60, ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, що складається з комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

10. 02.02.2022 постановою Верховного Суду постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 у справі № 5/112-Б-10 скасовано. Справу № 5/112-Б-10 в скасованій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

11. За висновком касаційного суду зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що останній не оцінював та не досліджував такий доказ, як висновок експерта від 26.02.2021 № 20-605 судово-будівельної експертизи, проведеної у справі № 5/112-Б-10 на виконання його ж ухвали від 02.07.2020, як і долучені до матеріалів справи докази позивача (у тому числі й висновок № 55 судової будівельно-технічної експертизи від 10.09.2021, складений 10.09.2021 судовим експертом Фесун Л.А. на замовлення позивача), а також матеріали інвентаризації майна, проведеної ліквідатором відповідача арбітражним керуючим Акопяном Г.Г. станом на 02.09.2016, якою встановлено фактичну наявність двох окремих об`єктів нерухомого майна за однією адресою, а саме: об`єкт нерухомого майна АЗС № 3 окремо та будівля літ. "Б" Комплекс - окремо. Також судом касаційної інстанції зазначено, що в постанові апеляційного господарського суду не надано оцінки із відсутні посилання на встановлення та дослідження обставин щодо проданих на аукціонах в 2007 році та в 2016 році об`єктів нерухомого майна із зазначенням їх реєстраційних номерів, відомостей про складові частини, а також інвентаризаційні описи необоротних активів, договори відповідального зберігання майна з правом користування, договори оренди, акт про передання права власності на нерухоме майно, висновок судового експерта, які апеляційний суд своєю протокольною ухвалою від 13.09.2021 долучив до матеріалів справи.

Верховний Суд наголосив, що оскільки позов гр. ОСОБА_2 у даній справі про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - АЗС № 3 подано в межах справи № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП "Таврія", то встановлення дійсної кількості об`єктів нерухомості (1 чи 2), які належать боржнику, має важливе значення для висновків щодо результатів ліквідаційної процедури боржника, зокрема, щодо формування ліквідаційної маси банкрута та, в подальшому, затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу МПП "Таврія".

12. 23.05.2022 зазначена вище справа отримана Південно-західним апеляційним господарським судом та передана на розгляд колегії суддів.

13. 30.05.2022 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 у справі № 5/112-Б-10. Зобов`язано учасників справи протягом розумного часу з урахуванням введення воєнного стану в Україні надати докази направлення відзиву скаржнику. Роз`яснено учасникам справи про їх право подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо), оформлених відповідно до статті 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Повідомлено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

14. 19.07.2022 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у цій справі відбудеться 27.10.2022 об 11:30 год.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

15. 27.10.2022 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду закрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 у справі № 5/112-Б-10.

16. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність очевидного і безумовного зв`язку між оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та правами, інтересами і (або) обов`язками скаржника. Так, судом взято до уваги висновок експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 20-605 від 26.02.2021, за яким будівля літ. Б площею 18,3 кв.м, параметри якої визначені в технічному паспорті на громадський будинок комплекс, який складено Каховським бюро технічної інвентаризації 13.02.2017 (на визнанні права власності на яку наполягає позивач), та будівля літ. А площею 41,5 кв.м, параметри якої визначені в технічному паспорті, який складено ТОВ "Смарт Інжинірінг" 14.05.2020 (право власності на цю будівлю зареєстровано за ОСОБА_1 ), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не можуть бути одним і тим самим об`єктом нерухомого майна.

Тобто, у цій справі з апеляційною скаргою звернулась особа, питання про права, інтереси та обов`язки якої оскаржуваним судовим рішенням не вирішувались.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

17. 18.09.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 5/112-Б-10 про закриття апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду.

18. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки його не було повідомлено належним чином про розгляд поданої ним апеляційної скарги та він не зміг взяти участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Так, після повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф на територію України ОСОБА_1 втратив зв`язок зі своїм представником, жодного іншого представника представляти його інтереси в Південно-західному апеляційному господарському суді не уповноважував, офіційної електронної адреси не має, жодного судового рішення, зокрема, ухвали по відкриття апеляційного провадження засобами поштового зв`язку він не отримував у зв`язку з тим, що територія Милівської сільської територіальної громади Бериславського району (колишній Нововоронцовський район) Херсонської області, до якої входить с. Дудчани (місце постійного проживання скаржника), була окупована, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 "Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)". При цьому відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, днем деокупації зазначених територій є 11.11.2022, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження. До моменту деокупації мешканці окупованих територій Херсонської області були позбавлені комунікації з вільними територіями через відсутність мобільного та дротового зв`язку, і скаржник фактично був позбавлений можливості не лише взяти участь у розгляді своєї апеляційної скарги, а й оскаржити прийняте судове рішення у зв`язку з неповідомленням про судовий розгляд.

19. Скаржник додатково звертає увагу колегії суддів, що рішенням суду першої інстанції було порушено його права та інтереси.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

20. 14.12.2023 до Касаційного господарського суду від МПП "Таврія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційне провадження.

21. 22.11.2023 ухвалою Верховного Суду було відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Оцінивши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 ; про скасування ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та передачу справи до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду з огляду на таке.

24. Як зазначено вище, 13.09.2021 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду залучено ОСОБА_1 до участі у справі №5/112-Б-10 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та встановлено безумовність наявного інтересу в ОСОБА_1 до спірних правовідносин.

25. Фактично на розгляд суду поставлено питання ідентичності/різності двох об`єктів нерухомості, право власності на які захищається як позивачем, так і ОСОБА_1 . Відповідно очевидним є наявність у ОСОБА_1 інтересу до спірного об`єкту нерухомості, право власності на яке намагається визнати позивач.

26. Суд апеляційної інстанції не мав права закривати провадження за апеляційною скаргою учасника справи та стверджувати про відсутність порушеного права чи інтересу ОСОБА_1 , оскільки ухвала Південно-західного апеляційного господарського від 13.09.2021 не є скасованою, а судом апеляційної інстанції зроблено взаємовиключні висновки.

27. Крім того, ОСОБА_1 наполягав, що його не було повідомлено належним чином про розгляд поданої ним апеляційної скарги та він не зміг взяти участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

28. Судова колегія вважає цей довід скаржника обґрунтованим у зв`язку з таким.

29. За змістом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

30. Частиною першою статті 3 ГПК України унормовано, що судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

31. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

32. Ця конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

33. Водночас, пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

34. За приписами частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

35. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

36. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

37. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

38. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

39. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

40. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

41. Аналіз наведених норм свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

42. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

43. Згідно із частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

44. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

45. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

46. Верховний Суд зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

47. При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").

48. Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

49. Важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність та змагальність сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами".

50. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007).

51. Як свідчать матеріали цієї справи, судом апеляційної інстанції не повідомлялося ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи в апеляційному суді через відсутність електронної адреси у ОСОБА_1 , а такі повідомлення направлялися на електронну адресу представника ОСОБА_1 , адвоката Зіновкіної О.П.

52. Проте, за твердженням скаржника, після повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф до України (задовго до відкриття апеляційного провадження у справі), зв`язок з представником було втрачено.

53. Як свідчать матеріали справи, офіційної електронної адреси ОСОБА_1 не має та, відповідно, не зазначав її у поданих суду документах.

Скаржник зауважує, що жодного судового рішення, зокрема ухвали про відкриття провадження, та повідомлень щодо дати та часу судового розгляду він не отримував.

Слід зауважити, що територія Милівської сільської територіальної громади Бериславського району, до якої входить с. Дудчани (колишній Нововоронцовський район Херсонської області), у якому постійно проживає ОСОБА_1 , була окупована у день повномасштабного вторгнення та робота AT "Укрпошта" на час окупації була припинена.

54. Станом на день відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - 30.05.2022 - територія Милівської сільської територіальної громади була окупована, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" (далі - Наказ № 75), актуального станом на відповідну дату, та відповідно доставлення кореспонденції оператором поштового зв`язку AT "Укрпошта" не здійснювалося.

55. Станом на день повідомлення про наступну дату судового засідання - 19.07.2022 - вказана територія знаходилася в окупації, що також підтверджується Наказом № 75, актуальним станом на відповідну дату, та була окупована і у день винесення рішення - 27.10.2022, що, крім вказаного Наказу № 75 підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, відповідно до якого днем деокупації зазначених територій є 11.11.2022.

56. З огляду на зазначені вище обставини судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки тому факту, що місцем постійного проживання ОСОБА_1 є с. Дудчани, територія Милівської сільської територіальної громади Херсонської області, яка була розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на момент здійснення апеляційного провадження у цій справі.

57. Так, підпункт 21 пункту 1 розділу ХI "Перехідні положення" ГПК України, яким встановлено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

58. При цьому згідно з частиною першою статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

59. Аналіз чинних положень ГПК України і Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" дає підстави для висновку, що суд має процесуальну можливість та відповідно процесуальний обов`язок публікувати оголошення на веб-порталі судової влади України про виклик у судове засідання учасників справи, місцезнаходження чи місце роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, чого не було зроблено судом апеляційної інстанції у цій справі (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 200/3942/22 та від 26.09.2023 у справі № 200/4381/22).

60. Проте матеріали справи не містять даних стосовно опублікування апеляційним судом відповідного оголошення на веб-порталі судової влади України про виклик у судове засідання ОСОБА_1 .

61. Відтак, судом апеляційної інстанції (з урахуванням конкретних обставин цієї справи) обмежено право ОСОБА_1 на доступ до суду, яке закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

62. Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що слід скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 5/112-Б-10 про закриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду цієї апеляційної скарги у судовому засіданні із належним повідомленням учасників справи.

В. Розподіл судових витрат.

63. Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у цій справі ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до цього суду для продовження розгляду, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 138, 296, 300, 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6439/2023 задовольнити.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 5/112-Б-10 про закриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019 скасувати. Справу № 5/112-Б-10 передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2019.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк